Постанова

від 29.12.2023 по справі 520/2301/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 грудня 2023 року

Київ

справа №520/2301/22

адміністративне провадження №К/990/35483/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №520/2301/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року (головуючий суддя Мінаєва О.М., судді: Кононенко З.О., Калиновський В.А.),

ВСТАНОВИВ:

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 07 лютого 2023 року, прийнятим у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2021 року №8527306-2414-2030, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 178632,18 грн (а.с.91-98).

Копія вказаного рішення була направлена на електронну адресу ГУ ДПС gu.kh@tax.gov.ua (а.с.100).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - ГУ ДПС), 06 березня 2023 року через підсистему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу (а.с.101-107).

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 липня 2023 року залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши апелянту протягом десяти днів з дня вручення йому копії цієї ухвали надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 2143,58 грн (а.с.114).

Копія цієї ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 12 липня 2023 року о 22:07 год, про що складено довідку про доставку електронного листа (а.с.116).

19 липня 2023 року через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС подало до апеляційного суду клопотання, в якому просило відстрочити сплату судового збору у цій справі до прийняття судового рішення, а у разі відмови в задоволенні такого клопотання - надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги не менш ніж 15 днів після закінчення дії воєнного стану в України. Такі вимоги заявник мотивував тим, що в Україні було введено воєнний стан, а у роботі структурних підрозділів ГУ ДПС встановлено простій. З огляду на це фінансування за рахунком КЕКВ 2800 не здійснюється. ГУ ДПС зауважило, що для забезпечення сплати судового збору направило листи від 30 березня 2023 року №1815/8/20-40-05-08-06, від 03 квітня 2023 року №1892/8/20-40-10-03-05 до Державної податкової служби України та Департаменту правового забезпечення ДПС України з проханням посприяти у вирішенні питання щодо збільшення/наближення бюджетних призначень за КЕКВ 2800. На підтвердження факту відсутності коштів на сплату судового збору ГУ ДПС також надало довідки від 09 березня 2023 року №218, від 11 квітня 2023 року №317, від 04 травня 2023 року №392, від 27 червня 2023 року №539, від 05 липня 2023 року №570 (а.с.117-134).

Ухвалою від 21 липня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд у задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати відмовив. Частково задовольнив клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків та продовжив такий строк на 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали суду (а.с.135-137).

Ухвала суду вмотивована тим, що наведені заявником підстави для відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не свідчать про наявність жодної з умов, за яких суд міг би відстрочити або розстрочити сплату судового збору. Водночас, суд апеляційної інстанції врахував, що ГУ ДПС має намір усунути недоліки апеляційної скарги та вживає відповідні заходи для цього, з огляду на що дійшов висновку про необхідність надання додаткового строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 21 липня 2023 року о 16:03 год, про що складено довідку про доставку електронного листа (а.с.138).

28 липня 2023 року через підсистему «Електронний суд» від ГУ ДПС повторно надійшло клопотання, в якому заявник просив відстрочити сплату судового збору у цій справі до прийняття судового рішення, а у разі відмови в задоволенні такого клопотання - надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги не менш ніж 15 днів після закінчення дії воєнного стану в України. Клопотання вмотивоване доводами, що є ідентичними до наведених у попередньо поданому клопотанні. Додатково ГУ ДПС зазначило, що отримало лист від Державної податкової служби України від 29 червня 2023 року №15353/7/99-00-10-02-01-07 щодо збільшення видатків для ГУ ДПС, в тому числі, і для сплати судового збору по цій справі. Заявник наголосив, що має намір усунути недоліки поданої апеляційної скарги та сплатити судовий збір після отримання фінансування якнайшвидше (а.с.140-158).

Ухвалою від 02 серпня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд у задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовив. Апеляційну скаргу повернув скаржнику (а.с.159-161).

Таке рішення апеляційного суду вмотивоване тим, що відсутність на рахунку контролюючого органу коштів для сплати судового збору не повинна впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які відповідач вступає в інших сферах його діяльності. Суд апеляційної інстанції відхилив посилання апелянта на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року (справа №0940/2276/18), оскільки зазначені висновки стосуються юридичних осіб приватного права, а не суб`єктів владних повноважень, яким є відповідач. Апеляційний суд також звернув увагу на те, що ГУ ДПС було забезпечено право на апеляційне оскарження шляхом залишення апеляційної скарги без руху та продовження строку на усунення недоліків.

В матеріалах справи відсутні відомості про дату отримання ГУ ДПС копії ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року про повернення апеляційної скарги.

За результатами витребування за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» електронної справи, яка формувалась апеляційним судом, суд касаційної інстанції встановив, що копія ухвали про повернення апеляційної скарги була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 02 серпня 2023 року об 11:25 годин.

15 серпня 2023 року ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» повторно подало апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року. До апеляційної скарги ГУ ДПС долучило платіжну інструкцію №00004781 від 11 серпня 2023 року про сплату судового збору у розмірі 2679,48 грн. Крім того, апелянт просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, вказуючи на те, що вперше скарга була подана із дотриманням строку на апеляційне оскарження, встановленого КАС України. Право на повторне звернення із апеляційною скаргою було реалізовано без суттєвих затримок та в межах розумного строку, необхідного для виправлення недоліку апеляційної скарги, що слугував підставою для її повернення (а.с.164-177).

Ухвалою від 21 вересня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд відмовив в задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження. Визнав неповажними вказані у клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року (а.с.184-185).

Ухвала суду вмотивована тим, що відсутність належного фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Ухвалою від 21 вересня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу ГУ ДПС та надав апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для направлення суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання відповідних доказів (а.с.187-188).

Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 21 вересня 2023 року о 18:26 годин, про що складена довідка про доставку електронного листа (а.с.190).

29 вересня 2023 року через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апелянт просив суд врахувати, що первинна апеляційна скарга була подана із дотриманням строку на апеляційне оскарження, проте, на момент звернення до суду апеляційної інстанції із скаргою кошти на сплату судового збору були відсутні, що підтверджується, зокрема, довідкою від 09 березня 2023 року №218/20-40-10-21. Після отримання платіжного доручення від 11 серпня 2023 року про сплату судового збору відповідач невідкладно (15 серпня 2023 року) звернувся до суду із апеляційною скаргою повторно. ГУ ДПС також зазначало, що збільшення бюджетних асигнувань на сплату судового збору здійснюється саме Державною податковою службою України, при цьому відповідачем було вжито усіх залежних від нього заходів задля отримання таких коштів, а саме шляхом направлення листів від 03 квітня 2023 року №1892/8/20-40-10-03-05, від 30 березня 2023 року №1815/8/20-40-05-08 (а.с.191-201).

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 жовтня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року (а.с.202-205).

В обґрунтування такого рішення апеляційний суд зазначив, що довготривала процедура погодження і сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення. Врахувавши висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року (справа №804/3801/16), від 08 липня 2019 року (справа №825/1916/15-а), від 12 серпня 2021 року (справа №826/14733/18), від 06 серпня 2021 року (справа №640/5229/19), від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року (справа №640/3393/19), апеляційний суд виснував, що обставини звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений КАС України, не можуть вважатись поважними причинами. Невиконання вимог процесуального законодавства при оформленні апеляційної скарги не є такою причиною, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує, що факт обмеженого фінансування ГУ ДПС підтверджується відповідними довідками, які містяться в матеріалах справи. Зазначає, що в умовах введення воєнного стану на території України фінансування за рахунком КВЕК 2800 не здійснювалось. Водночас, після отримання відповідного фінансування ГУ ДПС якнайшвидше повторно звернулось з апеляційною скаргою, що є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 15 листопада 2023 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Представник позивача - адвокат Кальченко Ю.О. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін як законну та обґрунтовану. Відзив вмотивовано тим, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами такого пропуску апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур (бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору тощо). У підтвердження такої позиції наведено посилання на практику Верховного Суду, викладену в постановах 14 грудня 2020 року (справа №521/2816/15), від 03 листопада 2022 року (справа №560/15534/21), від 15 травня 2018 року (справа №804/2979/17), від 07 червня 2018 року (справа №822/276/17), від 22 березня 2023 року (справа №640/9792/20), від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21).

Щодо посилань скаржника на обставини введення в Україні воєнного стану представник позивача зазначила, що такі доводи, без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу суб`єкта владних повноважень, не можуть визнаватись поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження. Аналогічний підхід до оцінки таких доводів неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема у постановах від 17 жовтня 2022 року (справи №320/3537/19, №640/32298/20, №990/134/22), від 13 жовтня 2022 року (справа №200/7905/20-а), від 12 жовтня 2022 року (справи №520/6082/21, №420/22078/21).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

З матеріалів розглядуваної справи слідує, що вперше ГУ ДПС подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції 06 березня 2023 року, тобто, з дотриманням встановлених статтею 295 КАС України строків.

Повернення цієї апеляційної скарги було зумовлене невиконанням станом на 02 серпня 2023 року вимог ухвали суду від 11 липня 2023 року (з урахуванням додаткового строку, наданого ухвалою від 21 липня 2023 року про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги) в частині сплати судового збору. Водночас з матеріалів адміністративної справи слідує, що після отримання ухвали від 11 липня 2023 року ГУ ДПС повторно подало клопотання, в якому просило або продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, або ж відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення апеляційним судом.

Другий апеляційний адміністративний суд не знайшов підстав для задоволення означеного клопотання, зокрема шляхом відстрочення сплати судового збору з тих підстав, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» ГУ ДПС не наділено пільгами щодо сплати судового збору. При цьому суд відхилив посилання відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 14 січня 2021 року (справа №0940/2276/18), оскільки сформовані у вказаному рішенні висновки стосуються юридичних осіб приватного права, а не суб`єктів владних повноважень, яким є відповідач.

Суд касаційної інстанції критично оцінює таку позицію апеляційного суду. Так, у наведеній вище постанові Велика Палата Верховного Суду, застосовуючи норми статей 132, 133 КАС України, статті 8 Закону України «Про судовий збір», дійшла висновку, що у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору. Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Отже, за змістом означеного висновку у судів відсутні підстави для застосування норми частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» при вирішенні питання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору за клопотанням, поданим юридичною особою. Таке питання вирішується судом на підставі статті 133 КАС України з урахуванням майнового становища заявника та доказів, наданих на його підтвердження. Висновку про те, що питання щодо відстрочення/розстрочення сплати судового збору може бути розглянуте лише стосовно юридичних осіб приватного права, наведена постанова Великої Палати Верховного Суду не містить.

Таким чином, вирішуючи подане ГУ ДПС клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права в частині можливості відстрочити судовий збір суб`єкту владних повноважень. Крім того, зміст ухвали від 02 серпня 2023 року свідчить, що суд апеляційної інстанції не надав і жодної правової оцінки долученим заявником до клопотання доказам (довідкам про залишок коштів на рахунках та листам щодо збільшення кошторису, призначеного для сплати судового збору).

Звертаючись повторно з апеляційною скаргою, ГУ ДПС долучило до неї, окрім клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, платіжну інструкцію від 11 серпня 2023 року №00004781 про сплату судового збору у розмірі 2679,48 грн. При цьому апелянт вважав, що наявні поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки повторне звернення до суду з апеляційною скаргою відбулось без надмірних зволікань та із сплатою судового збору.

Усталеною є позиція Верховного Суду, що недопущення тривалого зволікання із поданням другої апеляційної скарги та усунення недоліку, який слугував підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, є свідченням того, що апелянт не допустив невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками. За таких обставин наявні підстави для поновлення такому учаснику справи строку на апеляційне оскарження, оскільки в такому випадку перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.

Отже, за наявності таких доводів першочерговому встановленню підлягають обставини того, коли апелянт отримав копію ухвали апеляційного суду про повернення первинно поданої апеляційної скарги, скільки часу минуло до моменту повторного звернення до суду, як апелянт діяв протягом зазначеного часу.

З матеріалів справи слідує, що копія ухвали від 02 серпня 2023 року про повернення первинної апеляційної скарги була доставлена в Електронний кабінет скаржника цього ж дня о 11:25 год. Вже 15 серпня 2023 року, тобто, через тринадцять днів ГУ ДПС повторно подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, долучивши до неї документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.

Враховуючи встановлені у цій справі обставини та докази на їх підтвердження, а саме недопущення тривалого зволікання з поданням другої апеляційної скарги та сплату судового збору (тобто, усунення недоліку, який слугував підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги), колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.

Натомість, суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору допустив неправильне застосування норм процесуального права, а також залишив поза увагою доводи апелянта про усунення обставин, з огляду на які була повернута перша апеляційна скарга, а саме сплату судового збору, а також не надав правової оцінки обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду.

З приводу посилань суду апеляційної інстанції на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року (справа №640/3393/19), суд касаційної інстанції зазначає, що основним питанням, для вирішення якого означену справу було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, було вирішення виключної правової проблеми та формування єдиної правозастосовчої практики у зв`язку із суперечністю у правозастосуванні судами передбачених статтями 298 та 299 КАС України наслідків недоліків апеляційної скарги як у межах однієї юрисдикції, так і в межах різних юрисдикцій. За результатами вирішення означеного питання Суд дійшов висновку, що наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов`язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України. Розв`язуючи спір по суті, Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення податковому органу строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що повторно апеляційна скарга була подана через п`ять місяців з дня отримання оскаржуваного рішення і майже через місяць після повернення первинної апеляційної скарги.

Поряд з цим у наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду не зробила висновку про неможливість поновлення строку на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги після закінчення строків, встановлених статтею 295 КАС України.

Не містять таких висновків і наведені апеляційним судом та представником позивача постанови Верховного Суду від 08 липня 2019 року (справа №825/1916/15-а), від 12 серпня 2021 року (справа №826/14733/18), від 06 серпня 2021 року (справа №640/5229/19), від 07 лютого 2018 року (справа №804/3801/16), від 03 листопада 2022 року (справа №560/15534/21), від 15 травня 2018 року (справа №804/2979/17), від 07 червня 2018 року (справа №822/276/17). Водночас саме невиправдане зволікання із поданням апеляційної скарги повторно слугувало підставою для відхилення касаційної скарги суб`єкта владних повноважень у наведених вище справах.

У цій же справі ГУ ДПС як усунуло недоліки, які слугували підставою для повернення попередньо поданої скарги, так і звернулось до суду повторно у стислий строк (протягом тринадцяти днів з дня отримання ухвали про повернення апеляційної скарги). Ці обставини у сукупності з процесуальними порушеннями, допущеними апеляційним судом при розгляді клопотання про відстрочення сплати судового збору, є підставами для висновку, що суд апеляційної інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, не оцінивши усі наведені скаржником обставини, з якими він пов`язував пропуск строку на апеляційне оскарження.

Суд касаційної інстанції зауважує, що суд апеляційної інстанції та представник позивача у відзиві слушно посилаються на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21) та які стосуються сукупності тих обставин, які мають встановлюватися та оцінюватися судом при вирішенні питання про наявність/відсутність поважних причин для поновлення пропущеного строку на апеляційного оскарження. Проте самого по собі посилання на таку позицію Верховного Суду недостатньо. Окрім наведеного, судове рішення повинно містити і висновки суду в розрізі конкретних обставин справи, а саме причин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду, у взаємозв`язку із вчиненими заявником діями задля усунення недоліків апеляційної скарги та часу, що минув з моменту отримання копії ухвали про повернення такої скарги. Проте, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, зазначених вимог не дотримався.

Наведена ж представником позивача у відзиві постанова Верховного Суду від 14 грудня 2020 року (справа №521/2816/15) не є релевантною до обставин цієї справи, оскільки у зазначеному судовому рішенні суд апеляційної інстанції поновив скаржнику строк звернення на апеляційне оскарження, передбачений приписами ЦПК України, не мотивувавши при цьому, які саме конкретні причини свідчать про поважність пропуску такого строку.

22 березня 2023 року у справі №640/9792/20 Верховним Судом було прийнято ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження. Водночас частина п`ята статті 242 КАС України зобов`язує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відтак, посилання на указане судове рішення також не розглядаються судом касаційної інстанції у цій справі.

З приводу посилань у відзиві на постанови Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року (справи №320/3537/19, №640/32298/20, №990/134/22), від 13 жовтня 2022 року (справа №200/7905/20-а), від 12 жовтня 2022 року (справи №520/6082/21, №420/22078/21), в яких викладені підходи щодо оцінки обставин введення воєнного стану при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд касаційної інстанції зауважує, що підставами для скасування ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є неврахування судом апеляційної інстанції обставин усунення недоліків попередньо поданої апеляційної скарги та вжиття заходів щодо невідкладного звернення до суду із скаргою повторно.

Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №520/2301/22 скасувати.

Справу №520/2301/22 направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон В.В. Хохуляк В.П. Юрченко