Постанова

від 05.12.2023 по справі 495/7889/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7493/23

Справа № 495/7889/23

Головуючий у першій інстанції Савицький С.І.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Гусакова Оксана Борисівна,

на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 серпня 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, без самостійних вимог орган опіки та піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини разом з батьком,

встановив:

24 липня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом у якому просив визначити місце проживання малолітньої дитини доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто останньому, з підстав передбачених ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Не погодившись із вказаною ухвалу суду, ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник-адвокат Гусакова О.Б. звернувся з апеляційною скаргою у якій просить скасувати ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 серпня 2023 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 01 серпня 2023 року судом було постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у ній.

Разом з цим, копія цієї ухвали будь-якими засобами комунікації електронною поштою, за допомогою системи «Електронний Суд» чи б то рекомендованим поштовим відправленням, позивачу не надсилалася, про постановлення цієї ухвали позивач дізнався лише 11 серпня 2023 року за допомогою офіційного порталу судової влади України.

Отже скаржник був позбавлений можливості усунути недоліки зазначені в ухвалі суду від 01 серпня 2023 року, однак суд першої інстанції 14 серпня 2023 року постановив оскаржувану ухвалу, якою повернув позовну заяву, чим на думку скаржника порушив вимог процесуального закону.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Позивач ОСОБА_1 надіслав на адресу суду заяву у якій просив розглядати справу без його участі.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржувана ухвала суду не відповідає.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що у визначений судом строк, недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 01 серпня 2023 року позивачем не усунуто.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "De Geouffre de la Pradelle v. France" від 16 грудня 1992 року, заява N 12964/87).

Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія 97" проти України", заява N 19164/04).

Статтею 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 185 ЦПК України).

Відповідно дочастини третьоїстатті 185ЦПК Україниякщо позивачвідповідно доухвали судуу встановленийстрок виконаєвимоги,визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, суд вправі повернути позивачу, подану ним позовну заяву, яка залишена без руху у тому разі, якщо позивач після вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, у межах строку, визначеного судом, не усуне недоліки, встановлені судом та які зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Порядок вручення копії судового рішення регламентовано положеннями ст. 272 ЦПК України.

Відповідно до частин п`ятої, одинадцятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною шостою статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).

У справі, що переглядається ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Матеріали справи не містять доказів на предмет підтвердження того, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху фактично надсилалася позивачу чи б то його представнику-адвокату Гусаковій О.Б.

Вказане підтверджує доводи скаржника про те, що копія зазначеної ухвали не була вручена ОСОБА_1 в порядку, визначеному ЦПК України, а відтак не була належно доведена до відома позивача.

Отже суд зробив необґрунтований висновок про те, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху була надіслана на адресу позивача.

Доказів на підтвердження вжиття судом першої інстанції інших заходів з метою вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що у матеріалах справи немає доказів на підтвердження належного вручення позивачу копії судового рішення, апеляційний суд доходить висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви, тим самим не дотримався процесуальних гарантій забезпечення справедливого розгляду справи через неналежне інформування позивача про встановлені судом недоліки позовної заяви та наданий строк на їх усунення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України однією із підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 серпня 2023 року і направлення справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

У відповідності до приписів ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір підлягає відшкодуванню за наслідками розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст.367, 374,379, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Гусакова Оксана Борисівна, задовольнити.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 серпня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови буде складено 11 грудня 2023 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.В. Кострицький

М.В. Назарова