Рішення

від 05.11.2007 по справі 9/302-07-8180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/302-07-8180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2007 р.Справа  № 9/302-07-8180

За позовом:           Спільного українсько-молдавського підприємства „Олімпія” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вектор”

Про розірвання договору оренди та визнання права власності                    

Суддя Бакланова Н.В.

Представники:

від позивача: Мхітарян О.С.          дов. №27-Д-01 від 15.10.2007р.

від відповідача: не з'явився           

СУТЬ СПОРУ: позивач – Спільне українсько-молдавське підприємство „Олімпія” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вектор” з позовом про розірвання договору оренди комплексу будівель та споруд дитячого оздоровчого табору „Ізвод”, розташованих за адресою:  Одеська область Білгород-Дністровський район смт. Сергіївка вул. Гагаріна, 19, який укладено 18.10.1997р.  між Спільним українсько-молдавським підприємством „Олімпія” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вектор” та визнання за Спільним українсько-молдавським підприємством „Олімпія” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю права власності на нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд дитячого оздоровчого табору „Ізвод”, розташованих за адресою:  Одеська область Білгород-Дністровський район смт. Сергіївка вул. Гагаріна, 19 .

Відповідач був належним чином повідомлений про час  та місце судового розгляду, однак його представник не з'явився у судове засідання а направив лист, згідно якого позовні вимоги не визнає та просить розглянути справу без участі його представника .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

Спільне Українсько-Молдавське підприємство «ОЛІМПІЯ»у формі товариства з обмеженою відповідальністю  діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію  суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, виданого Білгород-Дністровським міськвиконкомом від 02.06.1999р., Статуту підприємства (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого рішенням Білгород-Дністровського міської Ради народних депутатів №717 від 20.05.1993р.

Відповідно до п. 1.1. Статуту СП «Олімпія» створено засновниками на базі дитячого оздоровчого табору «Ізвор», яка належить Республіканському комітету   профспілки   робітників   державних   та   суспільних   служб   Молдови, розташованого за адресою:  Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка.          

Пунктом 2.1. Статуту СП «Олімпія»(в редакції статуту, зареєстрованого виконкомом    Білгород-Дністровської   міськради    за    №04056799Ю0010150    від 02.06.1999р.) зазначено, що останнє створено на базі дитячого оздоровчого табору „Ізвод”, яке належить Федерації Профспілок робітників державних та суспільних служб    Молдови,  розташованого  за    адресою:  Одеська    область,    Білгород-Дністровський район смт. Сергіївка вул. Гагаріна, 19.

Згідно п.2.3 вказаного Статуту (в редакції статуту, зареєстрованого виконкомом Білгород-Дністровської міськради за №04056799Ю0010150 від 02.06.1999р.) засновником СП «Олімпія»являється, зокрема, Федерація Профспілок робітників державних та суспільних служб Республіки Молдова.

В подальшому між СП «Олімпія»та ТОВ «Вектор»був укладений договір оренди від 18.10.1997р., відповідно до умов якого СП «Олімпія»(орендодавець) передає, а ТОВ «Вектор»(орендар) приймає в оренду комплекс будівель та споруд дитячого оздоровчого табору «Ізвор», розташованих за адресою: Україна, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Сергіївка, вул. Гагаріна, 19, а також майно та обладнання.

Відповідно до умов п.п.3.1-3.3., 3.5. даного договору орендною платою є виділення Орендодавцю 25 місць в заїзд без оплати, а також одночасна сплата в розмірі 50% від прибутку за підсумками фінансового року. У випадку своєчасної, за два місяці, часткової чи разової відмови Орендодавця від виділених орендарем путівок, останній перераховує першому їх вартість. У випадку невикористання виділених путівок Орендодавцем без своєчасної, за два місяці, відмови від їх використання, Орендодавець погашає Орендодавцю їх вартість. Можливі зміни орендної плати й строки її сплати обумовлюються Орендарем і Орендодавцем й оформлюються додатковою угодою.

Пунктом 6.1. Договору оренди передбачено, що строк дії договору визначається з 18.10.1997р. по 31.12.2012р.

Однак, з курортного сезону 2005 року відповідач своїх обов'язків щодо сплати орендної платні в порядку, передбаченому умовами договору оренди, не здійснює та від виконання даних обов'язків відмовляється.

Позивач неодноразово письмово звертався до відповідача з вимогою погасити вартість невикористаних путівок на дитячому оздоровчому таборі «Ізвор»та сплатити п'ятдесят відсотків від прибутку за підсумками фінансового року. Але відповідач до цього часу ніякої відповіді на письмові вимоги не надав та вимог позивача про належне виконання умов договору оренди не виконав.

Окрім цього, відповідач відмовляється від повернення позивачу орендного

майна, так як вважає себе власником цього майна з тих підстав, що останнім зроблено

капітальний ремонт будівлі та вартість невідокремлюваних поліпшувань спірного

нерухомого майна значно перебільшує первинну вартість цього майна на момент

укладення договору оренди.

Такі дії відповідача, на думку позивача, порушують охоронювані законом права та інтереси позивача виходячи з наступних обставин.

Згідно п.3.8. договору оренди витрати, понесені орендарем  з підготовки комплексу до сезону,  на поточний або капітальний ремонт, реконструкцію будівель, споруд та обладнання, підтверджені актами приймання-передачі робіт і відповідними фінансовими документами, розглянутими й затвердженими Радою засновників СП «Олімпія», придбання інвентарю та обладнання становляться долею орендаря в загальній вартості будівель, споруд, майна й обладнання комплексу, яка в подальшому може бути повернута орендарю в натуральному чи грошовому вигляді з урахуванням строків зносу.

З наведеної умови договору оренди та взагалі з будь-яких умов цього договору не вбачається, що відповідач має можливість набути у власність орендне майно, навіть на підставі здійснення ним погоджених з позивачем капітальних ремонтних робіт, вартість яких значно перебільшить балансову або ринкову вартість спірного орендного майна.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з'ясування і доведеність, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідно до ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав і інтересів встановлені, зокрема, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, які набрали чинності з 01.01.2004р.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як було встановлено господарським судом, 18.10.1997року між  позивачем та відповідачем було укладено договір оренди, відповідно до умов якого сторони прийняли на себе певні обов'язки та мають відповідні права за цим договором.

          Ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

          Згідно п. 1.1. розділу 1 договору оренди  від 18.10.1997р., його предметом є передача орендодавцем орендарю у оренду  певне нерухоме майно. Тобто договір оренди  від 18.10.1997р. є платним, істотною умовою якого є умова про його ціну, яка визначена п. 3.1. договору оренди нежитлового приміщення від 18.10.1997р.

Враховуючи те, що відповідач в супереч п. п. 3.1.-3.3., 3.5 договору оренди від 18.10.1997р. відмовився від виконання свого обов'язку і на письмову вимогу позивача так і не сплатив йому орендну плату, господарський суд  приймає до уваги ствердження позивача про  порушення відповідачем істотних умов договору оренди нежитлового приміщення від 18.10.1997р.

          Частиною другою статті 651 ЦК України передбачена можливість зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору. Тобто, крім можливих значних додаткових витрат, неотримання прибутку, а також інші наслідки, які істотною мірою впливають на інтереси сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не отримує від відповідача суму орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 18.10.1997р. (більше ніж три місяця поспіль), на отримання якої він розраховував при укладенні договору оренди нежитлового приміщення від 18.10.1997р. Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідач грубо порушив свої зобов'язання, що передбачені п.п.3.1-3.3., 3.5. договору оренди та регулюють порядок нарахування і оплати оренди, шляхом односторонньої та безпідставної відмови від виконання цих зобов'язань.

Стаття 611 ЦК України регулює питання щодо правових наслідків порушення зобов'язання та встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За таких обставин та враховуючи вищевказані вимоги чинного законодавства України, господарський суд має всі підстави для розірвання договору оренди в судовому порядку, оскільки відповідачем істотно порушені умови спірного договору оренди, внаслідок чого позивач значною мірою позбавився прибутку від оренди власного нерухомого майна, на який він розраховував при укладені даного договору.

Отже, за таких обставин, вимога позивача щодо розірвання договору оренди  від 18.10.1997р. є правомірною та підлягає задоволенню.

Як вбачається з документів наданих позивачем господарському суду, відповідно до ст. 328, ч. 1 ст. 334  ЦК України, позивач набув право власності на комплекс будівель та споруд дитячого оздоровчого табору „Ізвод”, розташованих за адресою:  Одеська область Білгород-Дністровський район смт. Сергіївка вул. Гагаріна, 19 .

Частиною другою статті 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підставою для внесення Федерацією Профспілок робітників державних та суспільних служб Республіки Молдова вказаного нерухомого майна до Статутного фонду СП «Олімпія»являються: розпорядження Ради Міністрів Молдавської РСР №101-р від 15.05.1976р., згідно якого Управління справами Ради Міністрів Молдавської РСР зобов'язано передати Республіканському комітету профспілки робітників державних установ завершений будівництвом на курорті «Сергіївка»піонерський табір на 320 місць, вартістю 1059 тис. руб.; - акт державної прийомки в експлуатацію закінченого будівництвом будинку, споруди піонерського табору «Ленінець»на курорті «Сергіївка», затвердженого управляючим справами Ради міністрів Молдавської РСР №5-11 від 28.06.1976р.; - рішення виконавчого комітету Сергіївської селищної ради №76 від 11.09.1998р. про оформлення права власності на дитячий оздоровчий табір «Ізвор»/колишній п/т «Ленінець»/ за Федерацією Профспілок робітників державних та суспільних служб Республіки Молдова; Свідоцтво на право власності від 11.09.1998р. за Федерацією Профспілок робітників державних та суспільних служб Республіки Молдова на комплекс зданій дитячого оздоровчого табору «Ізвор», розташованого в смт Сергіївка, вул. Гагаріна, 19, який в цілому складається з адміністративної будівлі №1, душових №2, бойлерної №3, складу №4, спальних корпусів №№5-8, 14, будинків літнього клубу №9, харчоблоку №10, літньої столової №11, туалетів №№12, 13, підвалу №15.

Відповідно до приписів ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.85 ГК України, господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Таким чином, враховуючи вищенаведені правові норми та ті обставини, що комплекс зданій дитячого оздоровчого табору «Ізвор»був переданий Федерацією Профспілок робітників державних та суспільних служб Республіки Молдова до Статутного фонду СП «Олімпія», саме останнє являється законним власником вказаного нерухомого майна.

          Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і відповідно тільки власник може володіти, користуватися і розпоряджатися майном, а не орендар. В зв'язку з чим, господарський суд вважає, що ствердження відповідача про наявність в нього можливості володіти, користуватися і розпоряджатися орендованим майном, свідчить про оспорювання відповідачем права власності позивача на нерухоме майно.

          Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути  позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном.

          Також ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За таких обставин, вимога позивача щодо визнання за ним права власності на нерухоме майно, а саме комплекс будівель та споруд дитячого оздоровчого табору „Ізвод”, розташованих за адресою:  Одеська область Білгород-Дністровський район смт. Сергіївка вул. Гагаріна, 19, є правомірною та підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Розірвати договір оренди комплексу будівель та споруд дитячого оздоровчого табору “Ізвор” від 18.10.1997р., укладений між СП «Олімпія»та ТОВ «Вектор».

3.          Визнати за Спільним українсько-молдавським підприємством „Олімпія” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67780 Одеська область м. Білгород-Дністровський смт. Сергіївка вул. Гагаріна, 1, код 20007850) права власності на нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд дитячого оздоровчого табору „Ізвор”, розташованих за адресою:  Одеська область Білгород-Дністровський район смт. Сергіївка вул. Гагаріна, 19.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор” (67780 Одеська область м. Білгород-Дністровський смт. Сергіївка вул. Гагаріна, 1, код 1906125) на користь Спільного українсько-молдавського підприємства „Олімпія” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67780 Одеська область м. Білгород-Дністровський смт. Сергіївка вул. Гагаріна, 1, код 20007850)витрати по сплаті держмита у сумі 85 /вісімдесят п'ять/ грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Бакланова Н.В.