Ухвала

від 01.01.2024 по справі 500/6583/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/6583/23

01 січня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представників відповідачів про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України, у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС України у Тернопільській області №8814963/32481905 від 16.05.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №141 від 27.02.2023 в ЄРПН;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС України у Тернопільській області №8814964/32481905 від 16.05.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №60 від 13.03.2023 в ЄРПН;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС України у Тернопільській області №8814965/32481905 від 16.05.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №91 від 15.03.2023 в ЄРПН;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС України у Тернопільській області №8814966/32481905 від 16.05.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 03.04.2023 в ЄРПН;

зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №141 від 27.02.2023, податкову накладну №60 від 13.03.2023, податкову накладну №91 від 15.03.2023 та податкову накладну №8 від 03.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх направлення.

Ухвалою судді від 16.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На адресу суду надійшло клопотання представників відповідачів про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявленого клопотання контролюючим органом вказано, що дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин по справі. Зазначено, що характер даних спірних правовідносин становить значний суспільний інтерес та фундаментальне значення для контролюючого органу, оскільки механізм відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування створений задля запобігання формуванню фіктивного податкового кредиту та уникнення від оподаткування і запобіганню ризикам у фінансовій сфері, при використанні якого, контролюючий орган здійснює дослідження великого обсягу аналітичної інформації .

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частин першої - третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина друга статті 257 КАС України).

Таким чином, законодавець передбачив, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини третьої статті 257 КАС України при наявності обґрунтованого клопотання сторони, врахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного (з викликом учасників справи чи без) чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотання позивача суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, суд наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, а законодавець у частині четвертій статті 257 КАС України лише зробив деякі винятки, вичерпний перелік яких в ній зазначено.

Суд звертає увагу, що в порушення вимог частини першої статті 167 КАС України, клопотання представника відповідача не містить належних підстав, не вказано, які конкретні "обставини" даної судової справи зумовлюють необхідність проведення її розгляду за правилами загального позовного провадження.

Водночас, така категорія справ не визначена у переліку частини четвертої статті 257 КАС України, який забороняє розгляд деяких категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження.

Як показує практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.83 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, на думку Суду, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім; заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, суд вважає, що вказаний спір може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що клопотання представників відповідачів про розгляд даної судової справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає з підстав його необґрунтованості.

Керуючись статтями 4, 12, 167, 248, 257, 262, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про розгляд справи №500/6583/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, зобов`язання вчинити певні дії за правилами загального позовного провадження відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяБаб`юк П.М.