Рішення

від 11.12.2023 по справі 905/1680/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.2023 Справа №905/1680/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання (помічника за дорученням) Галагуза М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Слов?янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях

до відповідача ОСОБА_1

про розірвання договору купівлі-продажу об?єкта малої приватизації

за участю уповноважених представників сторін:

прокурор: Мурза О.В., що діє на підставі посвідчення;

від позивача: не з?явився

від відповідача: не з?явився

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

01.09.2021 шляхом направлення поштового відправлення Керівник Слов?янської окружної прокуратури Донецької області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (далі - Фонд, Регіональне відділення) до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу об?єкта малої приватизації (позовні вимоги у первісній редакції). Внаслідок зміни предмету позовних вимог прокурором, в частині, що прийнято, судом розглядаються позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу об?єкта малої приватизації.

В обґрунтування заявлених вимог з урахуванням внесених змін прокурор зазначає, що 29.03.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та фізичною особою ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу об?єкта малої приватизації - об?єкта соціально-культурного призначення - база відпочинку « Вертикаль » за адресою: АДРЕСА_1 , що обліковується на балансі ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» за результатами електронного аукціону №ЦА-Р8-2019- 02-13-000031-1, право власності на вказане майно зареєстровано ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказаний договір підлягає розірванню у судовому порядку на підставі п. 9 ст.26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», оскільки ОСОБА_1 не виконано зобов`язань, які передбачені у п. 6.5 договору щодо наявності згоди Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на відчудження вказаного майна, тоді як 20.10.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нежитлових будинків бази відпочинку « Вертикаль » за адресою: АДРЕСА_1 без погодження такого відчуження Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Судом здійснені в порядку ч.ч.6, 7 ст.176 ГПК України звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , який не є підприємцем, однак має статус боржника за позовною заявою.

У відповідь на запит, Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради повідомило суд, що в реєстрі територіальної громади Краматорської міської ради відсутня інформація щодо реєстрації місця проживання у м.Краматорськ на гр. ОСОБА_1 , внаслідок чого суд звернувся із відповідними запитами до Державної міграційної служби України.

Внаслідок неотримання судом відповіді від Державної міграційної служби України у строк встановлений ч.7 ст.176 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) суд дійшов висновку про доцільність вирішення питання щодо наявності підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, адже судом вжито всіх належних заходів для встановлення інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи-відповідача, а подальше зволікання, на переконання суду, є недоцільним.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.12.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви.

05.01.2022 на адресу суду органами поштового зв`язку від Державної міграційної служби України надійшов лист, в якому відсутня інформація щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.01.2022 у зв?язку із усуненням прокурором недоліків позовної заяви, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1680/21, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 08.02.2022 року об 11:00 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

У зв?язку із перебуванням судді Устимової А.М. з 27.01.2022 по 11.02.2022 на лікарняному, підготовче засідання призначене на 08.02.2022 року об 11:00 год. не відбулось, про що сторони повідомлені шляхом направлення листа та телефонограм, які містяться у матеріалах справи.

11.02.2022 шляхом поштового направлення до суду надійшло клопотання про зупинення процесуальних строків у зв?язку зі смертю ОСОБА_2 , на підтвердження якого надано свідоцтво про смерть вказаної особи.

Ухвалою суду від 14.02.2022 після виходу судді Устимової А.М. із лікарняного підготовче судове засідання призначено на 28.02.2022 року о 14:00 год.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Підготовче засідання, призначене на 28.02.2022, не відбулось, про що розміщена інформація на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Ухвалою суду від 16.05.2022 внаслідок триваючої широкомасштабної збройною агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану підготовче засідання у справі відкладено, повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі №905/1680/21 буде призначене відразу після відновлення можливості безпечного для учасників судового процесу перебування у приміщенні суду при розгляді справи чи встановлення господарським судом наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв?язку. Роз?яснено учасникам справи їх право подавати до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами в порядку частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 05.01.2023 суд запропонував учасникам справи у строк п?ятнадцять днів з дати отримання ухвали письмово висловити актуальну позицію за предметом позовних вимог, у разі відсутності - суд буде розглядати справу за наявними матеріалами, надати інформацію щодо актуальних засобів зв?язку, інформація щодо яких відсутня в матеріалах справи. У разі відсутності додаткової інформації з цього приводу суд буде використовувати для повідомлення про хід провадження наявні в матеріалах справи та відкритих джерелах адреси електронної пошти підприємств.

Ухвалою від 27.03.2023 підготовче засідання у справі призначено на 25.04.2023 о 14:20 год.

Ухвалою від 25.04.2023 відкладено підготовче засідання на 25.05.2023 о 10:00 год.

24.05.2023 через підсистему «Електронний суд» від прокуратури надійшли: заява про забезпечення позову; клопотання про витребування доказів; клопотання про залучення співвідповідача, пояснення по справі, а також заява про зміну предмету позову.

Ухвалою від 25.05.2023 відкладено підготовче засідання на 21.06.2023 о 12:15 год.

Ухвалою суду від 26.05.2023 заяву Керівника Слов?янської окружної прокуратури Донецької області №57/1-685ВИХ-23 від 24.05.2023 про забезпечення позову повернуто заявникові внаслідок відсутності доказів оплати судового збору.

Ухвалою суду від 01.06.2023 зобов?язано Міністерство соціальної політики України надати відомості про реєстрацію у якості внутрішньо переміщеної особи фізичної особи ОСОБА_1 .

Внаслідок нетримання відповіді, суд листом від 10.08.2023 повторно направив ухвалу від 01.06.2023 Міністерству соціальної політики України для виконання.

Відповідь на виконання ухвали від Міністерства соціальної політики надійшла 05.09.2023 електронною поштою, згідно якої станом на 29.08.2023 зареєстрована адреса як внутрішньо переміщеної особи фізичної особи ОСОБА_1 з 23.08.2022 є: АДРЕСА_2 . Також аналогічний за змістом лист надійшов до суду 11.09.2023 шляхом поштового направлення.

У зв?язку з отриманням інформації про адресу ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи, суд ухвалою від 27.09.2023 зобов?язав прокурора направити на вказану адресу позовну заяву та заяву, якою змінено предмет позовних вимог, а докази направлення надати суду. Прокуратура виконала вимоги ухвали суду від 27.09.2023, направила вказані документи на адресу докази чого надала 10.10.2023 через підсистему «Електронний суд».

13.06.2023 через підсистему «Електронний суд» від прокуратури надійшли: заява про забезпечення позову, зміст якої є аналогічним наданій раніше; заява про долучення платіжної інструкції №990 від 08.06.2023 про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 15.06.2023 заяву Керівника Слов?янської окружної прокуратури Донецької області № 57/1-783 ВИХ-23 від 13.06.2023 про забезпечення позову повернуто заявникові, оскільки остання не містить обґрунтувань необхідності забезпечення позову у співвідношенні з предметом позову, що розглядається судом, що не відповідає п. 3 ч.1 ст.139 ГПК України.

Ухвалою від 21.06.2023 відкладено підготовче засідання на 03.08.2023 о 13:15 год. Також вказаною ухвалою розглянуто ряд клопотань, за результатами яких:

1.Прийнято заяву прокурора про зміну предмету позову в частині вимоги про розірвання договору від 29.03.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та фізичною особою ОСОБА_1 щодо купівлі-продажу об?єкту малої приватизації - об?єкту соціально-культурного призначення - бази відпочинку база відпочинку « Вертикаль » за адресою: АДРЕСА_1 , що обліковується на балансі ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» за результатами електронного аукціону №UA-PS-2019-02-13-000031-1, посвідчений 29.03.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бінусом О.О. за реєстровим №345.

В іншій частині у прийнятті заяви про зміну предмету позову відмовлено з наступних підстав.

Визначена прокурором в заяві про зміну предмету позову позовна вимога про витребування нерухомого майна є нормативно визначеним способом захисту прав власника, самостійною матеріально-правовою вимогою, що ґрунтується на зовсім відмінних підставах щодо фактичних обставин та нормах права (статті 387, 388 Цивільного кодексу України), аніж вимоги немайнового характеру про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.03.2019.

Відтак, на переконання суду, прокурор у заяві про зміну предмета позову від 24.05.2023 у цій справі фактично змінив предмет позовних вимог шляхом включення до предмета позову додаткових вимог: немайнового характеру - про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.10.2020 та майнового змісту - про витребування майна з чужого володіння, що по суті є пред?явленням нового позову із іншим предметом та підставами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку прокурором одночасно змінено як предмет, так і підстави первісного позову, тому заява від 24.05.2023 про зміну предмета позову в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.10.2020 та витребування майна з чужого володіння останнім подана без додержання вимог статті 46 ГПК України.

Що стосується вимоги прокурора, що сформульованій у заяві як: «Витребувати у ОСОБА_2 (або його правонаступників) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях нежитлових будинків бази відпочинку «Вертикаль» суд вказав, що ОСОБА_2 втратив свою правоздатність згідно ст.25 ЦК України у зв?язку із смертю, відтак не може бути залученим в якості відповідача. Зазначення-же прокурором невизначеного числа невстановлених правонаступників померлого не відповідає положенням закону та прокурором не виконані приписи ч.1 ст. 52, ст.162 ГПК України.

2. У задоволенні заяви прокуратури про залучення до участі у справі співвідповідачів відмовлено, з наступних підстав:

Суд відмовив з прийнятті заяви про зміну предмету спору в частині прийняття додаткових вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.10.2020 та витребування у ОСОБА_2 (або його правонаступників) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях нежитлових будинків бази відпочинку, як наслідок, будь-які позовні вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прокурором не заявлені.

Як вже зазначено вище, внаслідок смерті ОСОБА_2 не може бути залучений співвідповідачем у справі. Доказів того, що ОСОБА_3 набув право власності на спірне маймо внаслідок отримання його в спадщину та є єдиним спадкоємцем ОСОБА_4 , матеріали справи не містять.

Внаслідок наведеного суд відмовив у задоволенні заяви прокурора про залучення вказаних осіб в якості співвідповідачів у справі.

3. У задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено, оскільки процесуальний статус ОСОБА_2 у справі - третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, що унеможливлює застосування п.1 ч.1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України. Одночасно суд виключив ОСОБА_2 зі складу учасників справи внаслідок смерті.

4. Задоволено заяву прокуратури про витребування доказів. Витребувано у приватного нотаріуса Слов?янського міського нотаріального округу інформацію чи заводилася спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ; відомості про спадкоємців ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , які прийняли спадщину (прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний номер та паспортні дані спадкоємців, їх місце проживання); інформацію чи видавалося свідоцтво про право на спадщину спадкоємцям після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (якщо видавалося, то зазначити коли та кому із спадкоємців воно було видане, а також на яку частку спадкового майна померлого).

Ухвалою від 03.08.2023 відкладено підготовче засідання на 30.08.2023 о 13:00 год.

10.08.2023 електронною поштою до суду від нотаріуса надійшла заява на виконання ухвали суду від 21.06.2023, в якій останній повідомляє про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась. Дана заява не скріплена кваліфікованим електронним підписом.

Ухвалою від 30.08.2023 відкладено підготовче засідання на 27.09.2023 року о 12:30 год.

11.09.2023 шляхом поштового направлення від нотаріуса Юрченко М.А на запит суду від 18.08.2023 надійшла Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), в якій зазначено, що відносно майна спадкодавця ОСОБА_2 відкрито спадкову справу, номер у Спадковому реєстрі №69129986, номер у нотаріуса №53/2022, місце заведення: Донецька обл., Маріупольський районний, приватний нотаріус Бедненко С.В., дата заведення: 11.02.2022, місце зберігання: Приватний нотаріус Бедненко С.В.: АДРЕСА_3 .

Ухвалою від 27.09.2023 відкладено підготовче засідання на 19.10.2023 о 10:30 год.; задоволено усне клопотання прокурора, внаслідок чого витребувано у Міністерства юстиції України інформацію щодо місця діяльності приватного нотаріуса Бедненко С.В. на даний час, у разі, якщо діяльність не ведеться, інформацію чи наявна можливість отримати інформацію з спадкової справи №69129986.

11.10.2023 електронною поштою до суду від Міністерства юстиції України надійшов лист на виконання ухвали суду по справі, в якому зазначає що ухвалу суду направлено до Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про результати розгляду має повідомити у строки визначені законом, не підписаний електронним цифровим підписом.

02.11.2023 шляхом поштового направлення до суду від Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов лист, в якому останній повідомляє, що доступ до спадкових справ, що перебували в провадженні приватного нотаріуса БедненкаС.В. відсутній, до архіву вони не передавались.

Ухвалою суду від 14.11.2023 закрито підготовче провадження у справі №905/1680/21 та призначене судове засідання з розгляду справи по суті на 11.12.2023 о 10:00 год.

20.11.2023 через підсистему «Електронний суд» від Фонду надійшло клопотання про проведення судового засідання 11.12.2023 о 10:00 год без участі представника позивача, на підтвердження поважності причин відсутності останнього суду надано копію наказу від 15.11.2023 №6 про відрядження.

Прокурор у судове засідання 11.12.2023 з?явився, в межах вступного слова підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Уповноважений представник позивача у судове засідання 11.12.2023 не з?явився, суд визнає, що причина неявки є поважною. Судом задовольняється клопотання позивача про здійснення розгляду справи за відсутності його уповноваженого представника.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання 11.12.2023 не з?явився, про засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали від 14.11.2023 на відому адресу його реєстрації як внутрішньо переміщеної особи та електронною поштою. Ухвала направлена органами поштового зв?язку неотримана відповідачем, поштове відправлення направлене за зворотньою адресою з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Електронною поштою ухвала вручена відповідачу 14.11.2023, що витікає з даних довідки про доставку електронного листа, яка сформована в програмі «Діловодство спеціалізованого суду».

Оскільки даних щодо місця реєстрації відповідача судом не встановлено, з метою повідомлення про дату та час судового засідання ОСОБА_1 судом розміщено оголошення згідно п.4 ст.122 ГПК України.

Згідно приписів ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст. 202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка останніх не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України»,«Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України №734/2023 від 06.11.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №3429-IX від 08.11.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Таким чином, на час винесення даного рішення в Україні продовжено строк дії воєнного стану.

За об?єктивних обставин особливостей діяльності суду під час воєнного стану розгляд справи здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

Консолідована позиція прокурора міститься у позовній заяві, заяві про зміну предмета позову та письмових поясненнях, відповідно до яких прокурор вважає, що договір від 29.03.2019 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та фізичною особою ОСОБА_1 (покупець) щодо купівлі-продажу об?єкту малої приватизації - об?єкту соціально-культурного призначення - бази відпочинку « Вертикаль » за адресою: АДРЕСА_1 , що обліковується на балансі ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» за результатами електронного аукціону №UA-PS-2019-02-13-000031-1, посвідчений 29.03.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бінусом О.О. за реєстровим №345 має бути розірваним на підставі п. 9 ст.26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» у зв?язку із невиконанням відповідачем зобов?язань, передбачених договором купівлі-продажу, а саме п.6.5 договору щодо наявності згоди Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на відчудження вказаного майна.

Підставність заявлених вимог прокурор нормативно обґрунтовує посиланням на статтю 131-1 Конституції України, статті 4, 20, 24, 27, 53, 55, 129, 162, 163, 164, 171, 176 ГПК України, статті 525, 526, 610, 611, 629 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), частину 1 статті 4, пункти 5, 7, 10, 11 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», статті 23, 24 Закону України «Про прокуратуру».

Консолідована позиція позивача міститься у поясненнях та додаткових поясненнях, відповідно до яких Фонд підтримує заявлені прокурором позовні вимоги, просить суд їх задовольнити.

Під час розгляду справи від представника третьої особи ОСОБА_2 , який був виключений зі складу складу учасників справи внаслідок смерті надійшли письмові пояснення, згідно яких останній підтвердив факт укладення договору купівлі-продажу від 20.10.2020 (зареєстрований в реєстрі під №3526), зазначивши, що він є добросовісним набувачем. Також останній вказав, що умови договору не містили приписів про обов?язок отримання дозволу від Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях на відчудження майна. Листи від нотаріуса ВечерськийМ.М. не отримував, внаслідок чого не знав про обов?язок у двотижневий термін з дня придбання майна отримати дозвіл від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях; необхідності взяти на себе обов?язки минулого власника ОСОБА_1 перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях. Також представник Вечерського М.М. зазначив, що він зобов?язується звернутися до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях за отриманням відповідного дозволу, змінювати профіль діяльності бази відпочинку він не має наміру, перешкоджати доступу Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях на територію бази відпочинку не має наміру.

Ухвалою від 10.01.2022 суд встановив відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов та докази, на яких ґрунтуються його заперечення. Попередити відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала направлена на адресу відповідача, за якою відповідач був зареєстрований. Остання була отримана відповідачем особисто 04.02.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Також з метою повідомлення про ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі судом розміщено оголошення згідно п.4 ст.122 ГПК України.

Відповідач під час розгляду справи відзиву суду не надав, ніяким іншим способом своєї правової позиції за заявленим позовом не висловив, доказів на підтвердження поважності причин неможливості вчинення даних дій не надав.

Згідно ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом

29.03.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір щодо купівлі-продажу об?єкту малої приватизації - об?єкту соціально-культурного призначення - бази відпочинку « Вертикаль » за адресою: АДРЕСА_1, що обліковується на балансі ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» за результатами електронного аукціону №UA-PS-2019-02-13-000031-1.

Відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов?язався передати у власність Покупцю об?єкт малої приватизації - об?єкт соціально-культурного призначення - база відпочинку « Вертикаль » за адресою: АДРЕСА_1 , що обліковується на балансі ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» (код ЄДРПОУ 00180841) (об?єкт приватизації), а Покупець зобов?язався прийняти об?єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Вартість об?єкту приватизації вказана у п.2.1 договору і становить 117140,00грн (з ПДВ).

Відповідно до п.13.2 договору він набуває чинності з дати його підписання та нотаріального посвідчення.

За умовами п.3.1 договору право власності на об?єкт приватизації виникає у Покупця після сплати у повному обсязі ціни продажу об?єкта разом із неустойкою (у разі її нарахування).

Моментом виникнення права власності на нерухоме майно у складі Об?єкта приватизації у Покупця є державна реєстрація в установленому законом порядку права власності на придбане нерухоме майно, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу Об?єкта приватизації разом із неустойкою (у разі її нарахування) та підписання сторонами акту приймання-передачі.(п.3.2 договору)

Положеннями п.4.1 договору унормовано, що передача-приймання Об?єкта приватизації здійснюється у п?ятиденний строк після сплати Покупцем у повному обсязі ціни продажу Об?єкта приватизації на підставі акта приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності).

Сторони у пункті 5.1. Договору погодили, що кожна сторона зобов?язується виконувати обов? язки, покладені на неї договором, не перешкоджати іншій стороні у виконанні її обов?язків і має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов?язків, передбачених умовами договору.

Одночасно, сторона, яка порушила взяті відповідно до Договору зобов?язання, повинна усунути ці порушення. (п.5.2 договору)

Розділом 6 договору унормовано обов?язки покупця, зокрема, відповідно до п.6.3 договору - виконати умови продажу об?єкта приватизації, у тому числі збереження профілю (основного виду) діяльності Об?єкта приватизації. (п.п.6.3.1 договору)

Термін дії зобов?язань Покупця за договором не перевищує п?ять років за умови виконання Покупцем всіх умов продажу за договором купівлі-продажу та підписання акту підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу. (п.п.6.3.2 договору)

Згідно п.6.4 договору обов?язки Покупця, передбачені Договором зберігають свою дію для осіб, які придбають об?єкт приватизації у разі його подальшого відчуження протягом строку дії таких обов?язків.

Відповідно до положень пункту 6.5. договору будь-яке подальше відчуження, застава (іпотека), унесення до статутного капіталу іншого господарського товариства (далі відчуження) Об?єкта приватизації можливе лише за умови збереження для нового власника зобов?язань визначених п.6.3 Договору, виключно за згодою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, у порядку, що затверджується Фондом державного майна України.

У разі подальшого відчуження приватизованого об?єкта новий власник об?єкта приватизації зобов?язаний у двотижневий строк з дня переходу до нього права власності на об?єкт приватизації подати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області копії документів, що підтверджують його право власності. (п.6.6 договору)

Відсутність погодження Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області подальшого відчуження Об?єкта приватизації є підставою для визнання правочину щодо такого відчуження недійсними (п. 6.8 договору).

Положеннями п.7.1 договору, зокрема, унормовано обов?язок Продавця здійснювати контроль за виконанням умов цього Договору в порядку встановленому законодавством України.

Розділ 11 договору, окрім іншого, містить положення щодо розірвання договору, відповідно п.11.3 якого договір може бути розірваний або визнаний недійсним на вимогу однієї із сторін в разі невиконання іншою стороною зобов?язань, передбачених цим договором, у визначені строки. У разі розірвання договору об?єкт приватизації підлягає поверненню у державну власність.

Виключними умовами для розірвання Договору в порядку, передбаченому законодавством згідно п.11.4 договору, зокрема, є невиконання умов продажу Об?єкта приватизації і зобов?язань Покупця, визначених договором, в установлений договором строк.

Договір від 29.03.2019 підписаний уповноваженим представником Продавця та Покупцем без зауважень та заперечень, скріплений відтиском печатки підприємства Продавця та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бінусом О.О. та зареєстровано за реєстровим № 345.

Згідно акту передачі державного майна від 23.04.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області передало, а ОСОБА_1 прийняв проданий 15.03.2019 на електронному аукціоні об?єкт малої приватизації - об?єкту соціально-культурного призначення - бази відпочинку « Вертикаль » за адресою: АДРЕСА_1 , що обліковується на балансі ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» (код ЄДРПОУ 00180841).

20.10.2020 між фізичною особою ОСОБА_1 (Продавець) та фізичною особою ОСОБА_2 , від імені якого діяв представник ОСОБА_3 , (Покупець) укладений договір купівлі-продажу, відповідно до п.1 якого Продавець передав (продав), а Покупець в особі представника прийняв (купив) у приватну власність нежитлові будинки бази відпочинку « Вертикаль », що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці земель державної власності площею 0,2028га, кадастровий номер 1413300000:07:002:0051.

На цій земельній ділянці розташовано: будиночок № НОМЕР_1 , загальною площею 24,4 м2 - А, будиночок № НОМЕР_2 , загальною площею 24,4 м2 - Б, будиночок № НОМЕР_3 , загальною площею 27,0 м2 - В, будиночок №9, загальною площею 24,8 м2 - Г, будиночок №10, загальною площею 24,0 м2 - Д, побутовий вагон - Е; побутовий вагон - Ж, навіс літній - 3, душ літній - И.

Ця нерухомість належить Продавцю на підставі договору купівлі-продажу об?єкту малої приватизації - об?єкту соціально-культурного призначення - бази відпочинку « Вертикаль » за адресою: АДРЕСА_1 , що обліковується на балансі ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» за результатами електронного аукціону №UA-PS-2019-02-13-000031-1, посвідченого Бінус О.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області 29.03.2019 року, реєстр №345.

Продаж зазначеної нерухомості вчиняється за ціною 149271,00грн, які сплачені представником Покупця Продавцю готівкою повністю до підписання цього договору. (п.2 Договору)

За умовами п.4 договору право власності на придбану нерухомість: нежитлові будинки бази відпочинку « Вертикаль » у ОСОБА_2 (Покупця) виникає з моменту державної реєстрації права власності.

Договір від 20.10.2020 підписаний Продавцем та уповноваженим представником Покупця без зауважень та заперечень.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна від 16.02.2021 право власності на нерухоме майно: нежитлові будинки бази відпочинку « Вертикаль » - будиночок № 27 літ. А загальна площа 24,4 м2; будиночок № 11 літ. Б загальна площа 24,4 м2; будиночок № 23 літ. В загальна площа 27,0 м2; будиночок № 9 літ. Г загальна площа 24,8 м2; будиночок № 10 літ. Д загальна площа 24,0 м2; побутовий вагон літ. Е; побутовий вагон літ. Ж; навіс літ. З; душ літ. И зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2020, №3526.

Запитом №20-04-09512 від 29.10.2020 Регіональне відділення Фону державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звернулось до ОСОБА_5 з вимогою надати вичерпну інформацію щодо стану виконання зобов?язань зазначених у розділі 6 Договору та наступні документи (або їх завірені копії): - документи, що підтверджують збереження профілю діяльності бази відпочинку (паспорт на відкриття бази відпочинку, договори на обслуговування, тощо).

Листом №20-04-01860 від 26.02.2021 Регіональне відділення Фону державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях повідомило ОСОБА_1 про обізнаність щодо укладення між ним та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 20.10.2020, яким відчужено базу відпочинку « Вертикаль » з порушенням умов її подальшого відчуження, одночасно вимагаючи надати відповідну копію договору.

Приватний нотаріус Слов?янського міського нотаріального округу Панченко А.В. звернувся до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (представник) з листом №166/01-16 від 05.03.2021, в якому повідомив останніх, що Регіональному відділенню Фону державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях відомо про укладення між ними договору купівлі-продажу бази відпочинку «Вертикаль» з порушенням умов подальшого її відчуження. З метою недопущення визнання правочину недійсним, нотаріус запропонував сторонам звернутися до Регіонального відділення Фону державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях для надання заяв, документів для погодження правочину, після чого звернутися до нього для укладення договору про внесення змін до договору купівлі-продажу.

Наказом Фонду державного майна України від 16.05.2019 року № 467 (пункт 1) прийнято рішення про утворення Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській, Донецький та Луганській областях як юридичну особу публічного права, що розташована у місті Харкові, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіональне відділення Фонду державного майна по Донецькій області та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області.

Відповідно до пункту 2 вище вказаного наказу, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецький та Луганській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецькій області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області.

Наказом Фонду державного майна України від 02.07.2019 № 639 днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецький та Луганській областях визначено 02.07.2019.

Згідно офіційних відомостей Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області припинено як юридична особа з 27.03.2020.

12.05.2021 Фондом державного майна України видано наказ №774 «Про виділ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області», згідно п.1 якого прийнято рішення виділити зі складу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, до якої за розподільчим балансом перейде частина майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях.

Як наслідок, Фондом державного майна України видано наказ від 13.05.2021 №796 «Про внесення зміни до назви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях», яким змінено назву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях. При цьому визначено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях є правонаступником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях згідно з розподільчим балансом, що відповідає абз.2 п.1 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, яке затверджене наказом Фонду державного майна України №797 від 13.05.2021.

Порушення відповідачем умов договору щодо подальшого відчуження майна та не усунення в подальшому допущених порушень стало підставою для звернення прокурора в інтересах позивача з позовною заявою до суду.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Щодо повноважень прокурора на звернення до суду з позовом.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 ГПК України).

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України закріплено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 цього Закону, в частині першій якої визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший, другий частини четвертої статті 23 цього Закону).

Згідно з частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави," висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з даним позовом в інтересах держави в особі Фонду прокурор зазначив, що його регіональне відділення по Донецькій та Луганській областях є правонаступником сторони спірного договору, однак воно усунулось від захисту інтересів держави, не вжило жодних заходів для оскарження незаконних дій ОСОБА_1 та залишило допущене порушення інтересів держави без реагування.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з?ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому, саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об?єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов?язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з?ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

На підтвердження обставин усунення від захисту інтересів держави Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях прокурором надано відповіді вказаного регіонального відділення від 30.04.2021 №10-04-04229 на лист прокурора від 16.04.2021 №57/1-249вих-21, в додатках до якого наданий лист від 26.02.2021 №20-04-01860 до ОСОБА_1 , з якого вбачається обізнаність Фонду щодо укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 20.10.2020, яким відчужено базу відпочинку «Вертикаль» з порушенням умов її подальшого відчуження. Одночасно в листі №10-04-04229 від 30.04.2021 Регіональне відділення зазначило, що не зверталося позовами до суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

28.04.2021 прокурор листом №57/1-397вих-21 повідомив Регіональне відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях про намір подачі до суду позовної заяви в інтересах останнього про визнання недійсним договору від 29.03.2019 купівлі-продажу об?єкту малої приватизації, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та ОСОБА_1 .

Повторне повідомлення здійснене прокурором 17.06.2021 листом №57/1-856вих-21.

Вказана позовна заява направлена до суду органами поштового зв`язку 01.09.2021.

Таким чином, враховуючи, що Фонд повідомлений прокурором про стверджуване порушення ще в березні-квітні 2021, суд дійшов висновку, що останній мав достатньо часу, щоб відреагувати на порушення інтересів держави, однак після звернення прокурора Фонд не здійснив жодних заходів для виправлення ситуації та не звернувся з позовом до суду.

У постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №917/665/20, 07.04.2021 у справі №913/124/20, 09.06.2021 у справі №916/1674/18 (у цих справах суди встановили, що проміжок часу між повідомленням органу, здійсненого прокурором в порядку ст. 23 Закону «Про прокуратуру», та зверненням до суду з позовом є незначним) зроблено наступні висновки:

- суд зобов?язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, чи існував факт не звернення вказаного органу до суду при наявності для цього підстав;

- така обізнаність має бути підтверджена достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені;

- суди попередніх інстанцій при наданні висновків про недотримання прокурором розумного строку зосередилися на часовому проміжку, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав органу, та поданням позову у справі, проте не приділили достатньої уваги тому, що такий проміжок не завжди є вирішальним у питаннях дотримання прокурором приписів ст.23 Закону «Про прокуратуру»; такий підхід є занадто формалізованим , критерій «розумності» строку має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується, що в даній справі обчислення розумного строку для реагування відповідного органу повинно враховувати не лише останнє повідомлення прокурора Фонду про звернення до суду, датоване 17.06.2021, а й попередні листи, направлені прокурором протягом березня-квітня 2021 року.

Таким чином, суд вважає, що прокурор фактично надав можливість компетентному органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, Фонд знав про допущені порушення, що підтверджується листуванням між ним та прокуратурою, а листом №10-04-04229 від 30.04.2021 Фонд підтвердив свою бездіяльність щодо звернення до суду з відповідною позовною заявою для захисту порушених інтересів держави.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що уповноважені суб`єкти владних повноважень, усвідомлюючи порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам відмовилися звертатися за захистом до суду та просили Прокурора самостійно захистити інтереси держави.

За таких обставин, суд визнає, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними через бездіяльність компетентних органів, у прокурора, який виконує субсидіарну роль, виникли обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв?язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог зважаючи на таке.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про розірвання договору у судовому порядку.

За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов?язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.

Основними видами господарських зобов?язань є майново-господарські зобов?язання та організаційно-господарські зобов?язання. Господарські зобов?язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов?язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов?язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

29.03.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір щодо купівлі-продажу об?єкту малої приватизації - об?єкту соціально-культурного призначення - бази відпочинку « Вертикаль » за адресою: АДРЕСА_1 , що обліковується на балансі ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» за результатами електронного аукціону №UA-PS-2019-02-13-000031-1.

Вказане майно передане Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та прийняте ОСОБА_1 згідно акту передачі державного майна від 23.04.2019.

Правові відносини, які виникли між Фондом державного майна України по Донецькій області та ОСОБА_1 внаслідок укладення договору від 29.03.2019 щодо купівлі-продажу об?єкту малої приватизації, окрім іншого, регулюються Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна», адже вказаний нормативно-правовий акт регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, зокрема і порядок продажу об?єктів малої приватизації.

У розділі 6 договору сторони узгодили обов?язки Покупця, зокрема, відповідно до п.6.3 договору - виконати умови продажу об?єкта приватизації.

Відповідно до п.п.6.3.2 договору термін дії зобов?язань Покупця за договором не перевищує п?ять років за умови виконання Покупцем всіх умов продажу за договором купівлі-продажу та підписання акту підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу.

Відтак, зобов?язання Покупця діяли на ОСОБА_1 до 29.03.2024 (включно).

Згідно п.6.4 договору обов?язки Покупця, передбачені Договором зберігають свою дію для осіб, які придбають об?єкт приватизації у разі його подальшого відчуження протягом строку дії таких обов?язків.

Положенями пункту 6.5. Договору закріплено, що будь-яке подальше відчуження, застава (іпотека), унесення до статутного капіталу іншого господарського товариства (далі відчуження) Об?єкта приватизації можливе лише за умови збереження для нового власника зобов?язань визначених п.6.3 договору, виключно за згодою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, у порядку, що затверджується Фондом державного майна України.

Відповідно до п.1 Розділу II Порядку надання органами приватизації згоди на подальше відчуження, передачу в заставу або внесення до статутного капіталу господарського товариства об?єктів приватизації, обтяжених зобов?язаннями їх власників перед державою (територіальною громадою), затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 № 1330, для отримання згоди на відчуження об?єкта приватизації власник і претендент подають до органу приватизації, який здійснює контроль за виконанням зобов?язань, визначених відповідним договором купівлі-продажу, прелік документів, вказаний у цьому розділі.

Погодження подальшого відчуження об?єкта орган приватизації здійснює шляхом накладання на договір подальшого відчуження поряд з підписами сторін договору резолюції «Погоджено» за підписом уповноваженої посадової особи органу приватизації відповідно до розподілу функціональних обов?язків, засвідченим печаткою. (п.8 Розділу II Порядку)

Згідно матеріалів справи 20.10.2020 між фізичною особою ОСОБА_1 (Продавець) та фізичною особою ОСОБА_2 , від імені якого діяв представник ОСОБА_3 (Покупець) укладений договір купівлі-продажу нежитлових будинків бази відпочинку « Вертикаль », що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці земель державної власності площею 0,2028га, кадастровий номер 1413300000:07:002:0051.

Пункт 1 вказаного договору містить посилання, що ця нерухомість належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу об?єкту малої приватизації - об?єкту соціально-культурного призначення - бази відпочинку « Вертикаль » за адресою: АДРЕСА_1 , що обліковується на балансі ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» за результатами електронного аукціону №UA-PS-2019-02-13-000031-1, посвідченого Бінус О.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області 29.03.2019 року, реєстр №345.

Внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 20.10.2020 за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право власності на нерухоме майно: нежитлові будинки бази відпочинку « Вертикаль » - будиночок № 27 літ. А загальна площа 24,4 м2; будиночок № 11 літ. Б загальна площа 24,4 м2; будиночок № 23 літ. В загальна площа 27,0 м2; будиночок № 9 літ. Г загальна площа 24,8 м2; будиночок № 10 літ. Д загальна площа 24,0 м2; побутовий вагон літ. Е; побутовий вагон літ. Ж; навіс літ. З; душ літ. И.

Як стверджує прокурор та позивач, вказаний договір укладений без отримання згоди Регіонального відділення Фонду, відтак з порушенням п. 6.5. Договору.

Вказане також зазначається у листі №20-04-01860 від 26.02.2021 Регіонального відділення Фону державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях до ОСОБА_1 та у листі №166/01-16 від 05.03.2021 Приватного нотаріуса Слов?янського міського нотаріального округу Панченка А.В. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (представник).

Дослідивши копію договору купівлі-продажу від 20.10.2020 укладеного між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 судом встановлено, що вона не містить поряд з підписами сторін договору резолюції «Погоджено» за підписом уповноваженої посадової особи Регіонального відділення Фону державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, засвідченим печаткою вказаної установи в порядку п.8 Розділу II Порядку надання органами приватизації згоди на подальше відчуження, передачу в заставу або внесення до статутного капіталу господарського товариства об?єктів приватизації, обтяжених зобов?язаннями їх власників перед державою (територіальною громадою).

Також вказаний договір укладений в період дії зобов?язань Покупця ОСОБА_1 згідно п.п.6.3.2 договору від 29.03.2019, а отже останній повинен був дотримуватися покладених на нього п.6.5. договору обов?язків щодо порядку відчуження бази відпочинку « Вертикаль ».

Доказів звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Регіонального відділення Фону за отриманням згоди на подальше відчуження об?єкта малої приватизації - бази відпочинку « Вертикаль » згідно п.6.5. Договору від 29.03.2019 та п.1 Розділу II Порядку матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 положень пункту 6.5. договору від 29.03.2019, а саме відчуження об?єкта малої приватизації - бази відпочинку « Вертикаль » без погодження з Регіональним відділення Фону державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях.

Статтею 651 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п.11.3 договору, він може бути розірваний або визнаний недійсним на вимогу однієї із сторін в разі невиконання іншою стороною зобов?язань, передбачених цим договором, у визначені строки. У разі розірвання договору об?єкт приватизації підлягає поверненню у державну власність.

Пунктом п.11.4 сторони погодили, що виключними умовами для розірвання Договору в порядку, передбаченому законодавством, зокрема, є невиконання умов продажу Об?єкта приватизації і зобов?язань Покупця, визначених договором, в установлений договором строк.

Вказане положення кореспондується із п.2 ч.3 ст.26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції від 25.09.2020 чинній на момент вчинення порушення).

Таким чином, на час укладення договору купівлі-продажу від 20.10.2020 ОСОБА_6 були відомі негативні наслідки невиконання ним договірних зобов?язань Покупця за договором від 29.03.2019, у тому числі щодо можливості його розірвання в порядку п.11.4 договору.

Разом з тим, відповідач допустив порушення договірних зобов?язань, зокрема, відчужив об?єкт малої приватизації - базу відпочинку «Вертикаль» на користь ОСОБА_4 без погодження з Регіональним відділення Фонду, доказів подальшого усунення порушення суду не надано.Відтак, вимога прокурора в інтересах позивача про розірвання договору від 29.03.2019 на підставі п.11.4 договору підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Положення статті 123 ГПК України передбачають, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи (витрат на професійну правничу допомогу, витрат, пов?язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства у відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, на відповідача покладається судовий збір в сумі 2270,00грн.

Суд роз`яснює, що судовий збір, який сплачений прокурором при зверненні з заявою про зміну предмету позову та з заявою про забезпечення позову, що не були прийняті судом, може бути повернуто у відповідності до приписів Закону України «Про судовий збір» у разі звернення до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Керівника Слов?янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу об?єкта малої приватизації задовольнити.

Розірвати договір купівлі-продажу об?єкту малої приватизації - об?єкту соціально-культурного призначення - бази відпочинку « Вертикаль » за адресою: АДРЕСА_1 , що обліковується на балансі ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» за результатами електронного аукціону №UA-PS-2019-02-13-000031-1, укладений 29.03.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та ОСОБА_1 , посвідчений 29.03.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бінусом О.О. за реєстровим №345.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації невідома, адреса фактично місцезнаходження як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на користь Донецької обласної прокуратури (адреса місцезнаходження: 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Університетська, будинок 6; код ЄДРПОУ: 25707002) судовий збір в розмірі 2270,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 11.12.2023.

Повний текст рішення складено та підписано 25.12.2023.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова