Ухвала

від 27.12.2023 по справі 462/2666/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 462/2666/21

провадження № 61-17286ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Червинської М. Є.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 листопада

2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору та уточненої касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України.

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про відвід судді Верховного Суду Коротуна В. М.

У заяві ОСОБА_1 висловлює сумніви в об`єктивності судді Верховного Суду Коротуна В. М., зокрема, не погоджується із залишенням його касаційної скарги без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду

Коротуна В. М. суд виходить із такого.

Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Верховний Суд, оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує, що не встановлено будь-які підстави стверджувати, що суддя Коротун В. М. має та виявляє особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.

За об`єктивним критерієм Верховним Судом підлягає з`ясуванню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими.

Доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді Верховного Суду Коротуна В. М., тому заявлений відвід судді є необґрунтованим.

В цілому доводи заяви свідчать про незгоду з процесуальними діями судді Коротуна В. М., що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді, оскільки не підтверджують наявність об`єктивних сумнівів у його неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).

Також у своєму рішенні «Газета «Україна-центр» проти України» ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію потрібно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 28-32).

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб`єктивного або об`єктивного критеріїв, за умови доведення існування яких можна стверджувати про обґрунтованість сумнівів у безсторонності судді.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Верховного Суду Коротуна В. М., тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Заяву про відвід судді Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича передати для вирішення іншому судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

А. Ю. Зайцев

М. Є. Червинська