Рішення

від 22.12.2023 по справі 396/1251/21

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/1251/21

Провадження № 2/396/17/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Цесельської О.С., за участю секретаря судового засідання Новікової Я.О., представника позивача - адвоката Калінки - Бондар О.Б., представника відповідача - адвоката Іванова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду в залі суду в м. Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Новоукраїнська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області, Управління соціального захисту населення Новоукраїнської райдержадміністрації в Кіровоградській області про встановлення факту батьківства та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Новоукраїнська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області, Управління соціального захисту населення Новоукраїнської райдержадміністрації в Кіровоградській області про встановлення факту батьківства та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

В обгрунтування позову посилаються на те, що їх батьком є ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Їх мати ОСОБА_5 та батько ОСОБА_4 проживали однією сім"єю без реєстрації шлюбу з 1996 року по 2006 рік в АДРЕСА_1 , в будинку, належному ОСОБА_5 . Оскільки шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не реєстрували, відомості про батька в актових записах про народження позивачів були записані зі слів матері, як ОСОБА_6 . Між позивачами та біологічним батьком ОСОБА_4 були теплі дитячо - батьківські відносини, адже проживали всі разом однією сім"єю, батько займався їх вихованням та утриманням, визнавав їх своїми дітьми. Похованням батька також займалися позивачі. Після поховання батька, позивачі звернулися до Новоукраїнської районної нотаріальної контори Кіровоградської області з заявами про прийняття спадщини та отримали відмову, оскільки недоведені родинні відносини між позивачами та померлим ОСОБА_4 . Враховуючи викладене, позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом.

Під час судового розгляду позивачі, представник позивачів позовні вимоги підтримали за підставами, в ньому зазначеними.

Допитана як свідок позивач ОСОБА_1 пояснила що ОСОБА_7 був її батьком, з ним проживали однією сім"єю до 2006 року. Розуміла, що ОСОБА_8 не був зазначений в свідоцтві про народження як батько, але не зважала на це. Мати отримувала соціальну допомогу як мати одиначка. З батьком підтримувала стосунки, після припинення спільного проживання з матір"ю, приходила до батька в гості, хоча мати була проти.

Допитаний в якості свідка позивач ОСОБА_2 пояснив, що знав що ОСОБА_4 був його батьком. Батьки жили разом до виповнення йому трьох років. Після 2006 року батьки припинили спільне проживання, батько пішов проживати за іншою адресою. Мати не хотіла щоб він спілкувався з батьком. Коли йому було 10-11 років, сестра ОСОБА_9 взяла його в гості до батька, з того часу вони почали спілкуватися, інколи ночував у батька, батько приходив до нього в школу. Був випадок, коли батько перебував з ним в лікарні. Коли йому виповнилося 15 років, він пішов жити до батька, та прожив у нього близько місяця. Після цього постійно спілкувався з батьком, відвідував його. Коли йому виповнилося 18 років, він почав постійно проживати з батьком.

Відповідач, представник відповідача проти позову заперечили, відзиву на позов не надали. Позицію щодо позову представник відповідача виклав в клопотанні / заяві від 16.07.2022 року (а.с. 234-237 т.1), відповідно якої проти позову заперечив, вказуючи на відсутність доказів, які б підтверджували позовні вимоги щодо визнання батьківства по відношенню до позивачів ОСОБА_4 . Також зазначив, що відповідач ОСОБА_3 є неналежним відповідачем по справі.

Під час судового розгляду відповідач, представник відповідача свою позиціцю підтримали, проти позову заперечили.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління соціального захисту населення Новоукраїнської райдержадміністрації в Кіровоградській області надав письмові пояснення, відповідно яких ОСОБА_5 отримувала допомогу на дітей одиноким матерям на доньку ОСОБА_10 , 2000 р.н. в період з 01.04.2007 року по 30.09.2018 року та на сина ОСОБА_2 , 2003 р.н. в період з 01.04.2007 р. по 31.08.2019 р.(а.с. 209 т.2)

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області надав заяву про розгляд справи без участі. (а.с.57 т.2)

Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_11 пояснила що є дружиною рідного брата померлого ОСОБА_4 . ОСОБА_12 зійшлися з ОСОБА_4 та проживали разом в будинку ОСОБА_12 в с. Шишкине з 1996 року. Брати між собою спілкувалися. Коли народилася ОСОБА_9 , вони ходили її відвідувати вдома до ОСОБА_13 , який проживав тоді з ОСОБА_14 . Також у них народився син ОСОБА_15 . Пізніше ОСОБА_7 та ОСОБА_12 розійшлися. ОСОБА_35 (позивач) відвідувала ОСОБА_4 , син ОСОБА_15 (позивач) також відвідував його. Випадків, коли б ОСОБА_4 заперечував що він є батьком чи не визнавав дітей ОСОБА_16 та ОСОБА_15 не було. Також знає що у ОСОБА_13 є дочка ОСОБА_17 . Їй відомо що ОСОБА_4 не записали як батька дітям ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , але чому так сталося, не знає.

Свідок ОСОБА_19 пояснив що мешкає в АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 був його однокласником. Його мати мешкала по сусідству з ОСОБА_20 та ОСОБА_21 почав проживати з ОСОБА_12 ще до народження дітей ОСОБА_18 та ОСОБА_15 . Вони проживали разом, тримали господарство. ОСОБА_7 визнавав себе батьком дітей. Навіть після припинення спільного проживання з ОСОБА_12 , ОСОБА_4 підтримував стосунки з дітьми, відвідував їх, спілкувався з дітьми, діти також бігали до нього додому.

Свідок ОСОБА_5 пояснила що познайомилася з ОСОБА_4 за місцем своєї роботи, почали спілкуватися. На той час ОСОБА_4 був розлучений, мав рідну дочку ОСОБА_17 . З 1996 року почали разом проживати у її будинку. Потім у них народилася дочка ОСОБА_9 , а в 2003 році син ОСОБА_15 . ОСОБА_4 є батьком цих дітей. Шлюб з ним не реєстрували, відомості про батька при реєстрації народження були зазначені з її слів. час від часу разом не мешкали через сварки, вживання ОСОБА_20 алкогольних напоїв. З 2007 року припинили спільне проживання, ОСОБА_4 почав проживати у батька ОСОБА_22 підтримував відносини з дітьми.

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_23 пояснив що добре знав померлого ОСОБА_4 , знав, що ОСОБА_4 мав дітей - ОСОБА_17 (відповідача по справі), ОСОБА_16 та ОСОБА_15 (позивачів по справі). Йому відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_12 проживали в цивільному шлюбі приблизно з кінця 90-х років за місцем мешкання ОСОБА_12 , також йому було відомо, що прізвище дітей ОСОБА_13 - " ОСОБА_24 ". ОСОБА_6 мешкав з ОСОБА_20 два роки до смерті останнього та залишився проживати там і після його смерті.

Свідок ОСОБА_25 під час судового розгляду пояснила, що є свекрухою ОСОБА_26 , з якою познайомилися у 2017 році на випускному ОСОБА_18 , тоді її син познайомився з ОСОБА_27 та вони почали зустрічатися, згодом одружилися, ОСОБА_9 змінила прізвище з " ОСОБА_24 " на " ОСОБА_28 ". З того ж часу вони почали спілкуватися з ОСОБА_20 , - батьком ОСОБА_18 та її матір"ю - ОСОБА_21 приїздив до них в сім"ю в гості відвідати ОСОБА_16 з сином ОСОБА_29 . Відомо, що ОСОБА_7 проживав з сином ОСОБА_15 (відповідачем) два роки перед його смертю.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України, відомості про батька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України - ОСОБА_6 , матір`ю зазначена ОСОБА_5 . (а.с.14 т.1)

Позивач ОСОБА_1 змінила прізвище з дошлюбного « ОСОБА_24 » на « ОСОБА_28 » ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_30 (а.с.15 т.1)

Відповідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України, відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України - ОСОБА_6 , матір`ю зазначена ОСОБА_5 . (а.с.18 т.1)

ОСОБА_5 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.21 т.1).

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені ст.ст. 125,130 Сімейного кодексу України.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.24).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 35 від 28.12.2020 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у стаціонарі Новоукраїнської ЦРЛ, лікарське свідоцтво про смерть отримала ОСОБА_1 (а.с.26).

Відповідно довідки Ганнівської Сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 понесла витрати на поховання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . (а.с. 27)

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, частка земельної ділянки площею 5,7572 га, кадастровий номер 3524087200:02:000:9016 на території Шишкинської с/ради Новоукраїнського району належить ОСОБА_4 (а.с.45)

Згідно з довідками Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району, ОСОБА_4 проживав та вів спільне господарство разом зі своїм батьком ОСОБА_31 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 в АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 є власником вказаного житлового будинку (а.с.47), - при оцінці доказів, суд враховує, що в змісті цієї довідки не зазначено, з якого часу ОСОБА_4 почав проживати разом з батьком ОСОБА_32 .

Відповідно копії спадкової справи № 20/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , до Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області з заявами про прийняття спадщини після смерті останнього звернулися ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . (а.с.158-162).

Як вбачається з даних погосподарської книги за адресою АДРЕСА_4 , головою господарства зазначений ОСОБА_33 , ОСОБА_4 зазначений як син, є відмітка про вибуття останнього « в друге господарство», та на іншому аркушу за цією ж адресою є відмітка щодо ОСОБА_4 - «вибув вересень 2002 року». (а.с.242, 243 т.1)

Відповідно до змісту ч.ч.1,2 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 128 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнаннябатьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року №3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що оскільки підстави визнання батьківства за рішенням суду, зазначені уст. 128 СК України істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди повинні виходити з дати народження дитини.

Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Враховуючи те, що позивачі народилися до 2004 року, суд застосовує до вказаних правовідносин норми Кодексу про шлюб та сім`ю, а саме норми ч. 2 ст. 53 КпШС України.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Згідно норм вказаної статті, у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою як одного з батьків так і самої дитини після досягнення нею повноліття.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини та відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

В третьому абзаці п. 13 постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Як встановлено судом, відомості щодо батька дитини, які зазначені у свідоцтві про народження позивачів, зокрема його імені та по батькові, відповідають імені та по батькові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також факт батьківства підтверджується матеріалами справи та поясненнями позивачів, які були допитані як свідки, показами свідків, допитаних під час судового розгляду.

Таким чином, вказані обставини підтверджують доводи позивачів, зазначені у позовній заяві про встановлення батьківства щодо того, що під час народження позивачів, їх батьки не перебували в шлюбі між собою та відомості про батька було вказано зі слів матері.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлення факту батьківства має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне їй для отримання виплат після смерті її батька.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Таким чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи, вважає наявність підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, встановленими в судовому засіданні, а тому заява підлягає задоволенню щодо вимог про встановлення факту батьківства.

Разом з тим, позовні вимоги щодо визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задоволенню не підлягають, оскільки підставою невидачі свідоцтва про право на спадщину позивачам є ненадання документів, що підтверджують родинний зв"язок між позивачами та померлим ОСОБА_4 , а не будь - які інші обставини.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи викладене, суд не вирішує питання про визнання за позивачами права на спадщину за законом, оскільки відповідний спір про право в цій частині відсутній.

Згідно ч. 1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв"язку з залишенням позову без руху, ухвалою суду від 22.09.2021 року було визначено, що позивачам за майнову вимогу необхідно сплатити судовий збір в сумі 5316 гривень 16 копійок, тобто з кожного позивача по 2658 гривень 08 копійок, а також за немайнову вимогу - по 908 гривень з кожного позивача. Позивач ОСОБА_2 сплатив вказану суму судового збору 30.09.2021 року (а.с. 66 т.1)

Ухвалою суду від 30.09.2021 року позивачу ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення. (а.с.105 т.1)

Отже, пропорційно задоволеним позовним вимогам, необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 908 гривень витрат по сплаті судового збору, стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь держави 908 гривень судового збору. Також підлягають стягненню на користь держави 2658 гривень 08 копійок судового збору з позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 315, 319 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Новоукраїнська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області, Управління соціального захисту населення Новоукраїнської райдержадміністрації в Кіровоградській області про встановлення факту батьківства та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Встановити, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В іншій частині позовних вимог відмовити

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 908 гривень витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 908 гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 2658 гривень 08 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене 22 грудня 2023 року.

Суддя: О. С. Цесельська