Постанова

від 07.12.2023 по справі 759/8834/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2023 року м. Київ

Справа №759/8834/17

Апеляційне провадження №22-ц/824/5484/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Нежури В.А., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Бевзи А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» на рішення Святошинського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді П`ятничук І.В., 05 липня 2021 року в м. Києві, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроуф Капітал Факторинг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В

У червні 2017 року представник ПАТ «БМ Банк», правонаступником якого є ТОВ «Українська факторингова компанія», звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- стягнути з ОСОБА_3 на користь банку 1/3 частини заборгованості за зобов`язаннями спадкодавця ОСОБА_4 по кредитному договору, а саме 734 швейцарських франка 97 сантимів;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь банку 2/3 частини заборгованості за зобов`язаннями спадкодавця ОСОБА_4 по кредитному договору, а саме 1469 швейцарських франків 93 сантимів;

- стягнути ОСОБА_3 на користь банку понесені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 533,33 грн;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь банку понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1066,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 серпня 2008 року між ТОВ «БМ Банк» та ОСОБА_4 було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії №548/010808, згідно з яким останній отримав на умовах, визначених кредитним договором, грошові кошти у розмірі 21000 швейцарських франків на поточні потреби, зі сплатою 10,49 % річних, з терміном остаточного повернення кредиту 31 липня 2018 року.

Відповідно до змісту Графіку погашення заборгованості за кредитом щомісячний платіж складає 283,00 швейцарських франків.

Пунктом 3.2 кредитного договору передбачено, що для видачі кредиту банк відкриває позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_1 та рахунок для нарахування процентів № НОМЕР_2 .

В якості забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором між позичальником та позивачем був укладений договір іпотеки №548/040408 від 01 серпня 2008 року, згідно з яким позичальник передав в іпотеку позивачу належне йому на праві власності нерухоме майно: об`єкт незавершеного будівництва, 57 % готовності, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 23684959, який розташований на земельній ділянці площею 0,100 га, кадастровий номер 3223182501:01:001:0050, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належить позичальнику на праві власності.

Разом з тим, зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів у строки, які передбачені кредитним договором, позичальник не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом.

Також, позивач у позові зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, але лише 14 листопада 2016 року банку стало відомо про відкриття спадщини після нього.

29 листопада 2016 року банк направив до приватного нотаріусу Мелітопольського міського нотаріального округу Бєднова О.А. вимогу (претензію) про обов`язки спадкодавця з проханням довести до відома спадкоємців позичальника, які прийняли спадщину, про обов`язки позичальника сплатити ПАТ «БМ Банк» борг за Договором невідновлювальної кредитної лінії №548/010808 від 01 серпня 2008 року.

27 квітня 2017 року АТ «БМ Банк» отримало від приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Бєднова О.А. два листа за №№ 403/01-16, 404/01-16 від 12 квітня 2017 року, якими повідомлялось, що спадкоємцями позичальника є: 1/3 частки в праві власності на предмет іпотеки - громадянка України ОСОБА_3 ; 2/3 частки в праві власності на предмет іпотеки - ОСОБА_2 .

За вказаних обставин, а також посилаючись на те, що станом на 24 травня 2017 року розмір заборгованості позичальника перед позивачем за кредитним договором складає 2204,9 швейцарських франка, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 08 червня 2017 року становить 59773,29 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просив задовольнити з підстав, передбачених ст.ст. 1281, 1282 ЦК України (т.1, а.с.71-75).

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроуф Капітал Факторинг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено (т. 1, а.с. 96-99).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року замінено сторону позивача у цивільній справі за № 759/8834/17 за позовом ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з ПАТ «БМ Банк» на правонаступника - ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» (т. 1, а.с. 135, 136).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року виправлено описку у резолютивній частині рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2018 року (т. 1, а.с. 148, 149).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29 січня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2018 року та призначено справу до судового розгляду в підготовчому судовому засіданні (т. 1, а.с. 199-202).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 липня 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроуф Капітал Факторинг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишено без задоволення.

Рішення суду мотивовано відсутністю належних та допустимих доказів, якими підтверджується факт необізнаності позивача про смерть позичальника та те, що він дізнався про настання смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Українська факторингова компанія» про заміну стягувача, заінтересовані особи: ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з огляду на те, що позов залишено без задоволення, а тому вказане рішення не підлягає до виконання (т. 2, а.с. 26-28).

Не погодилась із зазначеним судовим рішенням особа, яка не брала участі у справі - ТОВ «Українська факторингова компанія», директором товариства подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості містить відомості з моменту видачі кредитних коштів та до моменту подачі позову до суду, а отже є належним та допустимим доказом на підтвердження позовних вимог. Зазначається, що банком не заявлялось вимог про стягнення процентів за кредитним договором, а тому надано до суду виключно виписку по позичковому рахунку № НОМЕР_3 , на який повинно було здійснюватися погашення заборгованості за кожний поточний кредитний місяць.

Також, зауважує, що судом першої інстанції взагалі не досліджувалися обставини того, що, незважаючи на свій обов`язок спадкоємців повідомляти кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, останні не повідомили на той час первісного іпотекодержателя ПАТ «БМ Банк» про факт смерті ОСОБА_4 .

Крім того, зауважується, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне рішення Святошинського районного суду м. Києва по справі № 759/8838/17, яким задоволено позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» до відповідачів та визначено, що строки звернення до спадкоємців не були пропущені на підставі відповідей приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Бєднова О.А. від 12 квітня 2017 року, які, у свою чергу, також були надані позивачем до матеріалів даної справи (т. 2, а.с. 33, 34).

12 вересня 2023 року до суду надійшли додаткові пояснення правонаступника позивача до апеляційної скарги, в яких зазначається, що судом першої інстанції не було з`ясовано чи видавався позивачу лист нотаріуса Бєднова О.А. попередньо про коло спадкоємців, не міститься в матеріалах справи ні попереднього листа приватного нотаріуса, ні доказів такого направлення. Оскільки територія м. Мелітополя є тимчасово окупованою, ТОВ «Українська факорингова компанія» було направлено запит відносно надсилання вказаних листів на зареєстровану електронну адресу (т. 2, а.с. 90).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на наступні обставини.

Відповідач вважає правильним висновок суду, що за відсутності первинних бухгалтерських документів наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості станом на 24 травня 2017 року не свідчить про розмір заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі.

Наявні в матеріалах справи виписка з кредитного рахунку позичальника свідчить про те, що банк був повідомлений про смерть ОСОБА_4 ще ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки в цей день на рахунок погашення заборгованості відбулося зарахування коштів у розмірі 6479,74 фунтів у зв'язку з настанням страхового випадку - смерті позичальника. Натомість в матеріалах справи відсутня виписка по рахунку на який здійснювалось погашення заборгованості.

Посилання позивача на те, що про факт смерті ОСОБА_4 не було повідомлено іпотекодержателя ПАТ «БМ Банк» є безпідставними, оскільки відповідно до листів приватного нотаріуса Бєднова О.А. за № 404/01-16 та № 403/01-16 від 12 квітня 2017 року останній повідомляв банк про перехід права власності на майно, яке перебувало в іпотеці, у зв`язку із спадкуванням: вперше 01 серпня 2011 року при переході спадкових прав на іпотечне майна до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ; вдруге 24 вересня 2016 року при переході спадкових прав на іпотечне майно після смерті ОСОБА_5 до ОСОБА_2 ..

Позивачем не було заявлено клопотання про витребування доказів у приватного нотаріуса під час підготовчого засідання, а також не наведено обґрунтування неможливості направлення позивачем адвокатського запиту для отримання цієї інформації під час розгляду справи в суді першої інстанції (т. 2, а.с. 122-127).

У відповіді на відзив правонаступник позивача зазначив, що оскільки згідно виписки до 2015 року здійснювалися оплати за кредитним договором, банк не міг довідатися про смерть боржника, враховуючи, також відсутність законодавчо закріплених норм про обов`язок банку перевіряти всі платежі, що надходять від страхових компаній про причини настання страхового випадку (т. 2, а.с. 147-149).

У судовому засіданні представник правонаступника позивача - ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Лозниця О.О. у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників справи, які з`явилися у судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Перш за все слід зазначити, по позов був пред`явлений ТОВ «БМ Банк». В подальшому ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року замінено сторону позивача у цій справі з ПАТ «БМ Банк» на правонаступника - ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» (т. 1, а.с.135, 136).

Згідно з договором про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитними договорами № 15.02./2022 від 15 лютого 2022 року ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» відступило, а ТОВ «Українська факторингова компанія» прийняло право вимоги за договорами укладеними з ОСОБА_4 (т.2 а.с.46-52). А отже ТОВ «Українська факторингова компанія» є правонаступником позивача у справі, а тому подана ними апеляційна підлягає розгляду апеляційним судом.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2008 року між ТОВ «БМ Банк» та ОСОБА_4 було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії №548/010808, згідно з яким останній отримав на умовах, визначених кредитним договором, грошові кошти у розмірі 21000 швейцарських франків на поточні потреби, зі сплатою 10,49 % річних, з терміном остаточного повернення кредиту 31 липня 2018 року (т. 1, а.с. 14-16).

Відповідно до змісту Графіку погашення заборгованості за кредитом щомісячний платіж складає 283,00 швейцарських франків.

Пунктом 3.2 кредитного договору передбачено, що для видачі кредиту банк відкриває позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_1 та рахунок для нарахування процентів № 220890152112.

В якості забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором між позичальником та позивачем був укладений договір іпотеки №548/040408 від 01 серпня 2008 року, згідно з яким позичальник передав в іпотеку позивачу належне йому на праві власності нерухоме майно: об`єкт незавершеного будівництва, 57 % готовності, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 23684959, який розташований на земельній ділянці площею 0,100 га, кадастровий номер 3223182501:01:001:0050, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належить позичальнику на праві власності (т. 1, а.с.19, 20).

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 21 листопада 2010 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.с. 27).

29 листопада 2016 року ПАТ «БМ Банк» звернулося до приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Бєднова О.А. з вимогою (претензією) про обов`язки спадкодавця, в якій просило:

- прийняти від ПАТ «БМ Банк» вимогу (претензію) кредитора спадкодавця про обов'язки спадкодавця - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- довести до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту про подану ПАТ «БМ Банк» вимогу (претензію) про обов`язки спадкодавця сплатити ПАТ «БМ Банк» борг за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 548/010808 від 01 серпня 2008 року у розмірі 5162 швейцарських франків 20 сантимів, та пеню 7892,49 грн;

- повідомити ПАТ «БМ Банк» про наявність і найменування спадкоємців ОСОБА_4 , їх адреси та ідентифікаційні номери (коди) та про видачу спадкоємцям спадкодавця свідоцтв про право на спадщину (т. 1, а.с. 21, 22).

У листі від 12 квітня 2017 року за вих. № 403/01-16 приватний нотаріус Бєднов О.А. зазначив, що повторно надає інформацію про те, що спадкоємцями за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , є:

на 1/3 частку його дружина ОСОБА_4 , на ім`я якої видані свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 серпня 2011 року за р.№ 4186 та р. № 4189;

на 2/3 частки його батько ОСОБА_5 , на ім`я якого видані свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 серпня 2011 року за р. №3996 та р. № 3998;

на належне померлому майно: об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 23).

У листі від 12 квітня 2017 року за вих. № 404/01-16 приватний нотаріус Бєднов О.А. зазначив, що повторно надає інформацію про те, що спадкоємцями за заповітом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 є його донька ОСОБА_2 , на ім`я якої видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 24 вересня 2016 року за р. № 2003; на належне померлому майно: 2/3 частки в праві власності на об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке знаходиться під іпотекою в ПАТ «БМ Банк» на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Тарасюта О.В. від 01 серпня 2008 року за р. № 1082 (т. 1, а.с. 24).

Звертаючись з позовом до суду та посилаючись на положення ст.ст. 1281, 1282 ЦК України, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що станом на 24 травня 2017 року розмір заборгованості позичальника перед позивачем за кредитним договором складає 2204 швейцарських франка 90 сантимів, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 08 червня 2017 року становить 59773,29 грн.

При цьому, на підтвердження розміру заборгованості у заявленому розмірі позивачем було надано до суду наступні докази: розрахунок заборгованості станом на 24 травня 2017 року за період з 01 серпня 2008 року по 23 травня2017 року; виписку по особовому рахунку позичальника № НОМЕР_1 за період з 01 серпня 2008 року по 23 травня 2017 року (т. 1, а.с. 5-13).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У свою чергу, оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовується, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому ч. 2 цієї норми.

Так, згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше.

В той же час, ст. 1281 ЦК України передбачено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом року від дня настання права вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Отже, аналіз вказаної норми ЦК України дає підстави для висновку, що строки пред`явлення кредиторами вимог до спадкоємців є обмежувальними (преклюзивними), тобто їх пропущення припиняє права кредиторів, у зв`язку з чим ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18 та від 11 березня 2019 року у справі 759/12484/15-ц.

Також, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 18 вересня 2019 року у справі №640/6274/16-ц, при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, встановити дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»).

Цим актами є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок), Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року та зареєстрована у Міністерстві юстиції України №283/8882 від 03 березня 2004 року (далі - Інструкція), яка була чинною до 07 березня 2012 року.

Пунктом 216 Інструкції (у редакції чинній на момент переходу права власності на іпотечне майно до спадкоємців) передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. У разі наявності заборони нотаріус повідомляє кредитора про те, що спадкоємцям боржника видано свідоцтво про право на спадщину.

Пунктом 4.16 Порядку визначено, у разі наявності заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора про те, що спадкоємцям боржника видано свідоцтво про право на спадщину.

З наведених обставин справи вбачається, що 01 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 були укладені кредитний та іпотечний договори, на виконання яких позивач надав, а ОСОБА_4 одержав кредит на обумовлену договором суму. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час його смерті за даними позивача було відсутнє прострочення сплати заборгованості та навість після його смерті відбувалась сплата заборгованості до 29 травня 2015 року. З наданого позивачем розрахунку та виписки по рахунку вбачається, що 10 серпня 2011 року на рахунок заборгованості були зараховані кошти, що надійшли від СК «Оранта» як страхова виплата за життя ОСОБА_4 (т.1 а.с.9). А отже позивач здійснюючи зарахування вказаних коштів був обізнаний про настання страхового випадку в вигляді смерті позичальника.

Позивач в обґрунтування відсутності пропуску строку вказував на те, що він дізнався про смерть позичальника лише 14 листопада 2016 року.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, у вказаних листах приватним нотаріусом зазначено, що запитувана інформація у претензії (вимозі) надається ним повторно, а також вказано дати видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема 06 серпня 2011 року при переході спадкових прав на іпотечне майно після смерті ОСОБА_4 до ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , та в подальшому, вдруге, при переході спадкових прав на іпотечне майно після смерті ОСОБА_5 до ОСОБА_2 24 вересня 2016 року.

Отже, з огляду на наведені вище положення законодавства, а також враховуючи той факт, що спадкове майно є майном, що було переданим спадкодавцем в іпотеку в якості забезпечення зобов'язання по кредитному договору, слід дійти висновку, що банк був повідомлений про смерть позичальника ОСОБА_4 та про перехід права власності на зазначене майно до спадкоємців при оформленні ними спадщини: вперше - 06 серпня 2011 року - при переході спадкових прав на іпотечне майно після смерті ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , вдруге - 24 вересня 2016 року при переході спадкових прав на іпотечне майно після смерті ОСОБА_5 до ОСОБА_2 .

З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що відповіді на претензію приватний нотаріус надавав банку повторно, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у матеріалах справи відсутні належні до допустимі докази, якими підтверджується факт необізнаності позивача про смерть позичальника та те, що він дізнався про настання його смерті лише 14 листопада 2016 року.

Щодо посилань апелянта на те, що судом першої інстанції не було встановлено, чи надсилалися попередньо нотаріусом листи про коло спадкоємців банку, слід зауважити, що у відповідності до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України жодна із сторін не обмежена у праві щодо витребування доказів, чим відповідач не скористався під час розгляду справи судом першої інстанції, а тому обставини, які встановлені судом, ґрунтуються на доказах, які містяться в матеріалах справи.

Щодо направленого позивачем адвокатського запиту на адресу приватного нотаріуса після ухвалення оскаржуваного рішення, слід зазначити, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, або заявити відповідне клопотання про витребування доказів під час підготовчого засідання.

Однак, такого клопотання в ході розгляду справи судом першої інстанції позивачем заявлено не було, а також не було наведено обґрунтування неможливості направлення позивачем адвокатського запиту для отримання цієї інформації під час розгляду справи в суді першої інстанції.

За вказаних обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що банк пропустив встановлений ст. 1281 ЦК України строк на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості зі спадкоємців боржника.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про те, що з огляду на суттєві відмінності у сумах по сплаченому кредиту, надходження платежів після смерті позичальника, розрахунок заборгованості не може бути достовірним, належним, достатнім доказом на підтвердження виникнення, як факту заборгованості, такі і визначення розміру такої заборгованості, адже з цього розрахунку не можливо встановити ким саме платежі виконані та на яких підставах вони були зараховані як погашення зобов`язань по кредитному договору.

При цьому, надані позивачем розрахунок та виписка по особовому рахунку містять суттєві розбіжності щодо сум платежів, які надходили після смерті боржника, що також впливає на доведеність суми заборгованості.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2018 року у справі №759/8838/17, яким задоволено позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» до відповідачів та визначено, що строки звернення до спадкоємців не були пропущені на підставі відповідей приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Бєднова О.А. від 12 квітня 2017 року, оскільки вказане рішення, з огляду на предмет позову та склад учасників, не має преюдиційного значення у даній справі.

З вищенаведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги щодо незаконності оскаржуваного рішення не ґрунтуються на вимогах закону, суперечать наявним у справі доказам та фактичним обставин справи, а отже не спростовують та не впливають на законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення.

Таким чином, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Також слід зазначити, що у зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» - залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 липня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: В.А. Нежура

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 28 грудня 2023 року.