Ухвала

від 29.12.2023 по справі 280/3421/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 грудня 2023 року

м. Київ

справа №280/3421/22

адміністративне провадження № К/990/43349/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі № 280/3421/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракторок» до Державної митної служби України в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про касування рішення про коригування митної вартості товарів,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тракторок» звернулося до суду з позовом до Державної митної служби України в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 19 листопада 2021 року №UA500110/2021/000036/2.

Рішенням Запорізький окружний адміністративний суд від 03 жовтня 2022 року позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, Одеська митниця оскаржила її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Установлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.

В межах строку встановленого для усунення недоліків апеляційної скарги Одеською митницею подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року відмовлено Одеській митниці у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року. Апеляційну скаргу повернути скаржнику.

05 січня 2023 року Одеська митниця вдруге подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року апеляційну скаргу Одеської митниці залишено без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк - десять днів з дати отримання копії ухвали суду для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання суду апеляційної інстанції доказу надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії поданої ним до суду апеляційної скарги; надання суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 977,20 грн.

В межах наданого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги від заявника апеляційної скарги на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків, в якій заявлено клопотання про відстрочення строку сплати судового збору та до якої доданий доказ надсилання позивачу копії поданої ним до суду апеляційної скарги.

Також відповідач зазначив, що що в умовах воєнного стану у нього відсутні бюджетні надходження на оплату судового збору, про що свідчить Виписка з рахунку Одеської митниці від 10.02.2023 року (КЕКВ 28 00), але ним вчинялись дії, спрямовані на виділення коштів на оплату судового збору, що не відбулось з незалежних від нього причин, тому з урахуванням кількості справ, що потребують оскарження при здійсненні функцій захисту інтересів держави, відповідач просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі до ухваленні судового рішення по даній справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

05 жовтня 2023 року Одеська митниця втретє подала апеляційну скаргу

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 295 КАС України.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заявником подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи клопотання відповідач зазначив, що через відсутність кошторисних призначень за подання апеляційної скарги по даній справі сплату судового збору не вдалося здійснити вчасно, що призвело до повернення вперше поданої апеляційної скарги. Після сплати судового збору Одеська митниця звернулась в розумні строки до суду потворно та просить поновити пропущений строк, посилаючись на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення.

Разом з тим суд апеляційної інстанції вважав, що поважними причинами пропущення строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Також суд зазначив, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження неповажними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

У решті обґрунтування касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій доводів та не спростовують висновків останніх.

Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

За таких обставин подана касаційна скарга Одеської митниці на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року є необґрунтованою. У даному випадку правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської митниці на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі № 280/3421/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракторок» до Державної митної служби України в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про касування рішення про коригування митної вартості товарів.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко