Рішення

від 14.12.2023 по справі 908/2287/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/180/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023 Справа № 908/2287/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пектораль", 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69А

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Акціонерне товариство "Українська Автомобільна Корпорація", 01024,м. Київ, вул. Велика Васильківськ, 15/2

про стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Ковальчук К.С., адвокат, ордер АІ №1432436 від 27.07.2023;

від відповідача: Кузнецов І.С., адвокат, ордер АР 1136674 від 16.08.2023;

від третьої особи: не з`явився;

суть спору

11.07.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пектораль", м. Запоріжжя про стягнення 289 660,15 грн, доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2023, справу № 908/2287/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 18.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 908/2287/23 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/180/23. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

16.08.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову у повному обсязі. Також, просить розглядати справу у порядку загального позовного провадження.

30.08.2023 клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та залучення третьої особи - задоволено. Залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Підготовче засідання призначено на 12.10.2023.

07.09.2023 від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали від 30.08.2023.

04.10.2023 від Акціонерного товариства "Українська автомобільна компанія" надійшли пояснення.

Ухвалою суду 12.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 13.11.2023.

17.10.2023 надійшла заява від Склярова В.О. про вступ у справу як представника відповідача.

13.11.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про визнання позову та розстрочення виконання рішення.

13.11.2023 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 04.12.2023. У судовому засіданні оголошувалась перерва.

14.12.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання/заява про те, що визнання позову в заявленому позивачем розмірі до стягнення є передвчасним. Відповідач зазначив, що сума коштів заявлених о стягнення має бути втричі меншою та становити 96 553,39 грн, оскільки потрібно виходити з того, що для спірної земельної ділянки Запорізької міської ради встановлено ставку податку 1% від нормативної грошової оцінки. Також у разі задоволення позову просить розстрочити сплату заборгованості на шість місяців шляхом сплати рівними частинами. В обґрунтування періоду розстрочення та розміру щомісячної сплати зазначив про укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» договору № 112701 від 27.11.2023 про надання ТОВ «Пектораль» поворотної фінансової допомоги за певним графіком, а саме: 15.12.2023 - 49 000,71 грн; 03.01.2024 - 49 000,71 грн; 02.02.2024 - 49 000,71 грн; 04.03.2024 - 49 000,71 грн; 02.04.2024 - 49 000,71 грн; 02.05.2024 - 49 000,75 грн.

Судове засідання 14.12.2023 проводилось в режимі відео конференції Підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги з наступних підстав: відповідач є власником об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова 6 на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310100000:03:044:0025. У період з 2020 по 202 роки відповідач не сплачував плату за землю за користування земельною ділянкою Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 23.10.2020 по 28.02.2022 у розмірі 289 660,15 грн.

Відповідач щодо позову заперечив з тих підстав, що після переходу права власності на нерухомість 23.10.2023 колишній власник ПАТ «Українська Автомобільна Корпорація» не міг одразу в той же день розірвати орендні відносини з Запорізькою міською радою, та відповідно мав продовжувати оплачувати орендне плату. Неправильним є розрахунок позивача за всі місяці сплати оренди, оскільки в той час, коли, ймовірно у позивача ще були чинні відносини оренди з третьою особою.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що з урахуванням норм чинного законодавства України та судової практики позивач правомірно звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період безпідставного користування відповідачем спірною земельною ділянкою у порядку статті 1212 ЦК України. Право оренди земельною ділянкою ПАТ «Українська автомобільна корпорація» припинено 22.10.2020 про що внесено запис № 54761167, і які наслідок правильно визначено період заборгованості. З приводу розстрочення виконання рішення заперечив, оскільки відповідачем не доведено обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного фінансового стану.

Акціонерне товариство «Українська Автомобільна Корпорація» щодо позову надала пояснення в яких зазначила, що пунктом 5.5 договору купівлі-продажу від 23.10.2020 зобов`язано Товарситво з обмеженою відповідальністю «Пектораль» (ТОВ «Пектораль») сплачувати земельний податок за користування земельною ділянкою площею 1,9583 га з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025 з моменту укладення цього договору купівлі-продажу в повному обсязі та у розмірі визначеному законодавством України.

14.12.2023 оголошено вступну та резолютивну часини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

29.07.2010 між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Акціонерним товариством «Українська Автомобільна Корпорація» (орендар) укладено договір оренди землі.

Відповідно до п. 1, п. 2 договору оренди землі, орендодавець, відповідно до рішення тридцять восьмої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради № 61/331 від 23.12.2009 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування профілакторію, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Чубанова 6. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,9583 га.

23.10.2020 між Приватним акціонерним товариством «Українська Автомобільна Корпорація» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пектораль» (покупець) укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 договору купівлі-продажу, за цим договором продавець продав та передав у власність покупця, а покупець купив та прийняв у власність належний продавцю об`єкт нерухомого майна (об`єкт незавершеного будівництва), у складі: недобудований спальний корпус літ. А-4, недобудований лікувальний корпус літ. Б-2, недобудовану їдальню літ. В-2, недобудовану трансформаторну підстанцію літ. Г, недобудовану насосну літ. Д, які розташовані за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Чубанова, будинок № 6, далі об`єкт нерухомості.

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2308031962020 від 24.09.2020, виданого Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, земельній ділянці площею 1,9583 га, на якій розташований об`єкт нерухомості, що відчужується за даним договором, присвоєно кадастровий номер 2310100000:03:044:0025.

23.10.2020 за ТОВ «Пектораль» зареєстровано право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав № 38823366.

22.10.2020 проведено державну реєстрацію припинення права оренди АТ «Українська Автомобільна Корпорація» земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:03:044:0025 на підставі договору від 21.09.2010 № 041026102078, про що зроблено запис 54761167.

28.10.2020 АТ «Українська Автомобільна Корпорація» звернулася до Олександрівського управління у м. Запоріжжя Головного управління ДФС України у Запорізькій області Державної фіскальної служби України з повідомленням № 577/26 про те що продано об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці площею 1,9583 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0025, за адресою м. Запоріжжя, вул. Чубанова будинок 6, про закінчення строку оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 29.07.2010 та припинення обов`язку сплачувати плату за землю.

Також, відповідно до рішення Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 про встановлення розміру орендної плати за землю, установлено річний розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки - 3, для земельних ділянок зайнятих лікувальним, начальними закладами, закладами охорони здоров`я, фізкультурно-оздоровчими та спортивними закладами, закладами культури, науково-дослідними, проектними установами, санаторіями-профілакторіями.

За даними Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:03:044:0025 становить 7 026 184,57 грн.

З урахуванням обставин справи та норм чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотримання орендної плати в порядку, визначеному статтею 1212 ЦК України.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Запорізька міська рада посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Пектораль» з 23.10.2020 по 28.02.2022 використовувало земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачувало, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення належного йому нерухомого майна. Загальний розмір недоотриманих Запорізькою міською радою доходів за період з 23.10.2020 по 28.02.2022 становить 289 660,15 грн

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:03:044:0025 до набуття права власності ТОВ «Пектораль» на об`єкт нерухомого майна, перебувала в користуванні АТ «Українська Автомобільна Корпорація». Договір оренди припинено 22.10.2020, однак в подальшому відповідач не оформив право оренди земельної ділянки.

Разом із тим, договір оренди новим власником ТОВ «Пектораль» укладено не було, відповідач користувався земельною ділянкою без оформлення права користування.

Таким чином, предметом позову у цій справі є стягнення із власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Посилання відповідача на лист вих. № 2710/08 від 27.10.2020 адресований міському голові Буряку В.В. з проханням передати в оренду земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:03:044:0025 строком на 19 років та не укладення між позивачем та відповідачем договору оренди не звільняє його від обов`язку сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою.

Посилання відповідача на правову позицію зазначену у постанові Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі № 820/1667/18 суд також вважає безпідставним, оскільки судом досліджувалось питання правомірності нарахування податковим органом сум податкових зобов`язань з земельного податку з фізичних осіб, тоді як в даному спорі вирішується питання щодо стягнення заборгованості з орендної плати, що за правовою природою не є тотожним.

Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Власниками земельних ділянок є, зокрема, фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні.

Землекористувачі - це, зокрема, фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону земельні ділянки державної і комунальної власності надані у користування, у тому числі й на умовах оренди.

Згідно зі статтями 269, 270 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктами оподаткування земельним податком - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах земельних відносин, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Орендна плата - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 ПКУ. Підставою для нарахування орендної плати земельну ділянку є договір такої земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. При цьому, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 про встановлення розміру орендної плати за землю, установлено річний розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки - 3, для земельних ділянок зайнятих лікувальним, начальними закладами, закладами охорони здоров`я, фізкультурно-оздоровчими та спортивними закладами, закладами культури, науково-дослідними, проектними установами, санаторіями-профілакторіями. Таким чином, посилання відповідача на необхідність здійснення розрахунку стягуваної суми з урахуванням ставки податку в розмірі 1% є безпідставним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин справи та позиції позивача, наведеної в обґрунтування позову. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення строком на 6 місяців шляхом сплати рівними частинами у разі часткового або повного задоволення позову.

На підтвердження обставин для задоволення заяви надано, довідку Акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» від 13.11.2023 про рух коштів, фінансову звітність малого підприємництва з балансом на 31.12.2022 рік із зазначенням збитків у розмірі 279,0 тис за звітний період, договір № 112701 від 27.11.2023 укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» про надання поворотної фінансової допомоги. За умовами п. 2.3 вказаного договору поворотна фінансова допомога надається позикодавцем частинами по графіку: 15.12.2023 - 49 000,71 грн; 03.01.2024 - 49 000,71 грн; 02.02.2024 - 49 000,71 грн; 04.03.2024 - 49 000,71 грн; 02.04.2024 - 49 000,71 грн; 02.05.2024 - 49 000,75 грн. На підтвердження перерахування першого платежу на рахунок ТОВ «МІК» надано платіжну інструкцію № 1602 від 13.12.2023 у розмірі 49 000,71 грн.

Позивач заперечив щодо надання розстрочки виконання рішення з тих підстав, що відповідачем не доведено наявність в нього обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного фінансового становища не надано.

Згідно із статтею 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Згідно із зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається з вищевказаної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини третя, четверта статі 331 ГПК України).

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При розгляді питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення враховуються матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто підставою, зокрема, для розстрочки виконання рішення має бути існування об`єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення.

При цьому розстрочка виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак особа, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду в конкретній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Частиною третьою статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Суд вважає, що питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульованим.

Хоча місто Запоріжжя не відноситься та не відносилося до тієї території на якій велися активні бойові дії, однак необхідно враховувати загальні тенденції, які призвели до погіршення купівельної спроможності населення та спаду економічної активності суб`єктів господарювання на території як міста Запоріжжя так і усієї Запорізької області враховуючи тимчасову окупацію більшої частини області, та виїзду мешканців міста в інші більш безпечні міста.

При вирішенні питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду у даній справі, суд приймає до уваги і матеріальні інтереси позивача у справі, характер діяльності обох підприємств, а також наявність інфляційних процесів у економіці держави.

Судом враховано вищенаведені обставини, надано оцінку на предмет реальної можливості виконання судового рішення при наданні розстрочки, враховано, що розстрочка виконання рішення суду у даній справі на чотири місяці не порушить балансу інтересів сторін, а саме: досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

З урахуванням наведеного суд враховує, що відповідачем не в достатній мірі доведена винятковість обставин для надання розстрочки виконання судового рішення у цій справі саме на шість місяців, однак, враховуючи вищевикладені обставини та надані докази на підтвердження обставин на які посилається заявник, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача частково, надавши розстрочку виконання рішення суду в даній справі на два місяці, що сприятиме подальшому виконанню судового рішення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пектораль» (Північне шосе будинок 69а, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 32297466) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний 206, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69105, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна в розмірі 289 660,15 грн (двісті вісімдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят гривень 15 коп.). Видати наказ.

Розстрочити виконання судового рішення на два місяці з дня ухвалення даного рішення шляхом сплати заборгованості наступним чином: 144 830,07 грн - до 14.01.2024; 144 830,08 грн - до 14.02.2024.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пектораль» (Північне шосе будинок 69а, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 32297466) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний 206, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69105, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) судовий збір у розмірі 4344,90 грн (чотири тисячі триста сорок чотири гривні 90 коп.). Вдати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 січня 2024 року.

Суддя І. С. Горохов