Постанова

від 29.12.2023 по справі 140/10157/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/10157/23 пров. № А/857/19968/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Бруновської Н.В., Кухтея Р.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Любомльське житлово-комунальне господарство» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року (судді Плахтій Н.Б., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі №140/10157/23 за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Комунального підприємства «Любомльське житлово-комунальне господарство», Любомльської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області 15.05.2023 звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства «Любомльське житлово-комунальне господарство», Любомльської міської ради в якому просить визнати бездіяльності протиправною відповідача щодо неприведення протирадіаційного укриття №07165 у стан готовності відповідно до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 (далі Вимоги №579) та зобов`язати відповідача привести у стан готовності захисну споруду №07165, що знаходиться за адресою: вул.Дружби, 93, м.Любомль, Ковельський район, Волинська область, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог №579.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року задоволено позов повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Комунальне підприємство «Любомльське житлово-комунальне господарство», подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що на виконання рекомендацій, наданих у акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №07165 від 11.02.2022, підприємством проведено заходи щодо приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням, а саме: встановлено таблички міжнародного зразка та покажчики руху до укриття; відремонтовано сходинки спуску у вхід захисної споруди; проведено систему електропостачання та електроосвітлення, автоматичну систему заземлення; здійснено антигрибкову обробку стін; приміщення обладнано витяжним вентилятором; облаштовано джерелом резервного живлення; обладнано робочим інструментом з обслуговування захисної споруди та вогнегасниками; укомплектовано приміщення місцями для сидіння; установлено ємкості для питної води. Крім цього, підприємством вживаються заходи щодо отримання грошових коштів на проведення капітального ремонту укриття. Так, 03.05.2023 підприємство звернулось до Любомльської міської ради з клопотанням виділити кошти з місцевого бюджету в сумі 1300000,00 грн на поточний ремонт ПРУ № 07165, яке було розглянуто на 39-й черговій сесії міської ради, яка відбулась 24.05.2023, однак за результатами розгляду питання «Про внесення змін до рішення міської ради від 14.12.2022 №35/26 «Про бюджет Любомльської міської територіальної громади на 2023 рік» вищевказана пропозиція не була підтримана. Судом першої інстанції не враховано, що апелянтом вживаються заходи щодо приведення у стан готовності захисної споруди №07165 з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог №579 від 09.07.2018, а тому посилання позивача на бездіяльність відповідача, яке полягає у невиконанні вимог приписів є безпідставним та необґрунтованим.

Сторони своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що згідно із інформацією, викладеною у листах Ковельського РУ ГУ ДСНС у Волинській області від 15.05.2022 (а.с.11-12) та від 05.08.2022 (а.с.14-19), на території Любомльської міської ОТГ наявна захисна споруда цивільного захисту ПРУ №07165 за адресою: м.Любомль, Вул Дружби, 93, балансоутримувач КП Любомльське ЖКГ, рік вводу в експлуатацію 1984, яка є обмежено готовою до використання за призначенням.

Відповідно до рішення Любомльської міської ради від 17.08.2012 №23/43 Про згоду на прийняття у міську комунальну власність приміщення протирадіаційного укриття надано згоду на прийняття у міську комунальну власність приміщення протирадіаційного укриття, що в АДРЕСА_1 (а.с.45).

Відповідно до паспорту захисної споруди та облікової картки захисної споруди протирадіаційне укриття №07165, загальною площею 121 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , введене в експлуатацію у 1984 році, у разі наявної загрози розраховане на утримання в ньому 150 осіб та потребує ремонтних робіт (а.с.59-60, 61-62).

Обмежена готовність ПРУ №07165 підтверджується актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, що проведені 19.09.2019, 11.08.2020, 01.11.2021 та 11.02.2022 (а.с.25-40).

Зазначеними актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту встановлено відсутність засобів для доступу осіб із інвалідністю та інших мало мобільних груп населення. Крім цього, відсутні противибухові пристрої, вентиляційна система (повітропроводи, припливної системи вентиляції, електроручних вентиляторів), протипилові фільтри, герметичні клапани, клапани надмірного тиску, а також прилади для виміру підпору повітря. Не створено систему регенерації повітря, систему водопостачання, каналізаційну систему, систему опалення. Також відсутня система електропостачання та електроосвітлення, система зв`язку та оповіщення, заземлення і електрообладнання, гідроізоляція, автоматичні системи пожежогасіння та сигналізації. Не обладнано протирадіаційне укриття робочим інструментом з обслуговування захисної споруди, дизельною електростанцією, відсутня документація захисної споруди (крім паспорту).

Ковельською окружною прокуратурою 01.08.2022 внесено відомості до ЄРДР під №42022032110000065 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, за фактом службової недбалості в діях службових осіб органів місцевого самоврядування Ковельського району при приведенні у готовність та проведенні технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту (а.с.49).

Листом від 20.04.2023 №369 Любомльська міська рада повідомила про те, що КП Любомльське житлово-комунальне господарство здійснює в межах наявних коштів усі можливі дії для приведення у стан готовності захисну споруду №07165, а саме: встановлено таблички міжнародного зразка та покажчики руху до укриття; відремонтовано сходинки спуску у вхід захисної споруди; проведено систему електропостачання та електроосвітлення, автоматичну систему заземлення; здійснено антигрибкову обробку стін; приміщення обладнано витяжним вентилятором; облаштовано джерелом резервного живлення; обладнано робочим інструментом з обслуговування захисної споруди та вогнегасниками; укомплектовано приміщення місцями для сидіння; установлено ємкості для питної води (а.с.62).

Вважаючи, що відповідачі допустили протиправну бездіяльність щодо приведення протирадіаційного укриття №07165 у стан готовності, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За змістом частини четвертої статті 23 Закону №1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону №1697-VII передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

За приписами частин третьої - п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №820/4717/16 за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Теплоавтомат, треті особи: Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, про зобов`язання вчинитидії, дійшла висновку про те, що спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом №1697-VII повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії. Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір у цій справі є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення та усунення порушень у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, а саме щодо стану готовності пунктів управління, захисних споруд і наявності планів цивільного захисту на особливий період і планів реагування на надзвичайні ситуації.

На думку суду, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві керівник Ковельської окружної прокуратури обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

Зокрема, звернення до суду з позовом у цьому випадку обумовлено тим, що спір стосується оскарження бездіяльності відповідачів, внаслідок якої захисна споруда №07165, що знаходиться за адресою: вул.Дружби, 93, м.Любомль, Ковельський район, Волинська область є неготовою до використання за призначенням, що призводить до загрози життю та здоров`ю населення, з урахуванням того, що на території України проходять бойові дії, систематично наносяться ракетні удари по різним об`єктам. Внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів у сфері цивільного захисту порушено інтереси держави та територіальної громади, що є підставою для звернення до суду з цим позовом. Обраний прокурором спосіб захисту інтересів держави спрямований на захист країни в умовах збройної агресії, підвищення обороноздатності держави, а також на захист життя та здоров`я людей, спонукання відповідачів належно виконувати покладені на них законодавством зобов`язання щодо утримання захисних споруд цивільного захисту у належному стані. Подання позовної заяви спрямоване на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, на забезпечення захисту цивільного (мирного) населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я у разі активних військових дій на території Любомльської міської ОТГ.

Крім того, відповідно до частини четвертої 4 статті 23 Закону 1697-VII прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Суд констатує, що прокурор дотримався вказаних норм, попередньо повідомивши листом від 12.04.2023 №52/1-744вих-23 ГУ ДСНС у Волинській області про пред`явлення позову (а.с.63), а наявність підстав для представництва не була оскаржена вказаним суб`єктом владних повноважень.

Натомість листом від 15.03.2023 №4801-1240/4808 ГУ ДСНС у Волинській області повідомило, що не заперечує щодо пред`явлення прокуратурою позову до суду з метою зобов`язання КП Любомльське житлово-комунальне господарство Любомльської міської ради, на балансі якого перебуває протирадіаційне укриття №07165, що розташоване за адресою: вул.Дружби, 93, м.Любомль Волиньської обл., привести у готовність до використання за призначенням (а.с.56).

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому, Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та такий стан триває на момент розгляду справи судом.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України Про оборону України від 06.12.1991 №1932-ХІІ (далі - Закон №1932-ХІІ) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

За змістом статті 3 Закону №1932-ХІІ підготовка держави до оборони в мирний час включає, зокрема, забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Пунктом 14 частини першої статті 2 КЦЗ України визначено, що цьому Кодексі терміни вживаються в такому значенні: захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Відповідно до статті 4 КЦЗ України цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 32 КЦЗ України до захисних споруд цивільного захисту належать: протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Пунктом 2 частини третьої статті 23 КЦЗ України передбачено, що укриттю підлягають: у протирадіаційних укриттях - населення, у тому числі працівники суб`єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах.

За приписами частин четвертої, п`ятої, сьомої статті 32 КЦЗ України для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд, цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України. Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Відповідно до пункту 1 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (далі - Порядок №138), цей Порядок визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку.

За змістом пункту 3 Порядку №138 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення: балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації); утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Пунктами 9, 10 Порядку №138 визначено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. Балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд. Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Згідно із пунктом 11 Порядку №138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1, 2 розділу І Вимог №579 цими Вимогами внормовано питання утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди). Ці Вимоги призначені для використання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання - балансоутримувачами захисних споруд (далі - балансоутримувачі).

Підпунктом 1 пункту 2 розділу VI Вимог №579 передбачено, що для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Згідно із підпунктом 2 пункту 2 розділу VI Вимог №579 оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - нагляд).

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 розділу VI Вимог №579).

За приписами підпунктів 8, 9 пункту 2 розділу VI Вимог №579 під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди, справність ДЕС, експлуатація в режимі захисної споруди протягом 6 годин з перевіркою роботи в режимі чистої вентиляції і фільтровентиляції (у сховищах).

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

З матеріалів справи вбачається, що наявна на території Любомльської міської ОТГ захисна споруда цивільного захисту ПРУ №07165 (балансоутримувач КП Любомльське ЖКГ) є обмежено готовою для експлуатації за призначенням, що підтверджується актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, що проведено 19.09.2019, 11.08.2020, 01.11.2021 та 11.02.2022 (а.с.25-40).

Апелянт вказує, що в межах бюджетних коштів частково усунув недоліки та вживаються заходи щодо отримання грошових коштів на проведення капітального ремонту укриття.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відсутність коштів на повне усунення порушень не може бути визнано судом належною підставою для відмови у задоволенні цього позову, оскільки за приписами частини восьмої статті 32 КЦЗ України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що КП Любомльське житлово-комунальне господарство лише 03.05.2023 звернулось до Любомльської міської ради з клопотанням виділити кошти з місцевого бюджету в сумі 1300000,00 грн на поточний ремонт ПРУ №07165 (а.с.100), натомість обмежена готовність вказаної споруди для використання за призначенням була встановлена значно раніше, а саме: актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 19.09.2019, від 11.08.2020, від 01.11.2021 та від 11.02.2022 (а.с.25-40).

З урахуванням зазначеного, на думку суду, апелянт не подав до суду належних та достатніх доказів на підтвердження того, що ним вжито усіх відповідних заходів для отримання фінансування щодо утримання вказаної захисної споруди цивільного захисту у готовності до використання за призначенням.

Невжиття відповідачами визначених законодавством заходів з метою приведення протирадіаційного укриття №07165 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховний Суд від 03.10.2018 у справі №826/12192/16 та від 25.07.2019 у справі №820/5164/15.

Відповідно до наведеного доводи прокурора, що відповідачі, достовірно знаючи про стан вказаної захисної споруди, не вжили усіх необхідних заходів з метою приведення її у готовність, що є підставою для зобов`язання КП Любомльське житлово-комунальне господарство та Любомльської міської ради вжити відповідних заходів задля приведення ПРУ №№07165 у стан готовності є обґрунтованими.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними і допустимими доказами, та враховуючи також, що у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх судового захисту, тому поданий в інтересах держави позов керівника Ковельської окружної прокуратури належить задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності КП Любомльське житлово-комунальне господарство, Любомльської міської ради щодо приведення протирадіаційного укриття №07165 у стан готовності відповідно до Вимог №579 та зобов`язання відповідачів у межах компетенції та повноважень вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди №07165, що знаходиться за адресою: вул.Дружби, 93, м.Любомль, Ковельський район, Волинська область, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог №579, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Любомльське житлово-комунальне господарство» залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі №140/10157/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Н.В. Бруновська

Р.В. Кухтей

Повний текст постанови складено 29.12.2023