Рішення

від 10.04.2024 по справі 160/31647/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 рокуСправа №160/31647/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Центральна окружна прокуратура міста Дніпра звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» (далі відповідач), в якій прокурор просить:

- визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» (код ЄДРПОУ 00308413) в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №12899а, що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 103, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Юлія» (код ЄДРПОУ 00308413) вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - №12899а, що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 103, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням на всій території України воєнного стану, Центральною окружною прокуратурою міста Дніпра здійснено опрацювання стану додержання вимог законодавства у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту, розміщених в межах території юрисдикції окружної прокуратури, в результаті чого встановлено порушення вимог законодавства щодо утримання в належному стані споруди цивільного захисту, сховище №12899а, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 103, та невжиття уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у придатний для використання стан. Прокурор вказує, що споруда цивільного захисту №12899а з 30.12.1983 прийнята в експлуатацію та на праві приватної власності належить ТОВ «Юлія» (код ЄДРПОУ 00308413). Сховище №12899а вбудоване у будівлю та належить до ІІ класу сховищ, загальна площа якого становить 134,04 кв.м, загальний об`єм 319,40 м.куб та місткістю на 200 осіб, розміщене у підвалі будівлі під літ.Л1, розташованої за адресою м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 103. Відповідно до акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №12899а від 23.03.2021, без залучення фахівців структурних підрозділів ДСНС, внутрішньою комісією у складі головного механіка, завідувача господарством та директора ТОВ «Юлія» ОСОБА_1 , було проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання сховища №12899а, та встановлено, що технічний стан захисної споруди є обмежено працездатний, санітарний стан задовільний, загальний стан приміщень чисті з ознаками підтоплення, стан вентиляції обслуговані, чисті. За результатами зазначеної перевірки стану готовності, сховище №12899а оцінено як обмежено готове до використання за призначенням. Перевірка стану готовності до використання зазначеної захисної споруди проводилась також 12.09.2023 за участю фахівця Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, співробітника Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та головного механіка ТОВ «Юлія», за результатами якої стан захисної споруди так само визначено обмежено готовим до використання за призначенням. Актом готовності сховища від 12.09.2023 визначено ряд рекомендацій щодо приведення захисної споруди у стан готовності. Також, в рамках кримінального провадження №42022042030000030 від 09.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, на виконання ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.09.2023, 06.10.2023 було проведено огляд сховища №12899а за участю провідного фахівця відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій Дніпровського району центру забезпечення діяльності Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, в ході якого зафіксовано порушення утримання сховища, які узгоджуються із актом оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту від 12.09.2023 та підтверджується листом Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області №492601-6411/4926 від 20.11.2023. Прокурор вказує, що обов`язок забезпечення тримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням, здійснюється, серед іншого, власниками таких об`єктів. Проте, відповідач свої зобов`язання щодо утримання споруди цивільного захисту сховища №12899а належним чином не виконує упродовж тривалого часу при тому, що в умовах воєнного стану питання належного утримання, використання та функціонування захисних споруд цивільного населення набуває пріоритетного значення. Окрім цього, Головним управлінням ДСНС у Дніпропетровській області в судовому порядку не вживались заходи щодо зобов`язання балансоутримувача захисної споруди привести її у готовність до використанням за призначенням. За таких обставин, протягом тривалого часу заходи щодо приведення захисної споруди сховища №12899а у придатний для використання стан не вживались ані власником такої споруди, ані уповноваженим органом. Прокурор наполягає, що у цьому випадку наявні всі підстави для представництва інтересів держави прокурором в суді у розумінні приписів ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» через порушення її інтересів у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України, оскільки захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Ухвалою суду від 11.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31647/23; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Копія ухвали суду надіслана учасникам справи, відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження.

20.12.2023 від Центральної окружної прокуратури міста Дніпра через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 01.01.2024 у задоволенні заяви Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

16.01.2024 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує у задоволенні позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Звернення до суду із позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Звернення прокурора до суду з даним позовом обумовлено, тим що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області не вживались заходи щодо зобов`язання балансоутримувача захисної споруди цивільного захисту привести захисну споруду у готовність до використання за призначенням. Однак, позовна заява прокурора не містить обґрунтування причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним позивачем і які є підставами для звернення прокурора до суду. Вказане свідчить про відсутність визначених законом підстав для звернення до адміністративного суду прокурора в інтересах держави (за наявності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції) із цією позовною заявою. Відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави також може мати наслідком відмову у задоволенні позову, якщо до відкриття провадження у справі суд не застосував положення п.7 ч.4 ст.169 КАС України щодо повернення такої позовної заяви. З огляду на викладене, позовні вимоги є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Крім того, доводи прокурора, викладені у позовній заяві, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідачем вчинялись активні дії щодо приведення захисної споруди у стан готовності, зокрема: виконано ремонт евакуаційного лазу; проводиться постійний контроль наявності поверхневих вод; на момент подачі відзиву до суду поверхневі води відсутні; прибрані біля входу горючі матеріали; на даний час відповідач ТОВ «Юлія» шукає фінансову можливість по придбанню фільтраційних матеріалів, оскільки наразі фінансове положення товариства критичне, а вартість вказаних матеріалів сягає більше 1 000 000 грн.

У відзиві представником відповідача заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд зазначає наступне.

Приписами частини першої статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частини п`ятої статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Яв вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 11.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 11.01.2024 за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

30.01.2024 на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням, яким на адресу відповідача надсилалася вказана ухвала суду, з відміткою поштового відділення від 25.01.2024 про невручення. При цьому адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою місцезнаходження відповідача. Отже, направлену відповідачеві копію ухвали суду від 11.12.2023 не вручено з незалежних від суду причин, при цьому з урахування положень частини 6 статті 251, частини 8, 11 статті 126 КАС України відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, днем вручення відповідачу копії ухвали суду від 11.12.2023 слід вважати 25.01.2024, відзив поданий до суду 16.01.2024.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає порушень строків подання відзиву, тому підстави для задоволення клопотання представника відповідача відсутні.

22.01.2024 від Центральної окружної прокуратури міста Дніпра надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій прокурор зазначає не погодження з доводами представника відповідача, вважає, що вони не ґрунтуються на нормах чинного права, не спростовують об`єктивного існування обставин, якими прокурор обґрунтовував свої позовні вимоги. Прокурором повторно акцентовано увагу на тому, що відповідач свої зобов`язання щодо утримання споруди цивільного захисту сховища №12899а належним чином не виконує упродовж тривалого часу. При цьому, в умовах воєнного стану питання належного утримання, використання та функціонування захисних споруд цивільного населення стало надзвичайно важливим для забезпечення захисту громадян від воєнних злочинів, що щоденно вчиняються російським військом. Головним управлінням ДСНС у Дніпропетровській області в судовому порядку не вживались заходи щодо зобов`язання балансоутримувача захисної споруди привести її у готовність до використанням за призначенням. При цьому, в умовах воєнного стану неготовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту потребує термінового реагування уповноважених органів на збереження життя та здоров`я людей. За таких обставин, унаслідок протиправної бездіяльності відповідача у сфері цивільного захисту населення порушено інтереси держави й територіальної громади, а також тієї обставини, що ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області не здійснювало заходів щодо звернення з позовом до суду з вимогою про зобов`язання привести у стан готовності захисну споруду, тому виникли підстави для звернення прокурора з позовом, у цій справі прокурор набув повноважень на представництво держави в особі ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області. Також, прокурор вважає помилковими доводи відповідача про відсутність у ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області права на пред`явлення в судовому порядку позовної вимоги про зобов`язання привести у стан готовності захисну споруду через відсутність у законодавстві такої можливості.

Відповідач своїм правом на подання заперечень не скористався.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юлія» зареєстроване 31.12.2003, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 00308413; місцезнаходження юридичної особи: 49054, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок 103.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності товариства за КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; серед інших видів є: виробництво дорожніх виробів, сумок, лимарно-сідельних виробів зі шкіри та інших матеріалів, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет, купівля та продаж власного нерухомого майна, консультування з питань комерційної діяльності й керування, надання комбінованих офісних адміністративних послуг.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю «Юлія» (код ЄДРПОУ 00308413) є власником об`єкту нерухомого майна (опис: літ.Б-1 будівля складу сировини, загальною площею 543,7кв.м., літ.б.2, б3 ганки; літ.В1 будівля слюсарні-майстерні, загальною площею 173,5ев.м., літ.в2 сходи; літ.Г1, літ.г2. літ.г3 - цокольний поверх виробнича будівля, загальною площею 1225,8кв.м., літ.г4 - ґанок з козирком, літ.г5 сходи, літ.г5 сходи, літ.г6 сходи; літ.Л1, літ.л2, літ.л3 сховище загальною площею 177,4 кв.м.; літ.Р1 будівля кафе, мансардний поверх, загальною площею 188,5кв.м.; літ.Д1 трансформаторна підстанція, №1 огорожа, І замощення), розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок 103.

Підстава набуття права власності: свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії та № - б/н від 24.01.2005, видане Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.01.2005 №177.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на території міста Дніпра Дніпропетровської області за адресою: пр. Олександра Поля, 103, м. Дніпро, розташована захисна споруда цивільного захисту сховище №12899а.

Відповідно до паспорту сховища №12899а, складеного 16.05.2017 (а.с.62), воно розташоване за адресою: м. Дніпро, Центральний район, пр. О.Поля, 103, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Юлія»; призначення сховища у мирний час склад; введене в експлуатацію 30.12.1983 р., система опалення міська; система опалення міська; система водопостачання 4 баки по 300 л.; тип каналізація - зливна, міська, КНС, два зливних бочка, дві раковини, два унітази; інструмент, інвентар і обладнання, які є у сховищі лопати (4 шт.), лопати совков (4 шт.), сокири (2 шт.), пила (1шт).

Згідно із технічною характеристикою сховища та облікової картки сховища (а.с.60-61), сховище №12899а вбудоване у будівлю за адресою: м. Дніпро, пр. О.Поля, 103, введене в експлуатацію в 1983, належить до ІІ класу сховищ (2 група укриттів) місткістю на 200 осіб, загальна площа якого становить 134,04 кв.м, загальний об`єм - 319,40 м.куб., кількість входів 1, кількість аварійних виходів 1, кількість дверей і ставень (марка або шифр: захисно-герметичних ДУ-І-7м-2, герметичних ДУ-ІІІ-1М-2.

В електронній реєстраційній справі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за вказаною адресою містяться основні технічні характеристики захисної споруди цивільного захисту обліковий №12899а, відповідно до якої споруда введена в експлуатацію 1989 року, має загальну площу 177,4кв.м, об`єм споруди - 461куб.м., кількість входів 2, кількість аварійних входів 1.

Також, в матеріалах реєстраційної справи на споруду містяться план захисної споруди обліковий № 12899а та експлікація приміщень захисної споруди цивільного захисту від 19.11.2020, з яких видно, що захисна споруда №12899а розміщена у підвалі будівлі літ.Л1, розташованої за адресою м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 103.

Листом від 03.02.2021 №593/03-21 Головне управління ДСНС у Дніпропетровській області звернулось до директора ТОВ «Юлія» щодо надання копії акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту.

Відповідачем проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №12899а у 2021 році та за результатами складено Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №12899а від 23.03.2021 (а.с.80-84).

Відповідно до вказаного акту внутрішньою комісією у складі головного механіка, завідувача господарством та директора ТОВ «Юлія» було проведено оцінку стану готовності захисної споруди - сховища №12899а до використання, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 103, що належить на праві приватної власності ТОВ «Юлія», та встановлено, що на 23.03.2021 стан готовності захисної споруди - сховища №12899а оцінено як обмежено придатне для використання.

Листом від 25.01.2022 №685/03-22 Головне управління ДСНС у Дніпропетровській області звернулось до директора ТОВ «Юлія» щодо надання копії акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту.

Матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем щорічної оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №12899а за 2022 рік.

Після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Центральною окружною прокуратурою міста Дніпра на адресу Департаменту громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради направлено лист-запит від 09.09.2022 №04/54-5585ВИХ-22, в якому з посиланням на статтю 131-1 Конституції України та статтю 23 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура міста просила надати інформацію щодо вжиття Департаментом громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради заходів щодо приведення захисної споруди №12899а, що знаходиться в м. Дніпрі по пр. Олександра Поля, буд. 103 у стан готовності; проведення перевірки стану готовності, експлуатації та використання захисних споруд у 2021 та січні-серпні 2022 року за участю провідного фахівця ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, вжиті заходи.

Листом від 15.09.2022 №27/9-5 Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради повідомив Центральну окружну прокуратуру міста Дніпра, що Департаментом громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради на засіданні міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затверджено План заходів щодо покращення стану утримання захисних споруд цивільного захисту у місті Дніпрі (протокол засідання від 13.05.2021 №8). Крім того, у листі зауважив, що балансоутримувачем відповідно до вимог чинного законодавства надаються копії актів щорічної оцінки стану утримання сховища, інформація щодо проведення перевірки стану утримання сховища у січні-серпні 2022 року в департаменті відсутня.

З аналогічним за змістом запитом, що викладений у листі від 09.09.2022 №04/54-5584ВИХ-22, Центральна окружна прокуратура міста Дніпра звернулась до Управління цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Листом від 28.12.2022 вих.№1342/0/134-22 Управлінням цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації повідомлено, що балансоутримувачі здійснюють оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту, представники управління захисту до перевірок захисних споруд не залучаються, акти та оновлені облікові документи (облікові картки та паспорти) до управління не надавались.

Центральною окружною прокуратурою міста Дніпра також на адресу Дніпровської міської ради направлено лист від 09.09.2022 №04/54-5586ВИХ-22 щодо вжитих заходів радою із забезпечення належного утримання захисної споруди №12899а, що розташована за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 103.

Листом від 19.09.2022 №7/11-1916 Дніпровською міською радою повідомлено Центральну окружну прокуратуру міста Дніпра, що сховище приватної форми власності, зазначеного у листі, не належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра і не віднесено до сфери управління Дніпровської міської ради; оскільки сховище №12899а не віднесено до сфери управління Дніпровської міської ради, кошти з бюджету Дніпровської міської ради на фінансування заходів із забезпечення належного стану утримання зазначеного сховища не передбачено.

Також, Центральною окружною прокуратурою міста Дніпра на адресу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області направлено лист-запит від 09.09.2022 №04/54-5587ВИХ-22 щодо надання ґрунтовної інформації про умови використання споруди цивільного захисту №12899а, що розташована за адресою: м. Дніпро, пр.Поля Олександра, буд. 103, а саме: інформацію про проведенні перевірки стану готовності, експлуатації та використання захисних споруд у 2021 та січні-серпні 2022 року за участю провідного фахівця і ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, вжиті заходи; дані про складені акти (інші документи) за результатами здійснення контролю за готовністю до використання за призначенням, технічним станом захисної споруди, виконанням умов договору; які вжито заходи з метою усунення виявлених порушень.

Відповідно до листа від 19.09.2022 №4905-5733/4903 Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області повідомлено прокурора, що відповідно до вимог пункту 12 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138, здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства. Здійснення оцінки покладається на баоансоутримувачів, які є розпорядниками запитуваної інформації. Залучення фахівців структурних підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд здійснюється за зверненням балансоутримувачів. У 2021 році та січні-серпні 2022 року від балансоутримувачів захисної споруди №12899а звернень щодо проведення комісійного огляду стану готовності не надходило. З метою вжиття заходів з усунення виявлених порушень Дніпровським РУ направлено листи до балансоутримувача захисної споруди №12899а, станом на 15.09.2022 відповідей не отримано.

02.08.2023 Центральною окружною прокуратурою міста Дніпра ініційовано повторний запит до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області щодо надання ґрунтовної інформації про умови використання споруди цивільного захисту №12899а, що розташована за адресою: м. Дніпро, пр.Поля Олександра, буд. 103, в якому, окрім іншого, акцентовано, що згідно із пунктом 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, пункту 5 Указу Президента України №64/22 «Про введення воєнного стану в Україні», органи ДСНС на виконання своїх функцій з урахуванням особливостей, пов`язаних зі введенням режиму воєнного стану в Україні можуть звертатись до суду з позовами про приведення захисних споруд цивільного захисту у готовий до використання стан.

Листом від 18.08.2023 №4901-6942/4907 Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області повідомлено прокурору, що згідно з електронним обліком захисних споруд Дніпропетровської області за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 103, обліковується сховище №12899а, місткістю 200 чол., загальною площею 134кв.м., балансоутримувача ТОВ «Юіля», приватної форми власності, згідно із акту оцінки стану готовності від 08.02.2023 обмежено готове до використання за призначенням. Також повідомлено, що ДСНС не приймало рішень стосовно здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), пов`язаних з наявними погрозами, що мають негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, неготовність захисних споруд до використання за призначенням не є підставою для звернення до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

18.10.2023 Центральна окружна прокуратура міста Дніпра звернулась до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області із листом №04/54-8713ВИХ-23,в якому просила надати ґрунтовну інформацію щодо вжитих заходів по приведенню захисної споруди №12899а у стан готовності, у тому числі в судовому порядку.

25.10.2023 Центральна окружна прокуратура міста Дніпра знову звернулась до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області із листом від 04/54-8834ВИХ-23, в якому, посилаючись на невиконання балансоутримувачем вимог ч.8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту та п.10 Порядку та не приведення захисних споруд у стан готовності після початку бойових дій, що свідчить про порушення інтересів держави, та керуючись ст.23 Закону України «Про прокуратуру», просило надати копію акту за наслідками обстеження у 2023 році захисної споруди №12899а за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 103.

Відповідно до листа Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 07.11.2023 №10046-23, на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23.06.2023 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23.06.2023 року «Щодо результатів оперативних обстежень об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та вирішення проблемних питань щодо укриття населенням», введеного в дію Указом Президента України від 26.06.2023 № 353/2023, а також позапланового засідання регіональної комісії ТЕБ і НС (протокол від 01.08.2023 № 44) було створено робочі групи у складі представників місцевих органів державної влади, Головного управління Національної поліції України, Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області для проведення протягом 2023 - 2024 щоквартальних обстежень стану об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та їх доступності для населення, в тому числі для населення з обмеженими можливостями. На підставі вищезазначеного фахівці структурних підрозділів Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області у III кварталі 2023 року приймали участь у комісійному огляді об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, за результатом комісійних оглядів було складено у тому числі акти оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту які розташовані на території Центрального району Дніпропетровської області. На підставі складеного 12.09.2023 акту комісійного огляду, захисна споруда цивільного захисту 12899а яка за адресою м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 103, визначена, як обмежено готова до використання за призначенням та може обмежено використатися для укриття населення. Заходи щодо приведення об`єкта фонду захисту споруд цивільного захисту у вищі ступені готовності (у тому числі у судовому порядку) Головним управлінням не вживались.

За висновками Акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту 0 сховища №12899а від 12.09.2023, проведеного за участі фахівця Відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій Дніпровського району центру забезпечення діяльності Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, спеціаліста відділу контролю благоустрою, співробітника Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, а також головного механіка ТОВ «Юлія», станом на 12.09.2023 сховище №12899а оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням.

Також, відповідно до Акту від 12.09.2023 у ході огляду встановлено ряд порушень та надано ТОВ «ЮЛІЯ» рекомендації щодо приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням, а саме:

- виконати ремонт евакуаційного лазу;

- постійний контроль наявності поверхневих вод в приміщенні;

- прибрати біля входу горючі матеріали,

- усунути виявлені недоліки по фільтраційним матеріалам.

З акту також вбачається, що головним механіком ТОВ «Юлія» з актом ознайомлено та підписано.

Листом від 08.11.2023 №49 01-9323/49 03 Головним управлінням ДСНС у Дніпропетровській області повідомлено прокурору про відсутність підстав для здійснення заходів державного нагляду (контролю) та звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування.

Також, на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.09.2023 у справі №932/4156/22, проведено огляд захисної споруди за адресою: м. Дніпро, пр. О.Поля, буд. 103.

10.11.2023 Центральною окружною прокуратурою міста Дніпра направлено до Дніпровського районного управління ГУ ДСНС у Дніпропетровській області запит №04/54-9405ВИХ-23 щодо виявлених порушень під час огляду сховища 06.10.2023.

Відповідно до змісту листа від 21.11.2023 №10447-23 Головним управлінням ДСНС у Дніпропетровській області повідомлено прокурору, що усі виявлені недоліки зазначені в Акті оцінки стану готовності захисної споруди №12899а від 12.09.2023, складання окремих актів (довідок) по виявленим порушенням при щоквартальному комісійному огляді захисних споруд цивільного захисту не передбачено чинним законодавством.

Листом від 27.11.2023 №04/54-9917ВИХ-23 Центральною окружною прокуратурою міста Дніпра повідомлено позивача про наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру шляхом звернення Центральної окружної прокуратури міста Дніпра до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» про зобов`язання останнього до приведення захисної споруди №12899а у придатний до використання стан.

Прокурор, посилаючись на те, що, незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України та перебування захисної споруди сховища №12899а, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 103, в обмежено готовому до використання за призначенням стані вже тривалий час, а саме: з 2021 року по теперішній час, а уповноваженим органом, а саме: Головним управлінням ДСНС у Дніпропетровській області, заходів, спрямованих на приведення вказаної захисної споруди цивільного захисту у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення, не вживалось, бездіяльність балансоутримувача вказаної захисної споруди ТОВ «Юлія» прямо порушує інтереси держави та позивача в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо повноважень прокурора на звернення до суду із цим позовом.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Отже, Конституція України визначає дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону №1697-VII врегульовано питання представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Так, відповідно до частини першої статті 23 Закону №1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 Закону №1697-VII визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону №1697-VII під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:

1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);

2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справи;

5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;

6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді;

7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Частиною першою статті 24 Закону №1697-VII визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За приписами частин третьої п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, регулює Кодекс цивільного захисту України (далі КЦЗ України в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 48 частини другої статті 17-1 КЗЦ України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

За змістом частини першої статті 65 КЦЗ України державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки - це діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спрямована на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо суб`єктів, визначених статтею 65 цього Кодексу, здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок земельних ділянок, будинків, будівель, споруд, у тому числі тих, що будуються, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення та будь-якої форми власності (далі - об`єкти нагляду).

Статтею 68 КЦЗ України встановлені санкції за порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, за приписами частини першої якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга статті 68 КЦЗ України).

Відповідно до частини першої статті 69 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови:

1) з питань пожежної безпеки у разі: а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

2) з питань техногенної безпеки у разі: а) невиконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки; б) відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо здійснення заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для суб`єкта господарювання; в) непроведення в установленому порядку навчання персоналу суб`єкта господарювання діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій; г) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій; е) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; є) невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатності або відсутності, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів; ж) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; з) відсутності плану локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків на об`єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту; и) відсутності об`єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам; і) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків; ї) відсутності або несправності на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення; й) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; к) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; л) неготовності осіб, які обслуговують об`єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації аварій та їх наслідків до дій із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; м) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки угоди про страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їхньому майну, іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або небезпечною подією; н) порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами; о) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16, однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року в справі №240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке.

«…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, Суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.».

У справі, що розглядається, прокурором обґрунтовано наявність правових підстав для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області, у зв`язку із не вжиттям ним, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача з приведення захисної споруди (укриття) у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Так, відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За змістом пункту 3 вказаного Положення, одними із основних завдань ДСНС є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС організовує здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням, веде загальнодержавний електронний облік захисних споруд цивільного захисту; здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, іншими юридичними особами; перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти; організовує та проводить перевірку стану готовності функціональних і територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту та відповідних органів управління ними до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій; складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов`язкові для виконання розпорядчі документи, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту (пункт 4 Положення).

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Згідно із пунктом 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС №3 від 04.02.2013 (у редакції наказу ДСНС №661 від 12.11.2018) Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 3 цього Положення основними завданнями Головного управління на відповідній території є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Також, за змістом пункту 4 Положення №3 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території:

здійснює повноваження постійно діючого органу управління цивільного захисту у складі територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту (далі ЄДС ЦЗ);

бере участь у заходах щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку (у тому числі з використанням спеціального програмного забезпечення), забезпечує разом з місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням, проведення їх інвентаризації;

складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Виходячи із викладеного, органом, уповноваженим на здійснення нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо утримання захисних споруд на території міста Дніпра Дніпропетровської області є ГУ ДСНС у Дніпропетровській області.

Також, відповідно до положень пункту 12 Розділу «Утримання фонду захисних споруд» Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10.03.2017, здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства.

Положенням статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

При цьому, звернення органів місцевого самоврядування до адміністративного суду з позовами щодо зобов`язання балансоутримувачів привести у належний стан, придатний до використання за призначенням, захисних споруд, чинним законодавством не передбачено.

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом - КЦЗ, приписами якого передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Крім того, до повноважень ДСНС належить видання розпорядчих документів (приписів, розпоряджень, постанов) підконтрольним суб`єктам господарювання (як в цьому випадку).

Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21.04.2021 № 2228-IX з Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Поряд із цим, вказаним Законом від 21.04.2021 року № 2228-IX Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якою такий суб`єкт владних повноважень:

-реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд (пункт 16);

-звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 48);

-перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти (пункт 51).

Застосування заходів реагування, визначених статтею 68 КЦЗ України, це установлений законом спосіб спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органами ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, з боку уповноваженого органу.

В інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

В приведеній постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19 Верховним Судом також зроблено наступний правовий висновок:

«З огляду на вищезазначене, положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:

- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі (як от у Кабінету Міністрів України), не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено.».

В цьому випадку дійсно, звернення ДСНС з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених КЦЗ України, чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в справі №240/401/19, стосовно того, що прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом, а також, що звернення прокурора до суду в порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як захист життя та здоров`я людей у період збройної агресії проти України, тому суд доходить до висновку, що за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з таким позовом (зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності захисну споруду) до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, враховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави та має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства, суд доходить висновку про доведеність підстав для звернення прокурора з цим позовом, а доводи відповідача про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з цим позовом безпідставні.

З огляду на те, що у даному випадку судом встановлено наявність у прокурора, як у суб`єкта владних повноважень, права звернення до суду з цим позовом відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», то Товариство з обмеженою відповідальністю «Юлія» у розумінні приписів пункту 5 частини п`ятої статті 46 КАС України може бути відповідачем у такій справі, з огляду також на встановлення судом та не заперечення відповідачем тої обставини, що саме він є балансоутримувачем захисної споруди, щодо приведення якої в належний та придатний до використання стан точиться цей спір між сторонами.

Щодо суті позовних вимог.

Приписами частини першої статті 20 КЦЗ України визначено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання, інших юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти господарювання) у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно з частиною першою статті 32 КЦЗ України сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

Положеннями частини четвертої статті 32 КЦЗ України передбачено, що для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Згідно з частиною п`ятою статті 32 КЦЗ України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною сьомою статті 32 КЦЗ України встановлено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

За правилами частини восьмої статті 32 КЦЗ України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку, визначений Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі Порядок №138).

Відповідно до пункту 4 Порядку №138 Фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Пунктом 9 Порядку №138 визначено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

Згідно з пунктом 10 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС (пункт 11 Порядку №138).

Згідно з пунктом 12 Порядку №138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 затверджені Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі Вимоги), за приписами пункту 1 Розділу ІІ «Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд» яких споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Положеннями пункту 7, 8, 11 Розділу ІІ Вимог визначено, що споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані.

Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Заміна окремих вузлів та агрегатів обладнання захисних споруд не має погіршувати технічних характеристик інженерних систем та систем життєзабезпечення.

Споруди фонду захисних споруд мають захищатися від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами.

У приміщеннях споруд фонду захисних споруд забороняється зберігати або використовувати легкозаймисті, небезпечні хімічні та радіоактивні речовини.

Положеннями Підрозділу 2 «Оцінка стану готовності захисних споруд до використання за призначенням» Розділу VІ «Організація заходів з утримання, експлуатації та обслуговування захисних споруд» Вимог визначено, що для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - нагляд).

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Розділу VI Вимог за результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 Розділу VI Вимог про результати щорічних оцінок стану готовності, здійснених без залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС, балансоутримувачі інформують вищезазначені органи і підрозділи з наданням копій актів, складених за їх результатами.

За змістом підпункту 9 пункту 2 Розділу VI Вимог за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Відповідно до пункту 6 Розділу VIII «Особливості організації утримання та експлуатації окремих захисних споруд» Вимог балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ.

Отже, з аналізу наведених норм чинного законодавства слідує, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено Кодексом цивільного захисту України та Порядком №138.

Враховуючи, що обов`язок забезпечення утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється тими суб`єктами, на балансі яких перебуває такий об`єкт, а відповідно до матеріалів справи балансоутримувачем захисної споруди сховища №12899а є саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Юлія», то саме на відповідача покладено обов`язок із забезпечення підтримання стану такої захисної споруди у готовності до використання.

Суд зазначає, що факт знаходження захисної споруди цивільного захисту - сховища №12899а в обмежено придатному до використання стані не є спірним питанням, відповідачем фактично не заперечується та встановлений актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 23.03.2021, 08.02.2023 та 12.09.2023.

Крім того, відповідно до акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №12899а, від 12.09.2023, комісією у складі фахівця Відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій Дніпровського району центру забезпечення діяльності Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, головного спеціаліста відділу контролю благоустрою, співробітника Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та головного механіка ТОВ «Юлія», проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання сховища №12899а, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул.О.Поля, 103, що належить ТОВ «Юлія», та встановлено, що електроручні вентилятори не працюють, двигуни потребують обслуговування; фільтрів-поглиначів - не має (відслужили строки експлуатації); клапанів надмірного тиску (КНТ) - не має; приладу надмірного тиску - не має; системи регенерації повітря - не має; на регенераторні патрони (РП-100) встановлений термін придатності закінчився; останніх лабораторних досліджень якості питної води у баках - не має; насоси відкачування стан не робочий; запірна арматура потребує обслуговуванню, нумерація відсутня; справність системи оповіщення відсутня; справність системи зв`язку та оповіщення не має; стаціонарних телефонів не має апаратів; стан гідроізоляції за зовнішніми ознаками є порушення, просочування поверхневих вод, укомплектованість пожежних кранів не має; труби системи пожежогасіння не має; вимоги з експлуатації фільтровентиляційного та інженерного обладнання не має; журнал результатів оглядів та контрольних перевірок фільтрів-поглиначів, фільтрів гопколітових, приладів регенерації та підпору повітря не має; формуляр фільтровентиляційних агрегатів не має; експлуатаційні схеми систем життєзабезпечення із зазначенням пристроїв для відключення вентиляції (повітропостачання) не має; порядок перевірки сховища на герметичність не має; довідка про перевірку сховища на герметичність не має; список особового складу формування з обслуговування споруди не має, а також не проводились результати перевірки експлуатації захисної споруди в режимі сховища протягом 6 годин з перевіркою роботи у режимах чистої вентиляції та фільтровентиляції, які у своїй сукупності беззаперечно свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юлія» свої зобов`язання щодо утримання споруди цивільного захисту сховища №12899а, не виконує, внаслідок чого у готовий до використання стан вказане сховище так і не приведено й станом на теперішній час.

Доводи представника відповідача у відзиві на те, що відповідачем вчинялись активні дії щодо приведення захисної споруди у стан готовності, зокрема: виконано ремонт евакуаційного лазу; проводиться постійний контроль наявності поверхневих вод; на момент подачі відзиву поверхневі води відсутні; прибрані біля входу горючі матеріали, не можуть бути прийняті судом, оскільки належних та допустимих доказів відповідному відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

Поряд з цим, відсутність доказів вчинення відповідачем заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди сховища №12899а свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров`ю людей та призвести до незворотних наслідків.

Приписами статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суд враховує те, що в умовах військової агресії російської федерації проти України недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

З урахування викладеного, суд наголошує, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» щодо невжиття заходів у приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №12899а, що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 103, та, відповідно, у зв`язку із невиконанням відповідачем такого обов`язку у добровільному порядку, суд доходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання останнього вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №№12899а, що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр.Олександра Поля, 103, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, підстави для розподілу таких витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Центральної окружної прокуратури міста Дніпра (код ЄДРПОУ 02909938, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Архітектора Олега Петрова, 23) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Короленка, 4) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» (код ЄДРПОУ 00308413, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Олександра Поля, 103) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» (код ЄДРПОУ 00308413, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Олександра Поля, 103) щодо невжиття заходів у приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №12899а, що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр.Олександра Поля, 103, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Юлія» (код ЄДРПОУ 00308413, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Олександра Поля, 103) вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №12899а, що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр.Олександра Поля, 103, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова