Постанова

від 19.12.2023 по справі 526/1775/14-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/1775/14-ц Номер провадження 22-ц/814/2607/23Головуючий у 1-й інстанції Тищенко Л. І. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя О.В.Чумак,

судді Дряниця Ю.В., Пилипчук Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 грудня 2022 року, повний текст рішення складено 12 грудня 2022 року, у справі за заявою ОСОБА_1 проперегляд занововиявленими обставинамирішення Гадяцькогорайонного судуПолтавської областівід 16червня 2015року уцивільній справі№ 526/1775/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Гадяцької міської ради про визнання права власності на частину домоволодіння, розподіл будинковолодіння, скасування Державного акту про право власності на земельну ділянку, виділення в користування та визнання права власності на частину земельної ділянки.

Колегія суддів,заслухавши суддю-доповідача,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до Гадяцького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , Гадяцької міської ради, треті особи: відділ Держземагенства у Гадяцькому районі Полтавської області, Полтавська регіональна філія ДП «Центр ДЗК» про визнання права власності на частину домоволодіння, розподіл будинковолодіння, скасування Державного акту про право власності на земельну ділянку, виділення в користування та визнання права власності на частину земельної ділянки.

В обґрунтування позову вказала, що з 03.10.1981 року по 21.12.2009 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В період спільного подружнього життяними в АДРЕСА_1 був збудований будинок з господарськими будівлями, розташований на присадибній земельній ділянці площею 0,0599 га, яка пізніше була приватизована відповідачем. Будівництво даного будинку вони розпочали у 1982 році і закінчили у 1985 році. 21.12.2009 року шлюб між нею та відповідачем був розірваний. 22.02.2013 року ОСОБА_1 вручив їй листа, в якому вимагав залишити будинок та заборонив користуватись присадибною земельною ділянкою, пізніше замінив замки та знищив городину, яку вона посадила. Відповідач не визнає за нею право власності на частину вищевказаного будинковлодіння та земельної ділянки та відмовляєтьсядобровільно здійснити розподіл вказаного будинковолодіння та присадибної земельної ділянки, тому вонавимушена була звернутися до суду з цим позовом заявою та просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаного домоволодіння, здійснити розподіл даного будинковолодіння, виділити в користування та визнати за нею право власностіна 1/2 частину земельної ділянки, призначеної длябудівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташованав АДРЕСА_1 , скасувати Державний акт про право власності на вказану земельну ділянку площею 0,0599 га, серія Державного акта ПЛ № 041867 виданий на ім`я ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5320410100:50:003:0423, стягнути з відповідача на її користь сплачений нею судовий збір та витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

21.05.2015 року позивачкою ОСОБА_2 була поданазаява про уточнення позовних вимог, в якій вона вказує, що у зв`язку з проведенням по справі комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, просить судпровести розподіл будинковолодіння по варіанту розподілу будинку № 1 комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 15/16/17/18від 27.04.2015 року , виділивши їй в користування та визнати за нею право власностіна 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 квартиру АДРЕСА_2 , зафарбовану у синій колір в додатках № 2,3 до висновку, що складають 43/100 ідеальних часток по будинковолодінню дійсною вартістю 29049 грн., що на 4949 грн. менше, ніж повинно бути.

Виділити їй в користування і визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки, розташованої за вищевказаною адресою, яка призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 599,0 кв.м. по варіанту № 1 комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 15/16/17/18від 27.04.2015 року, згідно плану земельної ділянки (додаток №3, на планізафарбовану синім кольором).

Скасувати Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0599 га призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , серія ПЛ № 041867 виданий на ім`я ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на її користь 4949 грн. компенсації вартості виділених будівель та споруд.

Стягнути з ОСОБА_1 на її користь судові витрати, а саме сплачений нею судовий збір в сумі 795,38 грн., витрати за комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу в сумі 4736 грн. тавитрати за геодезичну зйомку в сумі 1100 грн.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 червня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розподілено по варіанту №1 висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 15/16/17/18 від 27 квітня 2015 року домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого, зокрема, входить гараж та тамбур; виділено в користування та визнано право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 квартиру АДРЕСА_2 ; виділено в користування та визнано право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 квартиру АДРЕСА_3 ; зобов`язано сторони здійснити переобладнання будинку; стягнуто з ОСОБА_1 компенсацію вартості виділених будівель та споруд; виділено сторонам та визнано за ними право власності на земельні ділянки; скасовано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0, 0599 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, виданий ОСОБА_1 ; розподілено судові витрати.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року вказане рішення суду змінено в частині розподілу судових витрат, в іншій частині залишено без змін.

10.05.2016 ОСОБА_1 звернувся до Гадяцького районного суду Полтавської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 16.06.2015 у цивільній справі № 526/1775/14-ц, в якій просив переглянути вказане рішення за нововиявленими обставинами, скасувати його та винести рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

У вказаній заяві відповідач зазначив, що рішення суду ґрунтувалось на комплексній судовій будівельно-технічній експертизі від 27.04.2015 № 15/16/17/18, проведеній Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту ім. засл. проф. Бокаріуса, яка здійснювалася на підставі даних та характеристик технічного паспорту на нерухоме майно, виготовленого у жовтні 2014 року КП «Контур» за результатами технічного обстеження нерухомого майна.

Після вступу в законну силу вищевказаного судового рішення, відповідач розпочав перепланування та переобладнання виділеної йому частини домоволодіння в одну окрему одиницю.

На його звернення до компетентних органів надано відомості про те, що у варіанті розподілу згідно судової експертизи та рішення суду неможливо законно забезпечити оснащення каналізацією виділених йому приміщень, розмістити у житлових кімнатах санвузол та ванну і кухню, також неможливо законно утворити дверний блок і вхідні двері у визначеному місці.

ПП ПБТІ «Інвентаризатор» відмовило йому у виготовленні висновку про можливість поділу будинковолодіння в одну окрему одиницю у відповідності до вимог інструкції щодо проведення поділу та виділу і розрахунку часток з підстав наявності самочинного будівництва, яке не повинно включатися до розрахунку часток, визначення вартості майна та до визначення вартості компенсації в різниці у вартості майна.

У технічному паспорті, виготовленому в 2010 році, не зафіксовано наявність гаража «Г» та тамбура « НОМЕР_1 », які він побудував у 2011 році.

У 2016 році виготовлено технічний паспорт, в якому вже зазначено про наявність самочинно збудованих гаража та тамбура.

Проте вищевказане нерухоме майно було протиправно включено, як узаконені об`єкти права, до технічного паспорту, виготовленого у 2014 році КП «Контур», на даних якого ґрунтується комплексна судова будівельно-технічна експертиза та саме судове рішення.

Таким чином, до розміру його частки, визначеної вартості нерухомого майна та підрахованого розміру грошової компенсації, незаконно включене самочинне будівництво, про наявність якого заявник не знав, оскільки не являється спеціалістом у цій галузі.

Дані обставини стали відомі йому після вступу в законну силу рішення суду та існували на час розгляду, входять до предмету доказування, впливають на юридичну оцінку обставин, встановлених судом, тому заявник вважає, що вони є нововиявленими.

Ухвалою суду від 16.01.2018 заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 червня 2015 року у цивільній справі № 526/1775/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Гадяцької міської ради про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння, розподіл будинковолодіння, скасування Державного акту про право власності на земельну ділянку, виділення в користування та визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки задоволено.

Скасовано рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 червня 2015 року, у цивільній справі № 526/1775/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Гадяцької міської ради, треті особи: відділ Держземагенства у Гадяцькому районі Полтавської області, Полтавська регіональна філія ДП «Центр ДЗК» про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння, розподіл будинковолодіння, скасування Державного акту про право власності на земельну ділянку, виділення в користування та визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки, у зв`язку з нововиявленими обставинами. Призначено справу до розгляду.

Ухвалою суду від 08 лютого 2018 року за клопотанням позивача ОСОБА_2 розгляд вказаної цивільної справи проводиться у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17 квітня 2018 року по справі призначено додаткову комплексну судову будівельно-технічну експертизу та земельно-технічну експертизу.

Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надано висновок додаткової комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи № 860/861/862/863/1585-1586 від 20.09.2018, за яким запропоновано один варіант розподілу будинку, господарських будівель і споруд, домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з відступом від 1/2 частини по технічному паспорту від 22 січня 2010 року, виготовленого ДП «Інвентаризатор» ПП «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» без врахування добудов, перебудов та інших змін, не зазначених у вищевказаному технічному паспорті.

24.01.2019 позивачкою ОСОБА_2 подана позовна заява з уточненими позовними вимогами, в якій вона, посилаючись на висновок додаткової комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи №860/861/862/863/1585-1586 від 20.09.2018, просила суд виділити їй в користування та визнати за нею право власності на 1/2 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зафарбовану у жовтий колір у додатку №7 до висновку.

При цьому площа, що виділяється складає 37,0 кв.м, що на 1,65 кв.м менше ідеальної частини по основній частині житлового будинку літ. „ А-1". По господарським будівлям і спорудам (додаток № 8,9,10 до висновку) частину сараю з погребом літ. „Б", „б".

У такому разі всього їй виділяється на 1/2 частину домоволодіння будівлі та споруди, вартість яких становить 27683 грн та складає 9/20 частини, що на 3361,5 грн менше, чим повинно бути.

Стягнути з ОСОБА_1 на її користь компенсацію вартості виділених будівель та споруд в сумі 3361 грн 50 коп.

Скасувати Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0599 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1 , серія ПЛ № 044867, виданий на ім`я ОСОБА_1 .

Виділити в користування та визнати право власності за нею на земельні ділянки по АДРЕСА_1 , відповідно до висновку додаткової земельно-технічної експертизи № 2188 від 17.01.2019 по варіанту №1 (додатку №2 до даного висновку), а саме: - дві земельні ділянки загальною площею 293 кв.м (162 кв.м - 131 кв.м); 1/2 земельної ділянки спільної власності площею 6,5 кв.м (13,0/2).

Також просила виділити ОСОБА_1 в користування та визнати за ним право власності на 1/2 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 квартиру АДРЕСА_3 (зафарбовану у блакитний колір у додатку № 7 до висновку.

Площа, що буде йому виділена, складає 40,3 кв.м, що на 1,65 кв.м більше ідеальної частини по основній частині житлового будинку літ. „А-1". По господарським будівлям і спорудам (додаток № 8,9,10): частину сараю з погребом літ. „Б", „б".

При цьому всього ОСОБА_1 виділяється на 1/2 частину домоволодіння будівлі та споруди, вартість яких становить 34406 грн та складає 11/20 частини, що на 3361,5 грн більше, чим повинно бути.

Виділити в користування та визнати право власності за ОСОБА_1 на земельні ділянки по АДРЕСА_1 , відповідно до висновку додаткової земельно-технічної експертизи № 2188 від 17.01.2019 по варіанту №1 (додатку №2 до даного висновку), а саме: дві земельні ділянки загальною площею 293 кв. м (149 кв.м - 144 кв.м); 1/2 земельної ділянки спільної власності площею 6,5 кв.м (13,0/2).

Зобов`язати здійснити її та відповідача переобладнання, зазначені у висновку експертизи від 20.09.2018 року.

Окрім того, просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь понесені нею судові витрати.

РішеннямГадяцького районного суду Полтавської області від 01 грудня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння, виділення в натурі 1/2 частини домоволодіння, визнання приватизації земельної ділянки частково недійсною та визнання права власності на частину земельної ділянки задоволено.

Проведено розподіл будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до висновку додаткової комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи № 860/861/862/863/1585-1586 від 20.09.2018.

Виділено ОСОБА_2 в користування та визнано за нею право власності на 1/2 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 квартиру АДРЕСА_2 (зафарбовану у жовтий колір у додатку №7 до висновку), а саме у житловому будинку літ. «А-1»:

виділено квартиру АДРЕСА_4 (див. жовтий колір в додатку №7 до висновку):

-коридор „1-1" площею 4,1 кв.м;

-санвузол „1-2" площею 5,8 кв.м;

-кімнату „1-3" площею 7,1кв.м;

-коридор „1-7" площею 5,2 кв.м;

-кімнату „1-8" площею 9,2 кв.м;

-кухню „1-9" площею 5,6 кв.м,

Площа, що виділяється складає 37,0 кв.м , що на 1,65 кв.м менше ідеальної частини по основній частині житлового будинку літ. „ А-1".

По господарським будівлям і спорудам (додаток № 8,9,10):

- частину сараю з погребом літ. „Б", „б".

Всього ОСОБА_2 виділяється на 1/2 частину домоволодіння будівлі та споруди, вартість яких становить 27683 грн та складає 9/20 частини, що на 3361,5 грн менше, чим повинно бути.

Виділено ОСОБА_1 в користування та визнано за ним право власності на 1/2 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 квартиру АДРЕСА_3 (зафарбовану у блакитний колір у додатку № 7 до висновку, а саме у житловому будинку літ. «А-1»:

-кімнату „1-4" площею 8,1 кв.м;

-кімнату „1-5" площею 7,9 кв.м;

-вітальню „1-6" площею 24,3 кв.м.

Площа, що виділяється складає 40,3 кв.м, що на 1,65 кв.м більше ідеальної частини по основній частині житлового будинку літ. „А-1".

-По господарським будівлям і спорудам (додаток № 8,9,10): частину сараю з погребом літ. „Б", „б".

Всього ОСОБА_1 виділяється на 1/2 частину домоволодіння будівлі та споруди, вартість яких становить 34406 грн та складає 11/20 частини, що на 3361,5 грн більше, чим повинно бути.

Зобов`язано здійснити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наступні переобладнання:

1.Спільно замурувати дверний отвір між приміщенням „1-6" та „1-7".

2.Розділити горище відповідно до варіанту розподілу житлового будинку. Співвласнику квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 влаштувати вхід на горище для доступу до горищного простору.

Зобов`язано ОСОБА_2 здійснити наступні переобладнання:

1. Замурувати дверний отвір між кухнею „ 1 -9" та їдальнею „1-8".

2. У коридорі „1-1" влаштувати перегородку таким чином, щоб отримати наступні приміщення площею 2,1 кв.м та 2,0 кв.м. У даній перегородці влаштувати дверний проріз з подальшим влаштуванням дверного блоку.

3. Для забезпечення вимог п. 2.24 ДБН В.2.2-15-2005 розібрати перегородку між отриманим приміщенням площею 2,1 кв. м та кухнею „1-9", отримавши кухню площею 7,7 кв.м.

4.У стіні між санвузлом „1-2" і утвореним коридором площею 2,0 кв.м пробити частину дверного отвору. Над запланованим прорізом влаштувати несучі елементи (дерев`яний брусок, кутик, арматуру) та влаштувати дверний блок. Замурувати частину дверного прорізу між санвузлом „1-2" та утвореним приміщенням площею 2,1 кв.м.

5.Для забезпечення вимог п. 2.24 ДБН В.2.2-15-2005 демонтувати перегородку між їдальнею „1-8" і коридором „1-7" та демонтувати частину стіни між коридором «1-7» та кімнатою „1-3", отримавши житлову кімнату загальною площею 21,5 кв.м.

Зобов`язано ОСОБА_1 здійснити наступні переобладнання:

1.У приміщенні „1-6" на місці віконного отвору пробити дверний проріз з подальшим влаштуванням дверного блоку.

2.У приміщенні „1-6" влаштувати перегородки таким чином, щоб отримати наступні приміщення:

-кухню площею 14,3 кв.м;

-суміщений санвузол площею 6,3 кв.м;

-коридор площею 2,37 кв.м.

3.Для забезпечення вимог п. 2.24 ДБН В.2.2-15-2005 демонтувати перегородку між приміщеннями „1-4" та „1-5", отримавши житлову кімнату площею 16,0 кв.м.

Зовнішні мережі газопостачання, водопостачання та електропостачання залишити в спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості виділених будівель та споруд в сумі 3361 грн 50 коп.

Скасовано Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0599 га призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1 , серія ПЛ № 044867, виданий на ім`я ОСОБА_1 .

Виділено в користування та визнано право власності за ОСОБА_2 на земельні ділянки по АДРЕСА_1 , відповідно до висновку додаткової земельно-технічної експертизи № 2188 від 17.01.2019 по варіанту №1 (додатку №2 до даного висновку), а саме:

- дві земельні ділянки загальною площею 293 кв.м (162 кв.м - 131 кв.м);

- 1/2 земельної ділянки спільної власності площею 6,5 кв.м (13,0/2).

Межі першої земельної ділянки площею 162 кв.м проходять в точках: А-Б-В-Г-Д-Е-Є-О-1-2-3-4-А.

Межі другої земельної ділянки площею 131 кв.м проходять в точках: І-Ї-Й-К-Л-М-5-6-И-3-1.

Виділено в користування та визнано право власності за ОСОБА_1 на земельні ділянки по АДРЕСА_1 , відповідно до висновку додаткової земельно-технічної експертизи № 2188 від 17.01.2019 по варіанту №1 (додатку №2 до даного висновку), а саме:

- дві земельні ділянки загальною площею 293 кв. м (149 кв.м - 144 кв.м);

- 1/2 земельної ділянки спільної власності площею 6,5 кв.м (13,0/2).

Межі першої земельної ділянки площею 149 кв. м проходять в точках: Е-Д-Г-В-Б-А-М-Л-К-Й-Ї-І-И-Е.

Межі другої земельної ділянки площею 144 кв. м проходять в точках: Є-Ж-З-И-1-8-О-Є.

Межі земельної ділянки спільної власності проходять в точках: Є-Е-Н-І-З-Ж-Є.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 290 грн 49 коп., за проведення комплексної судової експертизи в розмірі 3 954 грн 56 коп., за проведення додаткової комплексної судової експертизи у розмірі 6 864 грн.

На вказане рішення суду відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 01.12.2022 та залишити позов без розгляду.

Відповідач посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та зазначає, що у 2009 році ОСОБА_2 зверталася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, який був вирішений між сторонами добровільно, а позивач залишила на декілька років місце проживання та не володіла майном і не використовувала його. Тому пропустила строк позовної давності.

В подальшому рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 23.12.2013 року у справі № 526/1779/13-ц відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення порушень права власника майна набутого у шлюбі подружжя, яким встановлено, що спірна садиба за адресою: АДРЕСА_1 , не належить ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя.

Вважає, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Гадяцької міської ради про визнання права власності на частину домоволодіння, розподіл будинковолодіння, скасування Державного акту про право власності на земельну ділянку, виділення в користування та визнання права власності на частину земельної ділянки, є штучним та надуманим, оскільки реального спору між сторонами не існує, та підлягає залишенню без розгляду.

Відповідач зазначає, що суд безпідставно скасував державний акт на землю, виданий на ім`я ОСОБА_1 , тоді як позивач не заявляла вимогу про скасування рішення місцевої ради про надання відповідачеві земельної ділянки, якій не присвоєно кадастровий номер, тому її розподіл судом відповідно до висновку експертизи є безпідставним.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що відповідач не був залучений до участі в експертизі №2188 від 17.01.2019, а експертом неправильно визначена вартість майна станом на 2010 рік, тоді як майно мало бути оцінено станом на 2009 рік, у складі і стані до розірвання шлюбу.

Крім того вказує, що він не звертався до суду з зустрічними вимогами до ОСОБА_2 , не проявляв волі до набуття майна, тому вважає, що відсутні підстави для визнання за ним будь-якого права власності примусово у суді.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги відповідач ОСОБА_1 наголошує на тому, що він не звертався до суду з зустрічними вимогами до ОСОБА_2 , не проявляв волі до набуття майна, тому вважає, що суд першої інстанції оскаржуваним рішенням безпідставно визнав за ним право власності на нерухоме майно.

Вказує, що при подачі у 2009 році колишньою дружиною ОСОБА_2 позову до нього про поділ майна подружжя, вони добровільно вирішили спір та поділили майно таким чином, що воно залишилося у власності ОСОБА_1 , а колишня дружина виїхала до іншого місця проживання. Після цього нею був ініційовано інший позов з тими ж сторонами та з тих самих підстав, який у 2013 році був залишений без задоволення, а рішення набрало законної сили. Даний позов ОСОБА_2 подано з пропуском строку позовної давності, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд в рівних частинах поділив нерухоме майно, до якого ввійшло самочинне будівництво, а також земельну ділянку, яка не має кадастрового номера, при цьому вартість майна визначено неправильно.

15.06.2023та 13.10.2023від представниквідповідача ОСОБА_3 надійшли письмовіпояснення щодоподаної відповідачемапеляційної скарги(том5а.с.87-89,112-113).

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_2 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу та без змін рішення суду першої інстанції, яке є законним, обґрунтованим та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позивачка наголошує на тому, що рішення суду переглянуто у зв`язку з нововиявленими обставинами, що не є тотожним новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів та доказів сторін.

Вказує, що рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 16.06.2015 р. проведено розподіл будинковолодіння. Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 22.07.2015 року вказане рішення змінене в частині розподілу судових витрат, в іншій частині залишено без змін.

Підставою скасування рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами були нібито самочинно побудовані гараж та тамбур, які включено до технічного паспорту, виготовленого у 2014 році КП «Контур», на даних якого ґрунтувалася комплексна судова будівельно-технічна експертиза та рішення.

Відповідач надав суду копію технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 від 22.01.2010 р., в якому гараж «Г» вказано як сарай. При цьому ОСОБА_1 вказав, що цей паспорт погашений і не є доказом.

Ухвалою суду призначено додаткову комплексну судову будівельно-технічну експертизу з урахуванням технічного паспорта від 22.01.2010 р. з врахуванням будівель та приміщень, зазначених у ньому.

На цей час будинок за адресою АДРЕСА_1 , переобладнаний під дві самостійні квартири, починаючи з 2015 року позивачка виконала всі вимоги згідно рішення суду від 16.06.2015 р., провела ряд робіт. ОСОБА_1 також здійснював у своїй квартирі певні роботи.

Дані переобладнання не стосуються предмету розгляду, яким є перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Рішенням виконкому від 17.09.2015 р. №286 присвоєно поштову адресу квартирі по АДРЕСА_5 та здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно.

Тамбур «а1» та гараж «Г» вказані у технічному паспорті виготовленому КП «Контур» не є самочинним будівництвом, оскільки були збудовані та переобладнані в період з 1985 по 1987 роки.

Доказів того, що вказані приміщення самочинно збудовані відсутні.

Виготовлення технічного паспорту КП «Контур» визнана законною судовими рішеннями. З 2015 року і до цього часу існує дві окремі квартири з окремими системами комунікацій, окремими входами.

Щодо тверджень апелянта про відсутність спору, який вирішено в 2009 році, позивачка вказує, що це не підтверджено жодними належними і допустимими доказами. Посилання на пропуск строку позовної давності є безпідставними, оскільки порушення права на спільну сумісну власність як подружжя відбулося з часу отримання попередження від 21.02.2013 року від відповідача, в якому він запропонував звільнити будинок, господарські споруди та присадибну ділянку.

Не погоджуючись з висновком експертизи, відповідач мав право надати висновок, проведений на його замовлення, або запропонувати суду питання, які на його думку потребують висновку експерта. Проте не вчинив таких дій.

У відповіді на відзив відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 . При цьому вказує, що рішенням суду від 23.12.2013 року у справі № 526/1779/13-ц Гадяцький районний суд Полтавської області дійшов висновку про відмову за безпідставністю у задоволенні позову ОСОБА_2 , який пред`явлено до тих же сторін та з тих самих підстав. Станом на 2013 рік є безпідставним судовий захист похідних речових прав позивачки на майно, набуте у шлюбі з відповідачем. Посилається на відсутність спору. Вважає, що позивачка не є співвласником спірного майна. До відповідача з приводу розробки технічної документації вона не зверталася. Чинний закон не передбачає виникнення права спільної часткової власності з підстав набуття майна у шлюбі, а позов підлягає залишенню без розгляду.

До апеляційного суду сторони та їх представники не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення їм судових повісток. Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Від позивачки ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_1 , Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність та без участі їх представників.

Відповідно до ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин та з огляду на приписи ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла до висновку про розгляд справи у відсутність сторін та їх представників.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою усіх учасників справи фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Судомпершої інстанції встановлено, і це підтверджено матеріалами справи,що рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 червня 2015 року проведено розподіл будинковолодіння між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по варіанту №1 відповідно до висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 15/16/17/18 від 27.04.2015.

Виділено в користування та визнано право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 квартиру АДРЕСА_2 , (зафарбовану у синій колір в додатках № 2,3 до висновку). По житловому будинку - основна частина житлового будинку літ. „ А-1" : коридор «1-1» площею 4,0 м2, санвузол « 1-2» площею 5,8 м2, коридор « 1-3» площею 5,2 м2, кімнату житлову « 1-4» площею 7,1 м2, кімнату житлову « 1-8» площею 9,3 м2, кухня «1-9» площею 5,6 м2. В основній частині житлового будинку літ. «А-1» виділялась площа 37,0 м2на суму 19284 грн. Прибудова літ. «а» ( тамбур І) площею 2,9 м2на суму 983 грн.

По іншим будівлям і спорудам виділено: сарай у складі літ. «Б» - 5502 грн.; вбиральня літ. « В» - 1141 грн.; огорожу №1 ( дерев`яна з прозорами по металевих стовпах ) - 133 грн, огорожу №2 ( дерев`яна суцільна по металевих стовпах ) - 1073 грн, огорожу №3 ( металева сітка по металевих стовпах ) - 482 грн, хвіртку № 4 ( металева по металевим стовпах) у спільному користуванні співвласників - 139 грн, ворота №5 ( металеві по металевих стовпах) у спільному користуванні співвласників - 312 грн. на суму 8 782 грн.

Всього ОСОБА_2 на 1/2 частину домоволодіння виділились будівлі та споруди на суму 29 049 грн., що на 4949 грн. менше, ніж повинно бути.

Виділено в користування та визнано право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 квартиру АДРЕСА_3 (зафарбовану у жовтий колір в додатках №2,3 до висновку). По житловому будинку - основна частина житлового будинку літ. „ А-1": кімната житлова « 1-5» площею 8,2 м2, кімната житлова « 1-6» площею 8,1 м2, кімната житлова « 1-7» площею 24,5 м2. В основній частині житлового будинку літ. «А-1» йому виділялась площа 40,8 м2на суму 21 264 грн.

По іншим будівлям і спорудам ОСОБА_1 виділено: гараж у складі літ. «Б» - 12 201 грн; вхідний погріб у складі літ. « Б» - 3524 грн.; огорожу №1 ( дерев`яна з прозорами по металевих стовпах ) - 259 грн, огорожа №2 ( дерев`яна суцільна по металевих стовпах ) - 1031 грн, огорожу №3 ( металева сітка по металевих стовпах ) - 217 грн, хвіртку № 4 (металева по металевим стовпах) у спільному користуванні співвласників - 139 грн, ворота №5 ( металеві по металевих стовпах) у спільному користуванні співвласників - 312 грн, на суму 17 683 грн.

Всього ОСОБА_1 на 1/2 частину домоволодіння було виділено будівель та споруд на суму 38 947 грн, що на 4 949 грн більше, ніж повинно бути.

По даному розподілу будинковолодіння ідеальні частки співвласників становили у ОСОБА_2 - 43/100, у ОСОБА_1 - 57/100. Зобов`язано ОСОБА_2 здійснити наступні переобладнання:

1.в стінах і перегородках між кімнатами «1-8» і «1-9»; «1-3» і «1-7» замурувати дверні отвори.

2.між приміщеннями «1-1» і « 1-9» демонтувати перегородку і змістити її на 60 см., збільшивши площу кухні на 1,4 м2, площа кухні складатиме 7 м2. В перегородці влаштувати двері.

3.в коридорі «1-1» змістити вхідні двері з урахуванням зведення перегородки.

4.між приміщеннями «1-3» і «1-8» демонтувати перегородку і влаштувати житлову кімнату площею 21,6 м2.

5.між приміщеннями «1-4» і « 1-3» розширити дверний проріз, підсиливши проріз балкою.

6.обладнати квартиру АДРЕСА_2 самостійними системами опалення, газопостачання, водопостачання, електропостачання та каналізацією.

Зобов`язано ОСОБА_1 здійснити наступніпереобладнання:

між приміщеннями «1-5» і « 1-6» демонтувати перегородку і влаштувати житлову кімнату площею 16,3 м2.

1.в приміщенні «1-7» площею 24,5 м2звести дві перегородки, переобладнавши житлову кімнату в кухню площею 9,7 м2; суміщений санвузол із ванною площею 8,4 м2та передпокій 6,4 м2, влаштувати в зовнішній стіні вхідні двері.

2.обладнати квартиру АДРЕСА_3 самостійними системами опалення, газопостачання, водопостачання, електропостачання та каналізацією.

Зовнішні мережі газопостачання, водопостачання, електропостачання залишено в спільному користуванні співвласників.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4949 грн. компенсації вартості виділених будівель та споруд.

Виділено в користування та визнано право власності за ОСОБА_2 на земельні ділянки площею 75,4 м2та 184,2 м2в додатку №3 до висновку експертизи зафарбовані синім кольором.

Земельна ділянка співвласника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 площею 299,5 м2складається із чотирьох ділянок: площі 75,4 м2та 184,2 м2в особистому користуванні та площі 1,1 м2та 38,8 м2у спільному користуванні із співвласником квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 .

Виділено в користування та визнано право власності за ОСОБА_1 на земельні ділянки площею 138,2 м2та 121,4 м2в додатку №3 до висновку експертизи зафарбовані жовтим кольором.

Земельна ділянка співвласника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 площею 299,5 м2складається із чотирьох ділянок: площі 138,2 м2та 121,4 м2в особистому користуванні та площі 1,1 м2та 38,8 м2у спільному користуванні із співвласником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 .

Скасовано Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0599 га призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1 , серія ПЛ № 044867 виданий на ім`я ОСОБА_1 у зв`язку з визнанням права власності на частину даної земельної ділянки за ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати, а саме за сплачений нею судовий збір в розмірі 664,14 грн., за проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи - 3 954,56 грн.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 22.07.2015 вказане рішення суду змінено в частині розподілу судових витрат, зменшено розмір судового збору, який підлягав стягненню ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 664,14 грндо 290 грн49 коп.В іншій частині рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 червня 2015 року залишено без змін. Рішення Апеляційного суду Полтавської області набрало законної сили 22.07.2015.

Ухвалою суду від 16.01.2018 заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 16.06.2015 у цивільній справі № 526/1775/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Гадяцької міської ради про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння, розподіл будинковолодіння, скасування Державного акту про право власності на земельну ділянку, виділення в користування та визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки задоволено та скасовано вказане рішення суду.

Підставою скасування рішення суду за нововиявленими обставинами були самочинно збудовані гараж та тамбур, які включено до технічного паспорту, виготовленого у 2014 році КП «Контур», на даних якого ґрунтувалась комплексна судова будівельно-технічна експертиза та саме судове рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 03.10.1981, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим 03.10.1981 Жуківською сільською радою Глобинського району Полтавської області.

21.12.2009 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 21.12.2009 відділом РАЦС Гадяцького РУЮ Полтавської області.

15.04.1982 між виконавчим комітетом Гадяцької міської ради та ОСОБА_1 був укладений договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на право особистої власності, згідно якого ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 600 кв.м. Вказаний договір посвідчений нотаріусом Гадяцької нотаріальної контори Солодовник Н.С. і зареєстрований в реєстрі за № 868, також зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 05.03.2010.

Згідно акту прийняття в експлуатації закінченого будівництвом жилого будинку та господарських будівель індивідуального забудовника від 22.04.1986 за № 133, садиба ОСОБА_1 , що розташована по АДРЕСА_1 , була прийнята в експлуатацію.

ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0599 га, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 044867, виданим 06.10.2009 відділом Держкомзему у Гадяцькому районі на підставі рішення тридцятої сесії п`ятого скликання Гадяцької міської ради від 16.12.2008 та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010955200144 .

Згідно витягу № 25497428 від 05.03.2010 про реєстрацію права власності на нерухоме майно ПП «МПТІтаЕ» Інвентаризатор», будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 .

Задовольняючи позов після скасування рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив із того, що висновком додаткової судової експертизи визначено один варіант розподілу спірного будинковолодіння та земельної ділянки, яке є спільною сумісною власністю подружжя, тому дійшов висновку про його розподіл на підставі вказаного висновку експерта.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст.71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

За змістом ст.364 ЦПК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно з ч. 1,2 ст. 367 ЦК України майно, що є успільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділуспільного майнаміж співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідностатті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі припинення дії, яка порушує право; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці данівстановлюються такимизасобами: висновками експертів (п. 2 ч.2 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (чч.1, 2 ст.77 ЦПК України ).

Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Згідно ч. 4,5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 17 квітня 2018 року у справі призначено додаткову комплексну судову будівельно-технічну експертизу та земельно-технічну експертизу.

Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надано висновок додаткової комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи № 860/861/862/863/1585-1586 від 20.09.2018, за яким запропоновано один варіант розподілу будинку, господарських будівель і споруд, домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з відступом від 1/2 частини по технічному паспорту від 22 січня 2010 року, виготовленому ДП «Інвентаризатор» ПП «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» без врахування добудов, перебудов та інших змін не зазначених у вищевказаному технічному паспорті.

Встановивши, що спірне нерухоме майно набуто сторонами за час шлюбу та є їх спільною сумісною власністю, між сторонами виник спір щодо поділу в натурі вказаного нерухомого майна, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_2 , провівши розподіл будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до висновку додаткової комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи № 860/861/862/863/1585-1586 від 20.09.2018, за яким запропоновано один варіант розподілу будинку, господарських будівель і споруд, домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з відступом від 1/2 частини по технічному паспорту від 22 січня 2010 року, виготовленому ДП «Інвентаризатор» ПП «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» без врахування добудов, перебудов та інших змін не зазначених у вищевказаному технічному паспорті.

Вказаний висновок експерта є належним доказом, стороною відповідача не спростований. Висновку експерта за замовленням відповідача суду не надано.

Доводи апеляційної скарги відповідача про неналежність висновку експерта не заслуговують на увагу колегії суддів з наведених вище підстав.

Відповідач ОСОБА_1 у суді першої інстанції заявив про застосування строку позовної давності до вимог позивачки, посилаючись на те, що строк позовної давності розпочався з 2009 року та сплив на час подання позову.

Суд першої інстанції надав правильну правову оцінку вказаній заяві відповідача, оскільки, як підтверджено матеріалами справи, позивачка ОСОБА_2 з 1983 року постійно зареєстрованав спірному будинковолодінні та обґрунтовує порушення свого права на спільну сумісну власність подружжяз 21.02.2013 року, а саме від часу отримання нею попередження від відповідача, в якому ним запропонуованоїй звільнити будинок, господарські споруди та присадибну ділянку.

Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.2 ст. 72 СК України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Як роз`яснено в абзаці третьому пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», який є чинним, початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС (статті 106, 107 СК) (2947-14) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109, 110 СК), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (ч. 2 ст. 72 СК).

Враховуючи те, що про порушення свого права позивачка ОСОБА_2 дізналася 21.02.2013, отримавши від ОСОБА_1 вимогу про звільнення будинковолодіння, з цим позовом до відповідача звернулася 01.09.2014 року, в межах загального строку позовної давності, отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про дотримання позивачкою загального строку позовної давності.

Вказане також узгоджується з висновками, наданими Верховним Судом у постанові від 10.08.2022 у справі № 541/312/21.

З наведених вище підстав не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги відповідача щодо пропуску позивачкою строку позовної давності.

Посилання відповідача в суді першої інстанції на необхідність залишення позову без розгляду, оскільки позивачем в уточненій позовній заяві не зазначено, яке право було порушено відповідачем, не зазначено спосіб захисту спільної часткової власності, не вказано рішення суду, що набрало законної сили, про відмову позивачці у позові із захисту прав власності із підстав перебування у шлюбі; не сплачено судовий збір, а також аналогічні доводи апеляційної скарги відповідача, є безпідставними, так як позивачкою в уточненій позовній заяві були заявлені не нові позовні вимоги, а вимоги з урахуванням нововиявлених обставин у справі, зокрема без врахування самовільних добудов та перебудов.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд безпідставно визнав за ним право власності на 1/2 частину спірного майна, враховуючи, що він не звертався до суду з зустрічними вимогами до ОСОБА_2 , не проявляв волі до набуття майна, не заслуговують на увагу колегії суддів, так як передбачено ст. 367 ЦК України, у разі поділуспільного майнаміж співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Отже апеляційна скарга не містить доводів, які б давали підстави для скасування чи зміни правильного по суті рішення суду, а наведені у ній доводи, які переважно дублюють заперечення відповідача проти позову, переоцінки доказів, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням, тому не заслуговують на увагу колегії суддів.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено.

За такихобставин апеляційнаскарга залишаєтьсябез задоволення,а рішеннясуду першоїінстанції беззмін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постановискладено 01.01.2024.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді Ю.В.Дряниця

Л.І.Пилипчук