Ухвала

від 12.02.2024 по справі 308/13476/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13476/23

1-кп/308/225/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженні, відомості про яке 19.05.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000129 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 19.05.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000129 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України.

06.02.2024 через канцелярію суду захисником обвинуваченого було заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на домашній арешт в нічний період доби, заборонивши йому покидати житло за адресою АДРЕСА_1 , у визначений час.

В обґрунтування клопотання вказує, що наразі відсутня необхідність у застосуванні найбільш суворого запобіжного заходу, так як ризики, які слугували підставою для його застосування, відпали, а нових немає.

Вказує, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.12.2023 року клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено, та продовжено строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, з можливістю знесення раніше визначеної застави, достатньої для забезпечення виконання обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 12 078 000 гривень, на період судового розгляду справи до 15 лютого 2024 року включно.

Зазначає, що при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 суд врахував наявність обґрунтованого обвинувачення останнього у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким злочином, покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у його вчиненні.

Захисник вказує, що при продовжені дії запобіжного заходу ухвалами від 30.08.2023 року та 23.10.2023 року, суд зазначав, що наявний (існував на той момент) ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки свідки кримінального правопорушення не допитані в суді та обвинувачений може чинити на них вплив з метою зміни показів. Однак, на даний час допитані безпосередньо судом всі свідки кримінального провадження зі сторони обвинувачення та захисту, зокрема: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

У судовому засіданні, що відбулося 19 грудня 2023 року, допитаний останній свідок ОСОБА_9 . Крім того, 19.12.2023 року представник потерпілих долучив до матеріалів справи письмову заяву потерпілої ОСОБА_10 , яка відмовляється надавати свідчення у справі у зв`язку із станом здоров`я.

У зв`язку із наведеним у обвинуваченого ОСОБА_4 відсутня можливість і ризик здійснювати будь-який вплив на свідків у кримінальному провадженні, оскільки всі свідки у кримінальному провадженні допитані безпосередньо судом станом на 19.12.2023 року.

В ухвалі від 30.08.2023 року суд зазначив, що ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення) відсутній.

Щодо відсутності інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив врахувати, що ОСОБА_4 відомо про дане досудове розслідування щонайменше із 16.10.2020 року після обшуку його житла в межах даного кримінального провадження. З цього часу, ОСОБА_4 не вчиняв жодних дій по перешкоджанню досудовому розслідуванню, не впливав на свідків, з`являвся за викликами до слідчого та суду.

Сторона обвинувачення зазначає, що крім цього, не виключена можливість, що ОСОБА_4 може і в подальшому вчиняти кримінальні правопорушення. Однак, захисник просить врахувати, що ОСОБА_4 обвинувачується у службовому кримінальному правопорушенні, проте з 2019 року він звільнений, а тому відсутні ризики вчиняти кримінальні правопорушення.

Просив врахувати, що ОСОБА_4 не має наміру переховуватись від суду, не знищував, не переховував, не спотворював будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не впливав та не має наміру впливати на інших учасників справи, не перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином; не вчиняв інших кримінальних правопорушень.

Також зауважив, що ТОВ «Агрокомплекс» відмовилося від цивільного позову у повному обсязі, будь-яких претензій майнового та немайнового характеру до ОСОБА_4 не має та не матиме у майбутньому.

На підставі наведеного, просить суд змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на більш м`який, а саме домашній арешт у нічний період доби.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив клопотання задовольнити з підстав та мотивів, викладених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_4 також підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні вказав на можливість зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м`який.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання, зміну чи продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 було неодноразово продовжено, останній раз ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.12.2023 року, з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194цьогоКодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

З урахуванням положень ч. 4 статті 201КПКУкраїни щодо розгляду судом клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд повинен встановити наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Так, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення суду. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання/продовження запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Тому, суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.

За змістом клопотання та доводів, наведених у судовому засіданні, підставою для зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків; відмова потерпілої сторони від заявленого цивільного позову.

В ході судового розгляду клопотання судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України, один з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше порушень процесуальної поведінки не допускав, утримується під вартою тривалий час (з червня 2023 року). Суд також приймає до уваги твердження сторони захисту про те, що відсутній ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За такого, суд бере до уваги доводи сторони захисту про те, що наразі застосування запобіжного заходу зводиться виключно до обмеження волі особи та виправдовується тяжкістю злочину та імовірним покаранням, яке може бути застосовано до обвинуваченого у разі визнання його винним.

Відповідно п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за відсутності нових фактичних даних, які б свідчили про те, що інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, не є підставою для застосування відносно нього найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підлягає зміні на більш м`який, який не пов`язаний з ізоляцією від суспільства.

Суд також бере до уваги позицію прокурора, озвучену у судовому засіданні щодо того, що він не заперечує проти зміни обвинуваченому запобіжного заходу.

Таким чином, вирішуючи питання про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд враховує тяжкість злочинів, один з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, його характеризуючі дані, а також приймає до уваги те, що обвинувачений утримується під вартою тривалий час (більше восьми місяців) та ризики, у зв`язку з якими відносно нього обирався та неодноразово продовжувався запобіжний захід, суттєво зменшилися.

За такого, суд, з огляду на існування обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів та те, що обвинувачений не має можливості внесення встановленої ухвалою суду суми застави для застосування відносно нього альтернативного запобіжного заходу, зважаючи на ту обставину, що з моменту обрання обвинуваченому запобіжного заходу по теперішній час останній не порушував процесуальні обов`язки, суд приходить до переконання про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На переконання суду, вказаний більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбвіленням волі, у повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 201, 331, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- заборонити залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду в період з 20 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби;

- прибувати до суду на першу вимогу, кожного разу у визначений час;

- утримуватися від спілкування із свідками та особами, які мають причетність до даного кримінального провадження, у тому числі за допомогою засобів мобільного зв`язку, мережі Інтернет, а також через соціальні мережі;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом до 12 квітня 2024 року включно.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно в залі суду.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1