Повістка

від 21.12.2023 по справі 914/2825/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2023 р. Справа №914/2825/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.,

секретар судового засідання Костерева О.А.

розглянув заяву ТзОВ «РС Плюс» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Антисептик" від 30.10.2023

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 (повний текст ухвали складено 19.10.2023, суддя Стороженко О.Ф)

у справі № 914/2825/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РС Плюс»

до відповідача Приватного підприємства «Антисептик»

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 3148164,59 грн (за Договором №1806-01 від 18.06.2020)

за участю представників:

від позивача - Медвідь А.Б. (в залі суду)

від відповідача - не з`явились

В судовому засіданні 07 грудня 2023 року Західним апеляційним господарським судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Антисептик" у справі № 914/2825/23. В ході судових дебатів представником позивача було оголошено заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, розрахунок яких наведений у відзиві на апеляційну скаргу. На підтвердження понесених позивачем судових витрат до відзиву на апеляційну скаргу позивачем було долучено акт здачі-прийняття наданих послуг від 16.11.2023 згідно договору про надання правової допомоги № 10/08/23-1 від 10.08.2023 на загальну суму 10500,00 грн. та копію платіжної інструкції № 2604 від 16.11.2023 на означену суму.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 заяву ТОВ «РС Плюс» призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2023.

13 грудня 2023 представником позивача на електронну адресу Західного апеляційного господарського суду було надіслано заяву про надання додаткових доказів про витрати на правову допомогу, яка була зареєстрована канцелярією суду 14.12.2023. У вказаній заяві представник позивача збільшив розмір понесених судових витрат до 13500,00 грн., які просив стягнути з відповідача на користь позивача. На підтвердження понесених витрат, представник позивача до вказаної заяви долучив копію договору про надання правової допомоги № 10/08/23-1 від 10.08.2023, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЛВ № 001418, копію акта здачі-прийняття наданих послуг від 12.12.2023; копію платіжної інструкції № 2648 від 12.12.2023 на суму 3000,00 грн. та докази надіслання заяви відповідачу.

Цього ж дня, представником позивача було надіслано на електронну адресу суду ще одну заяву про надання додаткових пояснень та доказів про витрати на правову допомогу. У вказаній заяві представник позивача зазначив про неможливість з об`єктивних причин вчасно подати суду відповідні докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, через відключення 11 та 12 грудня 2023 мобільного та інтернет зв`язку, відтак просив суд поновити строк на подання додаткових доказів на підтвердження розміру понесення позивачем витрат на правову допомогу. До вказаної заяви представник позивача долучив скрін з особистого кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, копію договору про надання правової допомоги № 10/08/23-1 від 10.08.2023, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЛВ № 001418, копію додаткової угоди № 1 від 11.08.2023, копію акта здачі-прийняття наданих послуг від 12.12.2023; копію платіжної інструкції № 2648 від 12.12.2023 на суму 3000,00 грн. та докази надіслання заяви відповідачу.

13 грудня 2023 представником відповідача в системі «Електронний суд» було сформовано заперечення на клопотання представника позивача, до якого було долучено копію свідоцтва та копію ордера на адвоката Герасимчука С.С., копії договорів про надання правничої допомоги № 10/08/23-1 та № 10/08/23 від 10.08.2023, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та докази надсилання даного заперечення іншій стороні у справі.

У вказаних запереченнях представник відповідача вказує на пропуск представником позивача строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України, для подання суду доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат. Разом з тим, представник відповідача вказує, що договір про надання правової допомоги, поданий представником позивача суду апеляційної інстанції, за змістом відрізняється від договору про надання правової допомоги, який позивачем було долучено до матеріалів даної справи в суді першої інстанції. Водночас, звертає увагу суду на те, що за змістом договору про надання правової допомоги, Медвідь Ю.О. іменується як консультант, а не як адвокат, відтак, на переконання представника відповідача, даний договір в розумінні Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не є договором про надання правничої допомоги з адвокатом Медвідь Ю.О. Крім цього, відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутній будь-який документ, який би визначав зазначену у розрахунку позивачем вартість однієї години в розмірі 1500,00 грн. Представник відповідача вважає, що подання суду договору зі штучно зміненим змістом є порушенням засад господарського судочинства та містить ознаки зловживання процесуальними правами, що є підставою для застосування судом заходів реагування, визначених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, винесення відповідної ухвали в порядку ст. 135 ГПК України про застосування штрафу до представниці позивача - Медвідь Ю.О. Відтак, з огляду на вказане просив суд покласти на позивача судовий збір за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України та відмовити в задоволенні заяви про долучення додаткових доказів про витрати на правову допомогу від 13.12.2023.

14 грудня 2023 у зв`язку із оголошеною по всій території України повітряною тривогою, судове засідання не відбулося.

Ухвалою суду від 14.12.2023 розгляд заяви ТОВ «РС Плюс» призначено на 21.12.2023.

Розглянувши подані клопотання, судова колегія дійшла висновку про поновлення представнику позивача строку на подання додаткових доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

В дане судове засідання прибув представник позивача, який підтримав доводи своїх заяв; в судових дебатах просив покласти судовий збір на відповідача, заяву про відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу задоволити і стягнути з ПП «Антисептик» на користь ТОВ «РС Плюс» 13500,00 грн.

Відповідач участі свого уповноваженого представника не забезпечив, проте у своєму запереченні від 13.12.2023 просив суд здійснювати розгляд заяви ТОВ «РС Плюс» про відшкодування витрат на правову допомогу без його присутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши заяву ТОВ «РС Плюс» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сукупності із запереченням на заяву ПП «Антисептик», колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ «РС Плюс», виходячи з наступного:

За змістом ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справ чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

07.12.2023 Західним апеляційним господарським судом було прийнято постанову у даній справі, якою апеляційну скаргу Приватного підприємства «Антисептик» задоволено частково; оскаржувану ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 скасовано в частині застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе рухоме і нерухоме майно, що належить приватному підприємству «Антисептик»; в решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 у справі № 914/2825/23 залишено без змін.

При прийнятті вказаної постанови судом апеляційної інстанції не було вирішено питання покладення судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Враховуючи ту обставину, що обидві сторони у своїх процесуальних документах наголошують на вирішення питання покладення судового збору за розгляд апеляційної скарги, з огляду на часткове задоволення апеляційним судом вимог апеляційної скарги та скасуванні оскаржуваної ухвали в частині застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе рухоме і нерухоме майно, що належить відповідачу, з врахуванням приписів ст. 129 ГПК України, суд дійшов до висновку про покладення судового збору за розгляд апеляційної скарги на сторони пропорційно задоволених вимог.

Водночас, позивач клопотав перед судом про відшкодування йому за рахунок відповідача витрат, понесених ним за отримання професійної правової допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до вказаних положень, ТОВ «РС Плюс» у відзиві на апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області у даній справі повідомило суд про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як було вказано вище, після ухвалення постанови 07.12.2023 за результатами розгляду поданої апеляційної скарги ПП «Антисептик», від представника позивача надійшли заяви від 13.12.2023, в яких останній просить суд стягнути з ПП «Антисептик» на користь ТОВ «РС Плюс» 13500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано суду:

копію договору про надання правової допомоги № 10/08/23-1 від 10.08.2023, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЛВ № 001418, копію додаткової угоди № 1 від 11.08.2023, копію акт здачі-прийняття наданих послуг від 16.11.2023 на суму 10500,00 грн., копію платіжної інструкції № 2604 від 16.11.2023 на вказану суму, копію акта здачі-прийняття наданих послуг від 12.12.2023, копію платіжної інструкції № 2648 від 12.12.2023 на суму 3000,00 грн.

10.08.2023 між Медвідь Ю.О. (консультант), яка діє на підставі адвокатського свідоцтва та ТОВ «РС Плюс» (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги № 10/08/23-1, за умовами якого консультант зобов`язався надати клієнту визначену цим договором правничу допомогу (послуги), а клієнт зобов`язався прийняти правничу допомогу та оплатити її

Відповідно до п. 4 2. договору плата за правничу допомогу за цим договором складається з: а) суми гонорару (у тому числі гонорару успіху), що виплачується клієнтом консультанту; б) сум, що виплачуються клієнтом консультанту як покриття фактичних видатків, пов`язаних з наданням правничої допомоги за цим договором.

За надання правничої допомоги, у відповідності до п. 4.3 договору, клієнт виплачує консультанту плату, яка визначається відповідно до акта надання (прийому-передачі) правничої допомоги, підписаного уповноваженими представниками сторін, та/або рахунка, виставленого консультантом для оплати правничої допомоги.

Факт надання правничої допомоги, а також її вартість, засвідчується актом про надання правничої допомоги, який підписується сторонами. (п. 4.4).

11 серпня 2023 сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 10/08/23-1 від 10.08.2023, якою було внесено зміни до преамбули вказаного договору, а також доповнено договір п. 4.5, відповідно до якого плата за правничу допомогу (послуги) адвоката за правову допомогу (гонорар) визначається з врахуванням обсягу наданої правової допомоги, часу затраченого адвокатом на надання правничої допомоги, складності завдань, отриманого результату та інших обставин і факторів. Водночас, розмір вартості наданих адвокатом правничих послуг визначається сталими сумами за виконання конкретних завдань та/або погодинною оплатою. Зокрема:

1) вартість години роботи (правничих послуг) адвоката становить 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн.;

2) представництво адвокатом інтересів клієнта у суді складається з консультацій адвоката з клієнтом щодо оптимального представництва інтересів клієнта, підготовки адвоката до судових засідань та безпосередньої участі адвоката в судових засіданнях і оцінюється згідно з фактично витраченим адвокатом часом;

3) за результатом ухваленого судом судового рішення клієнт оплачує адвокату «гонорар успіху» у розмірі 10% (десяти відсотків) від загальної суми стягнутої судом з боржника на користь клієнта.

На підтвердження понесених витрат позивачем долучено до справи акт здачі-прийняття наданих послуг від 16.11.2023 на суму 10500,00 грн., відповідно до якого ТОВ «РС Плюс» прийняв від Медвідь Ю.О. правничі послуги, що були надані у справі № 914/2825/23 в період з 08.11.2023 по 16.11.2023 щодо:

1) опрацювання апеляційної скарги ПП «Антисептик» (надалі «відповідач» або «скаржник») на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 у cправі N 914/2825/23 ( далі «апеляційна скарга») з додатками (загальним обсягом 147 сторінок) - обсягом послуг 2 години (вартість однієї години 1500 грн.) - на суму - 3000,00 грн.;

2) підготовки відзиву на апеляційну скаргу з додатками - обсягом послуг 5 годин (вартість однієї години 1500 грн.) - на суму - 7500,00 грн.

Загальний обсяг послуг за даним актом становить 7 годин сукупною вартістю 10500,00 грн.

Згідно акта здачі-прийняття наданих послуг від 12.12.2023 на суму 3000,00 грн. ТОВ «РС Плюс» прийняв від Медвідь Ю.О. правничі послуги, що були надані у справі № 914/2825/23 в період з 05.12.2023 по 12.12.2023 щодо:

1) надання правничих консультацій щодо оптимального представництва клієнта у судовому засіданні 07 грудня 2023 р. Західного апеляційного господарського суду 1 година 40 хвилин (вартість однієї години 1500 грн.) на суму - 2500,00 грн;

2) підготовки заяви клієнта про надання додаткових доказів про витрати на правову допомогу позивача при розгляді апеляційної скарги у апеляційній інстанції - обсягом послуг 20 хвилин (вартість однієї години 1500 грн.) - на суму - 500,00 грн.

Загальний обсяг послуг за даним актом становить 2 години вартістю 3000,00 грн.

На підтвердження здійснення оплати за вказаними актами, позивачем долучено копії платіжних інструкцій № 2604 від 16.11.2023 та № 2648 від 12.12.2023. на загальну суму 13500,00 грн.

Як вже було зазначено, суд поновив позивачу строк на подання вказаних доказів, у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України, оскільки такий був пропущений позивачем з незалежних від нього обставин.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 5-6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На виконання вимог вказаної норми процесуального закону, ПП «Антисептик» подало заперечення на заяву про подання додаткових доказів, в якому заперечило проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач звертає увагу суду нате, що заявлений розмір витрат є необґрунтованим та неспівмірним реальним витратам, оскільки позивачем не обґрунтовано необхідність витрачення часу на ознайомлення з додатками апеляційної скарги, оскільки вони є повністю ідентичними до тих, які відповідач надавав до суду першої інстанції та вони не одноразово вивчалися позивачем при підготовці до судових засідань в суді першої інстанції у цій справі. Водночас, не доведено і доцільності надання правничих консультацій щодо оптимального представництва клієнта у судовому засіданні 07.12.2023 в апеляційному суді при незмінній позиції позивача. Складення відзиву на апеляційну скаргу не потребувало значних витрат часу при незмінній позиції позивача, який також повністю дублює подану 20.09.2023 заяву позивача про забезпечення позову.

Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України від 02.06.2014р., заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд враховує, що 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/4507/18, в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 згаданої постанови).

Дослідивши заяву ТОВ «РС Плюс» про розподіл судових витрат та додані до неї документи, зокрема, поданий позивачем акт про надані послуги від 12.12.2023, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено доцільності надання правничих консультацій щодо оптимального представництва клієнта у судовому засіданні 07.12.2023 та не обґрунтовано, що саме включає дана послуга. Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача на те, що вказаний акт підписаний клієнтом з Медвідь Ю.О., натомість 07.12.2023 в судовому засіданні був присутній Медвідь А.Б. Крім цього, позиція представника відповідача в судовому засіданні була незмінною та відповідала позиції, наведеній у відзиві на апеляційну скаргу. Підготовка заяви про надання додаткових доказів про витрати на правову допомогу не може розцінюватися як надання правової допомоги позивачу, позаяк виготовлення такої заяви має технічний характер та спрямоване виключно на інтереси позивача. Таким чином, суд відхиляє поданий позивачем акт від 12.12.2023 на суму 3000,00 грн, оскільки розмір витрат на оплату послуг адвоката зазначений у вказаному акті не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру. Щодо наданих послуг за актом здачі-прийняття наданих послуг від 16.11.2023 на суму 10500,00 грн. судова колегія погоджується з доцільністю та обґрунтованістю надання таких послуг.

З огляду на наведе, приймаючи до уваги часткове задоволення судом вимог апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про те, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених вимог, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне заяву ТОВ «РС Плюс» задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 3750 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а в задоволенні решти вимог заяви ТОВ «РС Плюс» суд відмовляє.

Керуючись ст. 126, 129, 244 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РС Плюс» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Антисептик» (49000, Дніпропетровська обл, м. Дніпро, вул. Ірпінська (Абхазька), буд.2, кв.3; ідент.код 25515679) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «РС ПЛЮС» (79055, Львівська обл., м. Львів, вул. Чечета, буд.14, кв.1; ідент.код 39699975) 3750,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РС ПЛЮС» (79055, Львівська обл., м. Львів, вул. Чечета, буд.14, кв.1; ідент.код 39699975) на користь Приватного підприємства «Антисептик» (49000, Дніпропетровська обл, м. Дніпро, вул. Ірпінська (Абхазька), буд.2, кв.3; ідент.код 25515679) 1342 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

повний текст постанови складено 02.01.2024

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік