Ухвала

від 27.12.2023 по справі 308/13476/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13476/23

1-кп/308/915/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілих адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

його захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженні, відомості про яке 19.05.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000129 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 19.05.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000129 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України.

У судовому засіданні захисником обвинуваченого було заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 на домашній арешт в нічний період доби, заборонивши йому покидати житло за адресою АДРЕСА_1 , у визначений час.

В обґрунтування клопотання вказує, що наразі відсутня необхідність у застосуванні найбільш суворого запобіжного заходу, так як ризики, які слугували підставою для його застосування, відпали, а нових немає. Вказує, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.12.2023 року клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено, та продовжено строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, з можливістю знесення раніше визначеної застави, достатньої для забезпечення виконання обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 12 078 000 гривень, на період судового розгляду справи до 15 лютого 2024 року включно.

Зазначає, що при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 суд врахував наявність обґрунтованого обвинувачення останнього у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким злочином, покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у його вчиненні.

Зауважує, що при продовжені дії запобіжного заходу ухвалами від 30.08.2023 року та 23.10.2023 року, суд зазначав, що наявний (існував на той момент) ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки свідки кримінального правопорушення не допитані в суді та обвинувачений може чинити на них вплив з метою зміни показів. На даний час допитані безпосередньо судом всі свідки кримінального провадження зі сторони обвинувачення та захисту, зокрема: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

У судовому засіданні, що відбулося 19 грудня 2023 року, допитаний останній свідок ОСОБА_10 . Крім того, 19.12.2023 року представник потерпілих долучив до матеріалів справи письмову заяву потерпілої ОСОБА_11 , яка відмовляється надавати свідчення у справі у зв`язку із станом здоров`я.

У зв`язку із наведеним у обвинуваченого ОСОБА_5 відсутній можливість і ризик здійснювати будь-який вплив на свідків у кримінальному провадженні, оскільки всі свідки у кримінальному провадженні допитані безпосередньо судом станом на 19.12.2023 року.

В ухвалі від 30.08.2023 року суд зазначив, що ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення) відсутній.

Щодо відсутності інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив врахувати наступне. Так, ОСОБА_5 відомо про дане досудове розслідування щонайменше із 16.10.2020 року після обшуку його житла в межах даного кримінального провадження. З цього часу, ОСОБА_5 не вчиняв жодних дій по перешкоджанню досудовому розслідуванню, не впливав на свідків, з`являвся за викликами до слідчого та суду.

Сторона обвинувачення зазначає, що крім цього, не виключена можливість, що ОСОБА_5 може і в подальшому вчиняти кримінальні правопорушення. Однак, захисник просить врахувати, що ОСОБА_5 обвинувачується у службовому кримінальному правопорушенні, проте з 2019 року він звільнений, а тому відсутні ризики вчиняти кримінальні правопорушення.

Просив врахувати, що ОСОБА_5 не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; не знищував, не переховував, не спотворював будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; не впливав та не має наміру впливати на інших учасників справи; не перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином; не вчиняв інших кримінальних правопорушень.

Також зауважив, що ТОВ «Агрокомплекс» відмовилося від цивільного позову у повному обсязі, будь-яких претензій майнового та немайнового характеру до ОСОБА_5 не має та не матиме у майбутньому.

На підставі наведеного, просить суд змінити ОСОБА_5 запобіжний захід на більш м`який, а саме домашній арешт у нічний період доби.

Також представником потерпілих ОСОБА_4 було подано заяву про відмову від позову ТОВ «Агрокомплекс» до ОСОБА_5 з проханням закрити провадження, яке було підтримано ним у судовому засіданні.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні просив клопотання задовольнити з підстав та мотивів, викладених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_5 також підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 було неодноразово продовжено, останній раз ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.12.2023 року, з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною 5 ст. 201 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Як на підставу подання клопотання захисник, зокрема, посилається на нові обставини, а саме відмову потерпілої сторони від заявленого цивільного позову та відсутністю ризику, передбаченого. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як всі свідки допитані, в потерпіла відмовилась давати покази.

Суд зазначає, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України, один з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Разом з тим, суд також приймає до уваги твердження сторони захисту про те, що відсутній ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та наголошує, що вказана обставина була врахована судом при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою та постановленні ухвали від 19.12.2023.

За такого, судом встановлено, що ризик, у зв`язку із яким обвинуваченому ОСОБА_5 був продовжений ухвалою від 19.12.2023 запобіжний захід у виді тримання під вартою існує та виправдовує тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії ухвали про тримання обвинуваченого під вартою.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Бекчієв проти Молдови» та "Клоот проти Бельгії", ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню правосуддя, не може оцінюватись абстрактно, факт перешкоджання має бути підтверджено доказами.

Таким чином, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку, а визначений розмір застави необхідний і достатній для виконання останнім покладених на нього обов`язків та кореспондується з конкретними підставами і метою його застосування.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що стороною захисту не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід.

З огляду на викладене, клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного захисту слід залишити без задоволення.

Вирішуючи заяву представника потерпілих ОСОБА_4 про відмову від цивільного позову ТОВ «Агрокомплекс» до обвинуваченого ОСОБА_5 та закриття провадження, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 5 ст. 128 КК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення про цивільний позов.

Таким чином, суд приходить до переконання, що подана представника ТОВ «Агрокомплекс» заява щодо відмови від цивільного позову та закриття провадження є передчасною та таку необхідно вирішити у порядку, визначеному КПК України під час прийняття кінцевого рішення по кримінальному провадженню.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 201, 331, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1