Ухвала

від 01.01.2024 по справі 160/31647/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 січня 2024 року Справа 160/31647/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі №160/31647/23 за позовною заявою Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія», в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» (код ЄДРПОУ 00308413), в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №12899а, що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 103, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Юлія» (код ЄДРПОУ 00308413) вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - N12899а, що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 103, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/31647/23 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31647/23; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

20.12.2023 від Центральної окружної прокуратури міста Дніпра через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування заяви зазначено наступне. Вказана справа становить значний суспільний інтерес та є складною, оскільки питання забезпечення належного технічного стану захисних споруд та їх готовності до укриття населення регулюються низкою нормативно-правових актів, у тому числі підзаконних, у зв`язку з чим для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин у справі необхідно заслухати пояснення представників позивача - ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області як компетентного органу у сфері цивільного захисту, а також відповідача - ТОВ «ЮЛІЯ», як власника захисної споруди цивільного захисту, про приведення якої в належний технічний стан і готовність до укриття населення просить прокурор у поданій позовній заяві. Частина перша статті 263 КАС України містить чіткий та вичерпний перелік вимог, які можуть бути розглянуті судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому зазначений перелік не містить вимог щодо визнання протиправною бездіяльності власника споруди цивільного захисту та зобов`язання привести сховище у стан готовності до укриття населення. З огляду на вимоги ст.12 КАС України, ураховуючи складність справи, обсяг та характер доказів, що підлягають дослідженню, значення справи для сторін, розгляд у спрощеному позовному провадженні не буде сприяти повному і всебічному з`ясуванню обставин, що входять до предмету доказування. Враховуючи положення частини першої статті 263 КАС України, розгляд справи №160/31647/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) є неможливим.

Розглянувши подану Центральною окружною прокуратурою міста Дніпра заяву, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).

Частинами 1-3 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та у частині 4 статті 257 КАС України.

Проте, предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4 статті 257 КАС України.

Суд зазначає, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частині 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Прокурор та позивач не обмежені у своєму праві подавати відповідь на відзив на позовну заяву, пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування усіх обставин справи.

З огляду на викладене, доводи представника прокуратури про те, що для повного, всебічного встановлення обставин розгляд справи має здійснюватись за правилами загального позовного провадження.

Покликання прокурора на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Будь-який спір з огляду на дії прокурора щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.

При цьому, суд звертає увагу, що таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

Щодо складності справи, судження прокурора щодо цього мають оціночний, тобто суб`єктивний характер.

Суд повторно зазначає, що КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та у частині 4 статті 257 КАС України. Однак, предмет спору у даній справі не віднесений до вказаних категорій.

Крім цього, прокурором не обґрунтовано необхідності розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, не обґрунтовано недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні.

За викладених обставин, заява прокурора необґрунтована та задоволенню не підлягає.

При вирішенні питання про призначення розгляду справи в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) судом враховано наступне.

24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався та на час вирішення спірного питання не припинений та не скасований.

В силу положень частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів.

Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З огляду на предмет спору, характер спірних правовідносин, а також приймаючи до уваги рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, враховуючи нестабільність ситуації в регіоні з початку повномасштабної військової агресії, часті масовані ракетні обстріли всієї території України, в тому числі території м. Дніпра та Дніпропетровської області, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), оскільки участь сторін у судовому засіданні в приміщенні суду може бути небезпечна для їх життя та здоров`я.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі №160/31647/23 за позовною заявою Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.

Суддя М.М. Бухтіярова