Рішення

від 22.12.2023 по справі 260/6555/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2023 року м. Ужгород№ 260/6555/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Деяк О.М.

за участю:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: Петрик В.В.,

представник відповідача: Данч Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) через представника - адвоката Петрика Віталія Васильовича, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (далі відповідач, ДЕІ у Закарпатській області), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 03.07.2023 року №262-0 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

2. Поновити ОСОБА_1 на посаді Начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр - старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області або рівнозначній посаді згідно штатного розпису на 2023 рік, який затверджений 23.05.2023 року.

3. Стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним. Наказом від 03.07.2023 року №262-0 ОСОБА_1 було звільнено, з посади начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області 04.07.2023 року у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису. З таким звільненням позивач не згідний, оскільки запропонована посада завідувача сектору державного ринкового нагляду не є рівнозначною за своєю суттю посаді Начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр - старшого державного інспектору з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області. Позивач переконаний, що введення в дію 24.05.2023 року структури Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та нового штатного розпису є по своїй суті формальним, та не спричинило скорочення займаної ним посади, оскільки порівнюючи структуру Інспекції та штатний розпис до та після введення, не змінився відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр, а ні основні завдання відділу, ні посадова інструкція, вимоги та посадові обов`язки начальника відповідного відділу. Також позивач наголошує на тому, що йому не було запропоновано всі на той час вакантні посади в державній екологічній інспекції у Закарпатській області, а лише посаду завідувача сектору державного ринкового нагляду (тимчасову). Позивач зазначає, що відповідачем у повідомлені про можливе звільнення не вказано, що враховано в компетентність, професійні якості тощо. Тобто, яку перевагу чи навпаки відсутність такої переваги у ОСОБА_1 надає право у керівника пропонувати саме посаду завідувача сектору державного ринкового нагляду (тимчасову). На підставі наведено позивач вважає наказ про звільнення протиправним та таким, що належить скасуванню.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

30 серпня 2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач позовні вимоги не підтримує, заперечує проти задоволення таких та просить відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначає, що наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області «Про введення в дію структури та штатного розпису Інспекції на 2023 рік» від 23.05.2023 року №179 з 24.05.2023 року введено в дію структуру ДЕІ у Закарпатській області, затверджену т.в.о. голови ДЕІ України 16.05.2023 року та погоджену Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України 17.05.2023 року. Також, вказаним наказом з 24.05.2023 року введено в дію штатний розпис на 2023 рік ДЕІ у Закарпатській області, затверджений т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України 23.05.2023 року. Цим наказом ліквідовано (п.3.7) Відділ державного екологічного нагляду (контролю) надр та утворене окреме Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів, у складі трьох відділів. 29.05.2023 року позивача, у зв`язку із введенням з 24.05.2023 в дію структури та штатного розпису на 2023 рік Державної екологічної інспекції у Закарпатській області відповідно до наказу від 23.05.2023 №179 «Про введення в дію структури та штатного розпису Інспекції на 2023 рік», з дотриманням вимог частини 3 статті 87 Закону України «Про державну службу», попереджено про можливе наступне звільнення з посади державної служби відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу». У зв`язку з цим та з дотриманням статті 41 Закону України «Про державну службу», з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей, які ОСОБА_1 показав під час виконання покладених на нього функціональних обов`язків, йому була запропонована посада завідувача сектору державного ринкового нагляду у новоствореному секторі державного ринкового нагляду. Позивач від запропонованої посади завідувача сектору державного ринкового нагляду відмовився зазначивши, що вона являється не рівнозначною. Дане твердження позивача відповідач не визнає, оскільки відповідно до пункту 6 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну службу» рівнозначною посадою є посада державної служби, що належить до однієї під категорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів. Відповідно до схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, під категорій та рівнів державних органів у 2022 році, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року №15 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 року №89) посада завідувача сектору державного ринкового нагляду відноситься до посади державної служби, що належить до категорії «Б» та підкатегорії «БЗ», і є рівнозначною посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області, яка аналогічно відноситься до посади державної служби, що належить до категорії «Б» та підкатегорії «БЗ». Таким чином, позивачу було запропоновано рівнозначну посаду тій посаді, яку він займав до введення оновленого штатного розпису Державної екологічної інспекції у Закарпатській області. зазначити, що жодного порушення прав позивача ОСОБА_1 допущено не було.

Представником позивача 30.10.2023 року було подано до суду додаткові пояснення у справі. Пояснив, що позивачу не було запропоновано всіх вакантних посад, а лише одну.

Ухвалою суду від 14 листопада 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача в підготовчому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили суд такий задовольнити повністю.

Представник відповідача у підготовчому засіданні проти адміністративного позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву. Просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Станом на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 проходив державну службу на посаді Начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області.

Так, наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області «Про введення в дію структури та штатного розпису Інспекції на 2023 рік» від 23.05.2023 року №179 з 24.05.2023 року введено в дію структуру ДЕІ у Закарпатській області, затверджену т.в.о. голови ДЕІ України 16.05.2023 року та погоджену Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України 17.05.2023 року.

Також, вказаним наказом з 24.05.2023 року введено в дію штатний розпис на 2023 рік ДЕІ у Закарпатській області, затверджений т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України 23.05.2023 року.

Даним наказом ліквідовано (п.3.7) Відділ державного екологічного нагляду (контролю) надр та утворено 3 (три) управління, у складі яких були створені 7 (сім) відділів та 2 (два) окремі відділи і 1 (один) сектор.

З зв`язку із введенням з 24.05.2023 року в дію структури та штатного розпису на 2023 рік Державної екологічної інспекції у Закарпатській області відповідно до наказу від 23.05.2023 року №179 «Про введення в дію структури та штатного розпису Інспекції на 2023 рік» позивача 29.05.2023 року було попереджено про можливе наступне звільнення з посади державної служби відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» (а.с.13).

Одночасно, у попереджені позивачу була запропонована посада завідувача сектору державного ринкового нагляду (на період увільнення від виконання обов`язків ОСОБА_2 , до дня звільнення його з військової служби).

Заявою від 03.07.2023 року позивач відмовився від запропонованої посади, на підставі нерівнозначності такої посаді, яку останній займав (а.с.13 на звороті).

Наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 03 липня 2023 року за №262-О «Про звільнення ОСОБА_1 » начальника відділу державної екологічного нагляду (контролю) надр старшого державного інспектора з хорони навколишнього природного середовища Закарпатської області 04 липня 2023 року у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису (а.с.12).

Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 22 Закону №889-VIII (із змінами, внесеними згідно із Законом №117-IX) у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.

Відповідно до частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється: 4) за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону) («за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону)» - у редакції, викладеній згідно із Законом України від 19.09.2019р. №117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» (далі - Закон №117-ІХ).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII (із змінами, внесеними згідно із Законом №117-IX) підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 87 Закону №889-VIII (у редакції, викладеній у Законі №440-ІХ, який прийнятий 14.01.2020р. і набрав чинності 13.02.2020р.) суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). Водночас не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат (частина четверта статті 87 Закону №889-VIII (у редакції, викладеній у Законі №440-ІХ).

Відповідно до частини третьої статті 87 Закону №889-VIII (у редакції, викладеній у Законі №1285-ІХ, який прийнятий 23.02.2021р. і набрав чинності 06.03.2021р.) суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

У свою чергу ретроспективний аналіз положень Закону №889-VIII дає підстави для висновку, що процедура звільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення передбачала різні редакції.

Редакція статті 87 Закону №889-VIII станом на день попередження позивача про звільнення та на день його звільнення з державної служби визначала підставу для звільнення державного службовця (скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу), особливості її застосування (попередження про наступне вивільнення одночасно направляється з пропозицією рівнозначної посади або як виняток нижчої посади відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей) і наслідок відмови від запропонованих посад (у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої статті 87).

При цьому, вказівка на застосування загальної процедури вивільнення працівників, установленої законодавством про працю, відсутня.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин процедура звільнення повністю врегульована положеннями Закону №889-VIII, що виключає застосування до спірних правовідносин положень Кодексу законів про працю України, окрім врахування переважного права на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю, про що вказано в абзаці другому частини третьої статті 87 Закону №889-VIII.

З вищенаведених положень Закону №889-VIII слідує, що, як на день попередження позивача про звільнення, так і на день звільнення, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:

- скорочення чисельності або штату державних службовців;

- скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців;

- реорганізація державного органу.

При цьому у разі звільнення державного службовця з підстав, визначених у пункті 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. І лише, якщо державний службовець відмовляється від такого переведення, роботодавець звільняє такого державного службовця.

Таким чином, судом встановлено, що виключною підставою для звільнення державного службовця з причини скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу та за умови існування іншої вакантної рівнозначної посади/посад державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби, на яку можливо переведення державного службовця за його згодою, є відмова від такого переведення.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 жовтня 2023 року в справі №380/10238/21.

Спір у цій справі виник у зв`язку із звільненням позивача наказом від 03 липня 2023 року №262-О із займаної посади у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII.

Як встановлено судом під час розгляду справи, з моменту попередження про наступне вивільнення (29.05.2023 року і по дату звільнення з державної служби (03.07.2023р.) відповідачем не пропонувалось позивачу іншої рівноцінної посади державної служби, та/або іншої роботи (посади державної служби), що свідчить про порушення процедури звільнення, передбаченої статтею 87 Закону України «Про державну службу».

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача у відзиві, про рівнозначність запропонованої позивачу вакантної посади підкатегорії «В3».

Суд зазначає, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону №889-VIII рівнозначна посада - це посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.

Згідно із частиною першою статті 6 Закону №889-VIII посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №889-VIII визначено такі категорії посад державної служби: категорія «А», категорія «Б», категорія «В».

Визначення підкатегорій посад державної служби та прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (частина четверта статті 6 Закону №889-VIII).

Разом з тим, судом встановлено, що посадовий оклад на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр старшого інспектора з охорони навколишнього середовища Закарпатської області становив 7500,00 грн., а посадовий оклад на запропонованій посаді завідувача сектору державного ринкового нагляду становить 6700,00 грн., що нівелює твердження відповідача про рівнозначність посади.

В.о. начальника ДЕІ у Закарпатській області 20.06.2023 року було затверджено Штатний розпис на 2023 рік Державної екологічної інспекції у Закарпатській області. Серед інших посад також була наявна посада начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області.

Тож, згідно з штатним розписом на 2023 рік ДЕІ у Закарпатській області затверджено посаду начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що відбулася зміна (скорочення) штату, в тому числі ліквідація відділу державного екологічного нагляду надр, оскільки по суті було здійснено створення управлінь, проте відділ, де посада начальника зберігалась, позивачу запропонована не була.

Таким чином відповідачем не доведено відсутність вакантних посад, які могли бути запропоновані позивачу, а тому він як роботодавець повинен був пропонувати позивачу всі наявні вакантні, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві (державній установі), незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Тобто, попередня посада позивача скорочена не була. Окрім цього, будь-яких обґрунтувань неможливості призначення позивача на рівнозначну посаду чи відсутності її вакансій відповідач суду не надав, як і не надав доказів пропонування позивачу всіх вакантних посад в новому штатному розписі незважаючи на те, що вакантні посади за період з 24.05.2023 року по 07.07.2023 року у ДЕІ в Закарпатській області були наявними, що підтверджується матеріалами справи.

Тобто, відповідач в порушення норм ч. 3 ст. 87 Закону №889 звільнив ОСОБА_1 не запропонувавши іншу рівнозначну посаду державної служби.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправність наказу Державної екологічної інспекції в Закарпатській області від 03.07.2023 року №262-О про звільнення ОСОБА_1 .

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даній справі відповідачем не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення (наказу), з огляду на що суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування наказу Харківської митниці №262-О від 03.07.2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 », як такого, що є протиправним та порушує права позивача.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

В зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про скасування наказу про звільнення позивача зі служби, слід взяти до уваги, що згідно зі ст. 235 КЗпП України, при звільненні без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При прийнятті рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі-Порядок №100).

Відповідно до абз. 2 пункту 3 Порядку, суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Відповідно до п. 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно до п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з абз.2 п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 р. за №110) днем звільнення вважається останній день роботи.

У п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 р. №13 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

До суду відповідачем надано довідку про середньомісячну заробітну плату від 11.12.2023 року №3077-10, відповідно до якої середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 за два останні відпрацьовані місяці перед звільненням (грудень 2022 року, січень 2023 року) визначено в розмірі 797,71 грн.

Кількість робочих днів у періоді вимушеного прогулу обчислена з урахуванням вимог статті 6 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Період вимушеного прогулу обраховується з 05.07.2023 року (день, з якого відраховується період звільнення позивача) по 22.12.2023 року (дата прийняття рішення про поновлення позивача) становить 122 робочі дні.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що з відповідача необхідно стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 05.07.2023 року (наступний день після звільнення) по день ухвалення рішення суду, з урахуванням вищезазначених розрахунків 97320,62 грн. (797,71 грн х 122 робочі дні).

Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 4 ст. 73 КАС України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність своїх дій.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (вул. Швабська, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 38015668) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 03.07.2023 року №262-0 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити з 05 липня 2023 року ОСОБА_1 на посаді Начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області або рівнозначній посаді у Державній екологічній інспекції у Закарпатській області, згідно штатного розпису на 2023 рік, затвердженого 23.05.2023 року.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (вул. Швабська, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 38015668) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 97320,62 грн. (дев`яносто сім тисяч триста двадцять гривень 62 коп.).

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр - старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області або рівнозначній посаді згідно штатного розпису на 2023 рік, який затверджений 23.05.2023 року та стягнення з Державної екологічної інспекції у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць 17948,49 грн. (сімнадцять тисяч дев`ятсот сорок вісім гривень 49 коп.) підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 грудня 2023 року.

СуддяЯ. М. Калинич