Ухвала

від 25.03.2024 по справі 824/153/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи:824/153/23 Суддя -Таргоній Д.О.

Номер провадження: 22-вк/824/21/2024

УХВАЛА

Іменем України

25 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Таргоній Д.О., за участі секретаря судового засідання - Спис Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою представника акціонерного товариства «Укргазвидобування» - адвоката Собка Олександра Вадимовича про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10 лютого 2022 року у справі № 57/2021 за позовом акціонерного товариства «Укргазвидобування» (Україна) до компанії SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська Народна Республіка) про стягнення різниці в ставці мита в розмірі 275 592,15 доларів США та відшкодування усіх витрат (включаючи, але не обмежуючись, арбітражними зборами та витратами, сплаченими акціонерним товариством «Укргазвидобування» (Україна) до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Акціонерне товариство «Укргазвидобування»в особі свого представника - адвоката Собка О.В. звернулось до Київського апеляційного суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті від 10 лютого 2022 року у справі № 57/2021 про стягнення з компанії SUIFENHE XIN- RESISTANT TECHNOLOGYDEVELOPMENT CO., LTD (Китайська Народна Республіка) на користь акціонерного товариства «Укргазвидобування» (Україна) митних витрат, що становлять різницю в ставці мита в розмірі 275 592,15 доларів США, відшкодування витрат по оплаті арбітражного збору у розмірі 10 711,84 доларів США, відшкодування додаткових витрат з перекладу рішення на англійську мову у розмірі 200 доларів США, а разом 286 503,99 доларів США.

В обґрунтування доводів заяви вказував, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10 лютого 2022 року стягнуто з SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD(Китайська Народна Республіка) на користь акціонерного товариства «Укргазвидобування» (Україна) 275 592,15 доларів США - митних витрат, що становлять різницю у ставці мита, 10 711,84 доларів США - на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, 200 доларів США - на відшкодування додаткових витрат з перекладу рішення на англійську мову, а разом 286 503,99 доларів США.

Спір у справі № 57/2021 виник внаслідок поставки неякісного товару за договором, укладеним між стягувачем та боржником, що стало причиною відмови від договору та повернення такого товару Боржнику.

Вказував також, що рішенням МКАС при ТПП України від 30.10.2023 у справі № 273/2021 відмовлено в позові SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD про визнання недійсним одностороннього правочину про відмову від договору поставки, вчиненого АТ «Укргазвидобування», та зобов`язання товариства прийняти товар (1166 плит мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів з монтажними інструментами та ремкомплектами).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року відкрито провадження у справі за заявою представника акціонерного товариства «Укргазвидобування» - адвоката Собка Олександра Вадимовича про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10 лютого 2022 року у справі № 57/2021, повідомлено боржника - SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD(Китайська Народна Республіка) про надходження такої заяви і запропоновано йому подати можливі заперечення щодо цієї заяви у місячний строк.

У встановлений судом строк такі заперечення на заяву про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу на адресу апеляційного суду не надійшли.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

В судовому засіданні представники заявника - адвокати: Зубар О.В., Малярчук Ю.В. підтримали заяву в частині надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду, просили видати виконавчий лист за вказаним рішенням.

Інший учасник арбітражного розгляду в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому його неявка у відповідності до вимог частини першої статті 477 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників заявника, дослідивши матеріали справи та заявлені вимоги, апеляційний суд дійшов висновку, що заява про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10 лютого 2022 року у справі № 57/2021 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10 лютого 2022 року стягнуто з SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD(Китайська Народна Республіка) на користь акціонерного товариства «Укргазвидобування» (Україна) 275 592,15 доларів США - митних витрат, що становлять різницю у ставці мита, 10 711,84 доларів США - на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, 200 доларів США - на відшкодування додаткових витрат з перекладу рішення на англійську мову, а разом 286 503,99 доларів США.

Згідно з п. 28 рішенням МКАС при Торгово-промисловій палаті України від 10 лютого 2022 року, позовні вимоги ґрунтуються на Договорі поставки №UGV10467/30-18 від 16 серпня 2018 року (з додатками), відповідно до якого постачальник - компанія SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD(нерезидент, КНР) зобов`язується поставити покупцеві - АТ «Укргазвидобування» (резидент, Україна) товар - мобільне дорожнє покриття з полімерних композитних матеріалів, зазначений у специфікації, що додається.

Відповідно до п. 29 рішення МКАС при Торгово-промисловій палаті України від 10 лютого 2022 року, у розділі IX Договору поставки №UGV10467/30-18 від 16 серпня 2018 року міститься арбітражне застереження, яке, зокрема, передбачає: «п. 9.2 У разі недосягнення Сторонами згоди шляхом переговорів, спори (розбіжності) вирішуються: - Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України, згідно з регламентом міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України».

В пункті 46 рішенням МКАС при Торгово-промисловій палаті України від 10 лютого 2022 року зазначено, що грошові зобов`язання відповідача, які є предметом позовних вимог у цій справі, виникли на підставі Договору. В період дії договору покупець (позивач у справі) неодноразово звертався до постачальника (відповідача) з вимогою щодо їх належного виконання, однак такі зобов`язання не були виконані останнім.

У зв`язку із цим Арбітражний суд дійшов висновку, що заперечення відповідача проти позовних вимог з підстав розірвання договору (припинення зобов`язань) на момент подання позову як на підставу звільнення від відповідальності, є необґрунтованими, оскільки зобов`язання відповідача щодо компенсації різниці між заявленою постачальником у приведеному розрахунку вартості митних платежів ставкою (0%) та ставкою, за якою такі платежі були фактично сплачені позивачем (6,5%), яка у грошовому еквіваленті складає 275 592,15 доларів США, виникли з Договору в період його чинності. Крім того, невиконання відповідачем обов`язку щодо компенсації зазначеної суми протягом 5 днів з моменту отримання відповідних вимог позивача є порушенням договірних зобов`язань з боку відповідача, яке виявилось у формі невиконання відповідного зобов`язання. Відповідачем у справі не наведено обставин, які могли б слугувати підставою для звільнення його від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Відтак, МКАС при Торгово-промисловій палаті України, виходячи із наявних матеріалів, розглянув справу №57/2021 за позовом акціонерного товариства «Укргазвидобування» (Україна) до SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (КНР) та прийняв відповідне Арбітражне рішення.

Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті від 10 лютого 2022 року у справі № 57/2021 набрало законної сили з дати його прийняття.

Станом на дату подачі даної заяви, SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (КНР) добровільно рішення міжнародного комерційного арбітражу суду не виконало.

Згідно із частиною першою статті 475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.

Відповідно до частини другої статті 475 ЦПК України якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника.

Таким чином, при визначенні міжнародної підсудності судам України справ про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу стаття 475 ЦПК України керується такими прив`язками: місце проживання (перебування), місцезнаходження боржника на території України і знаходження на території України майна боржника.

Надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими цією статтею (частина перша статті 482 ЦПК України)

Як вбачається з матеріалів заяви, майно боржника (1166 плит мобільного дорожнього покриття з полімерних композитних матеріалів з монтажними інструментами та ремкомплектами), знаходиться на території України з адресою: м. Полтава, вул. Половка, 78, у зберігача ТОВ «Шляхбудтехнологія», на підставі договору зберігання № 17/93 від 17.09.2020, що підтверджується рішенням МКАС при ТПП України від 30.10.2023 у справі № 273/2021 (п.41 ар. 19 рішення, п. 43 арк. 23,24 рішення).

Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (КНР) є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «СІННАЙ» (код ЄДРПОУ 37793308), зареєстрованого 23.08.2011 року за юридичною адресою: 07415, Київська обл., Броварський район, с. Зазим'я, вул. Радгоспна, 11, із розміром статутного капіталі - 1 278 880,00 грн. Розмір внеску боржника до статутного фонду ТОВ «СІННАЙ» становить 1 278 880,00 грн.

Відтак, заяву подано за встановленою міжнародною підсудністю до належного апеляційного суду, як до суду першої інстанції.

Статтею 81 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Частиною 1 статті 82 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" Арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в Главі 3 Розділу ІХ ЦПК України"Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів".

У відповідності до ч. 1 ст. 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше (ч. 2 ст. 474).

Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати, чи законним є прийняте рішення, обговорювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.

Крім того, визнання та виконання арбітражних рішень регулюється також Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк) (далі -Конвенція), яка набрала чинності для України з 08 січня 1961 року, та членами якої є Швейцарія та Сполучене Королівство Велика Британія.

Нью-Йоркська конвенція встановлює, що кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов`язкові і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у нижченаведених статтях Конвенції.

Стаття 4 Конвенції, що для визнання і приведення у виконання рішення іноземного арбітражного суду сторона, яка просить про таке визнання і виконання, при подачі відповідного прохання надає: a) належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення або належним чином завірену копію такого; b) оригінал арбітражної угоди або її належним чином засвідчену копію. Якщо арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, де порушене клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, також надається переклад цих документів на офіційну мову. Переклад засвідчується офіційним чи присяжним перекладачем чи дипломатичною або консульською установою.

Перевіряючи дотримання вище викладених вимог, судом встановлено, що трирічний строк на подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання вказаного рішення дотримано, до заяви стягувачем долучено документи у відповідності до переліку, визначеного статтею 4 Конвенції, що узгоджуються з положеннями ст. 476 ЦПК України та ст. 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Окрім того, перелік підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначено в статті 478 ЦПК України.

Так, статтею 478 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; ґ) або рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, презюмуючи обов`язковість арбітражного рішення, також передбачає вичерпний, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав, за яких компетентний суд може відмовити у визнанні та виконанні арбітражного рішення.

Згідно статті 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що: a) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або b) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: a) об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.

Стаття 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" також передбачає, що у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що: - одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або - сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або - рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або - склад третейського суду або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або - рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: - об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або - визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.

У відповідності до частини 1 ст. 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

З огляду на те, що судом не встановлено підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10 лютого 2022 року у справі № 57/2021 про стягнення з компанії SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська Народна Республіка) на користь акціонерного товариства «Укргазвидобування» (Україна) митних витрат, що становлять різницю в ставці мита в розмірі 275 592,15 доларів США, відшкодування витрат по оплаті арбітражного збору у розмірі 10 711,84 доларів США, відшкодування додаткових витрат з перекладу рішення на англійську мову у розмірі 200 доларів США, а разом 286 503,99 доларів США, заява представника АТ «Укргазвидобування» підлягає задоволенню.

Частина шоста статті 479 ЦПК України передбачає, що якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, суд, який розглядає це клопотання, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача суд визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Разом з тим, відповідна заява стягувача про визначення суми стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали до апеляційного суду не надходила.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з Компанії SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська Народна Республіка) на користь акціонерного товариства «Укргазвидобування» (Україна) стягуються документально підтвердженні судові витрати, понесені заявником, а саме 1 342, 00 грн судового збору за подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Керуючись статтями 23, 141, 259, 260, 268, 474 - 479 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника акціонерного товариства «Укргазвидобування» - адвоката Собка Олександра Вадимовича - задовольнити.

Надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10 лютого 2022 року у справі № 57/2021 про стягнення з компанії SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська Народна Республіка) на користь акціонерного товариства «Укргазвидобування» (Україна) митних витрат, що становлять різницю в ставці мита в розмірі 275 592,15 доларів США, відшкодування витрат по оплаті арбітражного збору у розмірі 10 711,84 доларів США, відшкодування додаткових витрат з перекладу рішення на англійську мову у розмірі 200 доларів США, а разом 286 503 (двісті вісімдесят шість тисяч п`ятсот три) долари США 99 центів.

Видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10 лютого 2022 року у справі № 57/2021.

Стягнути з SUIFENHE XIN - RESISTANT TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська Народна Республіка) на користь акціонерного товариства «Укргазвидобування» (Україна) судовий збір у сумі 1 342 (одну тисячу триста сорок дві) гривень 00 коп.

Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя Таргоній Д.О.