Рішення

від 01.01.2024 по справі 201/13806/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/13806/23

Провадження № 2/201/4214/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

01 січня 2024 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького регіонального центру з гідрометеорології про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, поновлення дії трудового договору,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2023 (а.с. 60) ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Донецького регіонального центру з гідрометеорології (далі - Донецький РЦГМ) про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, поновлення дії трудового договору (а.с. 2-9).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 14.11.2023 відкрите провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 63).

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що з 01.08.2018 працює на посаді інженера з охорони праці 1 категорії Донецького РЦГМ.

У зв`язку зі збройною агресією проти України вимушено виїхала до м. Дніпра, з 11.05.2022 є внутрішньо переміщеною особою.

06.09.2022 начальником Донецького РЦГМ повідомлено працівникам про часткове зупинення роботи Донецького РЦГМ та оголошення простою станом на 05.09.2022.

06.10.2022 наказом начальника Донецького РЦГМ № НК-12/995 припинений простій, оголошений відповідно до ст. 113 КЗпП України для позивачки з 10.10.2022.

06.10.2022 наказом Донецького РЦГМ № НК-13/995 у зв`язку з неможливістю виконання Донецьким РЦГМ функцій та завдань у м. Маріуполь Донецької області через збройну агресію рф проти України, з 10.10.2022 на період оголошення воєнного стану на території України змінено адресу робочого місця ОСОБА_1 з 87510 Донецька область м. Маріуполь вул. Гагаріна, буд. 5 , на 49044 м. Дніпро, вул. Гоголя, 19 (адміністративна будівля Дніпропетровського РЦГМ) з забезпеченням оплати заробітної плати відповідно до штатного розпису та установлення режиму роботи.

28.04.2023 наказом Донецького РЦГМ № НК-29/995 наказ Донецького РЦГМ від 06.10.2022 № НК-12/995 «Про припинення простою для ОСОБА_1 » та наказ Донецького РЦГМ від 06.10.2022 № НК-13/995 «Про тимчасову зміну робочого місця ОСОБА_1 » вважати такими, що втратили чинність, знову оголошено простій не з вини працівника ОСОБА_1 з 01.05.2023 по 31.05.2023.

Позивачка не погоджувалася із цим наказом, тому зверталася до відповідача із заявами про його скасування, оскільки його зміст суперечив дійсним обставинам справи, також зверталася за роз`ясненнями до Українського гідрометеорологічного центру.

22.09.2023 наказом Донецького РЦГМ № НС-37/995 призупинена робота структурних підрозділів Донецького РЦГМ.

26.09.2023 позивачка отримала повідомлення від Донецького РЦГМ № 995-01-422/995 про зміну істотних умов праці, яким проінформовано про те, що наказом Донецького РЦГМ від 26.09.2023 № НС-88/995 «Про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 » з 01.10.2023 до відновлення можливості надавати роботу та виконувати посадові обов`язки у м. Маріуполі, позивачці змінено істотні умови праці: забезпечено робоче місце у м. Києві з подальшим виконанням посадових обов`язків, обумовлених трудовим договором, із дотриманням попереднього графіка роботи та раніше встановлених умов праці. У разі відмови або невиходу на роботу, на умовах змінених істотних умов праці, з ОСОБА_1 буде призупинено дію трудового договору.

Позивачка направляла двічі заяви про готовність виконувати свої посадові обов`язки дистанційно у зв`язку з відсутністю житла в м. Києві та переведення з простою на роботу дистанційно, однак 29.09.2023 та 02.10.2023 відповідачем відмовлено у переведенні у режим дистанційної роботи, із посиланням на те, що роботодавець повинен дотримуватися вимог чинного законодавства України, умов колективного і трудового договору.

02.10.2023 направила запит до Донецького РЦГМ з проханням надати роз`яснення чинного законодавства України, колективного та трудового договору, на підставі яких приймається рішення про відмову у режимі дистанційної роботи. Також зверталася зі скаргою до Державної служби України з питань праці щодо відмови переведення у режим дистанційної роботи

03.10.2023 отримала повідомлення відповідача про призупинення дії трудового договору відповідно до наказу № НК-101/995 від 03.10.2023 Донецького і РЦГМ з 03.10.2023 до припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Вважає наказ про призупинення дії трудового договору незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. Проте позивачка може виконувати роботу за місцем фактичного проживання у м. Дніпрі, також може працювати дистанційно з дотриманням встановлених умов праці.

На підставі викладеного, просила визнати незаконним та скасувати наказ начальника Донецького РЦГМ від 03.10.2023 № НК-101/995 в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 , інженером з охорони праці 1 к Донецького регіонального центру з гідрометеорології, поновити з 03 жовтня 2023 року дію трудового договору.

Відповідач - Донецький РЦГМ позовні вимоги не визнав. 04.12.2023 представник відповідача Попова М.Г. (діє на підставі витягу з ЄДР - а.с. 88) надала відзив на позовну заяву (а.с. 81-87), у якому відповідач не погодився із доводами позивачки про наявність підстав для скасування наказу. Зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну з 24.02.2022 в умовах ведення активних бойових дій на території Донецької області, тимчасовою окупацією м. Маріуполя з 20.05.2022 діяльність Донецького РЦГМ суттєво ускладнилась. Управління та керування установою із центрального офісу Донецького РЦГМ.

Наказом Донецького РЦГМ від 23.08.2022 № 409 «Про зміну місцезнаходження Донецького РЦГМ» тимчасово змінено адресу місцезнаходження Донецького РЦГМ з 87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, б.5 на 01601 м. Київ, вул. Золотоворітська, 6-В (адміністративна будівля Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій).

Російськими загарбниками захоплено всі активи Донецького РЦГМ із центрального офісу у м. Маріуполі, весь документообіг на паперових носіях, електронних носіях, про що за заявою центу внесено відомості до ЄРДР.

Згідно із наказом Донецького РЦГМ від 31.07.2018 №50/к «По особовому складку» ОСОБА_1 прийнято на роботу до Адміністрації Донецького РЦГМ, на посаду інженер з охорони праці І категорії з 01.08.2018.

ОСОБА_1 є працівником центрального офісу Донецького РЦГМ із розташуванням у м. Маріуполі.

У зв`язку з проведенням воєнних дій на території Донецької області, ускладненням роботи державних установ, що перешкоджає діяльності Донецького РЦГМ, у тому числі виконання службових обов`язків на робочих місцях та загрозою життю працівників, керуючись статтями 34, 113 Кодексу законів про працю України, Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, а також встановленням можливості обмеження конституційного права на працю, але в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ОСОБА_1 перебувала у простої не з вини працівників з 01.04.2022 по 09.10.2022.

У зв`язку із поновленням роботи Адміністрації Донецького РЦГМ, наказом Донецького РЦГМ від 06.10.2022 № НК-12/995 припинено простій інженеру з охорони праці І категорії Донецького РЦГМ ОСОБА_1 з 10.10.2022.

Оскільки ОСОБА_1 перемістилася до м. Дніпра, наказом Донецького РЦГМ від 06.10.2022 № НК-13/995 «Про тимчасову зміну робочого місця ОСОБА_1 » з 10.10.2022 на період оголошення воєнного стану на території України змінено адресу робочого місця ОСОБА_1 з: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, б. 5 (Донецький РЦГМ) на: 49044, м. Дніпро, вул. Гоголя, 19 (адміністративна будівля Дніпропетровського РЦГМ), де ОСОБА_1 була забезпечена окремим робочим місцем і працювала у штатному режимі з 10.10.2022 до 30.04.2023.

28.04.2023 на електронну пошту Донецького РЦГМ від ОСОБА_1 надійшло повідомлення про те, що її робоче місце передається іншому працівнику і вона з 01.05.2023 вимушена перейти на дистанційну роботу. Заяву про переведення на дистанційну роботу надсилати відмовилась.

Відтак, з 01.05.2023 забезпечення дії наказу Донецького РЦГМ від 06.10.2022 № НК-13/995 «Про тимчасову зміну робочого місця ОСОБА_1 » стало неможливим.

Робоче місце ОСОБА_1 з 01.05.2023 повернулося за адресою: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, б. 5 (Донецький РЦГМ).

Наказом Донецького РЦГМ від 28.04.2023 №НК-29/995 припинено чинність наказів про призупинення простою для ОСОБА_1 , про тимчасову зміну її робочого місця та оголошено її простій не з вини працівників із 01.05.2023 до 31.05.2023 включно.

Отже, ОСОБА_1 перебувала у простої не з вини працівників з 01.05.2023 по 30.09.2023.

Наказом Донецького РЦГМ від 23.08.2022 № 409 «Про зміну місцезнаходження Донецького РЦГМ» та наказом Донецького РЦГМ від 22.09.2023 № НС-37/995 «Про тимчасову організацію роботи» врегульовано в умовах особливого періоду процес роботи на мережі Донецького РЦГМ.

Так, наказом Донецького РЦГМ від 22.09.2023 № НС-37/995 «Про тимчасову організацію роботи» змінено істотні умови праці працівників у зв`язку з переміщенням їх робочого місця до іншого населеного пункту.

Після чого Донецький РЦГМ, як роботодавець повинен був виконати дії, передбачені статтею 32 КЗпП України. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відмінив норму в ч. 2 ст. 32 КЗпП України стосовно повідомлення працівників про зміну істотних умов праці за два місяці. Таким чином працівники можуть бути попереджені про зміну істотних умов праці відразу після прийняття роботодавцем відповідного рішення про таку зміну, але не пізніше допуску до роботи зі зміненими умовами праці.

У зв`язку із виробничою необхідністю виконання заходів з охорони праці, пожежної безпеки, цивільного захисту та належної організації безпеки життєдіяльності працівників Донецького РЦГМ в особливий період, які в умовах проведення воєнних дій на території Донецької області, продовжують виконувати метеорологічні та агрометеорологічні спостереження на підконтрольній українській владі території Донеччини ОСОБА_1 відповідно до статті 32 КЗпП України з 01.10.2023 до відновлення можливості надавати роботу та виконувати посадові обов`язки у м. Маріуполі, але не пізніше припинення чи скасування воєнного стану на території України, змінено істотні умови праці: забезпечено робоче місце за тимчасовим місцем знаходження Донецького РЦГМ, за адресою 01601, м. Київ, вул. Золотоворітська, б. 6В, з подальшим виконанням посадових обов`язків, обумовлених трудовим договором, із дотриманням попереднього графіка і режиму роботи та раніше встановлених умов праці.

Про це позивачку повідомлено не пізніше, як до запровадження таких умов у період дії воєнного стану листом Донецького РЦГМ від 26.09.2023 №995 01-422/995 «Про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 » та наказом Донецького РЦГМ від 26.09.2023 №НК-88/995 «Про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 » з використанням особистого повідомлення через телефон.

ОСОБА_1 не надала відповіді (погодження або відмова) на зміну істотних умов праці.

27.09.2023 на електронну адресу Донецького РЦГМ та у месенджер Viber на номер телефону начальника Донецького РЦГМ надійшли лист та повідомлення від ОСОБА_1 про її готовність виконувати обов`язки дистанційно, у зв`язку із відсутністю житла в м. Києві, що зафіксовано актом № 1 від 02.10.2023 про ненадання відповіді ОСОБА_1 щодо зміни істотних умов праці.

Однак посада позивачки унеможливлює виконання обов`язків дистанційно, оскільки згідно абз. 4 ст. 15 Закону України «Про охорону праці», п. 1.3 Типового положення про службу охорони праці НПАОП 0.00-4.35-04, затвердженого наказом Держпраці України від 15.11.2004 № 255, служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. У своїй діяльності ОСОБА_1 підпорядковується безпосередньо начальнику Донецького РЦГМ і відповідно за результатами виконання обов`язків у дистанційному режимі роботи, ОСОБА_1 повинна звітувати виключно начальнику Донецького РЦГМ. Посада інженера з охорони праці І категорії, передбачає безпосередню присутність працівника на місці виконання своїх посадових обов`язків. Надання службового ноутбуку ОСОБА_1 для виконання посадових обов`язків у дистанційному режимі, можливе лише після укладання письмового договору, між ОСОБА_1 та Донецьким РЦГМ, про повну матеріальну відповідальність, згідно ст. 135-1 КЗпП України. Бажаний порядок відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням дистанційної роботи (мобільний зв`язок, доступ до мережі інтернет, електроенергія і т.п.), або відмова від їх компенсації, для узгодження з роботодавцем, ОСОБА_1 не зазначено. Обмін службовими документами в структурі ДСНС України, здійснюється через систему електронного документообігу АСКОД. Створення та надання доступу до робочого місця ОСОБА_1 в системі електронного документообігу АСКОД та надання їй доступу до службової електронної поштової скриньки, яка перебуває у доменній зоні GOV.UA (op.donetsk@meteo.gov.ua), можливо лише у межах приміщення установи з дотриманням заходів кібербезпеки в органах та підрозділах ДСНС України.

Донецьким РЦГМ надіслано запит від 29.09.2023 № 995 01-435/995 «Про забезпечення окремого робочого місця» до Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології щодо виявлення можливості тимчасово, на період запровадженого воєнного стану на території України, забезпечити окремим робочим місцем інженера ОСОБА_1 на базі Дніпропетровського РЦГМ (м.Дніпро), з наданням технічних засобів, для виконання своїх посадових обов`язків.

Листом від 29.09.2023 № 994-01-779/995 «Про забезпечення окремого робочого місця» Дніпропетровський РЦГМ інформував про неможливість забезпечити працівника Донецького РЦГМ окремим робочим місцем, що зафіксовано протоколом від 29.09.2023 № 1 засідання комісії Донецького РЦГМ із розгляду питання переведення інженера ОСОБА_1 у режим дистанційної роботи і Протоколом від 02.10.2023 № 3 засідання комісії Донецького РЦГМ із розгляду питання переведення інженера з охорони праці І кат. Донецького РЦГМ ОСОБА_1 у режим дистанційної роботи.

Тому позивачці відмовлено у переведенні на режим дистанційної роботи.

Не вийшовши на роботу 02.10.2023 і 03.10.2023 ОСОБА_1 не виконала наказ Донецького РЦГМ від 26.09.2023 №НК-88/995 «Про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 », що зафіксовано актами від 02.10.2023 та від 03.10.2023 про відсутність на робочому місці, що оцінено як відмову від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці та відповідно до п. 6 ст. 36 КЗпП України є підставою для звільнення.

Тому наказом Донецького РЦГМ від 03.10.2023 № НК-101/995 «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 » призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 з 03.10.2023 до припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Про зазначене ОСОБА_1 повідомлено листом Донецького РЦГМ від 03.10.2023 та наказом Донецького РЦГМ від 03.10.2023 через електронну пошту і телефоном. Після того ОСОБА_1 на робочому місці не з`являлася.

Перевіркою Східного міжрегіонального управління державної служби України порушення законодавства про працю не встановлено, припису про зобов`язання роботодавця скасувати наказ не винесено.

ОСОБА_1 є працівником центрального офісу Донецького РЦГМ, накази Донецького про зміну місцезнаходження Донецького РЦГМ, про тимчасову організацію роботи, про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 і оспорюваний наказ про призупинення дії трудового договору є вимушеними у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та носять тимчасовий характер, до відновлення можливості надавати роботу та виконувати посадові обов`язки у м. Маріуполі.

Вважав твердження позивача про можливість виконання роботи за посадою за місцем фактичного проживання дистанційно не обґрунтовані, оскільки діюче законодавство України не визначає перелік робіт, які можливо виконувати у режимі дистанційної роботи. Таким чином, роботодавець вимушений самостійно вирішувати, можливість виконання роботи поза межами установи, спираючись на особисту заяву працівника.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

05.12.2023 позивачка ОСОБА_1 надала відповідь на відзив (а.с. 175 - 178), у якій зазначила, що підстави призупинення трудових відносин не відповідають дійсності. Відповідач заявляє, що причиною призупинення трудового договору є невиконання наказу Донецького РЦГМ від 26.09.2023 № НК-88/995 «Про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 », а саме, безпідставне неприбуття у призначений час до офісу Донецького РЦГМ, ненадання письмових пояснень щодо відсутності на робочому місці, і розглянув це як відмову від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, що згідно п.6 ст. 36 КЗпП України, є підставою звільнення. Але відповідач прийняв рішення не про звільнення, а про призупинення трудового договору в односторонньому порядку. Відсутність на робочому місті в м. Києві роботодавець розцінив як дисциплінарний проступок, не провівши службової перевірки, не зажадавши пояснень, не ознайомив з висновками перевірки і наказом з мірою дисциплінарного впливу. Фактично, за відсутність на робочому місці, без офіційного наказу про стягнення, зупинив трудовий договір, що є прихованим покаранням.

Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. Але позивачка готова і може виконувати роботу у повному обсязі, про що надавала заяву.

Зауважила, що відмова працівника від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці вважається його письмове повідомлення роботодавцю про небажання працювати в нових умовах, які роботодавець запропонував йому письмово у відповідний законом термін (ч. 4 ст. 32 КЗпП), проте письмової заяви про відмову працювати в нових умовах праці вона не надавала.

При отриманні 27.09.2023 наказу про зміну істотних умов праці, того ж дня електронною поштою відправила відповідачеві заяву про готовність виконувати обов`язки дистанційно у зв`язку з відсутністю житла в м. Києві. Відповідач був проінформований про існуючи поважні причини (у стислий термін, який визначив відповідач - 5 діб, включаючи два вихідних, зібрати речі, здати орендовану квартиру, знайти машину для перевозу речей, переїхати до м. Київ, знайти житло в м. Києві, і при цьому мати на це кошти, які в мене відсутні) не прибуття у казаний відповідачем строк.

Відповідач усвідомлював, що позивачка не в змозі прибути у такі стислі терміни в м. Київ, але не надав можливості надати пояснення щодо причин відсутності на робочому місці 01.10.2023 і 02.10.2023, після чого 03.10.2023 призупинив трудовий договір.

Крім того, зміна істотних умов праці передбачає зміну системи та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших (частина друга ст. 32 КЗпП). У даному випадку таких істотних змін, крім тимчасової зміни юридичної адреси Донецького РЦГМ, не відбулося. І якщо зміна адреси не впливає на місце виконання роботи працівником, а лише на юридичну адресу підприємства, то така зміна не є істотною умовою праці і не потребує погодження з працівником.

Іншим підтвердженням того, що зміна істотних умов праці не відповідає дійсності є те, що зміна юридичної адреси підприємства була здійснена у серпні 2022 року за наказом Донецького РЦГМ № 409 від 23.08.2023, після чого не було заявлено про зміну істотних умов праці. З того часу позивачка виконувала свої обов`язки у повному обсязі сумлінно, що підтверджується відсутністю зауважень, доган чи будь яких адміністративних стягнень, і без фізичного находження за тимчасовою юридичною адресою Донецького РЦГМ в м. Києві.

Також вказала, що до роботи в системі АСКОД допускаються тільки співробітники, які пройшли спеціальне навчання, і які призначені та допущені відповідним наказом. В Донецьком РЦГМ до роботи в системі АСКОД допущені тільки дві особи - керівник і відповідний працівник. Пункт 9 «Інструкція з діловодства по організації роботи з електронними документами у Донецькому РЦГМ» визначає що, діловодство, організація обліку електронними документами з іншими установами здійснюється виключно з використанням системи електронного документообігу «АСКОД». У функціональні обов`язки позивачки не входить діловодство, організація обліку електронними документами з іншими установами, тому я ніколи не працювала з системою АСКОД, і не мала, і не маю відповідного доступу. А відповідно п. 29 вказаної Інструкції інформаційний обмін між працівниками Донецького РЦГМ здійснюється лише з використанням службової електронної пошти, тому з нею працюють всі співробітники, в тому числі позивачка як на підприємстві, так і дистанційно.

Заява відповідача про те, що посада інженера з охорони праці 1 категорії, передбачає безпосередню присутність працівника на місці виконання своїх посадових обов`язків, не відповідає дійсності, що підтверджується відсутністю посилання на відповідні нормативні документи, а з доданих до матеріалів справи доказів, це не встановлюється.

Наполягала на задоволенні позову.

19.12.2023 представник відповідача Попова М.Г. надала заперечення на відповідь (а.с. 180 - 183), у яких вказала, що у спірних правовідносинах має місце зміна істотних умов праці працівника у зв`язку з переміщенням робочого місця до іншого насаленого пункту (з м. Маріуполя до м. Києва), роботодавець виконав вимоги ч. 1 ст. 32 КЗпП України - переведення працівника на роботу в іншу місцевість, разом з підприємством, яке допускається тільки за згодою працівника. Працівник була попереджена про зміну істотних умов праці відразу після прийняття роботодавцем відповідного рішення про таку зміну згідно із Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

ОСОБА_1 відмовлено у переведенні у режим дистанційної роботи за результатами розгляду її заяви. У зазначений в наказі строк ОСОБА_1 не приступила до виконання посадових обов`язків, тому мала бути звільненою. ОСОБА_1 прямо не відмовилась від зміни істотних умов праці, про що зазначає сам позивач у відповіді на відзив, переїхати до нового тимчасового місцезнаходження установи, а запровадження дистанційної роботи на зазначених ОСОБА_1 умовах не є можливим. Поновити попередні умови праці ОСОБА_1 наразі не є можливо, а ініціативи від ОСОБА_1 про бажання звільнитися не надходило. Тому роботодавцем і прийнято рішення не звільняти ОСОБА_1 , а тимчасово призупинити дію трудового договору.

Структура Донецького РЦГМ згідно копії структури Донецького РЦГМ з 01.01.2023, затвердженої ДСНС України 02.03.2023, включає в себе 9 структурних підрозділів. Щоб виконувати посадові обов`язки інженера з охорони праці, а саме, проведення оперативно-методичного керівництва всієї роботи з охорони праці Донецького РЦГМ, посада інженера з охорони праці І категорії Донецького РЦГМ віднесена до структурного підрозділу № 1 Адміністрація. Якби посада інженера з охорони праці І категорії до Донецького РЦГМ була закріплена за любим іншим структурним підрозділом, то посадові обов`язки інженера з охорони праці можливо було б виконувати тільки в цьому структурному підрозділі. Отже, належність посади інженера з охорони праці до Адміністрація доведено витягом з наказу від 29.03.2023 №НС-11/995 «Про введення в дію структури на 2023 рік»; структурою Донецького регіонального центру з гідрометеорології з 01.01.2023, затвердженою ДСНС України; витягом з наказу від 29.03.2023 №НС-12/995 «Про введення в дію штатного розпису на 2023 рік»; копією 1 сторінки штатного розпису на 2023 рік Донецького регіонального центру з гідрометеорології, затвердженого ДСНС України.

Наказом ДСНС України від 26.12.2022 № НС-761 «Про затвердження Плану заходів цифрового розвитку Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2023 рік», затверджено План заходів цифрового розвитку Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2023 рік. Згідно пункту 5 цього Плану впровадження інформаційних систем, які забезпечують діяльність ДСНС України, підпункту 5.3.1 Масштабування СЕД (система електронного документообігу) в термін з 31.03.2023, усі працівники органів та підрозділів ДСНС України, які являються виконавцем тих чи інших документів, підключені до системи електронного документообігу АСКОД на рівні виконавців документів.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи категорію спору (малозначна справа), наданий відповідачем відзив, надану позивачем відповідь на відзив, надані відповідачем заперечення, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін для розгляду малозначних справ відповідно до положень ст. 274 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, надавши оцінку доводам, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в сукупності з наданими письмовими доказами, доходжу до такого висновку з таких підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Під час розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 01.08.2018 обіймає посаду інженера з охорони праці І категорії, що сторонами не оспорюється.

Донецький РЦГМ був розташовай за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка вимушено виїхала до м. Дніпра, є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою УСЗН від 11.05.2022 № 1201-5001561440 (а.с. 15).

Наказом начальника Донецького РЦГМ від 01.04.2022 за № 336/к у зв`язку з проведенням воєнних дій на території Донецької області, ускладненням роботи державних установ, що перешкоджає діяльності Донецького РЦГМ, у тому числі виконання службових обов`язків на робочих місцях та загрозою життю працівників, керуючись статтею 113 КЗпП України, оголошено простій не з вини працівників Донецького РЦГМ з 01.04.2022 до 30.04.2022 з оплатою праці не менше мінімальної заробітної плати, у т.ч. ОСОБА_1 (а.с. 90).

Листом від 06.09.2022 № 301 начальника Донецького РЦГМ повідомлено працівників про часткове зупинення роботи Донецького РЦГМ та оголошення простою станом на 05.09.2022 (а.с. 16).

Наказом від 06.10.2022 № НК-12/995 начальника Донецького РЦГМ припинений простій, оголошений відповідно до ст. 113 КЗпП України для інженера з охорони праці 1 категорії Донецького РЦГМ ОСОБА_1 з 10.10.2022 (а.с. 18, 112).

Наказом від 06.10.2022 № НК-13/995 начальника Донецького РЦГМ у зв`язку з неможливістю виконання Донецьким РЦГМ функцій та завдань у м. Маріуполь Донецької області через збройну агресію РФ проти України, з 10.10.2022 на період оголошення воєнного стану на території України змінено адресу робочого місця ОСОБА_1 з 87510 Донецька область м. Маріуполь вул. Гагаріна, буд. 5 , на 49044 м. Дніпро, вул. Гоголя, 19 (адміністративна будівля Дніпропетровського РЦГМ) з забезпеченням оплати заробітної плати відповідно до штатного розпису та установлення режиму роботи (а.с. 19, 113).

Як вказує відповідач, 28.04.2023 на електронну пошту Донецького РЦГМ від ОСОБА_1 надійшло повідомлення про те, що її робоче місце передається іншому працівнику і вона з 01.05.2023 вимушена перейти на дистанційну роботу. Однак заяв про ї переведення на дистанційну роботу не надсилала. Тому з 01.05.2023 забезпечення дії наказу Донецького РЦГМ від 06.10.2022 № НК-13/995 «Про тимчасову зміну робочого місця ОСОБА_1 » стало неможливим і робоче місце ОСОБА_1 з 01.05.2023 повернулося за адресою м. Маріуполя.

Наказом Донецького РЦГМ від 23.08.2022 № 409 «Про зміну місцезнаходження Донецького РЦГМ» тимчасово змінено адресу Донецького РЦГМ з адреси: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, буд. 5, на : 01601, м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 6В (а.с. 145).

Наказом від 28.04.2023 № НК-29/995 начальника Донецького РЦГМ наказ Донецького РЦГМ від 06.10.2022 № НК-12/995 «Про припинення простою для ОСОБА_1 » та наказ Донецького РЦГМ від 06.10.2022 № НК-13/995 «Про тимчасову зміну робочого місця ОСОБА_1 » наказано вважати такими, що втратили чинність. Оголошено простій не з вини працівників ОСОБА_1 з 01.05.2023 по 31.05.2023 включно з оплатою у розмірі не менше 2/3 посадового окладу без урахування надбавок і доплат постійного характеру (а.с. 21).

Наказом начальника Донецького РЦГМ від 25.05.2023 № НК-36/995 «Про оголошення простою» знову оголошено простій не з вини працівника ОСОБА_1 із 01.06.2023 по 30.06.2023 (а.с. 91).

Наказом начальника Донецького РЦГМ від 25.08.2023 № НК-37/995 «Про оголошення простою» оголошено простій не з вини працівника ОСОБА_1 із 01.09.2023 по 30.09.2023 (а.с. 93).

Позивачка вказує, що наказ від 28.04.2023 направлений на електронну пошту позивачки і меседжер Viber за номером телефону НОМЕР_1 .

01.05.2023 позивачка звернулася до начальника Донецького РЦГМ із заявою про скасування наказу від 28.04.2023, оскільки вважала, що зміст наказу не звідає дійсності, адже за вказаною у наказі причиною простою (проведенням воєнних дій на території Донецької області, ускладнення роботи установ, обмеження конституційного права на працю тощо) у простої повинні бути відправленні всі працівники Донецького РЦГМ, а не лише одна позивачка. До наказу від 28.04.2023 позивачка працювала у Дніпропетровському РЦГМ у м. Дніпрі, умови, на які є посилання у наказі від 28.04.2023, про воєнні дії на території Донецькій області і про введення воєнного стану - не змінилися. Тобто, причина її відправки у простій не є проведення воєнних дій на території Донецької області, ускладнення роботи державних установ, що перешкоджає діяльності Донецького РЦГМ, у тому числі виконання службових обов`язків на робочих місцях та загрозою життю працівників. Зауважила, що згідно зі ст. 34 КЗпП, на яку є посилання у наказі від 28.04.2023, це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Тому причина переводу її на простій, це відсутність з боку керівника Донецького РЦГМ організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи по її місцю проживання: АДРЕСА_4 . Просила вказати істинну причину оголошення їй у простій, просила скасувати наказ від 28.04.2023 № 29/995, створити новий наказ відповідно до законодавства України (а.с. 27).

05.05.2023 позивачка отримала відповідь № 995-01-202/775011 про те, що заява розглянута, порушені питання стосуються дій працівника при виникненні індивідуального трудового спору з роботодавцем і вказана заява не підлягає обов`язковому прийняттю і розгляду згідно Закону України «Про звернення громадян» (а.с. 26).

Наказом Донецького РЦГМ від 22.09.2023 № НС-37/995 «Про тимчасову організацію роботи» призупинена дія деяких структурних підрозділів, у т.ч. у м. Маріуполі (а.с. 114 - 115).

26.09.2023 позивачка отримала повідомлення від Донецького РЦГМ № 995-01-422/995 «Про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 », яким проінформовано, що наказом Донецького РЦГМ від 26.09.2023 № НС- 88/995 «Про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 » з 01.10.2023 до відновлення можливості надавати роботу та виконувати посадові обов`язки у м. Маріуполі ( 87510, Донецька область м. Маріуполь, вул. Гагаріна, буд. 5 ), але не пізніше припинення чи скасування воєнного стану на території України, ОСОБА_1 , інженеру з охорони праці 1 категорії Донецького регіонального центру з гідрометеорології, змінено істотні умови праці:

забезпечено робоче місце за адресою: 01601 м. Київ вул. Золотоворітська, буд.6В , з подальшим виконанням посадових обов`язків, обумовлених трудовим договором, із дотриманням попереднього графіка роботи та раніше встановлених умов праці.

У разі відмови або невиходу на роботу, на умовах змінених істотних умов праці, з ОСОБА_1 буде призупинено дію трудового договору (а.с. 30-31).

27.09.2023 позивачка електронною поштою направила повідомлення про готовність виконувати свої посадові обов`язки дистанційно у зв`язку з відсутністю житла в м. Києві та просила видати наказ про переведення її з простою на роботу дистанційно у м. Дніпрі (а.с. 32).

29.09.2023 отримала повідомлення від начальника Донецького РЦГМ № 995-01-438/995 «Про розгляд питання про переведення у режим дистанційної роботи», яким повідомлено, що враховуючи, що роботодавець повинен дотримуватися вимог чинного законодавства України, умов колективного і трудового договору, у переведенні інженера з охорони праці 1 категорії Донецького РПГМ ОСОБА_1 у режим дистанційної роботи відмовлено (а.с. 33).

29.09.2023 позивачка повторно звернулася із заявою до начальника Донецького РЦГМ, у якій просила змінити умови праці, дозволивши тимчасово, на період запровадженого на території України воєнного стану, працювати дистанційно, починаючи з 02.10.2023 до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, із дотриманням встановленого у Донецькому РЦГМ режиму роботи п`ятиденного робочого тижня, без змін інших умов праці (а.с. 34).

02.10.2023 отримала повідомлення від начальника Донецького РЦГМ № 995-01-442/995 «Про розгляд питання переведення у режим дистанційної роботи», яким повідомлено, що враховуючи, що роботодавець повинен дотримуватися вимог чинного законодавства України, умов колективного і трудового договору, у переведенні інженера з охорони праці 1 категорії Донецького РЦГМ ОСОБА_1 у режим дистанційної роботи відмовлено (а.с. 35).

02.10.2023 ОСОБА_1 зверталася із запитами до начальника Донецького РЦГМ про роз`яснення законодавства України, норм колективного і трудового договору, на підставі яких приймається рішення про відмову у режимі дистанційної роботи (а.с. 36-37).

Листом від 09.10.2023 № 995-01-484/995 Донецького РЦГМ позивачці надана відповідь про результат розгляду скарги, якою роз`яснено причини неможливості переведення на дистанційний режим із посиланням нате, що служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю і за має звітувати виключно начальнику Донецького РЦГМ. Посада інженера з охорони праці І категорії, передбачає безпосередню присутність працівника на місці виконання своїх посадових обов`язків. Надання службового ноутбуку ОСОБА_1 для виконання посадових обов`язків у дистанційному режимі, можливе лише після укладання письмового договору, між ОСОБА_1 та Донецьким РЦГМ, про повну матеріальну відповідальність, згідно ст. 135-1 КЗпП України. Бажаний порядок відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням дистанційної роботи (мобільний зв`язок, доступ до мережі інтернет, електроенергія і т.п.), або відмова від їх компенсації, для узгодження з роботодавцем, ОСОБА_1 не зазначено. Обмін службовими документами в структурі ДСНС України, здійснюється через систему електронного документообігу АСКОД. Створення та надання доступу до робочого місця ОСОБА_1 в системі електронного документообігу АСКОД та надання їй доступу до службової електронної поштової скриньки, яка перебуває у доменній зоні GOV.UA (op.donetsk@meteo.gov.ua), можливо лише у межах приміщення установи з дотриманням заходів кібербезпеки в органах та підрозділах ДСНС України (а.с. 45-47).

02.10.2023 ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до Державної служби України з питань праці щодо відмови переведення у режим дистанційної роботи, призупинення дії трудового договору, яка була як звернення та листом Східного міжрегіонального управління Держпраці від 06.10.2023 за № СХ/3/238-3В-23 надана відповідь (а.с. 42-44).

03.10.2023 позивачка отримала повідомлення від начальника Донецького РЦГМ за № 995-01-448/995 про призупинення дії трудового договору із ОСОБА_1 згідно із наказом № НК-101/995 (а.с. 57).

Так, наказом начальника Донецького РЦГМ від 03.10.2023 № НК-101/995 «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 », керуючись статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (зі змінами внесеними Законом України № 2352 від 01.07.2022), враховуючи Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами), та наказ Донецького регіонального центру з гідрометеорології від 26.09.2023 № НК-88/995 «Про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 », на підставі не виходу на роботу ОСОБА_1 02.10.2023 на умовах зміни істотних умов праці (забезпечення робочого місця за адресою: 01601, м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 6В , з подальшим виконанням посадових обов`язків, обумовлених трудовим договором, із дотриманням попереднього графіка і режиму роботи та раніше встановлених умов праці), що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, наказано:

призупинити дію трудового договору з ОСОБА_1 , інженером з охорони праці І к Донецького регіонального центру з гідрометеорології (реєстраційний номер облікової карти платника податків - НОМЕР_2 ), з 03.10.2023 до припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Вести табель обліку робочого часу, невідпрацьованого ОСОБА_1 у зв`язку з призупиненням дії трудового договору.

Відповідно до частини 3 статі 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Ознайомити ОСОБА_1 з наказом з використанням електронної пошти, особистих повідомлень через телефон (а.с. 58).

Надаючи правову оцінку оспорюваному наказу, суд виходить із такого.

Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.

Згідно з пунктом 3 цього Указу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.

15.03.2022 прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2136-ІХ), яким визначені особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Частинами 1 та 2 ст. 1 Закону № 2136-ІХ (в редакції на час винесення оспорюваного наказу від 03.10.2023) встановлено, що цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону № 2136-ІХ у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2136-ІХ призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.

Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 01 червня 2023 року у справі № 149/1089/22 (провадження № 61-292св23).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2136-ІХ призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Стаття 32 КЗпП України регулює порядок і підстави переведення на іншу роботу, а також зміну істотних умов праці.

Так, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або обладнанні у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.

У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Разом із тим, у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються згідно із Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX від 15.03.2022.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону № 2136 у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Відповідач вказує, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» скасував дію ч. 2 ст. 32 КЗпП України стосовно повідомлення працівників про зміну істотних умов праці за два місяці і тому працівники можуть бути попереджені про зміну істотних умов праці відразу після прийняття роботодавцем відповідного рішення про таку зміну, але не пізніше допуску до роботи зі зміненими умовами праці.

Тому, з метою виробничої необхідності, позивачці відповідно до ст. 32 КЗпП України, з 01.10.2023 до відновлення можливості надавати роботу та виконувати посадові обов`язки у м. Маріуполі (87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, б.5), але не пізніше припинення чи скасування воєнного стану на території України, змінено істотні умови праці, які полягали у забезпеченні її робочим місцем у м. Києві з подальшим виконанням посадових обов`язків, обумовлених трудовим договором, із дотриманням попереднього графіка і режиму роботи та раніше встановлених умов праці.

Суд зазначає, що під істотними умовами праці розуміють (ч. 3 ст. 32 КЗпП України):

- системи та розміри оплати праці, тобто розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу), доплати, премії, надбавки, заохочувальні й компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний і надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні;

- пільги, які надаються згідно зі статутом підприємства, установи, організації та колективним договором;

- режим роботи, який містить, зокрема, час початку й закінчення робочого дня (зміни), тривалість робочого дня (зміни) і робочого тижня, кількість змін на добу; час надання обідньої перерви та її тривалість; вихідні дні тощо; встановлення або скасування неповного робочого часу;

- суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад та інше.

Перелік умов праці, які є істотними, не є вичерпним. Істотні умови праці можуть бути передбачені як трудовим договором, так і визначатися локальними документами на підприємстві (в установі, організації) - у колективному договорі, правилах внутрішнього трудового розпорядку, штатному розписі, положенні про оплату праці та інше».

Зміна істотних умов праці (розміру оплати праці, тривалості робочого часу, режиму роботи, зміну розрядів і найменування посад) можлива випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці.

Під змінами в організації виробництва і праці можна розуміти раціоналізацію робочих місць, введення нових форм організації праці, впровадження передових методів, технологій тощо.

Водночас, як встановлено судом, у відповідача не відбувалися зміни в організації виробництва і праці, а відбулося припинення роботи ряду структурних підрозділів, які опинилися на тимчасово окупованих територіях, що видно із наказу про тимчасово організацію роботи від 22.09.2023 № НС-37/995.

Однак цим наказом не змінені істотні умови праці.

Наказ Донецького РЦГМ від 26.09.2023 № НС-88/995 «Про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 », яким з 01.10.2023 позивачці забезпечено робоче місце за адресою: 01601 м. Київ вул. Золотоворітська, буд.6В , по суті є переведенням в іншу місцевість. При цьому, наказ також не містить змін істотних умов праці, а навпаки, вказує на виконання і у подальшому позивачкою посадових обов`язків, обумовлених трудовим договором, із дотриманням попереднього графіка роботи та раніше встановлених умов праці (а.с. 30-31).

Частина 1 ст. 3 спеціального Закону № 2136 надає право роботодавцеві у період дії воєнного стану перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, однак у даному випадку відповідачем до спірних правовідносин, що складися із позивачкою застосовні норми ч. 2 ст. 3 Закону № 2136 (щодо зміни істотних умов праці), яких у дійсності не існувало.

Пропозиція переведення в іншу місцевість суттєво вплинула би на рішення позивачки, як внутрішньо переміщеної особи, яка проживає у м. Дніпрі і не має житла у м. Києві (про що вона неодноразово повідомляла відповідача) щодо погодження на переведення.

Відповідно до пункту «d» частини 2 статті 2 Конвенції Міжнародної організації праці від 28 червня 1930 року № 29 «Про примусову чи обов`язкову працю» (ратифікована Україною 10.08.1956) до поняття «примусова чи обов`язкова праця» не належить будь-яка робота чи служба, що її вимагають в умовах надзвичайних обставин, тобто у випадках: війни; лиха, або загрози лиха, як-от пожежі, повені, голод, землетруси, сильні епідемії чи епізоотії, навала шкідливих тварин чи комах, поширення рослин-паразитів; обставин, що ставлять під загрозу або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови всього або частини населення.

Стаття 43 Конституції України забороняє використання примусової праці та визначає види трудової діяльності, які не вважаються примусовою працею. Це, зокрема, військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Відтак, у разі відмови від переведення в іншу місцевість, позивачка, яка не обіймає посаду, пов`язану із виконанням військового обов`язку, могла б скористатися правом на звільнення за власним бажанням.

Тому, посилання на невиконання позивачкою наказу від 26.09.2023 № НС-88/995 «Про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 », який покладний в одну з підстав призупинення дії трудового договору, суперечить дійсним обставинам справи та вимогам закону.

З цього слідує, що складання відповідачем актів про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці від 02.10.2023, від 03.10.2023 (а.с. 172) взагалі не має жодного правового значення. В актах взагалі не зазначено, на якому робочому місці не з`явилася позивачка, а лише посилання на наказ про зміну її робочого місця. Взагалі не зрозуміло, яким чином працівники, що склали ці акти зафіксували відсутність позивачки на робочому місці, адже акти не містять місця їх складання. За наслідками відсутності на робочому місці позивачка не притягувалася до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни.

Спеціальний Закон № 2136-ІХ надав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, та не виплачувати у період призупинення заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати працівникам.

Разом з тим, як вбачається з аналізу положень ч. 1 ст. 13 Закону, таке право роботодавця настає за певних умов. Такими умовами призупинення трудового договору з працівником є абсолютна неможливість через збройну агресію: роботодавцем надати роботу, а працівником - виконувати її. До того ж побудова цієї норми закону вказує на те, що законодавець передбачив одночасне настання як неможливості роботодавцем надати роботу, так і неможливість виконувати цю роботу працівником.

За умови, що працівник може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору.

Відтак першочерговим для суду є встановити можливість або відсутність такої можливості у роботодавця надати роботу працівнику.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд критично відноситься до доводів відповідача про неможливість виконувати роботу дистанційно. На звернення позивачки відповідач двічі відмовляв у переведенні у режим дистанційної роботи, із посиланням на те, що роботодавець повинен дотримуватися вимог чинного законодавства України, умов колективного і трудового договору, без наведення конкретних причин неможливості виконувати роботу дистанційно.

Обґрунтовуючи неможливість виконувати роботу дистанційно відповідач посилався на таке. Відповідно до вимог Положення про Донецький РЦГМ інженер з охорони праці І категорії підпорядковується безпосередньо начальнику Донецького РЦГМ, повинене звітувати виключно останньому, ця посада передбачає безпосередню присутність працівника на місці виконання посадових обов`язків. Крім того, позивачці слід було надати службовий ноутбук для виконання посадових обов`язків у дистанційному режимі, що можливе лише після укладання письмового договору про повну матеріальну відповідальність, бажаний порядок відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням дистанційної роботи (мобільний зв`язок, доступ до мережі інтернет, електроенергія і т.п.). Крім того, обмін службовими документами в структурі ДСНС України здійснюється через систему електронного документообігу АСКОД, а надання доступу до робочого місця в цій системі електронного документообігу можливо лише у межах приміщення установи з дотриманням заходів кібербезпеки.

Також відповідач вказував про те, що законом не передбачено можливість роботи дистанційно.

На запит Донецького РЦГМ від 29.09.2023 № 995 01-435/995 «Про забезпечення окремого робочого місця» до Дніпропетровського РЦГМ про можливість тимчасово забезпечити окремим робочим місцем ОСОБА_1 на базі Дніпропетровського РЦГМ, листом від 29.09.2023 № 994-01-779/995 «Про забезпечення окремого робочого місця» Дніпропетровський РЦГМ повідомлено про неможливість забезпечити працівника Донецького РЦГМ окремим робочим місцем.

Як видно із протоколу засідання комісії Донецького РЦГМ від 29.09.2023 № 1 із розгляду питання переведення інженера з охорони праці І кат. Донецького РЦГМ ОСОБА_1 у режим дистанційної роботи та протоколу від 02.10.2023 № 3 засідання комісії Донецького РЦГМ із розгляду питання переведення інженера з охорони праці І кат. Донецького РЦГМ ОСОБА_1 у режим дистанційної роботи, за результатами обговорення, комісія дійшла висновку про відмову ОСОБА_1 у наданні можливості працювати дистанційно (а.с. 151 - 152, 156 - 157).

Про це позивачка проінформована повідомленнями від 29.09.2023 № 995 01-438/995 «Про розгляд питання переведення інженера з охорони праці І к Донецького РЦГМ ОСОБА_1 у режим дистанційної роботи» та від 02.10.2023 №995 01-442/995 «Про розгляд питання переведення інженера з охорони праці І к Донецького РЦГМ ОСОБА_1 у режим дистанційної роботи» (а.с. 154).

Як видно із наведених протоколів, ОСОБА_1 не була присутня на засіданні комісії Донецького РЦГМ, питання про неможливість переведення її у режим дистанційної роботи вирішено без неї.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу» № 1213-IX від 04.02.2021, який набрав чинності 27.02.2021, КЗпП України доповнено новою статтею 60-2 «Дистанційна робота», якою законодавець законодавчо закріпив можливість дистанційної роботи, типову форма трудового договору про дистанційну роботу, порядок і строки забезпечення таких працівників обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов`язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

Пояснюючи неможливість працювати дистанційно відповідач констатував необхідність присутності на робочому місці нормами Положення про Донецький РЦГМ, необхідності надання ноутбуку та укладенням договору про матеріальну відповідальність, забезпеченням доступу до електронного документообігу.

Водночас, відповідач не аргументував, що саме заважало б позивачці працювати дистанційно, як складнощі (організаційні, фінансові) були із запровадженням для позивачки дистанційної роботи, чому позивачку не можливо дистанційно підключити до системи електронного документообігу АСКОД, не пропонував переглянути посадові обов`язки позиваки, запропонувати інший режим роботи тощо. При цьому, відповідач посилався на Положення, які затверджене наказом ДСНС від 07.05.2021 за № 288, тобто діяло до повномасштабного вторгнення, а отже, не містило норм, які б упорядковували роботу центру у нових реаліях.

Суд приходить до висновку, що відповідачем неаргументована відмовлено позивачці у переведенні на роботу дистанційно.

Крім того, суд звертає увагу на те, що 29.09.2023 і 02.10.2023 відповідач направив позивачці повідомлення про неможливість її переведення у режим дистанційної роботи, а 03.10.2023 (наступного дня після останньої відмови) призупинив дію трудового договору із посиланням на те, що позивачка не вийшла на запропоноване їй місце роботи у м. Києві, що, на думку суду, є несправедливим по відношенню до найманого працівника, який є менш захищеною та одночасно більш вразливою стороною відносин у сфері праці. Крім того, позивачка є внутрішньо-переміщеною особою, проживає у м. Дніпрі разом із сім`єю. Вочевидь, що нове переміщення до м. Києва зумовило суттєві зміни в організації її життя та її сім`ї, що роботодавцем взагалі не враховано.

Таким чином, суд вважає, що призупинення дії трудового договору з позивачкою є незаконним, оскільки обставин неможливості відповідача у зв`язку з військовою агресією проти України надати позивачу роботу, а останній її виконувати в цій справі не встановлено, а умови, за яких дію договору призупинено суперечать закону.

Суд приходить до висновку, що наказ начальника Донецького регіонального центру з гідрометеорології від 03.10.2023 № НК-101/995 в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 , інженером з охорони праці 1 к Донецького регіонального центру з гідрометеорології, поновити з 03 жовтня 2023 року дію трудового договору з ОСОБА_1 , виданий всупереч вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає визнанню незаконним і скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн. (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 259, 263-265, ч. 1 ст. 274. ч. 5 ст.279, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Донецького регіонального центру з гідрометеорології про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, поновлення дії трудового договору - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ начальника Донецького регіонального центру з гідрометеорології від 03 жовтня 2023 року № НК-101/995 в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 , інженером з охорони праці 1 к Донецького регіонального центру з гідрометеорології.

Поновити з 03 жовтня 2023 року дію трудового договору з ОСОБА_1 , інженером з охорони праці 1 к Донецького регіонального центру з гідрометеорології.

Стягнути з Донецького регіонального центру з гідрометеорології (код ЄДРПОУ 19378681) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.С. Наумова