Постанова

від 29.12.2023 по справі 520/10857/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2023 р. Справа № 520/10857/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕАН-СНЕК" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 04.09.23 по справі № 520/10857/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕАН-СНЕК"

до Державної податкової служби України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Океан-Снек", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних: від 17.01.2022 №26; від 17.01.2022 №27; від 18.01.2022 №28; від 19.01.2022 №29; від 21.01.2022 №30; від 21.01.2022 №31; від 21.01.2022 №32; від 24.01.2022 №33; від 24.01.2022 №35; від 24.01.2022№36; від 24.01.2022 №37; від 24.01.2022 №38; від 24.01.2022 №39; від 24.01.2022 №40; від 26.01.2022 №41; від 26.01.2022 №42; від 28.01.2022 №43; від 28.01.2022 №44; від 31.01.2022 №46; від 31.01.2022 №47; від 01.02.2022 №48; від 01.02.2022 №49; від 02.02.2022 №50; від 02.02.2022 №51; від 04.02.2022 №52; від 04.02.2022 №53; від 07.02.2022 №54; від 07.02.2022 №55; від 07.02.2022 №56; від 08.02.2022 №57; від 09.02.2022 №58; від 09.02.2022 №59; від 10.02.2022 №60 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову служби України прийняти та зареєструвати податкові накладні: від 17.01.2022 №26; від 17.01.2022 №27; від 18.01.2022 №28; від 19.01.2022 №29; від 21.01.2022 №30; від 21.01.2022 №31; від 21.01.2022 №32; від 24.01.2022 №33; від 24.01.2022 №35; від 24.01.2022№36; від 24.01.2022 №37; від 24.01.2022 №38; від 24.01.2022 №39; від 24.01.2022 №40; від 26.01.2022 №41; від 26.01.2022 №42; від 28.01.2022 №43; від 28.01.2022 №44; від 31.01.2022 №46; від 31.01.2022 №47; від 01.02.2022 №48; від 01.02.2022 №49; від 02.02.2022 №50; від 02.02.2022 №51; від 04.02.2022 №52; від 04.02.2022 №53; від 07.02.2022 №54; від 07.02.2022 №55; від 07.02.2022 №56; від 08.02.2022 №57; від 09.02.2022 №58; від 09.02.2022 №59; від 10.02.2022 №60 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх первинного подання на реєстрацію.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 адміністративний позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судові висновки не відповідають обставинам справи і, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що за вимогами Порядку № 1246 кваліфікований електронний підпис накладається лише під час реєстрації податкової накладної, а не при її складанні. На момент складання ТОВ «Океан-Снек» податкових накладних з 17.01.2022 по 07.02.2022 керівником був ОСОБА_1 та з 10.02.2022 на дати подачі до реєстрації вказаних податкових накладних (період з 14.02.2022 по 23.02.2023) керівником вже була ОСОБА_2 , що не є спірним. Присічним строком для реєстрації спірних податкових накладних, які складено у період з 17.01.2022 по 31.01.2022, є 15.02.2022, а для складених у період з 01.02.2022 по 10.02.2022 28.02.2022, що було дотримано позивачем.

Апелянт зазначає, що момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН не збігається в часі, перший виникає за датою настання першої події згідно з ст. 187 ПК України, а другий протягом часу, зазначеного в абз. 14-18 п. 201.10 ст. 201 ПК України, якими встановлено граничні строки для подання податкових накладних на реєстрацію, упродовж якого можуть відбутися зміни як в структурі організації роботи платника податку, так і в особі, яка є керівником платника податку, що, у свою чергу, впливає на зміну кваліфікованого електронного підпису директора.

Також уважає, що податковим законодавством не встановлено заборони щодо складення і подання на реєстрацію податкових накладних в різні дні, а податковим органом застосовано у спірних правовідносинах формальний підхід, відповідач не довів наявність підстав для відмови у прийнятті до реєстрації спірних податкових накладних.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч. 1ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан-Снек" підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Океан-Снек" зареєстровано 23.11.2020, є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області. Основним видом діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Станом на дату складання спірних податкових накладних керівником Товариства значився ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 директор ТОВ «Океан-Снек» ОСОБА_1 помер.

10.02.2022 року наказом № 3 призначено нового директора ОСОБА_2 .

Відомості про нового керівника підприємства внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.02.2022.

14.02.2022, 21.02.2022 та 23.02.2022 ТОВ «Океан-Снек» за наслідком здійснення господарської діяльності на виконання вимог п.201.10 ст.201 ПКУнаправлено на реєстрацію податкові накладні: від 17.01.2022 №26 на суму ПДВ 5762,00 грн; від 17.01.2022 №27 на суму ПДВ 11502,20 грн; від 18.01.2022 №28 на суму ПДВ 84866,66 грн; від 19.01.2022 №29 на суму ПДВ 1666,67 грн; від 21.01.2022 №30 на суму ПДВ 9166,67 грн; від 21.01.2022 №31 на суму ПДВ 20833,34 грн;від 21.01.2022 №32 на суму ПДВ 16666,67 грн; від 24.01.2022 №33 на суму ПДВ 4094,70 грн; від 24.01.2022 №35 на суму ПДВ 7 415,90 грн; від 24.01.2022 №36 на суму ПДВ 2772,60 грн; від 24.01.2022 №37 на суму ПДВ 8216,6 грн; від 24.01.2022 №38 на суму ПДВ 3 406,66 грн; від 24.01.2022 №39 на суму ПДВ 1716,66 грн.; від 24.01.2022 №40 на суму ПДВ 1666,67 грн; від 26.01.2022 №41 на суму ПДВ 91611,67 грн; від 26.01.2022 №42 на суму ПДВ 33333,33 грн; від 28.01.2022 №43 на суму ПДВ 8321,66 грн; від 28.01.2022 №44 на суму ПДВ 16666,67 грн; від 31.01.2022 №46 на суму ПДВ 1047,50 грн; від 31.01.2022 №47 на суму ПДВ 4918,50 грн; від 01.02.2022 №48 на суму ПДВ 12858,60 грн; від 01.02.2022 №49 на суму ПДВ 1667,67 грн; від 02.02.2022 №50 на суму ПДВ 4666,67 грн; від 02.02.2022 №51 на суму ПДВ 32020,83 грн; від 04.02.2022 №52 на суму ПДВ 1716,80 грн; від 04.02.2022 №53 на суму ПДВ 16 666,67 грн; від 07.02.2022 №54 на суму ПДВ 9287,80 грн; від 07.02.2022 №55 на суму ПДВ 7333,33 грн; від 07.02.2022 №56 на суму ПДВ 51150,00 грн; від 08.02.2022 №57 на суму ПДВ 1142,50 грн; від 09.02.2022 №58 на суму ПДВ 4833,33 грн; від 09.02.2022 №59 на суму ПДВ 44166,67 грн; від 10.02.2022 №60 на суму ПДВ 10 375,83 грн.

Зазначені податкові накладні для реєстрації в ЄРПН надано до податкового органу за електронним підписом ОСОБА_2 .

В подальшому позивач отримав квитанції, якими його повідомлено про те, що документи не прийнято. Зазначено виявлені помилки/зауваження: «Документ не може бути прийнятий - порушено вимогистатті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»- відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (3244701489) ОСОБА_3 ).

Зареєстровані підписи особи:

- директор з 11.02.2022 по 14.02.2022;

- директор з 14.02.2022 по 10.02.2024.

Не погодившись із не прийняттям податковим органом вищевказаних податкових накладних, позивач звернувся в суд із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові накладні складені за період з 17.01.2022 по 10.02.2022, а саме до підтвердження в Єдиному державному реєстрі повноважень Клеймьонової А. В. на здійснення юридично значимих дій від імені Товариства. Тому дійшов висновку, що контролюючий орган, приймаючи рішення про не прийняття спірних податкових накладних, діяв правомірно та в межах податкового законодавства, оскільки на дату складання спірних податкових накладних у нового керівника позивача було відсутнє право підпису.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Приписами ч. 2ст. 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з вимогами ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Податковий кодекс Українирегулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п. 41.1 ст. 41цьогоКодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України(далі за текстом -ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п.201.10. ст. 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється відповідно до вимогПК Українита Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогоПостановою КМУ від 29.12.2010 за № 1246 (надалі - Порядок № 1246).

Податкові накладні приймаються до Єдиного реєстру податкових накладних у разі дотримання вимог п.192.1 ст.192, п.200-1.3, 200-1.9 ст.200-1та п.201.1,201.10і 201.16 ст.201 ПК України, а також з урахуваннямЗакону України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг»та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженогоНаказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 за № 557, зареєстрований в Міністерстві Юстиції України від 3.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами).

За правиламист.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями п. 2 Порядку № 1246 встановлено, зокрема, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимогПК Українив електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженогоНаказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 за № 1307, усі податкові накладні скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом (за наявності), що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця). Податкова накладна не скріплюється електронними цифровими підписами (печаткою) отримувача (покупця) товарів/послуг.

Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб (печаток) платника податку здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

До Єдиного реєстру податкових накладних приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

- кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

- кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем (п.10 Порядку №1246).

Приписами п.12 Порядку №1246 (зі змінами та доповненнями) визначено, що після надходження податкової накладної до ДПС в автоматизованому режимі проводяться перевірки, у тому числі чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податків такої податкової накладної та/або розрахунку коригування на дату податкової накладної, дотримання вимогЗакону України «Про електронні довірчі послуги», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

За результатами перевірок, визначених п. 12 Порядку № 1246, платнику податку формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (даліквитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та результат перевірки. Якщо у податковій накладній за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246 (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної із зазначенням підстав та причин такого неприйняття.

Судом установлено, що підставою для неприйняття податковим органом до реєстрації наданих позивачем податкових накладних було порушення вимогстатті 6 Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (3244701489 Анна КЛЕЙМЬОНОВА)".

Відповідно дост. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»для ідентифікації автора електронного документа використовується електронний підпис, накладанням якого завершується створення такого електронного документа.

З метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами відповідно до вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису та згідно з Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року, № 375Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року, № 557(у редакціїНаказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року, № 261), затверджено Порядок № 557.

Згідно з п.п. 1-7 розділу ІІ Порядку № 557 суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

- перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другоїстатті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»;

- перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

- перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

- перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Згідно з п. 8 розділу ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що за вимогами Порядку № 1246 кваліфікований електронний підпис накладається лише під час реєстрації податкової накладної, а не при її складанні.

Відповідно до ст. 64, 66 ПК України взяття на облік та внесення змін у дані про юридичних осіб як платників податків у контролюючих органах здійснюється лише на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру, отриманих згідно із Законом у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.06.2003 за№ 755-IVзі змінами (надалі -Закон № 775), Єдиний державний реєстр створений з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з п. 13 ч. 2ст. 9 Закону № 755 в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані щодо наявності обмежень щодо представництва юридичної особи.

Разом з цим відповідно до ч. 1ст. 10 Закону № 755, якщо документи, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені в нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використанні у спорі з третьою особою.

Однак, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як убачається з матеріалів справи, 11.02.2022 щодо ТОВ «Океан-Снек» в Єдиному державному реєстрі відбулась зміна керівника юридичної особи на ОСОБА_2 (призначена наказом № 3 від 10.02.2022), оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 директор позивача Єна Е. І. помер.

ТОВ «Океан-Снек» за наявності нового керівника набуто статусу електронного документообігу 14.02.2022 відповідно до першого надісланого електронного документа.

Водночас суд першої інстанції відзначив, що спірні податкові накладні складені за період з 17.01.2022 по 10.02.2022, а саме до підтвердження в Єдиному державному реєстрі повноважень Клеймьонової А. В. на здійснення юридично значимих дій від імені Товариства.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що на дату подачі до реєстрації вказаних податкових накладних (14.02.2022 і 21.02.2022, 23.02.2022) керівником ТОВ «Океан-Снек» була саме Клеймьонова А. В., тобто подача до реєстрації спірних податкових накладних мала місце після підтвердження в Єдиному державному реєстрі повноважень Клеймьонової А. В. на здійснення юридично значимих дій від імені Товариства, вказане відповідачем не оспорюється.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування не збігається в часі. Перший виникає за датою настання першої події відповідно дост. 187 ПК України, а другий - протягом часу, зазначеного в абз. 14 - 18 п. 201.10 ст. 201 ПК України, якими встановлено граничні строки для подання податкових накладних на реєстрацію.

Колегія суддів зазначає, що протягом проміжку часу між указаними подіями можуть відбуватися зміни як в структурі організації роботи платника податку, так і в особі, яка є керівником платника податку. Однак такі зміни не можуть звільняти або позбавляти платника податку обов`язку та права зареєструвати податкову накладну у встановленому законом порядку.

Водночас суд апеляційної інстанції зауважує, що датою виникнення податкового зобов`язання є або дата відвантаження товарів (для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку) або датазарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню,що в свою чергу зумовлює необхідність складення податкової накладної відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК Україниза правилом "першої події".

Відтак податкова накладна, складена іншою датою, ніж дата виникнення "першої події" у розумінніст. 187 ПК України, є помилково складеною податковою накладною.

Як унормовано п.201.1 ст. 201 ПК Українисаме на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, що також визначено положеннями п.201.10 ст. 201 ПК України. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Як слідує з матеріалів справи, спірні податкові накладні направлено позивачем для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у межах встановленого ПК України строку для реєстрації.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у п.201.1. ст. 201 ПК Українизакріплені обов`язкові реквізити, які мають бути зазначені в податковій накладній, до яких належать: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно зУКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно зУКТ ЗЕДабо код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

З аналізу наведеної норми випливає, що податковим законодавством визначено перелік обов`язкових реквізитів, зазначивши які, платник податку вважає податкову накладну складеною. Водночас серед вищенаведених реквізитів, відсутня вказівка на обов`язковість наявності в податковій накладній підпису уповноваженої особи: особи, яка склала податкову накладну.

Між тим, з положень ч. 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»слідує, що електронний документ вважається створеним з моменту накладання електронного підпису його автором.

Разом з тим дату (час) накладення підпису можливо встановити безпосередньо з електронного документа, оскільки в електронному підписі та документі має бути використана кваліфікована електронна позначка часу (ст. 26 Закону України "Про електронні довірчі послуги").

Таким чином електронний документ уважається створеним з моменту (часу) накладання підпису автором документа (тобто стороною, що створила, цей документ) і цей факт фіксується в електронному підписі, як реквізит "Час підпису".

Вказане дає підстави стверджувати, що створення електронного документа податкової накладної не є тотожним її оформленню платником податків на виконання вимогст. 201 ПК України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у спірних правовідносинах склалася ситуація, коли між обов`язком скласти податкову накладну та подати її на реєстрацію у позивача змінився керівник, та відповідно було змінено і кваліфікований електронний підпис директора.

Водночас електронні документи податкові накладні ТОВ "Океан-Снек", які складені у період з 17.01.2022 по 10.02.2022,підписано чинним електронним цифровим підписом нового керівника (Клеймьонової А. В.) та14.02.2022 і 21.02.2022, 23.02.2022 подано їх до контролюючого органу для реєстрації, що свідчить про дотримання позивачем вимог ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Колегія суддів не погоджується із позицією контролюючого органу та суду першої інстанції, що новий керівник не може підписати електронний документ, оскільки діє в рамках іншого договору, дата набрання чинності якого відрізняється від дати створення електронного документу, оскільки засвідчення оскаржуваних накладних електронним цифровим підписом та їх направлення через Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України для реєстрації в ЄРПН було здійснено лише з 14.02.2022, коли ОСОБА_2 набула відповідних повноважень, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Судова колегія зауважує, що податковим законодавством не встановлено прямої заборони щодо неможливості складення податкових накладних в один день, а подачу на реєстрацію їх в інший із застосуванням чинного електронного цифрового підпису нового керівника.

Відповідно до п. 56.21ст.56 ПК України, у разі коли норма цьогоКодексучи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цьогоКодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Сама юридична конструкція вказаної норми дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе, з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

При цьому недосконалість законодавства та програмного забезпечення (телекомунікаційної системи) не може бути причиною неприйняття податкової накладної, враховуючи, що накладення кваліфікованого електронного підпису діючого керівника не завадить ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань. До того ж, діючий порядок не передбачає такої підстави для відхилення реєстрації податкової накладної як зміна посадової особи, що склала податкову накладну та посадової особи, що подала її для реєстрації.

Колегія суддів зазначає, що відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН згідно з вимогами п.201.10 ст. 201 ПК Українине дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Між тим, застосування податковим органом у спірних правовідносинах формального підходу до вирішення питання про прийняття податкових накладних до реєстрації не відповідає визначеному ч. 2ст. 2 КАС України принципу пропорційності рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки має наслідком перешкоджання виконанню платником податків його обов`язку, встановленого п.201.1 ст. 201 ПК України, без належного обґрунтування необхідності або ж доцільності прийняття такого рішення у розрізі реалізації відповідачем повноважень з адміністрування податків та зборів.

Таким чином указані обставини призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкових накладних.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зміни в структурі Товариства, а саме зміни керівників ТОВ "Океан-Снек" не можутьпозбавити платника податку обов`язку та права зареєструвати податкові накладні у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимогч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином відповідачем не доведено, судом першої інстанції не зазначено, а колегією суддів не виявлено наявності достатніх підстав для відмови у прийнятті до реєстрації спірних податкових накладних, складених позивачем, у ЄРПН, а саме, щоу Клеймьонової А. В. на момент підписання спірних податкових накладних не було зареєстрованого цифрового підпису та те,щоподаткові накладні подані з порушенням вимогст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Колегія суддів уважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій ДПС України щодо відмови у прийняті до реєстрації спірних податкових накладних та вважає, що відповідач діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для вчинення таких дій, не на підставі та не у спосіб, що передбаченіПК України, без дотримання вимог ч. 2ст. 2 КАС України.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби Україниприйняти та зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх первинного подання на реєстрацію, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 20 Порядку № 1246 встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, зважаючи на встановлену судовою колегією відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх первинного подання.

Задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні датою їх первинного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 року у справі № 826/17220/17.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ "Океан-Снек" - задоволенню.

Відповідно дост. 322 КАС Українив резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Стаття 59 Конституції Українигарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із ч.ч. 1, 3ст. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно дост. 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положення ч.ч. 1, 2ст. 134 КАС Україникореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7ст. 135 КАС України).

З аналізу положеньст. 134 КАС Українивбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

У Рішенні "ZUSTOVIC V. Croatia" (№27903/15) Європейський Суд з прав людини вказав, що заявник вважається таким, який поніс судові витрати, якщо він їх оплатив або був зобов`язаний оплатити внаслідок юридичного чи договірного зобов`язання (до прикладу, Hajnal v. Serbia, no. 36937/06, параграф 154, 19 червня 2012 року, пункт 109 рішення).

Крім того, в постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20 Верховний Суд зазначив, що норми статей 134, 139 були введені вКАС Україниз 15 грудня 2017 року, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн апелянтом надано до апеляційного суду копії договору №20-09 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 20 вересня 2023 року, завдання до договору №20-09 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 20.09.2023 та акту здавання-приймання наданих послуг № 1 від 26 вересня 2023 року, копію платіжного доручення № 1251 від 26.09.2023 про сплату позивачем на користь Адвокатського об`єднання «Квашин і партнери» суми 10000,00 грн., а також ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1150936 від 28 вересня 2023 року.

Згідно з п. 1 завдання до договору №20-09 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 20.09.2023 сторони узгодили детальний перелік послуг, зокрема, складання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі № 520/10857/22, витрати часу, вартість за годину 1000,00 грн. і загальну вартість робіт (послуг) у розмірі 10000,00 грн.

З акту здавання-приймання наданих послуг № 1 від 26 вересня 2023 року колегією суддів установлено, що адвокатом надано наступні послуги: консультування клієнта та комунікації з ним з питань оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі № 520/10857/22 1 год., ознайомлення зі змістом документів клієнта 2 год., правовий аналіз та вивчення і підбір судової практики за оскаржуваним судовим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі № 520/10857/22 2 год., складання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі № 520/10857/22 5 год., загальною вартістю 10000,00 грн.

Відтак, на думку колегії суддів, позивачем надані всі необхідні документи, якими детально підтверджуються понесені витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 6, 7ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, зважаючи на викладене, та оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України витрати на правничу допомогу на користь ТОВ "Океан-Снек" в сумі 10000,00 грн.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що при поданні позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 81873,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 82 від 03.02.2023, за подання апеляційної скарги 4026,00 грн згідно з платіжною інструкцією №142 від 03.10.2023 та 33189,00 грн відповідно до платіжної інструкції №143 від 29.11.2023.

Оскільки документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір у загальному розмірі 119088,00 грн, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно дост. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки викладені у рішенні суду першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням постанови про задоволенняпозовних вимог.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕАН-СНЕК" - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 по справі № 520/10857/22 - скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕАН-СНЕК" задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних: від 17.01.2022 №26; від 17.01.2022 №27; від 18.01.2022 №28; від 19.01.2022 №29; від 21.01.2022 №30; від 21.01.2022 №31; від 21.01.2022 №32; від 24.01.2022 №33; від 24.01.2022 №35; від 24.01.2022№36; від 24.01.2022 №37; від 24.01.2022 №38; від 24.01.2022 №39; від 24.01.2022 №40; від 26.01.2022 №41; від 26.01.2022 №42; від 28.01.2022 №43; від 28.01.2022 №44; від 31.01.2022 №46; від 31.01.2022 №47; від 01.02.2022 №48; від 01.02.2022 №49; від 02.02.2022 №50; від 02.02.2022 №51; від 04.02.2022 №52; від 04.02.2022 №53; від 07.02.2022 №54; від 07.02.2022 №55; від 07.02.2022 №56; від 08.02.2022 №57; від 09.02.2022 №58; від 09.02.2022 №59; від 10.02.2022 №60 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх первинного подання на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати податкові накладні: від 17.01.2022 №26; від 17.01.2022 №27; від 18.01.2022 №28; від 19.01.2022 №29; від 21.01.2022 №30; від 21.01.2022 №31; від 21.01.2022 №32; від 24.01.2022 №33; від 24.01.2022 №35; від 24.01.2022№36; від 24.01.2022 №37; від 24.01.2022 №38; від 24.01.2022 №39; від 24.01.2022 №40; від 26.01.2022 №41; від 26.01.2022 №42; від 28.01.2022 №43; від 28.01.2022 №44; від 31.01.2022 №46; від 31.01.2022 №47; від 01.02.2022 №48; від 01.02.2022 №49; від 02.02.2022 №50; від 02.02.2022 №51; від 04.02.2022 №52; від 04.02.2022 №53; від 07.02.2022 №54; від 07.02.2022 №55; від 07.02.2022 №56; від 08.02.2022 №57; від 09.02.2022 №58; від 09.02.2022 №59; від 10.02.2022 №60 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх первинного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України(ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕАН-СНЕК" (ЄДРПОУ 44091922) судові витрати у розмірі 119088 (сто дев`ятнадцять тисяч вісімдесят вісім) грн 00 коп. сплаченого судового збору та у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді Н.С. Бартош О.В. Присяжнюк