Рішення

від 01.01.2024 по справі 140/31654/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/31654/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Горсталь» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Горсталь» (далі ТзОВ «Завод «Горсталь», позивач) до звернулось в суд до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №UA205100/2023/000013/2 від 05.05.2023 про коригування митної вартості товару.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.04.2022 між ТзОВ «Завод «Горсталь» (покупець) та компанією «MODELFORM Sp.z о.о.», Польща (продавець) укладено договір купівлі-продажу №0407 на купівлю допоміжних матеріалів для ливарного виробництва (товар) в асортименті, об`ємах по цінах вказаних у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною до даного договору.

03.04.2023 між ТзОВ «Завод «Горсталь» та компанією «MODELFORM Sp.z о.о.» укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу №0407 від 07.04.2022 відповідно до якої оплата за товар здійснюється покупцем у польських злотих чи євро, згідно умов, що вказані в Специфікації до Договору шляхом переказу на банківський рахунок Продавця вартості товару разово або частинами.

На виконання умов вказаного договору сторонами погоджено Специфікацію №4 від 18.04.2023 на товар.

З метою митного оформлення ввезеного товару декларантом позивача було подано до митного органу митну декларацію (далі МД) від 05.05.2023 №23UA205100003124U9 на 11 товарних позицій, зокрема:

1. Промислове обладнання для осушування повітря холодильного типу, без режиму перемикання холод-тепло: - Осушувач повітря, б/у - 1шт. Марка Atlas Copco, модель FD 750 VSD. Серійний №100777. Рік випуску - 2005. - Осушувач повітря, б/у - 1шт. Марка Atlas Copco, модель FD 750 VSD. Серійний №103943. Рік випуску - 2005. Ціна товару згідно графи 42 МД 10 104,00 Євро.

2. Ливарні ковші і виливниці призначені для використання в металургії або ливарному виробництві: Ковш 1,9т, б/у - 2шт. Ковш 1,5т, б/у - 3 шт. Торговельна марка - I.A.S. Ціна товару згідно графи 42 МД 4285,00 Євро.

3. Ливарні ковші і виливниці призначені для використання в металургії або ливарному виробництві: Ковш 1,5т, б/у - 2шт. Торговельна марка - Marx. Шаблони для ковша (виливниця), б/у - 1шт., діаметр 650мм. Шаблони для ковша (виливниця), б/у - 1шт., діаметр 600мм. Шаблони для ковша (виливниця), б/у - 1шт. Ціна товару згідно графи 42 МД 879,00 Євро.

4. Пристрої введення виведення автоматичного оброблення інформації, невійськового призначення: 3D сканер, б/у, модель: Atos 2 Triple Scan. У комплект входить транспортний ящик з різними аксесуарами. Торгова марка - GOM. Ціна товару згідно графи 42 МД 3500,00 Євро.

5. Інструменти ручні для вимірювання лінійних розмірів: штангенциркуль, б/у 2шт. Ціна товару згідно графи 42 МД 254,00 Євро.

6. Верстати для обробки металу плоскошліфувальні, з числовим програмним керуванням: Полірувальна машина, марки ATM, модель Saphir 530, б/у, 2013 року виготовлення. Ціна товару згідно графи 42 МД 2935,00 Євро.

7. Феросплави з комерційною назвою Fostor - 2705 кг. Розфасовані у паперові мішки, металеві бочки та відра. Ціна товару згідно графи 42 МД 5951,00 Євро.

8. Вироби неспучені з теплоізоляційних матеріалів, для сталеливарного виробництва: Екзотермічні вставки Foseco - 81 шт. Ціна товару згідно графи 42 МД 1620,00 Євро.

9. Блоки вогнетривкі для застосування у металургійному виробництві: Блоки шамотні - 15 шт. Ціна товару згідно графи 42 МД 225,00 Євро.

10.Вироби з вогнетривкої кераміки для використання у металургійному виробництві: Фільтра керамічні Fosexo - 6 коробок. Ціна товару згідно графи 42 МД 300,00 Євро.

11.Частини приладів для вимірювання температури в розплавах металів, що використовуються у металургійному виробництві: Heraeus QuiK-Cup - 9 коробок. Ціна товару згідно графи 42 МД 450,00 Євро.

Однак, 05.05.2023 Волинською митницею було прийняте рішення від 05.05.2023 №UA205100/2023/000013/2 про коригування митної вартості товару №№2, 3 та 10.

З рішення від 05.05.2023 №UA205100/2023/000013/2 слідує, що митна вартість товару не може бути визнана за рівнем заявленим декларантом, оскільки: відповідно до графи 4 автотранспортної накладної від 21.04.202 №б/н місце завантаження вантажу - RIBNIK POLSKA та графи 15 МД країна відправлення Польща, а згідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.04.2023№СА000002302 автотранспортні послуги з міжнародного перевезення вантажу здійснювались за маршрутом м.Терборг (Нідерланди)-к/п Рава-Руська; до митного оформлення декларантом не надано договір на перевезення; відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.04.2022 №0407 передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем згідно умов, які вказані в специфікації до договору, в специфікації від 18.04.2023 №4 відсутня інформація про оплату за товар та запропоновано декларанту надати в 10-денний строк надати додаткові документи.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки подані до митного оформлення документи є вичерпні, між ними немає жодних розбіжностей, не містять ознак підроблення та в своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість імпортованих товарів.

Так, зазначив, що автотранспортну накладну від 21.04.2023 №б/н, де зазначене місце завантаження вантажу - ОСОБА_1 оформляв відправник, менеджер якого допустив помилку в зазначені місця поставки. Як вбачається з рахунку-фактури №221/04/2023 від 21.04.2023 сторонами зовнішньоекономічного контракту визначено умови поставки - EXW Terborg (Нідерланди), які були виконанні сторонами, що підтверджується рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.04.2023 №СА000002302. Крім того, декларантом в МД №23UA205100003124U9 від 05.05.2023 та МД №23UA205100003158U9 від 05.05.2023 було вірно зазначено умови поставки EXW NL Терборг. Зазначення в графі 15 МД - країни відправлення Польща, зумовлено тим, що продавець компанії «MODELFORM Sp.z о.о.», який зареєстрований в Польщі, здійснив замитнення товару в Польщі та надав покупцю ТзОВ «Завод Горсталь» польську експорту декларацію №23PL33501QE0390918 від 28.04.2023.

Щодо посилання Волинської митниці в рішенні про коригування митної вартості як на підставу у прийнятті оскаржуваного рішення, на Інформацію, якою володіє митниця, що використовувалась відповідачем для визначення митної вартості товару, слід зазначити, при винесенні спірного рішення про коригування митної вартості товарів відповідач спирався не на документи, подані до митного оформлення, а на вже наявну в «базі» цінову інформацію. Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого ТзОВ «Завод «Горсталь» товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів за МД від 05.05.2023 №23UA205100003124U9 встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, не дають можливості перевірити розрахунок числового значення митної вартості та містять розбіжності, а саме: відповідно до графи 4 автотранспортної накладної від 21.04.202 №б/н місце завантаження вантажу - RIBNIK POLSKA (вага брутто 21070кг) та графи 15 МД країна відправлення Польщі, а згідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.04.2023№СА000002302 автотранспортні послуги з міжнародного перевезення вантажу здійснювались за маршрутом м. Терборг (Нідерланди)-к/п Рава-Руська; до митного оформлення декларантом не надано договір на перевезення; відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.04.2022№0407 передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем згідно умов, які вказані в специфікації до договору, в специфікації від 18.04.2023 №4 відсутня інформація про оплату за товар.

Декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи, а саме: транспортні (перевізні) документи за маршрутом м. Терборг, договір на перевезення, висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (товар 2,3,10), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації даного товару; договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з поставкою товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації. Всі вище перелічені документи декларантом не надано, про що повідомлено листом від 05.05.2023. При цьому, надане платіжне доручення від 06.04.2023 №97404170051 на суму 75620,3 євро не можливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, так як сума вартостей по рахунку-фактурі 221/04/2023 та 222/04/2023 складає 77882 євро, тому такий документ не є достатнім доказом підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Так, як позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України.

З огляду на наведене вище, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості від 05.05.2023 №UA205100/2023/000013/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 07.04.2022 між ТзОВ «Завод «Горсталь» (покупець) та MODELFORM Sp.z.o.o. (продавець) укладено договір купівлі-продажу №0407, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити допоміжні матеріали для ливарного виробництва в асортименті, об`ємах та по цінах вказаних у специфікаціях, які є невід`ємною частиною угоди. Вартість угоди складає суму вартостей специфікацій до даної угоди (пункт 1.2 Договору). Умови поставки зазначені в специфікаціях до Договору (пункт 2.2 Договору). Оплата за товар здійснюється покупцем у польських злотих, згідно умов, що вказані в специфікації до договору шляхом переказу на банківський рахунок продавця вартості товару разово або частинами (пункт 3.1 Договору).

Додатковою угодою від 03.04.2023 №1 до Договору купівлі-продажу від 07.04.2022 №0407 внесено зміни у пункт 3.1, який викладно у наступній редакції: «Оплата за товар здійснюється покупцем у польських злотих та євро, згідно умов, що вказані в специфікації до договору шляхом переказу на банківський рахунок продавця вартості товару разово або частинами».

На виконання умов вказаного Договору сторонами погоджено специфікацію від 18.04.2023 №4 на 16 товарних позицій на загальну суму 30503,00 євро. Термін поставки 30 днів. Умови ціни і постачання EXW Терборг/м. Рибнік, згідно Інкотермс 2010 року.

21.04.2023 компанією MODELFORM Sp.z.o.o. виписано рахунок-фактуру №221/04/2023 на загальну суму 30503,00 євро.

05.05.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «1.1 Промислове обладнання для осушування повітря холодильного типу, без режиму перемикання холод-тепло: - Осушувач повітря, б/у - 1шт. Марка Atlas Copco, модель FD 750 VSD. Серійний №100777. Рік випуску - 2005. - Осушувач повітря, б/у - 1шт. Марка Atlas Copco, модель FD 750 VSD. Серійний №103943. Рік випуску - 2005. Ціна товару згідно графи 42 МД 10 104,00 Євро; 2.1 Ливарні ковші і виливниці призначені для використання в металургії або ливарному виробництві: Ковш 1,9т, б/у - 2шт. Ковш 1,5т, б/у - 3 шт. Торговельна марка - I.A.S. Ціна товару згідно графи 42 МД 4285,00 Євро; 3.1 Ливарні ковші і виливниці призначені для використання в металургії або ливарному виробництві: Ковш 1,5т, б/у - 2шт. Торговельна марка - Marx. Шаблони для ковша (виливниця), б/у - 1шт., діаметр 650мм. Шаблони для ковша (виливниця), б/у - 1шт., діаметр 600мм. Шаблони для ковша (виливниця), б/у - 1шт. Ціна товару згідно графи 42 МД 879,00 Євро; 4.1 Пристрої введення виведення автоматичного оброблення інформації, невійськового призначення: 3D сканер, б/у, модель: Atos 2 Triple Scan. У комплект входить транспортний ящик з різними аксесуарами. Торгова марка - GOM. Ціна товару згідно графи 42 МД 3500,00 Євро; 5.1 Інструменти ручні для вимірювання лінійних розмірів: штангенциркуль, б/у 2шт. Ціна товару згідно графи 42 МД 254,00 Євро; 6.1 Верстати для обробки металу плоскошліфувальні, з числовим програмним керуванням: Полірувальна машина, марки ATM, модель Saphir 530, б/у, 2013 року виготовлення. Ціна товару згідно графи 42 МД 2935,00 Євро; 7.1 Феросплави з комерційною назвою Fostor - 2705 кг. Розфасовані у паперові мішки, металеві бочки та відра. Ціна товару згідно графи 42 МД 5951,00 Євро; 8.1 Вироби неспучені з теплоізоляційних матеріалів, для сталеливарного виробництва: Екзотермічні вставки Foseco - 81 шт. Ціна товару згідно графи 42 МД 1620,00 Євро; 9.1 Блоки вогнетривкі для застосування у металургійному виробництві: Блоки шамотні - 15 шт. Ціна товару згідно графи 42 МД 225,00 Євро; 10.1Вироби з вогнетривкої кераміки для використання у металургійному виробництві: Фільтра керамічні Fosexo - 6 коробок. Ціна товару згідно графи 42 МД 300,00 Євро; 11.1Частини приладів для вимірювання температури в розплавах металів, що використовуються у металургійному виробництві: Heraeus QuiK-Cup - 9 коробок. Ціна товару згідно графи 42 МД 450,00 Євро», декларант позивача подав до Волинської митниці МД №23UA205100003124U9. Фактурна вартість товару згідно графи 22 становить 30503,00 євро (еквівалентно 1235194,58 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 1309886,58 грн з урахуванням транспортних витрат у сумі 74692,00 грн. До митної декларації додано: рахунок-фактуру (інвойс) від 21.04.2023 №221/04/2023, автотранспортну накладну від 21.04.2023 №б/н, декларацію про походження товару від 21.04.2023 №221/04/2023, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 03.05.2023 №UA205100/2023/000033, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 28.04.2023 №СА000002302, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 07.04.2023 №0407, доповнення до контракту від 03.04.2023 №1, доповнення до контракту від 18.04.2023 №4, договір про надання послуг митного брокера від 10.04.2023 №0050/23, копію митної декларації країни відправлення від 28.04.2023 №23PL335010E090918 та інші некласифіковані документи.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: транспортні (перевізні) документи за маршрутом м. Терборг, договір на перевезення, висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями ( товар 2,3,10), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації даного товару; договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з поставкою товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації. та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

На електронне повідомлення митниці декларант подав лист від 05.05.2023, в якому зазначено, що ніяких додаткових документів надаватись не буде з проханням прийняти рішення без урахування термінів передбачених частиною третьої статті 53 МК України.

05.05.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2023/000013/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2023/000094.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 05.05.2023 №UA205100/2023/000013/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: відповідно до графи 4 автотранспортної накладної від 21.04.202 №б/н місце завантаження вантажу - RIBNIK POLSKA (вага брутто 21070кг) та графи 15 МД країна відправлення Польща, а згідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.04.2023№СА000002302 автотранспортні послуги з міжнародного перевезення вантажу здійснювались за маршрутом м.Терборг (Нідерланди)-к/п Рава-Руська; до митного оформлення декларантом не надано договір на перевезення; відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.04.2022 №0407 передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем згідно умов, які вказані в специфікації до договору, в специфікації від 18.04.2023 №4 відсутня інформація про оплату за товар.

Крім того, в рішенні вказано, що надане платіжне доручення від 06.04.2023№97404170051 на суму 75620,3 євро не можливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, так як сума вартостей по рахунку-фактурі 221/04/2023 та 222/04/2023 складає -77882 євро, тому такий документ не є достатнім доказом підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, а саме: товар 2 та3 - за МД №UA805020/2023/1765 від 24.02.2023 - на рівні 1,355 дол. США /кг, товар 10 - за МД №UA100350/2022/609946 від 16.09.2022 - на рівні 6,087 дол. США /кг,

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205100003158U9 від 05.05.2023.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Так, декларант позивача подав наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) від 21.04.2023 №221/04/2023, автотранспортну накладну від 21.04.2023 №б/н, декларацію про походження товару від 21.04.2023 №221/04/2023, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 03.05.2023 №UA205100/2023/000033, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 28.04.2023 №СА000002302, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 07.04.2023 №0407, доповнення до контракту від 03.04.2023 №1, доповнення до контракту від 18.04.2023 №4, договір про надання послуг митного брокера від 10.04.2023 №0050/23, копію митної декларації країни відправлення від 28.04.2023 №23PL335010E090918 та інші некласифіковані документи.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так договором купівлі-продажу від 07.04.2022 №0407 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

Відповідно до інвойсу від 21.04.2023 №221/04/2023 вартість товару становить 30503,00 євро. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну, умови поставки.

Ціна товару в інвойсі від 21.04.2023 №221/04/2023 (30503,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД від 05.05.2023 №23UA205100003124U9 (графа 22).

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД від 05.05.2023 №23UA205100003124U9 фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі від 21.04.2023 №221/04/2023. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.

При цьому, визначаючи митну вартість за першим методом, декларант до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України (74692,00 грн.), що не заперечується відповідачем. Такі витрати підтверджено поданими разом із митною декларацією рахунком-фактурою від 28.04.2023 №СА000002302.

Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.

Щодо аргументів відповідача у спірному рішенні про те, що відповідно до графи 4 автотранспортної накладної від 21.04.202 №б/н місце завантаження вантажу - RIBNIK POLSKA (вага брутто 21070кг) та графи 15 МД країна відправлення Польща, а згідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.04.2023№СА000002302 автотранспортні послуги з міжнародного перевезення вантажу здійснювались за маршрутом м.Терборг (Нідерланди)-к/п Рава-Руська, суд зазначає наступне.

Як вбачається з рахунку-фактури (Faktura) №221/04/2023 від 21.04.2023 сторонами зовнішньоекономічного контракту визначено умови поставки - EXW Terborg (Нідерланди), які були виконані сторонами, що підтверджується рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.04.2023 №СА000002302. Крім того, декларантом в МД №23UA205100003124U9 від 05.05.2023 було зазначено умови поставки EXW NL Терборг.

Суд бере також до уваги пояснення позивача наведені у позовній заяві, які полягають в тому, що автотранспортну накладну від 21.04.2023 №б/н, де зазначене місце завантаження вантажу - Ribnik Polska оформляв відправник, менеджер якого допустив помилку в зазначені місця поставки.

Суд зазначає, що СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев`ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України). Проте приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.

Окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Стосовно відсутності інформації в специфікації від 18.04.2023 №4 про оплату за товару, то з цього приводу суд зазначає, що вартість товару 30503,00 євро зазначена в специфікації від 18.04.2023 №4, відповідає вартості зазначеній в інвойсі від 21.04.2023 №221/04/2023. У свою чергу, в інвойсі від 21.04.2023 №221/04/2023 зазначено спосіб оплати, а саме: банківській переказ, сума оплати 30503,00 євро. Судом також враховано, що додатковою угодою від 03.04.2023 №1 до Договору купівлі-продажу від 07.04.2022 №0407 сторонами погоджено внести зміни у пункт 3.1, відповідно до яких вказаний пункт викладно у наступній редакції: «Оплата за товар здійснюється покупцем у польських злотих та євро, згідно умов, що вказані в специфікації до договору шляхом переказу на банківський рахунок продавця вартості товару разово або частинами». У свою чергу, додатковою угодою від 19.04.2023 №2 до Договору купівлі-продажу від 07.04.2022 №0407 сторонами погоджено додати в Специфікацію №4 від 18.04.2023 наступне: «умови оплати: 100% оплата протягом 60 календарних днів з дати відвантаження (дозволяється оплата частинами). Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

При цьому, суд не може надати належної оцінки зазначеним у спірному рішенні №UA205100/2023/000013/2 від 05.05.2023 платіжному дорученню від 06.04.2023 №97404170051 на суму 75620,30 євро, оскільки такий документ відсутній у матеріалах справи.

В оскаржуваному рішенні також зазначається, що до митного оформлення декларантом не надано договір на перевезення, однак як вбачається із матеріалів справи разом із МД від 05.05.2023 №23UA205100003124U9 до митного оформлення позивачем було подано рахунок-фактуру від 28.04.2023 №СА000002302, відповідно до якої транспортні витрати при перевезенні вантажу згідно замовлення ТзОВ «Завод «Горсталь» транспортним засобом номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом м. Терборг (Нідерланди) м. Нововолинськ складають 80132,80 грн, в тому числі: 74692,00 грн за маршрутом м. Терборг (Нідерланди) - п/п Рава-Руська (Україна); 5440,80 грн за маршрутом п/п Рава-Руська (Україна) - м. Нововолинськ (Україна). Страхування вантажу не здійснювалося. Загальна сума транспортних витрат (80132,80 грн.) відповідає заявці №2 від 19.04.2023 до договору №19.04-23.

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Верховний Суд в постановах від 31.05.2019 у справі №804/16533/14, від 07.07.2023 у справі №803/718/17 наголосив, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Вказаної правової позиції суд дотримується при вирішенні даного спору та зазначає, що поданий позивачем на підтвердження транспортних витрат рахунок-фактура є належним доказом їх понесення.

Отже, наданими до митного оформлення документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить за МД від 05.05.2023 №23UA205100003124U9 1309886,58 грн (фактурна вартість товару 30503,00 євро або 1235194,58 грн та 74692,00 грн витрати на перевезення).

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 05.05.2023 №UA205100/2023/000013/2 є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн., сплачений згідно платіжної інструкції від 21.09.2023 №6125.

Щодо стягнення витрат на оплату послуг перекладача у розмірі 2000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За приписами частин п`ятої восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, позивачем на підтвердження понесених витрат на залучення перекладача долучено до матеріалів справи лише копію рахунку-акту виконаних робіт №14/09/23/01 від 14.09.2023.

Однак, вказаний рахунок-акт виконаних робіт не підтверджує, що понесені позивачем витрати з перекладу документів пов`язані з розглядом даної справи, оскільки в рахунку не зазначено перелік документів, переклад яких здійснено, що не дає можливості суду ідентифікувати, які саме документи підлягали перекладу та чи відносяться вони до справи, що розглядається судом. Відтак, витрати на переклад документів не підлягають стягненню з відповідача, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів понесення таких витрат саме у справі, що розглядається.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.05.2023 №UA205100/2023/000013/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Горсталь» судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Горсталь» (45700, Волинська область, місто Горохів, вулиця Берестецька, будинок 10, ідентифікаційний код 37490495).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).

Суддя О. О. Андрусенко