Постанова

від 26.12.2023 по справі 5023/2756/11

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року м. Харків Справа № 5023/2756/11

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, подану в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, вх. №2263 Х/2, на постанову Господарського суду Харківської області від 26.09.2023, ухвалену суддею Яризьком В.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області 26.09.2023 о 13 год.14 хв. (повний текст постанови складено 03.10.2023) у справі №5023/2756/11

за заявою Приватного підприємства "АЗЧ Постач", м.Чугуїв Харківської області,

до Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", м.Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №5023/2756/11 припинено процедуру розпорядження майном боржника, Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", припинено повноваження розпорядника майна боржника - Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", арбітражної керуючої Бідної Оксани Іванівни. Визнано Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" арбітражну керуючу Бідну Оксану Іванівну, встановлено основну грошову винагороду арбітражному керуючому за виконання обов`язків ліквідатора Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" в розмірі трьох встановлених законом мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Господарський суд зазначив, що, відповідно до аналізу фінансово-господарської діяльності ДП "Харківський завод шампанських вин" щодо наявності ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства від 21.09.2018, фінансовий стан ДП "Харківський завод шампанських вин" характеризується ознаками неплатоспроможності; задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе лише шляхом застосування ліквідаційної процедури; ознаки дій з фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства відсутні; кредиторська заборгованість ДП "Харківський завод шампанських вин" складає більше 300000000,00 грн, поточна кредиторська заборгованість складає 57711183,72 грн (тенденція до збільшення), заборгованість з податків та зборів станом на 01.09.2023 (без врахування пені) 50236762,94 грн, заборгованість по заробітній платі - 8158717,00 грн, разом із тим, станом на 31 грудня 2021 року балансова вартість активів підприємства складає лише 6734000,00 грн. Також суд першої інстанції вказав, що стан критичної неплатоспроможності боржника підтверджується балансом та витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами на 01.09.2023; з початком повномасштабної агресії рф діяльність підприємства була зупинена та численні намагання відновити виробничу діяльність є малоефективними. Судом першої інстанції враховано доводи розпорядника майна про те, що фінансово-господарський стан, інвестиційна та інша діяльність боржника та становище на ринках боржника, з моменту проведення останнього аналізу не змінився, ДП "Харківський завод шампанських вин" не має фінансової можливості погасити кредиторську заборгованість та відновити прибуткову діяльність підприємства за наступних підстав: ворожі обстріли російськими військами, які призвели до пошкодження об`єктів підприємства; проведення воєнних дій та захоплення країною-агресором міст на Півдні України, зокрема АР Крим та частини Херсонської області, призвели до унеможливлення закупівлі за конкурентною ціною виноматеріалу та іншої сировини, необхідної для запуску виробництва; більшість торгівельних мереж приймає продукцію на реалізацію без гарантування здійснення розрахунків в разі пошкодження чи втрати продукції через воєнні дії; розмір кредиторської заборгованості має тенденцію до збільшення, адже джерелом надходження коштів є виключно реалізація продукції, яка зараз не виробляється, також, негативними факторами щодо можливості відновлення виробництва та відновлення платоспроможності є захоплення території України (відповідне зменшення ринків збуту), вимушена міграція населення України, падіння купівельної спроможності населення. Також господарський суд взяв до уваги ті обставини, що чинні накази про приватизацію ДП "Харківський завод шампанських вин" відсутні, заяв про участь у санації боржника та пропозицій щодо санації ДП "Харківський завод шампанських вин" до суду не надходило; на зборах кредиторів 01.06.2023 більшістю голосів прийнято рішення схвалити звіт розпорядника майна про діяльність на ДП Харківський завод шампанських вин від 11 травня 2023 року, закінчити процедуру розпорядження майном ДП "Харківський завод шампанських вин", уповноважити ПП "Юнітрейд Плюс" подати до Господарського суду Харківської області клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, погодити кандидатуру ліквідатора - арбітражного керуючого Бідної Оксани Іванівни, у разі відкриття ліквідаційної процедури ДП "Харківський завод шампанських вин".

В ході розгляду справи в суді першої інстанції представник прокуратури зазначав, що вважає передчасним перехід до ліквідаційної процедури у зв`язку із тим, що у Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 2 жовтня 2019 року установлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом. Однак господарський суд в оскаржуваній постанові відхилив вищенаведені доводи, вказавши, що пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 2 жовтня 2019 року № 145-IX, встановлено строк для застосування його положень - протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом; 20.10.2019 відбулось набрання чинності вищенаведеного закону, отже, на думку господарського суду, після 20.10.2022 у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків може бути застосована процедура санації чи процедура ліквідації.

У межах установленого законом строку Заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №5023/2756/11 та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі; судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок боржника.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник наводить наступні доводи: Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 2 жовтня 2019 року № 145-IX набрав чинності 20.10.2019 та діє без обмеження строку, не скасований іншим законом, а також рішенням Конституційного Суду внаслідок визнання його невідповідності Конституції України; лінгвістичну конструкцію п.2 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 2 жовтня 2019 року № 145-IX, якою встановлено заборону застосування у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі, казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, "судової процедури санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки" не можна ототожнювати з забороною "судової процедури ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом", а відповідно, на думку апелянта, не можна розуміти як вказівку на незастосування обох цих процедур протягом трьох років, замість лише однієї ліквідації за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом. В обґрунтування зазначеної правової позиції заявник посилається на висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817. Отже, за твердженням апелянта, оскільки в даному випадку застосування до боржника (який є державним підприємством) процедури ліквідації є неможливим в силу вищенаведених законодавчих приписів, провадження у справі підлягає закриттю в порядку п.13 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства, а також п.2 ч.1 ст.231 ГПК України. Також заявник скарги не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що задоволення вимог кредиторів у даній справі можливо не інакше, як через застосування до боржника ліквідаційної процедури. А саме, апелянт зазначає, що арбітражним керуючим не оцінено реальну вартість активів, не спрогнозовано суму, яку можливо отримати у разі продажу майна, не розглянуто ймовірність санації на етапі проведення процедури розпорядження майном; воєнний стан, введений в Україні, є економічно невигідним при будь-якій обраній та впровадженій судом процедурі, а тому обґрунтування ним фінансової неможливості погашення кредиторської заборгованості та відновлення прибуткової діяльності підприємства, яке знаходиться на стадії судової процедури розпорядження, є недоречним, тощо.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 апеляційну скаргу було залишено без руху (з підстав, зазначених у вказаній ухвалі). Заявнику було встановлено десятиденний строк з дня вручення йому копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків скарги. Іншою ухвалою від цієї дати витребувано у суду першої інстанції матеріали справи №5023/2756/11, які надійшли до Східного апеляційного господарського суду 03.11.2023.

Після усунення заявником недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №5023/2756/11. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "12" грудня 2023 р. о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104. Встановлено учасникам справи строк до 07.12.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також для подання заяв, клопотань тощо.

23.11.2023, тобто в межах установленого законом строку, Фонд державного майна України надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор попередньо, до звернення до суду з апеляційною скаргою, повинен був повідомити про це Фонд державного майна України, однак не вчинив таких дій. Також, на думку Фонду державного майна України, у прокурора відсутні повноваження представляти інтереси Фонду та користуватися відповідними процесуальними повноваженнями, оскільки Фонд державного майна України як орган управління належним чином здійснює передбачені законодавством повноваження під час процедури банкрутства в даній справі. Із посиланням на викладене вище, Фонд державного майна України зазначає, що провадження у справі підлягає закриттю.

28.11.2023, тобто в межах визначеного судом строку, арбітражний керуючий Бідна О.І. через систему "Електронний суд" надала відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність доводів апелянта, просить залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а оскаржувану постанову господарського суду в даній справі без змін.

У відзиві арбітражний керуючий зазначає наступне: прокурором не обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави у даній справі в суді апеляційної інстанції; твердження апелянта про те, що Закон України від 02.10.2019 року №145-IX, який набрав чинності 20.10.2019, діє без обмежень строку, арбітражний керуючий вважає безпідставним, зазначаючи, що, відповідно до вказаного Закону, після 20.10.2022 (через три роки з дня набрання чинності Законом України від 02.10.2019 року № 145-IX) у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, може бути застосована процедура ліквідації. Арбітражний керуючий наполягає на тому, що ДП "Харківський завод шампанських вин" не має фінансової можливості погасити кредиторську заборгованість та відновити прибуткову діяльність підприємства; що стосується інвентаризації, то на ДП "Харківський завод шампанських вин" відповідно до Методики проведення інвентаризації об`єктів державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 № 1121, наказу Фонду державного майна України від 03.02.2006 № 197 «Про затвердження форм надання відомостей про об`єкти державної власності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2006 за № 380/12254 вона проводилась щорічно до моменту початку повномасштабного вторгнення рф до території України, всі звіти, аналіз фінансово-господарської діяльності ДП "Харківський завод шампанських вин" підготовлені на підставі інвентаризації майна; на загальних зборах кредиторів ДП «Харківський завод шампанських вин» 01.06.2023 було прийнято рішення щодо звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

28.11.2023 арбітражний керуючий Бідна О.І. також подала клопотання (вх.№14748) про закриття провадження за апеляційною скаргою прокурора, стверджуючи про відсутність у прокурора відповідних процесуальних повноважень на подання такої скарги.

28.11.2023 ліквідатор боржника, арбітражна керуюча Бідна Оксана Іванівна, через систему "Електронний суд" подала також заяву, в якій просила надати їй можливість брати участь у судовому засіданні, призначеному на "12" грудня 2023 р. о 12:30 годині, та у подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою суду від 01.12.2023 вказану заяву було задоволено.

04.12.2023, тобто в межах установленого судом строку, кредитор, ПП "Юнітрейд Плюс", через систему "Електронний суд" надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність доводів апелянта, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

У відзиві ПП "Юнітрейд Плюс" зазначає, що зміст пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 2 жовтня 2019 року № 145-IX не має іншого значення, ніж визначено законодавцем, відповідно до вказаної норми закону, у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, тобто запроваджені з набранням чинності Законом від 02.10.2019 № 145-IX обмеження унеможливлюють застосування до наведених підприємств подальшої судової процедури ліквідації протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом з обумовленим законодавцем винятком - при здійснені ліквідації боржника за рішенням власника, а після спливу трьох років, а саме, починаючи з 20.10.2022, у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, може бути застосована процедура санації чи процедура ліквідації. Також ПП "Юнітрейд Плюс" вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що боржник має стан критичної неплатоспроможності, загальної вартості активів підприємства недостатньо для задоволення усіх кредиторських вимог.

04.12.2023 кредитор, ПП "Юнітрейд Плюс", через систему "Електронний суд" надав також клопотання про закриття апеляційного провадження (вх.№14993) відповідно до п.2 ч.1 ст.264 ГПК України, посилаючись на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Фонду державного майна України.

12.12.2023 прокурор надав заперечення на клопотання арбітражної керуючої Бідної О.І. про закриття провадження у справі, в яких зазначає, що прокурором здійснено вступ у розгляд справи №5023/2756/11 у 2015 році та подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції від 26.09.2023 як учасником справи, при цьому жодних додаткових підтверджень підстав представництва законом не вимагається.

У судовому засіданні 12.12.2023 арбітражний керуючий Бідна О.І. (у режимі відеоконференції) та представник ПП "Юнітрейд Плюс" наполягали на задоволенні поданих ними письмових клопотань про закриття провадження у справі.

Прокурор проти вказаних клопотань заперечував (з тих же підстав, які були викладені ним письмово). Представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (яким не було надано письмового відзиву на апеляційну скаргу), виклав усні заперечення стосовно вищевказаних клопотань, зазначивши, що прокурор у даній справі є учасником провадження та має право на подання апеляційної скарги.

Розглянувши в судовому засіданні 12.12.2023 клопотання арбітражного керуючого та ПП "Юнітрейд Плюс" про закриття провадження у справі, колегія суддів відмовила в їх задоволенні, зазначивши, що прокурором у 2015 році здійснено вступ у розгляд справи №5023/2756/11 в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, отже, прокурор у даному випадку не може бути визнаний особою, яка не має процесуальної дієздатності; в подальшому державний орган, в інтересах держави в особі якого прокурор вступив у розгляд даної справи, було замінено правонаступником - Фондом державного майна України; відповідно до ч.2 ст.52 ГПК України, усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив; отже, прокурор у справі № 5023/2756/11 представляє інтереси держави в особі Фонду державного майна України (незалежно від того, чи здійснює останній самостійно будь-які дії щодо участі в даній справі) і його повноваження щодо представництва інтересів держави не припинилися; заявниками клопотань про закриття провадження у справі не доведено, що процесуальне правонаступництво (про яке зазначено вище) мало наслідком припинення участі прокурора в даній справі; окрім того, в даному випадку законом не вимагається жодних додаткових підтверджень підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Фонду державного майна України, так само як і не вимагається від прокурора попередньо повідомляти Фонд про намір звернутися до суду з заявою (скаргою) у справі №5023/2756/11, в якій прокурор бере участь.

Стосовно суті спору прокурор, арбітражний керуючий Бідна О.І. (у режимі відеоконференції) та представник ПП "Юнітрейд Плюс" підтримали викладену ними письмово правову позицію. Представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зазначив про підтримання вимог апеляційної скарги прокурора та просив задовольнити скаргу.

Ухвалою суду від 12.12.2023 в судовому засіданні було оголошено перерву до 20.12.2023 о 14:45 год. Іншою ухвалою від цієї ж дати задоволено заяву арбітражного керуючого Бідної О.І. про участь у судовому засіданні 20.12.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

19.12.2023 на електронну адресу суду надійшли додаткові пояснення Фонду державного майна України (вх. №15791 ел. 14614), направлені електронною поштою - без зазначення про наявність або відсутність у Фонду державного майна України електронного кабінету в системі "Електронний суд".

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч.5, 6 ст.42 ГПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Як вбачається з відомостей програми "Діловодство спеціалізованого суду", Фонд державного майна України має зареєстрований електронний кабінет у системі "Електронний суд". Разом з тим, вищевказані додаткові пояснення від 19.12.2023 було направлено не через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, а електронною поштою, без зазначення про наявність або відсутність у вказаного учасника справи електронного кабінету - всупереч вищенаведеним вимогам ч.1 ст.170 ГПК України.

Згідно з ч. 4 вказаної норми, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначені додаткові пояснення Фонду державного майна України залишаються без розгляду як такі, що подані з порушенням установленого законом порядку.

У судове засідання 20.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду прибув прокурор, представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а також представник кредитора - ПП "Юнітрейд Плюс". Відеозв`язок із арбітражним керуючим Бідною О.І. не було встановлено через технічні проблеми в роботі підсистем ЄСІТС (що також унеможливило і здійснення звукозапису судового засідання 20.12.2023). Про відповідне Східним апеляційним господарським судом складено Акт про технічні проблеми в роботі підсистем ЄСІТС №12-33/324 від 20.12.2023.

За таких обставин, ухвалою суду від 20.12.2023 було продовжено перерву, оголошену в судовому засіданні 12.12.2023, до 26.12.2023 об 11:15 год. Іншою ухвалою від цієї ж дати призначено розгляд справи в судовому засіданні 26.12.2023 за участю арбітражного керуючого Бідної О.І. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 26.12.2023 прокурор, арбітражний керуючий Бідна О.І. (у режимі відеоконференції) та представник ПП "Юнітрейд Плюс" підтримали викладену ними письмово правову позицію. Представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зазначив про підтримання вимог апеляційної скарги прокурора та просив задовольнити скаргу.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Присутні в судовому засіданні учасники справи не висловлювали заперечень щодо повноти дослідження доказів, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2011 порушено провадження у справі №5023/2756/11 про банкрутство Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2018 призначено розпорядником майна Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", код 30590422, арбітражного керуючого Бідну Оксану Іванівну.

Боржника, ДП "Харківський завод шампанських вин", згідно з Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999 №847-XIV, було включено до відповідного переліку. В подальшому зазначений закон втратив чинність на підставі Закону України від 2 жовтня 2019 року № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Як вбачається з матеріалів справи, в ході її розгляду арбітражним керуючим Бідною О.І. регулярно направлялися суду та кредиторам звіти про діяльність розпорядника майна, здійснювалися заходи, спрямовані на виявлення активів боржника, скликалися засідання комітету кредиторів та збори кредиторів.

Відповідно до аналізу фінансово-господарської діяльності ДП "Харківський завод шампанських вин" щодо наявності ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства від 21.09.2018, фінансовий стан ДП "Харківський завод шампанських вин" характеризується ознаками неплатоспроможності та задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе лише шляхом застосування ліквідаційної процедури; ознаки дій з фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства відсутні.

У звітах, що подавалися після 21.09.2018, арбітражний керуючий зазначав про те, що фінансово-господарський стан, інвестиційна та інша діяльність боржника та його становище на ринках не змінилися.

Після початку військової агресії РФ проти України арбітражний керуючий зазначав у звітах, що у зв`язку з проведенням бойових дій на території Харківського регіону, роботу ДП "Харківський завод шампанських вин" фактично припинено, дію трудових договорів зупинено, оскільки питання безпеки та здоров`я людей є пріоритетним, також із початком військової агресії рф ДП "Харківський завод шампанських вин" повністю знеструмлений (повністю відсутнє електропостачання); наявність збитків та їх розмір у зв`язку із військовими діями та вимушеною зупинкою виробничого процесу, на даний час встановити неможливо, розмір збитків буде встановлюватись з відповідними експертами, ФДМУ та за участю арбітражного керуючого після набрання чинності відповідним законодавством.

11.05.2023 арбітражним керуючим Бідною О.І. було направлено кредиторам, боржнику та органу, уповноваженому управляти майном (Фонду державного майна України), Повідомлення про проведення зборів кредиторів ДП "Харківський завод шампанських вин" шляхом опитування, а також Звіт про діяльність розпорядника майна ДП "Харківський завод шампанських вин".

На зборах кредиторів 01.06.2023 більшістю голосів прийнято рішення схвалити звіт розпорядника майна про діяльність на ДП Харківський завод шампанських вин від 11 травня 2023 року, закінчити процедуру розпорядження майном ДП "Харківський завод шампанських вин", уповноважити ПП "Юнітрейд Плюс" подати до Господарського суду Харківської області клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, погодити кандидатуру ліквідатора - арбітражного керуючого Бідної Оксани Іванівни, у разі відкриття ліквідаційної процедури ДП "Харківський завод шампанських вин". У протоколі зборів від 01.06.2023 зазначено, що оскільки фінансовий стан ДП "Харківський завод шампанських вин" характеризується ознаками неплатоспроможності, майнових активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, відтак погашення визнаних судом вимог кредиторів та поточних кредиторів можливе не інакше, як через визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; відповідно до пп. 4 частини 5 статті 48 КУзПБ до компетенції зборів кредиторів належить, зокрема, прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство.

21.08.2023 арбітражним керуючим було направлено запит до ДП "Харківський завод шампанських вин" з проханням надати інформацію щодо проведення інвентаризації та поточного фінансового стану підприємства.

04.09.2023 арбітражним керуючим отримано лист-відповідь за підписом в.о. директора підприємства, у якому повідомляється, що наразі проведення інвентаризації є неможливим згідно з ч. 2, 3 п. 3 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 №158, відповідно до якого не підлягає інвентаризації майно підприємств, зазначених в абзаці першому цього пункту, яке розміщене на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України; інвентаризація та оцінка такого майна проводиться з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершені активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території. Також у листі-відповіді зазначено, що ДП "Харківський завод шампанських вин" має стан критичної неплатоспроможності, що підтверджується, зокрема. фінансовими показниками, наведеними у балансі (звіті про фінансовий стан) від 31.12.2021, та у витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами на 01.09.2023, які додано до відповіді. А саме, кредиторська заборгованість Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" становить: 40539913,11 - грн заборгованість перед ПП "Юнітрейд Плюс", яка є підтвердженою постановою Вищого господарського суду України у справі №5023/2756/11 від 26.04.2016; 3717486,33 грн - заборгованість перед ПП "Фортуна Лімітед", що підтверджена ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.11.2015 у справі № 5023/2756/11 та ухвалою Господарського суду Харківської області від 15 березня 2023 року у справі № 5023/2756/11; 105704742,60 грн - заборгованість за кредитом перед ПАТ "ПУМБ", яка є забезпеченою та задовольняється за рахунок заставного майна, відповідно до ухвал господарського суду Харківської області у справі № 5023/2756/11 від 16.11.2015 та від 17.10.2017; 372539,84 грн - заборгованість перед КП "Харківводоканал" згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 16 листопада 2015 у справі № 5023/2756/11; поточна кредиторська заборгованість складає 57711183,72 грн (тенденція до збільшення), заборгованість з податків та зборів станом на 01.09.2023 (без врахування пені) 50236762,94 грн, заборгованість по заробітній платі - 8158717,00 грн; при цьому станом на 31 грудня 2021 року балансова вартість активів підприємства складає лише 6734000,00 грн.

За результатами розгляду вищевказаних обставин справи в їх сукупності місцевий господарський суд прийняв постанову про визнання боржника банкрутом з наведених вище підстав.

Суд апеляційної інстанції переглядає вказану постанову за апеляційною скаргою прокурора, в межах наведених у скарзі доводів та вимог, відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України.

Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду, про які зазначено вище, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено вище, боржника, ДП "Харківський завод шампанських вин", згідно з Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999 №847-XIV, було включено до відповідного переліку. Зазначений закон втратив чинність на підставі Закону України від 2 жовтня 2019 року №145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (далі Закон №145-IX).

У п.2 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №145-IX зазначено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Закон №145-IX набрав чинності 20.10.2019, відповідно, трирічний строк з дня набрання ним чинності тривав до 20.10.2022.

В апеляційній скарзі прокурор, із посиланням на зміст п.2 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №145-IX, наполягає на тому, що до боржника у даній справі, Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", взагалі не може бути застосовано процедуру ліквідації, оскільки, відповідно до здійсненого апелянтом лінгвістичного аналізу вищенаведеної норми, встановлену законодавцем заборону застосування у справах про банкрутство державних підприємств "судової процедури санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки" не можна ототожнювати з забороною "судової процедури ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом", а відповідно, на думку апелянта, не можна розуміти як вказівку на незастосування обох цих процедур протягом трьох років, замість лише однієї ліквідації за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, який діє без обмеження строку і не на теперішній час не втратив чинність. В обґрунтування зазначеної правової позиції заявник посилається на висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817.

Разом з тим, як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817, вона не містить висновків про те, що вищевказаний трирічний строк з дня набрання чинності Законом №145-IX застосовується виключно до тих підприємств, що ліквідуються за рішенням власника.

У вказаній постанові Верховний Суд звернув увагу, що положення пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ не містять прямої вказівки на закриття провадження у справах про банкрутство.

Верховний Суд зауважив, що положеннями частини 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію 21.10.2019, запроваджений порядок подальшого здійснення провадження у справах про банкрутство за правилами Кодексу України з процедур банкрутства незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Водночас, відповідно до статті 6 цього Кодексу законодавець не передбачив застосування у справі про банкрутство будь-яких інших процедур, окрім процедур розпорядження майном, санації боржника та ліквідації, на відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що передбачав окрім наведених процедур також і процедуру (можливість) укладення мирової угоди.

Щодо передбачених Кодексом України з процедур банкрутства процедур, то відповідно до його преамбули цим нормативним актом встановлюються умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Такий порядок забезпечується, зокрема, застосуванням у справі про банкрутство окремих, однак послідовних та пов`язаних між собою судових процедур (стаття 6 Кодексу України з процедур банкрутства ).

Судова процедура розпорядження майном боржника, згідно із положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, повинна забезпечити збереження активів, ефективне їх використання, аналіз фінансового стану боржника та прийняття рішення про щодо наступної процедури - санації або ліквідації (частина перша статті 44).

Відповідно до частини першої статті 49 цього Кодексу у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

Частиною третьою цієї статті КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює, зокрема, рішення про закриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 90 КУзПБ, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, окрім наведених у цій статті, і в інших випадках, передбачених законом.

У зв`язку з викладеним Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 дійшла висновку, що: факт перебування боржника - державного підприємства у справі про банкрутство в процедурі розпорядження майном, незалежно від того за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або Кодексу України з процедур банкрутства було застосовано цю процедуру; обставини неможливості завершення цієї справи про банкрутство на стадії розпорядження майном із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство (у разі їх встановлення); заборона на застосування судових процедур санації чи ліквідації в сукупності вказують на існування передбаченої пунктом 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ підстави для закриття провадження у цій справі про банкрутство - через законодавчі обмеження щодо застосування подальших - після розпорядження майном (стаття 49 Кодексу України з процедур банкрутства) процедур санації та ліквідації до державних підприємств (крім тих, для яких пунктом 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ встановлені винятки у забороні щодо застосування цих процедур) (пункт 9.12 постанови).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, на яку посилається прокурор в апеляційній скарзі, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відсутність предмета спору в розумінні пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта). Зазначене не виключає можливості припинення предмета спору на підставі законодавчого припису.

Отже, застосування цих норм як підстав для закриття провадження у справі про банкрутство узгоджується із передбаченою законодавцем в частині першій статті 49 КУзПБ можливістю закрити провадження у справі про банкрутство у процедурі розпорядження майном через встановлені в пункті 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ обмеження у застосуванні подальших (після процедури розпорядження майном) судових процедур (стаття 49 Кодексу).

Тобто набрання чинності Законом №145-ІХ дійсно допускало закриття провадження у такій справі на стадії судової процедури розпорядження майном із застосуванням наведених положень.

Подібний за змістом висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.02.2022 у справі №906/1318/19 та у постанові від 18.11.2021 у справі №1-24-7-5/297-06-7817, ухваленій у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, на яку посилається апелянт.

Водночас, колегія суддів зазначає, що вказаних висновків Верховний Суд у наведених вище постановах дійшов з урахуванням встановлення обставин, що у цих справах були відсутні нормативні підстави для переходу та застосування щодо боржника процедури санації чи ліквідації, оскільки на час ухвалення судових рішень у відповідних справах (до 20.10.2022) діяли встановлені Законом № 145-IX законодавчі обмеження в застосуванні вказаних процедур щодо державного підприємства.

Проте, на думку колегії суддів, запроваджені з набранням чинності Законом № 145-IX обмеження унеможливлюють застосування до наведених підприємств подальшої судової процедури ліквідації лише протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом з обумовленими законодавцем винятками: щодо процедури санації (належність боржника до державних підприємств, які задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки), а також при здійснені ліквідації боржника за рішенням власника.

Апелянт заперечує ту обставину, що вказаною нормою Закону до державних підприємств встановлено обмеження у застосуванні подальших (після процедури розпорядження майном) процедур санації/ліквідації лише протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Проте колегія суддів зазначає, що наведене в апеляційній скарзі тлумачення пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ ґрунтується виключно на власному лінгвістичному аналізі цієї норми, здійсненому прокурором.

Перехідні положення це нормативні приписи, які мають проміжний, тимчасовий характер та розраховані на певний період, отже ними не встановлюється постійно діюча заборона на застосування до всіх (за декількома винятками) державних підприємств передбачених законом процедур санації/ліквідації. Натомість, у вказаній нормі законодавець визначив відповідний період, протягом якого діє зазначена заборона три роки з дня набрання чинності Законом № 145-ІХ, тобто з 20.10.2019 по 20.10.2022.

Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №917/1230/15, від 03.11.2021 у справі № 18/145 тощо, в яких зазначено, що Законом № 145-ІХ встановлено обмеження в застосуванні процедур санації та ліквідації щодо державних підприємств протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У постанові від 22.06.2022 у справі № 25/185/07-21/223/07-19/318/08-12/5009/163/11-26/5009/6509/11 Верховний Суд зазначив, що провадження у справах про банкрутство державних підприємств, частка державної власності в статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків, щодо яких судова процедура санації/ліквідації була застосована (введена) до набрання чинності Законом від 02.10.2019 № 145-IX продовжує здійснюватися відповідно до застосованої у такій справі судової процедури щодо боржника, з урахуванням п.4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ. Проте запроваджені з набранням чинності Законом від 02.10.2019 № 145-IX обмеження унеможливлюють застосування до наведених підприємств подальшої судової процедури ліквідації протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом з обумовленим законодавцем виключенням - при здійснені ліквідації боржника за рішенням власника.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду в оскаржуваній постанові, а також з доводами арбітражного керуючого та кредитора, ПП "Юнітрейд Плюс", про те, що після 20.10.2022 вищевказані законодавчі обмеження вже не діють, а відтак, на момент ухвалення господарським судом оскаржуваної постанови від 26.09.2023 у даній справі про визнання боржника банкрутом до Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" могло бути застосовано процедуру ліквідації.

Відповідно до ч.2 ст.49 Кодексу України з процедур банкрутства до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Як уже зазначалося, на зборах кредиторів 01.06.2023 більшістю голосів прийнято рішення схвалити звіт розпорядника майна про діяльність на ДП Харківський завод шампанських вин від 11 травня 2023 року, закінчити процедуру розпорядження майном ДП "Харківський завод шампанських вин", уповноважити ПП "Юнітрейд Плюс" подати до Господарського суду Харківської області клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, погодити кандидатуру ліквідатора - арбітражного керуючого Бідної Оксани Іванівни, у разі відкриття ліквідаційної процедури ДП "Харківський завод шампанських вин". У протоколі зборів від 01.06.2023 зазначено, що оскільки фінансовий стан ДП "Харківський завод шампанських вин" характеризується ознаками неплатоспроможності, майнових активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, відтак погашення визнаних судом вимог кредиторів та поточних кредиторів можливе не інакше, як через визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури

Згідно ч. 3 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 4 ст. 205 ГК України у разі неплатоспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

В апеляційній скарзі заявник не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що задоволення вимог кредиторів у даній справі можливо не інакше, як через застосування до боржника ліквідаційної процедури, а саме, апелянт зазначає, що арбітражним керуючим не оцінено реальну вартість активів, не спрогнозовано суму, яку можливо отримати у разі продажу майна, не розглянуто ймовірність санації на етапі проведення процедури розпорядження майном; воєнний стан, введений в Україні, є економічно невигідним при будь-якій обраній та впровадженій судом процедурі, а тому обґрунтування ним фінансової неможливості погашення кредиторської заборгованості та відновлення прибуткової діяльності підприємства, яке знаходиться на стадії судової процедури розпорядження, є недоречним.

Разом з тим, як уже зазначалося, висновок господарського суду про наявність підстав для визнання боржника банкрутом ґрунтується на відомостях про фінансовий стан Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", що містяться, зокрема, в балансі та витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами на 01.09.2023, згідно з якими кредиторська заборгованість ДП "Харківський завод шампанських вин" складає більше 300000000,00 грн, поточна кредиторська заборгованість складає 57711183,72 грн (тенденція до збільшення), заборгованість з податків та зборів станом на 01.09.2023 (без врахування пені) 50236762,94 грн, заборгованість по заробітній платі - 8158717,00 грн, разом із тим, станом на 31 грудня 2021 року балансова вартість активів підприємства складає лише 6734000,00 грн.

Відповідних обставин апелянтом не спростовано. Заперечення прокурора фактично ґрунтуються на припущеннях щодо здійснення прогнозів та дослідження ймовірності санації. Разом з тим, як зазначено арбітражним керуючим та вбачається з матеріалів справи, заяв про здійснення санації боржника в даній справі не надходило, кредиторами не приймалося рішення про проведення санації, натомість на зборах кредиторів 01.06.2023 більшістю голосів прийнято рішення закінчити процедуру розпорядження майном ДП "Харківський завод шампанських вин", уповноважити ПП "Юнітрейд Плюс" подати до Господарського суду Харківської області клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Щодо прогнозної вартості активів боржника, прокурор не погоджується із врахуванням арбітражним керуючим обставин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану та проведенням бойових дій (ворожі обстріли російськими військами, які призвели до пошкодження об`єктів підприємства; проведення воєнних дій та захоплення країною-агресором міст на Півдні України, зокрема АР Крим та частини Херсонської області, що призвело до унеможливлення закупівлі за конкурентною ціною виноматеріалу та іншої сировини, необхідної для запуску виробництва; більшість торгівельних мереж приймає продукцію на реалізацію без гарантування здійснення розрахунків в разі пошкодження чи втрати продукції через воєнні дії; розмір кредиторської заборгованості має тенденцію до збільшення, адже джерелом надходження коштів є виключно реалізація продукції, яка зараз не виробляється, також, негативними факторами щодо можливості відновлення виробництва та відновлення платоспроможності є захоплення території України (відповідне зменшення ринків збуту), вимушена міграція населення України, падіння купівельної спроможності населення тощо), однак при цьому в ході апеляційного провадження прокурор не навів обґрунтування, яким чином за наявності вищенаведених обставин вартість активів підприємства може збільшитися настільки, щоб цих активів було достатньо для задоволення вимог кредиторів.

Отже, обставин, що могли б бути визнані належною підставою для скасування оскаржуваної постанови та для закриття провадження у справі в апеляційній скарзі не наведено.

Колегія суддів додатково зазначає, що апелянтом не обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави і яким чином закриття провадження у справі дасть змогу запобігти такому порушенню. Натомість, на думку суду апеляційної інстанції, визнання боржника банкрутом та здійснення передбаченої законом процедури ліквідації відповідатиме принципу правової визначеності.

Суд апеляційної інстанції в ході даного провадження надав належну оцінку наявним у справі доказам та доводам апелянта, водночас, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

За результатами апеляційного провадження колегією суддів також не було встановлено зазначених у ч.4 ст.269 ГПК України обставин, а саме, наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, подану в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №5023/2756/11 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.01.2024.

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна