Ухвала

від 21.12.2023 по справі 554/5906/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 21.12.2023Справа № 554/5906/23 Провадження № 2/554/7128/2023

УХВАЛА

21 грудня 2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючий суддя - Сініцин Е.М.,

за участю секретаря судового засідання - Леуської Л.Я.,

розглянувши матеріали позовної заяви Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державна іпотечна установа звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 13 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Банк «Фінанси і Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 256-КТ.

Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику кредит в розмірі 150 000,00 (сто п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, що підтверджується заявою на отримання кредиту 13 грудня 2006 року, квитанцією від 13.12.2006 року № 212590.

В забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором 13 грудня 2006 року між Банком, Позичальником та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 256-КТ.

Крім того, в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором, на виконання п. 5.1. Кредитного договору, 13 грудня 2006 року між Банком та Відповідачем - 1 були укладені наступні іпотечні договори: № 256/1-KT, предметом якого є будинок під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 73,3 кв.м. і житловою площею 37,8 кв.м. з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами; № 256/2-KT, предметом якого є земельна ділянка площею 430 (чотириста тридцять) га, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

11 лютого 2015 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит та Державною іпотечною установою, з метою реалізації порядку звернення стягнення на майнові права відповідно до договору застави майнових прав № 17/4-3 від 11.02.2015 року, що укладений з метою забезпечення зобов`язань первісного кредитора за кредитним договором №17/4 від 11.02.2015 року, укладено Договір про відступлення прав вимоги № 17/4-В нотаріально посвідчений 11.02.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим № 616.

Так, згідно інформації, яка міститься під порядковим номером 566 в Додатку № 1 до Договору відступлення, Державна іпотечна установа набула права вимоги за Кредитним договором № 256-КТ від 13.12.2006 р. укладеним між ОСОБА_1 та Банком, Іпотечним договором № 256/1-КТ від 13.12.2006 р. укладеним між ОСОБА_1 та Банком, Іпотечним договором № 256/2-КТ від 13.12.2006 р. укладеним між ОСОБА_1 та Банком, та за Договором поруки № 256-КТ від 13.12.2006р. укладеним між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Банком.

В зв`язку з цим, 31.10.2015 року Державною іпотечною установою на адресу ОСОБА_1 було відправлено повідомлення № 5376/11/3 від 31.10.2016 р. про те, що з 17.09.2015 року, Державна іпотечна установа є єдиним кредитором Позичальника, відповідно до умов Кредитного договору та Договору про відступлення права вимоги № 17/4-В від 11.02.2015 року, та застереження від оплати будь-яких коштів в погашення боргу на рахунки первісного кредитора.

Вказане повідомлення було повернуто відправнику ДІУ, за закінченням терміну зберігання поштового відправлення.

Станом на момент відступлення права вимоги Державній іпотечній установі, за Договором відступлення, у відповідності з Довідкою про залишки заборгованості по іпотечним кредитам, що були надані в забезпечення Державній іпотечній установі згідно Договору застави майнових прав № 17/4 від 11.02.2015 р., станом на 17.09.2015 р., залишок основних зобов`язань боржника ( ОСОБА_1 порядковий номер 566 в довідці) складав: 95 227 (дев`яносто поять тисяч двісті двадцять сім) гривень 02 копійки.

За таких обставин, Позивач набув всі права за Кредитним договором та Договором поруки, що належали первісному кредиторові, зокрема й право на нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Так, у відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 60667654 від 04.06.2016 року, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (про реєстрацію іпотек), у відповідності до рішення № 29904449 від 04.06.2016 року були внесені відомості про нового іпотекодержателя за іпотечними договорами, яким є Державна іпотечна установа.

Державна іпотечна установа стверджує, що від АТ «Банк Фінанси та Кредит» грошових коштів на рахунки ДІУ в погашення заборгованості за кредитним договором № 256-КТ від 13.12.2006 р. не надходило.

Окремо, Державна іпотечна установа, зауважує що, Відповідачами не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором на користь Первинного кредитора, так, як вбачається з Довідки про залишки кредитної заборгованості по договорам що були відступлені Державній іпотечній установі згідно Договору відступлення № 17/4-В від 11.02.2015р., виданої Уповноваженою особою

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Міхно С.С., станом на 30 квітня 2020 р. розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 95 227,02 грн. (порядковий номер 59 в довідці).

03 листопада 2022 року, ДІУ листами № 2315/15/3 від 02.11.2022р. звернулася до Позичальника, та листом № 2316/15/3 від 02.11.2022 р. до Поручителя, з Вимогою про дострокове повернення кредитних коштів, поштове відправлення № 0504511962950 направлене за місцем реєстрації Позичальника та № 0504511954191 направлене за місцем реєстрації Поручителя, були повернуті відправнику - ДІУ, за закінченням терміну зберігання поштового відправлення.

На день звернення до суду, а ні Позичальник, а ні Поручитель, вимогу Кредитора не виконав.

Підсумовуючи викладене, позивач зауважував, що зобов`язання по поверненню кредитних ресурсів та сплати процентів за його користування, Позичальником не здійснювалися, з моменту відступлення права вимоги, ані на користь Первинного Кредитора, а ні на користь Державної іпотечної установи, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 196 545,96 грн., яка підтверджується Розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 256-KT від 13.12.2006 р. позичальника ОСОБА_1 за № 231/32/28 від 25.01.2023 р., та складається з: суми основного боргу в розмірі - 95 227,02 грн.; прострочених відсотків за користування кредитом (за період з 17.09.2015р. по 20.10.2022р.) в сумі - 101 318,94 грн.

Станом на день подачі позову до суду, сума заборгованості за Кредитним договором залишилася несплаченою, що свідчить про небажання Відповідачів виконувати свої зобов`язання за Кредитним договором у зв`язку з чим, він вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Він просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 (

АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) на користь Державної іпотечної установи (бул. Лесі Українки, б. 34, м. Київ, 01133, Ідентифікаційний код: 33304730) заборгованість за Кредитним договором № 256- КТ від «13» грудня 2006 року в сумі 196 545 (сто дев`яносто шість тисяч п`ятсот сорок п`ять) гривень 96 копійки, з яких: становить 95 227 (дев`яносто п`ять тисяч двісті двадцять сім) гривень 02 копійки - заборгованість по сумі основного боргу; 101 318 (сто одна тисяча триста вісімнадцять) гривень 94 копійки - прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та пояснила, що Постановою Полтавського апеляційного суду від 17.11.2021 року у цивільній справі № 554/5692/19 було відмовлено у задоволення позову Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на підставі того, що ними не було виконаний досудовий порядок, оскільки вони не надіслали Вимогу про дострокове повернення кредитних коштів, але вони 02.11.2022 року виконали вказівки Апеляційного суду м. Полтави, тому повторно звернулися до суду. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Дігтярь Л.А. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та пояснила, що доказів існування заборгованості позивачем не надано, не зазначений час її виникнення, не надані документи, на підтвердження розміру заборгованості. Крім того, на виконання Закону України «Про захист прав споживачів» позивачем була надіслана Вимога про дострокове повернення кредитних коштів від 02.11.2022 року де зазначений строк 10 (десять) банківських днів, але вона є незаконною, оскільки порушує Закони України «Про споживче кредитування» та «Про захист прав споживачів» де вказано шістдесят календарних днів з одержання повідомлення. А також, зазначає, що моментом виникнення обов`язку достроково повернути кредитні кошти є одержання такої Вимоги боржниками, а не дата її направлення. Нею надавались докази, що спростовують розмір суми основного боргу за Кредитним договором № 256-KT від 13.12.2006 р., відповідно невірно нарахована і сума відсотків. Враховуючи зазначене вона вважає, що позов необґрунтований і безпідставний. Але на всяк випадок заявляє клопотання про застосування строків позовної давності, оскільки заборгованість на думку позивача виникла 17.09.2015 року, а з даним позовом звернулися лише 04.07.2023 року. 25.06.2019 року.

Також, вона вважає за необхідне зазначити, що Постановою Полтавського апеляційного суду від 17.11.2021 року у цивільній справі № 554/5692/19 за апеляційною скаргою на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 липня 2021 року у задоволення позову Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було відмовлено, тобто позов поданий з тих самих підстав, про той самий предмет, навіть сума основного боргу не збільшилась, тому просила в позові відмовити у повному обсязі або закрити провадження по справі.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 09 липня 2021 року у цивільній справі № 554/5692/19 позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості задоволено, ухвалено стягнути заборгованість солідарно з відповідачів за кредитним договором № 256-КТ від 13 грудня 2006 року.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 17.11.20221 року у цивільній справі № 554/5692/19 за апеляційною скаргою на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 липня 2021 року у задоволення позову Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2022 року у цивільній справі № 554/5692/19 за касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у вказаній цивільній справі відмовлено у відкритті касаційного провадження; зазначена ухвала оскарженню не підлягає та набрала законної сили з моменту її підписання.

Суд вважає, що предметом розгляду є заборгованість за Кредитним договором № 256-KT від 13.12.2006 р., що дорівнює суму основного боргу 95227,02 гривень, спір виник між тими самими сторонами - Державною іпотечною установою та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з тих самих підстав, які були вже розглянуті судами і рішення суду Постанова Полтавського апеляційного суду від 17.11.2021 року у цивільній справі № 554/5692/19 набрало законної сили.

Посилання представника позивача, що змінилися обставини, а саме що після винесення судом апеляційної інстанції Рішення ними була направлена боржникам Вимога про дострокове повернення кредитних коштів 02.11.2022 року, суд вважає необґрунтованим, оскільки підстави позову не змінилися.

Крім того, суд погоджується з позицією представника відповідачки, що Вимога про дострокове повернення кредитних коштів від 02.11.2022 року де зазначений строк 10 (десять) банківських днів, є незаконною, оскільки звужує права споживача, передбачені Законами України «Про споживче кредитування» та «Про захист прав споживачів» де вказано про шістдесят календарних днів з одержання повідомлення, а також з тим, що моментом виникнення обов`язку достроково повернути кредитні кошти є одержання такої Вимоги боржниками, а не дата її направлення.

Зазначене, підтверджує відсутність зміни обставин, викладених в позові.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Враховуючи вищевикладене, наявність судового рішення, яке набрало законної сили з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.

Керуючись п. 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 255 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості закрити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Сторони по справі:

Позивач Державна іпотечна установа, місцезнаходження 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, код в ЄДРПОУ 33304730.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Е.М. Сініцин.