Постанова

від 17.03.2008 по справі 9/302-07-8180

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 17 березня 2008 р.                                                                                   

№

9/302-07-8180 

Вищий господарський

суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів

Шевчук

С.Р. (доповідач), Владимиренко С.В., Бернацької Ж.О.

розглянувши

 касаційну скаргу

ОСОБА_1

на

рішення   у справі

господарського

суду Одеської області  від 

05.11.2007 р.  №

9/302-07-8180

за

позовом  до про 

Спільного

українсько-молдавського підприємства "Олімпія" у формі товариства з

обмеженою відповідальністю   Товариства

з обмеженою відповідальністю"Вектор" розірвання договору оренди та

визнання права власності

В

судовому засіданні взяли участь представники:

-

позивача: не з'явився;

-

відповідача: не з'явився;

-

скаржника:  не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Одеської області від 05.11.2007р. у справі          № 9/302-07-8180  позов задоволено,  розірвано договір оренди комплексу будівель

та споруд дитячого оздоровчого табору "Ізвор"  від 18.10.1997р., укладений між СП

"Олімпія" та ТОВ "Вектор". Визнано  за Спільним українсько-молдавським

підприємством "Олімпія" у вигляді товариства  з обмеженою відповідальністю право власності

на нерухоме майно, а саме: комплекс 

будівель та споруд дитячого оздоровчого табору "Ізвор",

розташованих за адресою: Одеська область Білгород-Дністровський район смт.

Сергіївка, вул. Гагаріна, 19. Стягнуто  з

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор" на користь Спільного

українсько-молдавського підприємства "Олімпія" у вигляді

товариства  з обмеженою відповідальністю

витрати по сплаті держмита у сумі 85 грн. та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_1

у своїй  касаційній скарзі, поданій до

Вищого господарського суду України, просить скасувати рішення господарського

суду Одеської області від 05.11.2007р. у справі № 9/302-07-8180, посилаючись на

те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального та матеріального

права, зокрема, прийняте рішення від 05.11.2007 року  стосується її прав і обов'язків, оскільки

вона є кредитором зазначеного нерухомого майна, 

крім того її  не було залучено до

участі у справі, що згідно зі  ст. 11110

 ГПК України є підставою для  скасування оскаржуваного рішення.

На

думку скаржника, господарським судом Одеської області не було враховано, що

рішенням виконавчого комітету Сергіївської селищної ради № 384 від 02.08.2000

р., цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору "Ізвор",

розташований за адресою: Одеська область Білгород-Дністровський район смт.

Сергіївка, вул. Гагаріна, 19 було прийнято у комунальну власність. На підставі

даного рішення було видано Свідоцтво про права власності Сергіївської селищної

ради на комплекс споруд дитячого оздоровчого табору "Ізвор", яке

29.09.2000р. було зареєстровано Білгород-Дністровським  бюро технічної інвентаризації. 12.03.2002р.

Сергіївська селищна рада і ТОВ "Вектор", в особі генерального директора

Іванова В.О., уклали договір купівлі-продажу 

дитячого  оздоровчого табору

"Ізвор". ЗАТ КБ "Приватбанк" надав Іванову В.О. кредит  у сумі 80000 доларів США. А згідно

рішення  загальних зборів  засновників, протокол № 1 від 25.01.2003р.,

ТОВ "Вектор" виступило майновим поручителем зобов'язань Іванова

В.О.  перед ЗАТ КБ

"Приватбанк".  Рішенням

господарського суду Одеської області  від

25.02.2004р., яке набрало законної сили, зазначений договір було розірвано

через невиконання ТОВ "Вектор" зобов'язань по оплаті придбаного у

власність майна.

В

судове засідання представники сторін  та

скаржника не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату  та місце судового розгляду  справи сторони були повідомлені своєчасно та

належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути

касаційну скаргу  у відсутності

зазначених представників сторін.

За   розпорядженням Заступника  Голови    

Вищого   господарського суду

України   Шульги О.Ф. від  14.03.2008 р. у справі № 9/302-07-8180  змінено колегію суддів: Шевчук

С.Р.-головуючий (доповідач), Владимиренко С.В., 

              Бернацька Ж.О.

Заслухавши

доповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом Одеської

області  норм матеріального і

процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх

встановлення у рішенні господарського суду Одеської області від 05.11.2007р.,

колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна

скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом

першої інстанції встановлено, що правовідносини сторін були врегульовані

договором оренди від 18.10.1997р. В зв'язку з неналежним виконанням своїх

зобов'язань по договору, зокрема: в зв'язку з несплатою орендної плати

більше  ніж три місяці,суд дійшов

висновку про підставність вимог про розірвання договору.

Крім

того, суд дійшов висновку, що позивач СП "Олімпія"  набув право власності на комплекс будівель та

споруд дитячого оздоровчого табору "Ізвор", розташованих за адресою:

Одеська область Білгород-Дністровський район смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 19

згідно ст. ст. 328, ч. 1 ст. 334 ЦК України. Підставою для внесення Федерацією

Профспілок робітників державних та суспільних служб Республіки Молдова

вказаного нерухомого майна до статутного фонду СП "Олімпія" є:

розпорядження Ради Міністрів Молдавської РСР № 101-р від 15.05.1976р., згідно

якого Управління справами Ради Міністрів Молдавської РСР зобов'язано передати

Республіканському комітету профспілки робітників державних  завершений будівництвом на курорті

"Сергіївка" піонерський табір на 320 місць, вартістю 1059 тис. руб.;

- акт державної прийомки в експлуатацію закінченого будівництвом будинку,

споруди піонерського табору "Ленінець" на курорті

"Сергіївка", затвердженого управляючим справами Ради Міністрів

Молдавської РСР № 5-11 від 28.06.1976р.; - рішення виконавчого комітету

Сергіївської селищної ради № 76 від 11.09.1998р. про оформлення права власності

на дитячий оздоровчий табір "Ізвор" за Федерацією  Профспілок робітників державних та суспільних

служб Республіки Молдова; Свідоцтво на право власності від 11.09.1998р.  за Федерацією 

Профспілок робітників державних та суспільних служб Республіки Молдова

на комплекс будівель та споруд дитячого оздоровчого табору "Ізвор",

розташованих за адресою: Одеська область Білгород-Дністровський район смт.

Сергіївка, вул. Гагаріна, 19, який  в

цілому складається з адміністративної будівлі № 1, душових  № 2, бойлерної № 3, складу №4, спальних

корпусів №№5-8, 14, будинків літнього клубу №9, харчоблоку № 10, літньої

столової № 11, туалетів №№12, 13, підвалу №15.

На

думку господарського суду Одеської області, оскільки комплекс будівель та

споруд дитячого оздоровчого табору "Ізвор" був переданий

Федерацією  Профспілок робітників

державних та суспільних служб Республіки Молдова до статутного фонду СП

"Олімпія", то саме воно і  є

законним власником вказаного нерухомого майна.

Скаржник

стверджує, що 10.02.2004р. між ЗАТ КБ "Приватбанк" нею було укладено

договір поручительства № 10896/L/P/1, згідно умов якого вона виступила

поручителем виконання боржником -Івановим В.О., зобов'язань за кредитним

договором № 10896 /L від 06.02.2003р. і додаткової угоди № 1 від 11.02.2003р.

На

вимоги ЗАТ КБ "Приватбанк" поручитель 

ОСОБА_1 повністю виконала зобов'язання Іванова В.О. по договорах і

виплатила банку суму кредиту, відсотки за прострочення виконання зобов'язання і

суму пені, що усього складає т615164,958 грн., і є еквівалентом 120620,58

доларів США. Також ОСОБА_1 виплатила Сергіївській селищній раді 465 000 грн. за

дитячий табір "Ізвор", несплачені ТОВ "Вектор" за договором

купівлі-продажу. Від 12.03.2002р. Тобто, згідно ст.ст.  19, 20 Закону України про заставу"

ОСОБА_1 набула право звернення стягнення на предмет застави, оскільки,

зобов'язання боржника        Іванова В.О.

не були виконані.

Крім

того, оскаржуване рішення прямо стосується реалізації прав кредитора  ОСОБА_1 на зазначене нерухоме майно, інтереси

якої захищаються Законом України  “Про

заставу” та Цивільним кодексом України, однак її  не було залучено до участі у цій справі .

Відповідно

до п.3 ч.2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права

є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови

апеляційного господарського суду, якщо: господарський суд прийняв рішення або

постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі

у справі.

Враховуючи

вищезазначене та приймаючи до уваги, що господарським судом  Одеської області в порушення ст. 43 ГПК

України не були всебічно і повно розглянуто обставини справи, та виходячи з

повноважень касаційної інстанції щодо перевірки повноти встановлення обставин

справи у рішенні господарського суду, передбачених ч.2 ст. 1115 ГПК

України, відсутність якої унеможливлює правильність застосування норм

матеріального права при вирішенні спору, колегія   суддів Вищого господарського суду України

дійшла висновку, що прийняте у справі судове рішення підлягає скасуванню, а

справа передачі на новий розгляд.

При

новому розгляді справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене,

всебічно і повно встановити обставини справи та в залежності від встановленого,

відповідно до чинного законодавства вирішити спір.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112  Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу  ОСОБА_1  задовольнити.

Рішення  господарського суду Одеської  області від 05.11.2007р. у справі         № 9/302-07-8180 скасувати, а справу №

9/302-07-8180 передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області

в іншому складі суду.

Головуючий                                                                    

           Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                               

Владимиренко С.В.

С у д д я                                                                                           

Бернацька Ж.О.