Рішення

від 29.12.2023 по справі 280/8305/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 грудня 2023 року Справа № 280/8305/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №084050016065 від 18.09.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивачу;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до спеціального стажу позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 06.09.1988 по 07.02.1995, та призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати виникнення права на пенсію з 04.06.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було подано до ГУ ПФУ в Запорізькій області заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Проте, ГУ ПФУ в Донецькій області було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії №084050016065 на заміну раніше виданого рішення №084050016065 про призначення пенсії від 06.09.2023. Підставою для відмови є відсутність у позивача необхідного спеціального стажу в 12 років 6 місяців. Стаж, набутий в Запорізькому виробничому об`єднанні «Арматуробудування», яке згодом було реорганізовано у ВАТ «Запорізький арматурний завод» відповідачем не визнається на тій підставі, що підприємство ліквідоване у зв`язку з визнанням банкрутом з 12.05.2015. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення та виклику сторін. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що у разі ліквідації підприємства та відсутності правонаступника підтвердження періоду роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, відповідно до порядку, визначеному постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», підтверджується комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Так, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою. Для підтвердження трудового та пільгового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі первинних документів. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж ОСОБА_1 на дату звернення становить 32 роки 03 місяці 08 днів, у тому числі пільговий стаж за Списком №2 становить 11 років 04 місяці 20 днів згідно довідки пільгового характеру, виданій ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» від 04.05.2023 № 275. До пільгового стажу роботи за Списком № 2 не зараховано період роботи з 06.09.1988 по 07.02.1995 згідно довідки пільгового характеру ПАТ «Запорізький арматурний завод» від 28.08.2023 № 02-01/01, виданою ліквідатором ОСОБА_2 , оскільки згідно даних витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.04.2023 підприємство ПАТ«Запорізький арматурний завод» (код ЄДРПОУ-14309190) ліквідовано у зв`язку із визнанням банкрутом з 12.05.2016. Вищезазначена довідка пільгового характеру потребує підтвердження рішенням Комісії. За результатами розгляду заяви від 29.08.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 18.08.2023 №084150005062 відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 12 років 06 місяців. Щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області. З огляду на викладене, вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідачем не наведено жодних посилань на норми чинного законодавства, на яких грунтуються його твердження. Вказує, що із наведених записів у тудовій книжці позивача можливо встановити період, протягом якого він перебував у трудових відносинах, місце роботи та посаду, відомості про переведення, підставу звільнення та документи, на підставі яких здійснено записи у трудовій книжці, а також проведення атестації робочого місця. Зазначено, що пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування певних документів, відсутніх не з вини позивача, збереження яких не може ним контролюватися, відтак на позивача не може покладатись і відповідальність за їх збереження.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що 29.08.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком пільгових згідно Закону № 1058. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №084050016065 від 18.09.2023, прийнятим на заміну рішення про призначення пенсії №084050016065 від 06.09.2023, яким опрацьовано заяву за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ст. 114 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Зазначено, що у разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном. Оскаржуваним рішенням встановлено, що страховий стаж позивача - 32 роки 03 місяці 08 днів, пільговий стаж по Списку № 2 відповідно до довідки ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь № 275 від 04.05.2023 становить 11 років 04 місяці 20 днів. До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано період з 06.09.1988 по 07.02.1995 згідно уточнюючої довідки ПАТ Запорізький арматурний завод №02-01/01 від 28.08.2023, виданої ліквідатором Острик С.Ю., оскільки згідно даних витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.04.20023 підприємство ПАТ Запорізький арматурний завод (код ЄДРПОУ 14309190) ліквідовано у зв`язку із визнанням банкрутом з 12.05.2016. Зазначено, що перiод, який пiдлягає зарахуванню до пiльгового стажу роботи, визначає пiдприємство шляхом надання уточнюючої довідки (Додаток 5 Порядку № 637). Таким чином, надана для призначення пенсії довідка ПАТ Запорізький арматурний завод № 02-01/01 від 28.08.2023 про пільговий стаж роботи за Списком № 2 за період з 06.09.1988 по 07.02.1995 не відповідає зазначеним вимогам. Для пiдтвердження пiльгового стажу на Комісії позивачу необхідно звернутись до будь-якого діючого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) та надати відповідну заяву згiдно з додатком 2 до Порядку № 18- l та необхідними документами. Отже, позовні вимоги про призначення пенсії за віком на пільгових умовах не ґрунтуються на вимогах норм чинного законодавства України, і, як наслідок, - не підлягають задоволенню.

Від Головного управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшов уточнений відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами розгляду заяви від 29.08.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 18.09.2023 № 084050016065 відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 12 років 06 місяців.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.

З матеріалів адміністративної справи судом установлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорту.

29 серпня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком пільгових згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мін`юсті України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок), заяви, які подаються особами, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання.

Пунктом 4.2 вказаного Порядку визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З урахуванням зазначеного Порядку заява про призначення пенсії з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №084050016065 від 18.09.2023, прийнятим на заміну рішення про призначення пенсії №084050016065 від 06.09.2023, позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Відповідно до рішення №084050016065 від 18.09.2023 страховий стаж позивача становить 32 роки 03 місяці 08 днів. Стаж роботи за Списком №2 відповідно до довідки ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь № 275 від 04.05.2023 становить 11 років 04 місяці 20 днів.

До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано період з 06.09.1988 по 07.02.1995 згідно уточнюючої довідки ПАТ Запорізький арматурний завод № 02-01/01 від 28.08.2023, виданої ліквідатором ОСОБА_2 , оскільки згідно даних витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.04.20023 підприємство ПАТ Запорізький арматурний завод (код ЄДРПОУ 14309190) ліквідовано у зв`язку із визнанням банкрутом з 12.05.2016.

Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюютьсяЗаконом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ(далі Закон № 1788-ХІІ) таЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV(далі Закон № 1058-ІV).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 право на призначення пенсії на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами проведення атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу з 01.04.2023 по 31.03.2023 не менше 29 років 6 місяців у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону 1058, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Статтею 62 Закону № 1788-XIIпередбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 Порядку 637 передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, суд приходить до висновку, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню доЗакону № 1788-XII, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-XII).

Відповідно до копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 06.02.1985, останній у спірні періоди працював в ЗВО «Арматуробудування», яке було реорганізовано у «Запорізький арматурний завод»:

06.09.1988у чавунноливарному цеху за професією слюсар-ремонтник на гарячих ділянках робіт по 4-му розряду (наказ №474 від 06.09.1988);

07.02.1995 звільнений за власним бажанням (наказ №99 від 13.03.1995).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.04.20023 підприємство ПАТ «Запорізький арматурний завод» (код ЄДРПОУ 14309190) ліквідовано у зв`язку із визнанням банкрутом з 12.05.2016.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній від 28.08.2023 №02-01/01, виданої ліквідатором ПАТ «ЗАЗ», позивач працював повний робочий день на (в) Запорізькому виробничому об?єднанні «Арматуробудування», ВАТ «Запорізький арматурний завод» і за період з 06.09.1988 (нак. №474 від 06.09.1988) по 07.02.1995 (нак.№99 від 13.03.1995)jвиконував роботи з налаштування ремонт на гарячих майданчиках роботи за професіями: з 06.09.1988 по 07.02.1995 - працював в чавунноливарному цеху за професією слюсар-ремонтник ділянках робіт по 4-му розряду (мовою оригіналу рос. «слесарь-ремонтник на горячих участках работ по 4 разряду в чугуннолитейном цехе». Вказана професія передбачена за Списком №2 у розділі XV «Металообробка» підрозділу 1а «Ливарне виробництво. Робітники», - «слюсар на гарячих ділянках робіт» згідно Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, за Списком № 2 у розділі XIV «Металообробка» підрозділу 5а «Ливарне виробництво. Робітники», код 2150100а-18559 - «слюсар-ремонтник» згідно Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, а також за Списком №2 у розділі XIV «Металообробка» підрозділу 5а «Ливарне виробництво. Робітники», код 2150100а-18559 - «слюсар-ремонтник».

З 01.02.1994 ЗВО «Арматуробудування» перейменовано в ВАТ «Запорізький арматурний завод», наказ Мінмашпрома від28.01.1994№104. ВАТ «Запорізький арматурний завод» змінено назву на ПАТ «Запорізький арматурний завод» наказ від 28.12.2011 №24-1.

Відповідно до архівної довідки від 06.06.2023 №04-25/А-1007, виданої Архівним управлінням Запорізької міської ради, документи Запорізького виробничого об?єднання Арматуробудування, Запорізького арматурного заводу на зберігання до архівного управління ЗМР не надходили, тому надати відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 немає можливості.

Суд зазначає, що із наведених записів у трудовій книжці можливо встановити період, протягом якого позивач перебував у трудових відносинах; місце роботи та посаду; відомості про переведення; підставу звільнення; документи (накази), на підставі яких здійснено записи у трудовій книжці.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №084050016065 від 18.09.2023 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за Списком № 2, оскільки на момент звернення немає необхідного пільгового стажу, згідно уточнюючої довідки ПАТ Запорізький арматурний завод № 02-01/01 від 28.08.2023, виданої ліквідатором ОСОБА_2 , згідно даних витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.04.20023 підприємство ПАТ Запорізький арматурний завод (код ЄДРПОУ 14309190) ліквідовано у зв`язку із визнанням банкрутом з 12.05.2016.

Суд зазначає, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках, а саме за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Таким чином, відповідач не обґрунтував необхідність надання позивачем уточнюючих довідок за умови наявності відповідних записів у трудовій книжці позивача.

Проте суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників»відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджений наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Проте, на працівника не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення мене конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

Отже, законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємства, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення періодів роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням таких періодів.

Правова позиція щодо недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018у справі № 677/277/17.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018у справі № 687/975/17 (реєстраційний номер у ЄДРСР 72366973) (ВС/КАС у справі № 127/9055/17 від 06 березня 2018 р.).

В обґрунтування необхідності надання уточнюючої довідки відповідач не наводить мотивів і посилань на наявність неточностей чи невідповідностей записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 06.02.1985 за спірний період.

Разом з цим, трудова книжка позивача не містить відомостей про роботу з неповним робочим днем за спірний період.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Суд зазначає, що вищезазначена довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, містить всю необхідну інформацію, наведену у пункту 20 Порядку №637.

При цьому, належних доказів в підтвердження недостовірності та неправдивості інформації, що міститься в довідці від № 02-01/01 від 28.08.2023, за періоди роботи позивача з 06.09.1988 по 07.02.1995, матеріали справи не містять, а остання відкликана не була.

Натомість, відмовляючи позивачу врахувати спірну довідку, пенсійний орган не навів жодного обґрунтування - розбіжність даних, невідповідність записам у трудовій книжці, наявність інших доказів, які б спростовували зміст довідки, тощо.

Суд звертає увагу, що згідно ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяв громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Крім того, п.4.1, п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначень (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Гарантується, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до п.3.3 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок) орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу 1 цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Згідно п. 4.2 Порядку орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Такі повноваження Пенсійного фонду повинні бути використаніздотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вони спрямовані.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організаційзметою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Однак, відповідач таким правом не скористався.

Верховний Суд у постанові від 06 березня 2018 року в справі №127/9055/17 не заперечуючи проти права органів, що призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления у тримісячний строкздня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, зазначив, що таке право не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за № 22-1 (далі - Порядок №22-1).

Наявність сумнівів щодо записів втрудовій книжціможе бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу. Відсутність документів роботодавців на зберіганні в архівних установах, не може нівелювати відомості трудової книжки, оформлені належним чином, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпеченнязурахуванням набутого нею трудового стажу.

Відповідно до висновків Верховного Суду, висловлених у постанові від 24.05.2018 у справі №490-12392/16-а, відсутність архівних документів в розпорядженні пенсійного органу не може бути підставою для позбавлення позивача права на зарахування такого періоду у стаж роботи, та відповідно, перерахунку цього стажу для призначення пенсії.

Оцінюючи спірні правовідносини суд приймає до уваги також практику Європейського судузправ людини (ЄСПЛ), яка відповідно достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського судузправ людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Так, Європейський Судзправ людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо). Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справизурахуванням того, що права, гарантованіКонституцією Українита Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Виходячи з викладеного вище, відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо.

Водночас, матеріали справинемістять доказів вчинення таких дій, чи будь-яких інших активних дій з боку відповідача.

Працівникнеможе відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємстванеможе бути підставою для позбавлення людини конституційного права на соціальний захист, що узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, відповідно до якої на особунеможе перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Таким чином, оскільки на позивача не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, тому позивач не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому, невідповідне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження права належного соціального захисту громадянина.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що невідповідність даної уточнюючої довідки додатку 5 Порядку № 637 (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення пенсійного органу) не свідчить про наявність підстав для її неврахування для підтвердження пільгового стажу позивача, з огляду на час її видачі, ліквідацію підприємства (роботодавця) та чинні на той час вимоги щодо таких довідок, а тому такі доводи наведені відповідачем у рішенні №084050016065 від 18.09.2023, суд вважає неприйнятними.

Вищезазначене свідчить, що позивачем надано усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження спірного пільгового стажу за Списком №2.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що спірні періоди роботи позивача з 06.09.1988 по 07.02.1995, повинні бути зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком № 2.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №084050016065 від 18.09.2023, оскільки відповідач приймаючи вказане рішення дійшов хибних висновків щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 06.09.1988 по 07.02.1995.

Крім того, судом встановлено, що з урахування спірного пероду роботи з 06.09.1988 по 07.02.1995 у позивача наявний стаж роботи, що дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 згідно ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», набув право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України, оскільки досяг відповідного віку 55 років, має у наявності страховий стаж не менше 29 років 6 місяців у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, враховуючи спірний період.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов`язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 передбачено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Таким чином, наразі органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбаченопостановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

В спірному випадку заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України України в Донецькій області та за результатом її розгляду прийнято рішення №084050016065 від 18.09.2023. Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у цьому спорі є органом, що призначає пенсію.

В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Тобто, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії були делеговані Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області, проте обов`язок виплати пенсії, у випадку її призначення залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера.

Відповідно до частини другоїстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Окрім того, і за приписами ст.13Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6Кодексу адміністративного судочинства Українисуд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom), п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувсяд о суду, суд дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового періоду за Списком № 2 період роботи з 06.09.1988 по 07.02.1995 та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дати виникнення права на пенсію - 04.06.2023.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1ст.143 КАС України). Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі було ГУ ПФУ в Донецькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати зі сплати судового збору, документально підтверджені у сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст.2,5,9,72,77,139,241,243-246,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область,м.Слов`янськ,площа Соборна,буд.3, код ЄДРПОУ 13486010), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №084050016065 від 18.09.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи ОСОБА_1 з 06.09.1988 по 07.02.1995 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійнестрахування»,з дати виникнення права на пенсію - 04.06.2023.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова