Рішення

від 19.12.2023 по справі 925/1176/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 925/1176/23

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області

до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях,

про стягнення 109556,44 грн та зобов`язання укласти договір

Представники учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 ;

Відповідач - не з`явився;

Третя особа -не з`явився.

Секретар судового засідання Гармаш Д.Д.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1.30.08.2023 Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області.

1.2.Змістом позову є майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 109556,44 грн за фактично спожиті та не відшкодовані комунальні послуги за 2022 рік та немайнова вимога про зобов`язання відповідача укласти договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та комунальних послуг.

1.3.05.09.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1176/23, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 10 год. 30 хв. 03.10.2023. Залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

1.4.Ухвалу суду від 05.09.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу- на електронну адресу, яку 07.09.2023 доставлено до електронної скриньки (а.с. 58); відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке 13.09.2023 вручено відповідачу (а.с. 57); третій особі - на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яку 11.09.2023 доставлено до електронного кабінету третьої особи (а.с. 59).

1.5.03.10.2023 позивач подав до суду заяву (а.с. 60) про приєднання до позовної заяви проекту договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (а.с. 61-63).

1.6.У підготовче засідання 03.10.2023 з`явився представник третьої особи Іщенко Р.П. Представники позивача та відповідача у підготовче засідання не з`явилися.

1.7.03.10.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні на 17.10.2023 на 12 год. 30 хв.

1.8.09.10.2023 позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову (а.с. 88), у якій просив прийняти до розгляду позовну заяву у новій редакції. Змістом позову у нові редакції є немайнова вимога позивача визнати договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг між Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області та Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області укладеним у редакції, наданій Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області; та майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 109556,44 грн за фактично спожиті та не відшкодовані комунальні послуги за 2022 рік (а.с. 89-99).

1.9. 09.10.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 80-83), у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю, розгляд справи провести без участі представника відповідача. Доказів направлення відзиву позивачу та третій особі не подав.

1.10.17.10.2023 позивач подав до суду заяву про продовження строку підготовчого провадження (а.с. 137).

1.11.У підготовче засідання 17.10.2023 з`явились представник позивача Зінченко Ю.О. та представник третьої особи Іщенко Р.П. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився.

1.12.Відповідно до частини 2 статті 14 Господарського процесуального кодексу України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

1.13.Згідно з частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

1.14.Оскільки заяву про зміну предмету позову позивач подав до закінчення підготовчого засідання з дотриманням встановленого Господарського процесуального кодексу України строку суд ухвалив прийняти заяву позивача про зміну предмета позову до розгляду.

1.15.Поданий відповідачем відзив на позовну заяву не відповідає вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

1.16.Відповідач не подав суду доказів надсилання (надання) відзиву з доданими до нього документів іншим учасникам справи, зокрема позивачу та третій особі.

1.17.Враховуючи викладене, суд ухвалив повернути відповідачу відзив на позов з доданими до нього документами без розгляду.

1.18.17.10.2023 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, оголосити перерву у підготовчому засіданні до 08.11.2023 до 15 год. 00 хв., про що учасники справи, які з`явилися у підготовче засідання, повідомлені під розписку (а.с. 146).

1.19.03.11.2023 відповідач подав до суду клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву (а.с. 159-160) та відзив на позовну заяву (а.с. 164-170), у якому ствердив, що розмір тарифів, які подані до сплати за розрахунками, відповідно до запропонованих проектів договорів про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, вважає економічно обґрунтованими. Проте, видатки на утримання орендованого нерухомого майна у кошторисі орендаря на 2022 рік не передбачені. У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову. У відзиві просив розгляд справи провести без участі представника відповідача.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву відповідач зазначив, що 28.09.2023 відповідач надіслав до суду відзив засобами поштового зв`язку. Господарський суд Черкаської області склав акт про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування)від 17.10.2023, у якому зазначив, що під час розкриття конверту не виявилось вказаних у п п.2,3 додатку до відзиву на позовну заяву по справі № 925/1176/23 доказів направлення відзиву іншим учасникам провадження та першої сторінки з відбитком штампу вхідної кореспонденції. 17.10.2023 суд ухвалив повернути відповідачу відзив без розгляду. Отже, відповідач подає відзив повторно з пропущенням строку та просить поновити процесуальний строк на подання відзиву.

1.20.08.11.2023 о 15 год. 00 хв. підготовче засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.

1.21.08.11.2023 суд ухвалив призначити підготовче засідання на 15.11.2023 на 13 год. 45 хв.

1.22.15.11.2023 позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, у якій просив прийняти до розгляду позовну заяву у новій редакції. Змістом позову позивача є немайнова вимога визнати укладеним договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг між Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області та Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області у редакції, наданій позивачем з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення; та майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 109556,44 грн за фактично спожиті та не відшкодовані комунальні послуги за 2022 рік (а.с. 185-187). До заяви позивач додав проект договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (а.с. 188-190).

1.23.15.11.2023 о 13 год. 45 хв. підготовче засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.

1.24.15.11.2023 суд ухвалив призначити підготовче засідання на 27.11.2023 на 10 год. 30 хв.

1.25.У підготовче засідання 27.11.2023 з`явились представник позивача Зінченко Ю.О. Представники відповідача та третьої особи у підготовче засідання не з`явилися.

1.26.Відповідно до частини 2 статті 14 Господарського процесуального кодексу України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

1.27.Згідно з частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

1.28.Оскільки заяву про зміну предмету позову позивач подав до закінчення підготовчого засідання з дотриманням встановленого Господарського процесуального кодексу України строку суд ухвалив прийняти заяву позивача про зміну предмета позову до розгляду.

1.29.Суд встановив, що відповідач подав до суду відзив з пропуском строку, встановленого в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 05.09.2023. 13.09.2023 відповідач отримав ухвалу суду, а 28.09.2023 засобами поштового зв`язку надіслав до суду відзив на позов (а.с. 86 на звороті). 17.10.2023 суд ухвалив повернути відповідачу відзив без розгляду. 30.10.2023 засобами поштового зв`язку надіслав до суду відзив на позов повторно (а.с. 178 на звороті).

1.30.Розглянувши заяву відповідача про поновлення пропущеного строку, суд ухвалив поновити відповідачу строк для подання відзиву.

1.31.Частиною 2 статті 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено основні засади (принципи) господарського судочинства, яким є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

1.32.Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника.

1.33.У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі Осман проти Сполученого королівства та від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

1.34.Учасники справи повинні проявляти розумну обачність та цікавитися ходом та результатами розгляду справи за їх участі.

1.35.Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

1.36.Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

1.37.Відповідно до частини 2, 3 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

1.38.Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 119 ГПК України).

1.39.Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.40.Оскільки відповідач 28.09.2023 та повторно 30.10.2023 подав до суду відзив на позовну заяву та, враховуючи принцип змагальності сторін, суд дійшов висновку про поновлення відповідачу строку для подання відзиву та ухвалив розглядати справу з урахуванням відзиву на позовну заяву.

1.41.27.11.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 05.12.2023 на 15 год. 00 хв.

1.42.У судове засідання 05.12.2023 з`явились представник позивача ОСОБА_1 та представник третьої особи Іщенко Р.П. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

1.43.05.12.2023 суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 13.12.2023 до 12 год. 00 хв.

1.44. 11.12.2023 третя особа подала до суду клопотання про розгляд справи без участі її представника (а.с. 213).

1.45.У судове засідання 13.12.2023 з`явилась представник позивача Зінченко Ю.О. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися.

1.46.13.12.2023 суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 19.12.2023 до 09 год. 00 хв.

1.47.У судове засідання 19.12.2023 з`явилась представник позивача Зінченко Ю.О. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися.

1.48.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.49.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.50.Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

1.51.Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

1.52.Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.53.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.54.Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

1.55.Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

1.56.Суд ухвалив розглядати справу без участі представників відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

1.57. Представник позивача Зінченко Ю.О. у судовому засіданні позов підтримала з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

1.58.19.12.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

1.59.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1176/23.

Вислухавши пояснення учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову позивача до відповідача з урахуванням заяви про зміну предмета позову є немайнова вимога про визнання укладеним між Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області та Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг у редакції, наданій позивачем з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення, та майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 109556,44 грн за фактично спожиті та не відшкодовані комунальні послуги за 2022 рік.

2.2.Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує відмову відповідача укласти договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг та сплатити 109556,44 грн за фактично спожиті та не відшкодовані комунальні послуги за 2022 рік.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Враховуючи предмет та підстави позову, предметом доказування справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору оренди нерухомого майна; дотримання сторонами встановленого договором оренди нерухомого майна та законодавством України порядку укладення договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг; підстави укладення договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг; невиконання відповідачем зобов`язання з оплати комунальних послуг за 2022 рік, розмір невиконаного зобов`язання, строк виконання зобов`язання, порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування у справі, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1.21.01.2021 Регіональне відділення Фонду державного майна України (орендодавець) та ГУ ДФС у Черкаській області (орендар) та ГУ ДПС у Черкаській області (балансоутримувач) уклали договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №2125 (а.с. 11-24).

3.1.2.Відповідно до п.1.1 договору балансоутримувач передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, що належить до державної власності, а саме: нежитлові приміщення адмінбудівлі, загальною площею 1141,70 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та частина нежитлових приміщень другого поверху адмінбудівлі загальною площею 104,20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , що обліковується на балансі ГУ ДПС у Черкаській області (балансоутримувач), вартість яких визначена згідно з актами оцінки нерухомого майна балансоутримувача та становить 9000,00 грн.

3.1.3.21.01.2021 сторони підписали акт приймання-передачі в оренду державного нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с. 25). Відповідно до п. 2.1 акту об`єкт оренди є вільним віл третіх осіб, повний і безперешкодний доступ до об`єкта оренди надається орендарю в день підписання цього акту приймання-передачі.

3.1.4.Згідно з п. 3.1 договору орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 умов. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту та технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених з балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг у порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.

3.1.5.Відповідно до пункту 6.5 договору оренди протягом п`яти робочих днів з дати укладання цього договору Балансоутримувач зобов`язаний надати орендарю для підписання: два примірника договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого наказом Фонду державного майна, та/або проекти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об`єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача майном.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю: підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору або подати балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем за договором.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання від балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем, підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору.

Орендар вживає заходів для укладення із постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послуг протягом місяця з моменту отримання проектів відповідних договорів балансоутримувача. Орендар зобов язаний надати балансоутримувачу копії договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг.

3.1.6. 17.11.2021 Регіональне відділення Фонду державного майна України (орендодавець) та ГУ ДФС у Черкаській області (орендар) та ГУ ДПС у Черкаській області (балансоутримувач) уклали договір №1 про внесення змін і доповнення до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 21.01.2021 №2125 (а.с. 27).

3.1.7.17.11.2021 ГУ ДФС у Черкаській області (орендар) та ГУ ДПС у Черкаській області (балансоутримувач) склали та підписали акт повернення з оренди державного нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого орендар повернув, а балансоутримувач прийняв із строкового платного користування майно, а саме: частину адмінбудівлі площею 828,80 кв.м., що розташована за адресою : м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, та частину адмінбудівлі площею 104,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 29) з додатком Анкета про стан майна і розрахунків за договором оренди від 21.01.2021 №2125 (а.с. 30).

3.1.8.17.11.2021 ГУ ДФС у Черкаській області (орендар) та ГУ ДПС у Черкаській області (балансоутримувач) склали та підписали акт приймання-передачі в оренду державного нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с. 31-32), згідно з яким орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, зокрема нежитлові приміщення адмінбудівлі площею 312,90 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

3.1.9.16.11.2022 позивач надіслав відповідачу пропозицію укласти договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг, до якого додав проект договору (а.с. 33).

3.1.10. Згідно з пунктом 1 проекту договору на відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг (а.с. 188-190) предметом договору є:

п.1.1 - балансоутримувач забезпечує експлуатацію та утримання будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 14222,6 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а користувач бере участь у витратах балансоутримувача (договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.01.2021 №2125);

п. 1.2. - користувач користується частиною иежитлового приміщення загальною площею 312,90 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Орендовані приміщення використовується для розміщення бюджетної установи;

п. 1.4 - балансоутримувач забезпечує користувача такими послугами:

подача газопостачання;

водопостачання та водовідведення;

вивезення ТПВ;

постачання електричної енергії;

послуги інтернетмережі;

послуги телефонної мережі;

п. 1.5 - користувач відшкодовує балансоутримувачу витрати за подачу газопостачання, водопостачання та водовідведення, вивезення ТПВ, постачання електричної енергії; послуги інтернетмережі; послуги телефонної мережі що передбачається цим договором.

Відповідно до пункту 6 проекту договору на відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг:

п. 6.1 - договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін;

п.6.2 - строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.6.1 цього договору та закінчується 31.12.2022. Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2022;

п. 6.5 - чинність цього договору припиняється внаслідок:

закінчення строку, на який його було укладено;

загибелі орендованого майна;

достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду;

в інших випадках, передбачених чинним законодавством України;

3.1.11.За розрахунком позивача в адмінбудівлі спожито всього природного газу: за січень-квітень 2022 року 107,09888 тис.куб.м за ціною 16554,00 грн/1 тис куб.м + розподіл за ціною 684,00 грн/1 тис.куб.м; за жовтень-грудень 2022 року 80,318567 тис.куб.м за ціною 16553,89 грн/1 тис куб.м + розподіл за ціною 684,00 грн/1 тис.куб.м.

3.1.12. За розрахунком позивача 2022 рік в адмінбудівлі спожито природного газу: за січень-квітень 2022 року нараховано 1772914,86 грн за спожитий природний газ (107,09888 тис.куб.м х 16554,00 грн/1 тис куб.м ) + 73255,63 грн за розподіл (107,09888 тис.куб.м х 684,00 грн/1 тис.куб.м); за жовтень-грудень 2022 року нараховано 1329584,72 грн (80,318567 тис.куб.м х 16553,89 грн/1 тис куб.м) + 54937,90 грн за розподіл (80,318567 тис.куб.м х 684,00 грн/1 тис.куб.м).

3.1.13.Позивач здійснив розрахунок боргу пропорційно займаній відповідачем площі від загальної площі, що опалюється за формулою: S=Qміс х (S2/ S1),

де S вартість спожитого природного газу за звітний період,

Q фактична вартість спожитого природного газу згідно рахунків,

S1 площа адмінприміщення, що опалюється 9227,06 кв.м,

S2 312,90 кв.м - площа зайнята орендарем.

3.1.14.За розрахунком позивача основний борг зі сплати комунальних послуг ГУ ДФС за 2022 рік становить 109556,44 грн за споживання та транспортування природного газу (3230693,11 х (312,90/9227,06).

3.1.15.11.01.2023 відповідач надіслав позивачу лист №6/1/23-06, у якому повідомив, що розмір тарифів, які подані до сплати за розрахунками, відповідно до запропонованих проектів договорів про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, вважає економічно обґрунтованими. Проте, видатки на утримання орендованого нерухомого майна у кошторисі орендаря на 2022 рік не передбачені (а.с. 34-36).

3.2.Відповідач на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.2.1.09.06.2023 Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області повідомило ГУ ДФС у Черкаській області, що рахунки відносяться до КПКВ 3503010 "Заходи з реорганізації Державної фіскальної служби". Відповідно до Закону України "Про держаний бюджет України на 2023 рік" по вищезазначеному коду програмної класифікації видатків, розподілу видатків не передбачено. Отже, планових показників загального та спеціального фондів державного бюджету та відкритих асигнувань ГУ ДФС у Черкаській області на виконання програми у 2023 році не надходило (а.с. 176).

3.3.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.4.На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.

3.5.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.6.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову та зустрічного позову, а відповідачі заперечують проти позову та зустрічного позову сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.

3.7.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

3.8.Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.

3.9.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.10.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

3.11.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5.Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.між позивачем та відповідачем виникло майнового господарське зобов`язання на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №2125 від 21.01.2021.

4.5.2.16.11.2022 позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір на відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг;

4.5.3.Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України шляхом поділу.

4.5.5.Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, у тому числі Головне управління ДПС у Черкаській області. Реорганізовано деякі органи Державної фіскальної служби шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби.

4.5.6.Пунктом 3 Постанови №537 установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжували станом на 2021 рік здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

4.5.7.Пунктом 4 Постанови №537 визначено територіальні органи Державної податкової служби є правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

4.5.9.Розпорядженням Кабінету Міністрів від 24.11.2021 р. №1493-р оголошено про початок діяльності Бюро економічної безпеки та можливість виконання ним завдань щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. З цього моменту ДФС припинило виконання функцій органу виконавчої влади.

4.5.10.Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 №8 внесено зміни до Постанови №1127, а саме абзац 1 пункту 1 викладено у наступній редакції: "Установити, що у процесі реорганізації Державної фіскальної служби Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 20.10.2011 застосовується з урахуванням таких особливостей: головою комісії з реорганізації Державної фіскальної служби може бути призначена посадова особа Міністерства фінансів, головою комісії з реорганізації раніше утвореного як юридична особа публічного права територіального органу Державної фіскальної служби (головного управління, митниці) може бути призначена посадова особа з числа працівників такого органу або у разі відсутності посадових осіб в такому органі - посадова особа юридичної особи - правонаступника, або у разі відсутності посадових осіб в такому органі та юридичній особі - правонаступнику - посадова особа Міністерства фінансів або Державної податкової служби, або Державної митної служби, або Бюро економічної безпеки".

4.5.11.Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2021 р. № 761 (далі - Постанова 761) внесені зміни до додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 р. №85 "Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів", виключивши ДФС з переліку органів виконавчої влади, для яких затверджено граничну чисельність працівників.

4.5.12.Згідно з додатком 1 до Постанови № 85, визначено чисельність працівників апарату та територіальних органів ДФС, а також відсутність у визначених Додатком №3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" видатків у 2022 році на утримання ДФС та реалізацію заходів з реорганізації (ліквідації) ДФС, станом на 31.12.2021 співробітники ДФС, у тому числі, ГУ ДФС в Черкаській області, були вивільнені. Вказана інформація була опублікована на офіційному веб сайті ДФС 31.12.2021.

4.5.13.Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 №8 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 р. №395 і від 28 жовтня 2021 р. № 1127" затверджено голову комісії з реорганізації ДФС.

4.5.14.Голова комісії з реорганізації ДФС призначена наказом від 14.09.2022 №17 "Про утворення комісій з реорганізації територіальних органів Державної фіскальної служби України та затвердження їх голів" (зі змінами).

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

5.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

5.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

5.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.7.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.8.Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5.9.Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

5.10.Відповідно до частини 1 статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

5.11.Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.12.Згідно із частинами 1, 2, 3 та 5 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

5.13.Відповідно до частини 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

5.14.Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (частина 3 статті 184 Господарського кодексу України).

5.18.Відповідно до частини 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

5.19.У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору (частина 9 статті 238 Господарського процесуального кодексу України).

5.20.Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативними актами щодо окремих видів договорів.

5.21.Згідно з частиною 3 статті 179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

5.22.Частиною першої статті 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності.

5.24.Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження примірних договорів оренди державного майна" від 12.08.2020 №820 затверджено примірний договір оренди нерухомого майна, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1.Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового-господарського зобов`язання на підставі договору оренди нерухомого майна.

6.2.Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем (орендарем) зобов`язання з відшкодування комунальних послуг зі споживання природного газу та його розподілу за 2022 рік та відмова відповідача укласти з позивачем договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг.

6.3.Звертаючись з позовом, позивач прагне відшкодувати понесені ним витрати за спожитий відповідачем природний газ та розподіл газу за 2022 рік у розмірі 109556,44 грн та визнати укладеним між позивачем та відповідачем договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг за 2022 ріку редакції, наданій позивачем за 2022 рік.

6.4.Відповідач заперечуючи проти позову, стверджує що Головне управління ДФС у Черкаській області є бюджетною установою, яка повністю фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до статті 2 Закону України від 01.12.2010 № 2735-VІ "Про джерела фінансування органів державної влади" органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік. Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

6.5.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.

6.6. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є свобода договору, за змістом якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

6.7. Невід`ємним елементом свободи договору є право сторін укласти договір чи відмовитися від його укладення.

6.8. Обов`язок сторін укласти договір виникає лише у тому випадку, якщо договір заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (частини 3 статті 179 Господарського кодексу України).

6.9. Суд, розглядає спори, що виникають при укладанні господарських договорів лише у тому випадку, коли договір укладається за державним замовленням, або щодо договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом (частина 1 статті 187 Господарського кодексу України).

6.10. Обов?язок орендаря укласти договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна встановлений договором оренди, укладеним між сторонами.

6.11. Укладення договору про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг не є передбаченим законом обов`язком сторін у справі. Відсутня також пряма вказівка у законі щодо обов`язковості укладення такого договору між сторонами. Договір укладений між сторонами не укладений на виконання державного замовлення.

6.12. Визнання судом у спірних приватноправових відносинах укладеним договір між сторонами порушуватиме принцип свободи договору та спонукатиме відповідача до вчинення дій, які не є обов`язковими для нього відповідно до закону.

6.13. На переконання суду, позивач має змогу захистити своє порушене право на отримання відшкодування витрат на утримання орендованого майна та наданих комунальних послуг, звернувшись з майновим позовом до відповідача про їх стягнення, а відсутність укладеного між сторонами договору не є перешкодою для цього.

6.14. Належним та ефективним способом захисту порушеного права у спорі про визнання договору укладеним є позов про визнання укладеним договору з викладенням його змісту. За наслідками розгляду вимоги про визнання договору укладеним в резолютивній частині рішення суду суд, керуючись частиною дев`ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору в запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору в запропонованій позивачем редакції.

6.15. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (частина 1 статті 187 Господарського кодексу України).

6.16.Позивач звернувся з позовом до відповідача з вимогою про визнання договору укладеним 30.08.2023.

6.17. Відповідно до проекту договору, який позивач просить визнати укладеним, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 6.1.)

6.18. Відповідно до пункту 6.2. проекту договору строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1. цього договору та закінчується 31.12.2022.

6.19. Чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (п. 6.5. проекту договору).

6.20. Отже, відповідно до запропонованого позивачем проекту договору строк початку його та строк закінчення його дії перебувають за межами дати набрання рішенням суду законної сили.

6.21. Визнання на підставі рішення суду укладеним договору, строк дії якого на день набрання рішенням суду законної сили закінчився, а договір є припиненим, - суперечитиме принципу розумності.

6.22.Одним з основних принципів (засад) господарського судочинства є диспозитивність, за змістом якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

6.23.Вимогу позивача про визнання укладеним договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за адресою: вул. Хрещатик, 235 м. Черкаси між Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області та Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області у редакції, наданій позивачем з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення, суд визнає необґрунтованою та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

6.24.За розрахунком позивача 2022 рік в адмінбудівлі спожито природного газу: за січень-квітень 2022 року нараховано 1772914,86 грн за спожитий природний газ (107,09888 тис.куб.м х 16554,00 грн/1 тис куб.м ) + 73255,63 грн за розподіл (107,09888 тис.куб.м х 684,00 грн/1 тис.куб.м); за жовтень-грудень 2022 року нараховано 1329584,72 грн (80,318567 тис.куб.м х 16553,89 грн/1 тис куб.м) + 54937,90 грн за розподіл (80,318567 тис.куб.м х 684,00 грн/1 тис.куб.м).

Позивач здійснив розрахунок боргу пропорційно займаній площі відповідачем від загальної площі, що опалюється за формулою: S=Qміс х (S2/ S1),

де S вартість спожитого природного газу за звітний період,

Q фактична вартість спожитого природного газу згідно рахунків,

S1 площа адмінприміщення, що опалюється 9227,06 кв.м,

S2 312,90 кв.м - площа зайнята орендарем.

За розрахунком позивача основний борг по несплаті комунальних послуг ГУ ДФС за 2022 рік становить 109556,44 грн за споживання та транспортування природного газу (3230693,11 х (312,90/9227,06).

6.31.На підтвердження понесених позивачем витрат зі споживання природного газу та витрат з розподілу газу у 2022 році позивач доказів не подав. Позивача не подав договору, на підставі якого у позивач виникло зобов?язання зі сплати за поставлений природний газ та доказів його виконання, зокрема доказів оплати за спожитий природний газ.

6.32. Наданий позивачем розрахунок вартості спожитого газу не підтверджує факту споживання природного газу позивачем та вартості понесених позивачем витрат на його придбання, а лише відображає спосіб та методику нарахування витрат пропорційно до площі, що займає відповідач.

6.33.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 109556,44 грн за фактично спожиті та не відшкодовані комунальні послуги за 2022 рік суд визнає необґрунтованою та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

7.Розподіл судових витрат.

7.1.Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2.За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 5368,00 грн на підставі платіжної інструкції від 26.07.2023 №2552 (а. с. 10).

7.3.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.4.Оскільки у позові позивачу відмовлено, судовий збір у розмірі 5368,00 грн суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 29.12.2023.

СуддяА.І. Гладун