Постанова

від 02.04.2024 по справі 396/1251/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

02 квітня 2024 року м. Кропивницький

справа № 396/1251/21

провадження № 22-ц/4809/559/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач ОСОБА_3 ,

треті особи - Новоукраїнська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області, Управління соціального захисту населення Новоукраїнської райдержадміністрації в Кіровоградській області,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні заправилами спрощеногопозовного провадженняапеляційну скаргу ОСОБА_3 ,в інтересахякої дієадвокат ІвановОлексій Вікторович,на рішенняНовоукраїнського районного судуКіровоградської області від 14 грудня 2023 року у складі судді Цесельської О.С.,

В С Т А Н О В И В :

У вересні2021року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Новоукраїнська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області, Управління соціального захисту населення Новоукраїнської райдержадміністрації в Кіровоградській області, про встановлення факту батьківства та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

В обґрунтуваннязаявленого позову посилалися нате,що їх батьком є ОСОБА_4 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Вказували, що їхня мати ОСОБА_5 та батько ОСОБА_4 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1996 року по 2006 рік в АДРЕСА_1 , у будинку, належному ОСОБА_5 . Оскільки шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не реєстрували, відомості про батька в актових записах про народження позивачів були записані зі слів матері, як ОСОБА_6 . Між позивачами та біологічним батьком ОСОБА_4 були теплі дитячо-батьківські відносини, адже проживали всі разом однією сім`єю, батько займався їх вихованням та утриманням, визнавав їх своїми дітьми. Похованням батька також займалися позивачі. Після поховання батька позивачі звернулися до Новоукраїнської районної нотаріальної контори Кіровоградської області з заявами про прийняття спадщини та отримали відмову, оскільки недоведено родинні відносини між позивачами та померлим ОСОБА_4 .

Посилаючись на зазначені обставини просили суд встановити, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та визнати право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Рішенням Новоукраїнського районного судуКіровоградської області від 14 грудня 2023 року позов задоволено частково. Встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Іванов Олексій Вікторович, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відзив на апеляційнускаргудо апеляційного суду не надходив.

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача адвокат Іванов О.В. підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивачів адвокат Калінка-Бондар О.Б. та позивач ОСОБА_1 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Управління соціального захисту населення Новоукраїнської райдержадміністрації в Кіровоградській області направило заяву про розгляд справи без участі свого представника (т.3 а.с.50).

Новоукраїнська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області у судове засідання свого представника не направила. Про час та місце слухання справи був повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила. Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності представників третіх осіб на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом першоїінстанції встановленота підтвердженописьмовими доказамипо справі,що згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 08 вересня 2021 року №00032478204 відомості про батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ОСОБА_6 , матір`ю зазначена ОСОБА_5 (т.1 а.с.14).

Згідно з копією свідоцтва про шлюб від 29 вересня 2018 року серії НОМЕР_1 та копією паспорту № НОМЕР_2 позивач змінила прізвище з дошлюбного « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » (т.1 а.с.15, 16)

Як убачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 08 вересня 2021 року №00032478082 відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ОСОБА_6 , матір`ю зазначена ОСОБА_5 (т.1 а.с.18).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 10 вересня 2020 року № 379 ОСОБА_5 зареєстрована з 28 травня 1995 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.21).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (т.1 а.с.24).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 28 грудня 2020 року №35 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у стаціонарі Новоукраїнської ЦРЛ, лікарське свідоцтво про смерть отримала ОСОБА_1 (т.1 а.с.26).

Відповідно до довідки Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 12 січня 2021 року ОСОБА_1 понесла витрати на поховання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.27).

Як убачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, 1/2 частка земельної ділянки площею 5,7572 га, кадастровий номер 3524087200:02:000:9016 на території Шишкинської с/ради Новоукраїнського району належить ОСОБА_4 (т.1 а.с.45).

Відповідно до довідки Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 23 січня 2018 року ОСОБА_4 проживав та вів спільне господарство разом зі своїм батьком ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Шишкине, пров. Польовий, 4 (т.1 а.с.47).

Згідно з довідкою Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 22 лютого 2018 року №123 ОСОБА_4 є власником житлового будинку (без відповідно оформлених документів) в Новоукраїнському районі в АДРЕСА_2 (т.1 а.ч.48).

Ухвалою Новоукраїнського районного судуКіровоградської області від 16 грудня 2021 року було витребувано у державного нотаріуса Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 (т.1 а.с.182).

На запит суду Новоукраїнська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області надала копію спадкової справи №20/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , згідно з якою до Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області із заявами про прийняття спадщини після смерті останнього звернулися ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (т.1 а.с.158-162).

Як убачається з даних погосподарської книги за адресою: АДРЕСА_3 , головою господарства зазначений ОСОБА_11 , ОСОБА_4 зазначений як син, є відмітка про вибуття останнього «в друге господарство», та на іншому аркушу за цією ж адресою є відмітка щодо ОСОБА_4 «вибув вересень 2002 року» (т.1 а.с.241-242).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відомості щодо батька дитини, які зазначені у свідоцтві про народження позивачів, відповідають імені та по батькові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також факт батьківства підтверджується матеріалами справи та показаннями свідків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1ст.293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 2статті 293 ЦПК Українипередбачено право суду встановлювати факти, що мають юридичне значення.

Разом з тим це можливо за наявності певних умов, а саме: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Разом з тим, відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах у разі. якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується у порядку позовного провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 - 11 квітня 2003 року, а тому спірні правовідносини регулюються нормамиКпШС України, а неСК України, оскільки виникли до 01 січня 2004 року.

У пунктах 3,7 та 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року№3 «Про застосування судами окремих нормСімейного кодексу Українипри розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»роз`яснено, що, оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені уст.128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених уст.53 КпШС України, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.

При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні нормиКпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до нормСК України, зокрема ч.2 ст.128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зіст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи.

Підставою для визнаннябатьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно доЦивільного процесуального кодексу України.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Відповідно до пункту 15постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року№5 (із подальшими змінами) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам було роз`яснено, що заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, суд має вирішувати з урахуванням обставин, передбаченихстаттею 53 КпШС України.

Враховуючи те, що між сторонами виник спір про право цивільне, яке прямо залежить від встановлення факту батьківства, суд першої інстанції правильно розглянув справу у порядку позовного провадження, тому доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права у зв`язку з розглядом справи не у тому провадженні не заслуговують на увагу.

Частиною другою та третьоюстатті 53 КпШС Українивстановлено, що в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства. Доказами визнання батьківства можуть бути: листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Отже, за змістом наведеної норми закону встановлення судом батьківства може мати місце в разі доведення хоча б однієї із зазначених обставин.

Частина третястатті 53 КпШС Українине обмежує коло доказів, які можуть бути взяті судом до уваги, що з достовірністю підтверджують батьківство.

Рішення щодо визнання/встановлення батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Тобто при вирішенні спору про встановлення батьківства мають враховуватись усі докази в сукупності.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Встановлено, що відомості щодо батька дітей, які зазначені у свідоцтвах про народження позивачів, зокрема його імені та по батькові, відповідають імені та по батькові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, судом першої інстанції у судовому засіданні 26 жовтня 2023 року були допитані свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які підтвердили доводи, викладені у позовній заяві про встановлення батьківства. Зокрема, як свідки були допитані і позивачі по справі та їх мати ОСОБА_5 (т.2 а.с.164-172)

Відповідно до ч.1ст.319 ЦПК Україниу рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ч.1ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно дост.134 СК Українина підставі заяв осіб, зазначених уст.126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на підставі вимог статті 89 ЦПК України, оцінивши докази у сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимогв частині встановлення факту батьківства.

Крім того,оскільки сторонамине оскаржуєтьсярішення судупершої інстанціїв частинівідмови узадоволенні позовнихвимог провизнання прававласності упорядку спадкування,відтак,відповідно дост.367ЦПК України,суд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1ст.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставістатті 375 ЦПК Українизалишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

У зв`язку з тим, що ухвалою апеляційного суду від 20 лютого 2024 року було задоволено клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Іванов Олексій Вікторович, та відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі в Кропивницькому апеляційному суді, а апеляційна скарга відповідача залишається судом без задоволення. з ОСОБА_3 слід стягнути у дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1089 грн 60 коп.

Керуючись ст. ст.367,374,375,382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Іванов Олексій Вікторович, залишити без задоволення,а рішенняНовоукраїнського районного судуКіровоградської області від14грудня 2023року- без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ) в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1089 (одна тисяча вісімдесят дев`ять) грн 60 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 квітня 2024 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко