Ухвала

від 18.12.2023 по справі 824/153/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи: 824/153/23 Суддя-доповідач - Таргоній Д.О.

Номер провадження: 22-вк/824/138/2023

УХВАЛА

18 грудня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справах Таргоній Д.О., розглянувши заяву представника акціонерного товариства «Укргазвидобування» - адвоката Собка Олександра Вадимовича про вжиття заходів забезпечення позову у справі за заявою представника акціонерного товариства «Укргазвидобування» - адвоката Собка Олександра Вадимовича про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті від 10 лютого 2022 року у справі № 57/2021 за позовом акціонерного товариства «Украгазвидобування» (Україна) до компанії SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська Народна Республіка) про стягнення різниці в ставці мита в розмірі 275 592,15 доларів США та відшкодування усіх витрат (включаючи, але не обмежуючись, арбітражними зборами та витратами, сплаченими акціонерним товариством «Укргазвидобування» (Україна) до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України,-

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2023 року представник стягувача АТ «Украгазвидобування» подав до Київського апеляційного суду заяву про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті від 10 лютого 2022 року у справі № 57/2021 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 475 ЦПК України.

12 грудня 2023 року ухвалою Київського апеляційного суду відкрито провадження у даній справі та запропоновано боржнику подати можливі заперечення.

Одночасно із вищевказаною заявою, представник АТ «Укргазвидобування» - адвокат Собко О.В. звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10 лютого 2022 року стягнуто з SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська Народна Республіка) на користь акціонерного товариства «Украгазвидобування» (Україна) 275 592,15 доларів США - митних витрат, що становлять різницю у ставці мита, 10 711,84 доларів США - на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, 200 доларів США - на відшкодування додаткових витрат з перекладу рішення на англійську мову, а разом 286 503,99 доларів США.

На території України з адресою м. Полтава, вул. Половка, 78, у зберігача ТОВ «Шляхбудтехнологія» знаходиться майно боржника (1166 плит мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів з монтажними інструментами та ремкомплектами) на підставі договору зберігання № 17/93 від 17.09.2020, що підтверджується рішенням МКАС при ТПП України від 30.10.2023 у справі № 273/2021 (п.41 ар. 19 рішення, п. 43 арк. 23,24 рішення).

Спір у справі № 57/2021 виник внаслідок поставки неякісного товару за договором, укладеним між стягувачем та боржником, що стало причиною відмови від договору та повернення такого товару Боржнику.

Заявник зазначив, що рішенням МКАС при ТПП України від 30.10.2023 у справі № 273/2021 відмовлено в позові SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD про визнання недійсним одностороннього правочину про відмову від договору поставки, вчиненого АТ «Укргазвидобування» та зобов`язання товариства прийняти товар (1166 плит мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів з монтажними інструментами та ремкомплектами).

За даними АТ «Укргазвидобування» боржник, як нерезидент, не має на території України іншого майна, на яке можливо було би звернути стягнення в порядку чинного законодавства України за умови визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 10.02.2022 по справі №57/2021. Водночас, вартість даного товару станом на поточну дату заявнику невідома.

Вказані обставини, на переконання заявника, свідчать про те, що існує ризик відчуження або переміщення вказаного майна, що може ускладнити чи унеможливити виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у разі надання дозволу на його виконання.

Зазначає, що за умови задоволення даної заяви про забезпечення позову, вжиті заходи не перешкоджатимуть господарській діяльності боржника, а права інших осіб не будуть порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, тому просить суд накласти арешт на майно SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD, яке знаходиться на території України за адресою м. Полтава, вул. Половка, 78 , а саме плити мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів з монтажними інструментами та ремкомплектами у кількості 1166 шт.

У судовому засіданні, призначеному для розгляду заяви про забезпечення позову, представники АТ «Укргазвидобування»: Малярчук Ю.Б., Зубар О.В. підтримали заяву, посилаючись на викладені у ній доводи, просили її задовольнити.

Представник боржника SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська Народна Республіка) - Смірнова Ю. у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду заяви була повідомлена шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, яка зазначена у процесуальних документах по справі.

Заслухавши пояснення представників заявника, вивчивши заяву та додані до неї документи, вважаю, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 477 ЦПК України, суд за заявою особи, яка подає заяву про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такої заяви, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у разі надання дозволу на його виконання.

Розгляд питання про вжиття передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову здійснюється відповідно до глави 10 розділу I цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Статтею 149 ЦПК України, встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України встановлено, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з п.п.3-7 ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосовувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності необхідно враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Одним із принципів вжиття забезпечувальних заходів у разі подання заяви про визнання і надання дозволу на виконання арбітражного рішення є принцип пропорційності (співмірності, справедливості), який означає відповідність застосованого забезпечувального заходу потенційним збиткам позивача, включає в себе ґрунтовність підстав вимоги заявника, відповідні публічні інтереси, якщо такі є, терміновість потреби для вжиття попередніх заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 березня 2019 року у справі №824/239/2018.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

З викладеного вбачається, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками вжиття заходів забезпечення.

З заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті від 10 лютого 2022 року у справі № 57/2021 вбачається, що предметом спору є стягнення митних витрат, що становлять різницю в ставці мита та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору та відшкодування витрат з перекладу рішення на англійську мову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову представник АТ «Укргазвидобування» - адвокат Собко О.В. просить накласти арешт на майно SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD, яке знаходиться на території України за адресою м. Полтава, вул. Половка, 78 , а саме плити мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів з монтажними інструментами та ремкомплектами у кількості 1166 шт.

Разом з тим, відповідно до копії митних декларації та копії рішення рішенням МКАС при ТПП України від 30.10.2023 у справі № 273/2021 та рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті від 10 лютого 2022 року у справі № 57/2021 загальна вартість 1166 плит мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів з монтажними інструментами та ремкомплектами, що постачались складає 4 239 879,16 доларів США.

Отже заявник просить накласти арешт на майно, яке в майже в 15 разів перевищує розмір вимог по відшкодуванні різниці в ставці мита.

Доводи заявника про те, що реальна вартість плит мобільного дорожнього покриття, які зберігаються за адресою м. Полтава, вул. Половка, 78, є значно нижчою, ніж зазначена у Договорі поставки №UGV10467/30-18 від 16.08.2018 року та заявлена у митній декларації, не можуть бути взяті до уваги, оскільки не підтверджені належними доказами.

Недотримання справедливого балансу (співмірності) при втручанні в право власності є порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилання заявника, що існує ризик відчуження або переміщення вказаного майна, що може ускладнити чи унеможливити виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у разі надання дозволу на його виконання, суд критично оцінює, оскільки заявником не надано доказів потенційної можливості вчинення боржником недобросовісних дій, які свідчили про ризик утруднення виконання можливого рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Разом з тим, в поданих суду матеріалах відсутні будь-які докази, які б підтверджували наведені позивачем у заяві про забезпечення позову обставини, якими останній обґрунтовує необхідність вжиття судом заходів до забезпечення позову у справі.

Отже суд приходить до висновку, що вжиття заходів забезпечення позову, про які йдеться у заяві, не співмірно заявленим позовним вимогам, у зв`язку із чим можуть бути порушені права відповідача, доказів існування реальних ризиків неможливості виконання рішення МКАС при ТПП матеріали справи не містять, тому відсутні підстави для задоволення заяви.

Керуючись статтями 149-153, 477 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника акціонерного товариства «Укргазвидобування» - адвоката Собка Олександра Вадимовича про забезпечення позову у справі за заявою акціонерного товариства «Укргазвидобування» про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті від 10 лютого 2022 року у справі № 57/2021 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Д.О. Таргоній