Рішення

від 20.12.2023 по справі 914/2418/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2023 Справа № 914/2418/23

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом: Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАНТ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Львівська міська рада

про: зобов`язання демонтувати огорожу,

представники:

позивача: не з`явився,

відповідача: Кудрик Л.Р.,

третьої особи: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2023р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАНТ» про зобов`язання демонтувати огорожу.

14.08.2023р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, ухвалив: вищевказану позовну заяву залишити без руху; надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.

05.09.2023р. на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№21404/23.

11.09.2023р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу у цій справі, відповідно до якої, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 04.10.2023р.; залучити до участі у справі Львівську міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; явку представників учасників справи у підготовче засідання визнати обов`язковою; викликати представників учасників справи у підготовче засідання.

Хід справи викладено в ухвалах суду і відображено в протоколах судових засідань.

03.10.2023р. третьою особою подано до суду письмові пояснення (вх.№23936/23).

04.10.2023р. представником позивача подано до суду заяву (вх.№24065/23) про розгляд справи без його участі.

Протокольною ухвалою від 25.10.2023р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, розгляд справи відкладено на 15.11.2023р.

15.11.2023р. третьою особою подано до суду заяву про проведення підготовчого засідання без участі представника (вх.№23936/23).

29.11.2023р. представник позивача подав до суду заяву (вх.№29238/23) в якій вказав, що позовні вимоги позивач підтримує повністю, а також долучив три акти, які, на думку позивача, підтверджують наявність предмету спору.

Протокольною ухвалою від 29.11.2023р. Господарський суд Львівської області ухвалив: визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів, поновити такий строк та долучити докази, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 20.12.2023р.

Суть спору та правова позиція учасників справи:

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідачем облаштовано об`єкт ресторанного господарства біля будинку, таким чином самочинно встановлено відкритий літній майданчик біля будинку за адресою №376 А на вул. Т. Шевченка у м.Львові на земельній ділянці, яка перебуває у власності територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради.

Відповідач правом на відзив не скористався, представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не заперечив.

Представник третьої особи надав письмові пояснення, в яких просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

За результатами дослідження наданих доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

Посадовими особами КП «Адміністративно-технічне управління» було проведено обстеження відкритого літнього майданчика за адресою №376 А на вул. Т. Шевченка у м.Львові після закінчення сезонного періоду його встановлення, та встановлено, що вказаний майданчик являє собою ділянку, відгороджену постійною огорожею (металевою, з цегляними стовпами), до якої немає доступу (відповідно до листа КП «Адміністративно-технічне управління» №4-2410-2014 від 16.01.2023р., який долучено до матеріалів позовної заяви позивачем).

Позивач звернувся до керівника ТзОВ «ТАЛАНТ» Кудрик Л.Р. з листом від 25.01.2023р. №36-вих-9280 про необхідність демонтувати самочинно встановлену постійну огорожу на вул. Т. Шевченка, 376А у м.Львові. Відповідно до акту обстеження від 01.02.2023р., затвердженого заступником голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, встановлено, що відповідачем не демонтовано добровільно самочинно встановлену постійну огорожу, розміщену по периметру літнього майданчика біля об`єкта ресторанного господарства на вул. Т. Шевченка, 376А у м. Львові.

Постановою адміністративної комісії при Шевченківській районній адміністрації від 23.02.2023р. № 5/7, за зазначене порушення ст. 152 КУпАП, керівника ТзОВ «ТАЛАНТ» ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Вказана постанова є чинною, не оскаржувалась.

Актами обстеження комісії ЛКП «Рясне-402» від 03.03.2023р., від 13.03.2023р., встановлено, що відповідачем не демонтовано самочинно влаштовану постійну металеву з кам`яними стовбцями огорожу на прилеглій території до будинку № 376А на вул. Т. Шевченка у м. Львові.

Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», «Правилами благоустрою м.Львова» , затвердженими ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 №376, ухвалою Львівської міської ради від 29.12.2020р. №6 «Про функціонування Львівської міської територіальної громади», «Положенням про порядок влаштування огорож у місті Львові», затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.09.2011р. №834, «Положенням про Шевченківську районну адміністрацію», затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.10.2021р. №914, враховуючи лист ЛКП «Рясне-402» від 06.03.2023р. №111, зареєстрований 07.03.2023р. за №2-3552-36-36, головою Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради видано розпорядження від 28.03.2023р. №141, яким рекомендовано Кудрик Любов Романівні, директору Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАНТ» в термін до 15.04.2023р. демонтувати огорожу, що складається з цегляних стовпців і металевих конструкцій, довжиною 22 м, шириною 5 м, самочинно встановлену біля будинку 376А на вул. Т.Шевченка у м.Львові на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади (відповідно до поданої схеми).

Актами обстеження комісії ЛКП «Рясне-402» від 14.09.2023р., від 18.10.2023р., від 24.11.2023р. встановлено, що відповідачем не демонтовано самочинно влаштовану постійну металеву з кам`яними стовбцями огорожу на прилеглій території до будинку № 376А на вул. Т. Шевченка у м. Львові.

Оцінюючи подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і Законами України.

Шевченківська районна адміністрація є виконавчим органом Львівської міської ради і діє відповідно до ухвали від 08.07.2021 року № 1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» та до «Положення про Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради», затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.10.2021р. № 914.

Відповідно до пункту 4.1.30 вказаного Положення, до повноважень районної адміністрації належить забезпечення демонтажу самовільно встановлених: парканів, тимчасових споруд, обмежувальних паркувальних пристроїв, які перешкоджають під`їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, поліції, пожежної, рятувальної, аварійно-відновлювальної техніки до житлових будинків, обмежувачів швидкості руху автотранспорту тощо та інших визначених споруд у Львівській міській територіальній громаді.

У своїй діяльності районна адміністрація керується Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями Львівського міського голови, іншими нормами чинного законодавства України.

Відповідно до ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Частиною другою статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для користування стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд здійснюються за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Документи на право користування чи власності самочинно огородженою земельною ділянкою у відповідача відсутні.

Згідно ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об`єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, території загального користування, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; інші території загального користування; прибудинкові території, тощо. До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Відповідно до ст.14 вищевказаного Закону, об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Згідно ст.16 вищезазначеного Закону, на об`єктах благоустрою забороняється, зокрема, виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; складувати будівельні матеріали , конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски, тощо.

Згідно з п. 9 ч.ч. 1,2 ст.21 згадуваного Закону, огорожі є різновидом малих архітектурних форм та є елементом благоустрою. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2 ст.17 вищевказаного Закону, громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ст.29 вказаного Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №834 від 09.09.2011р. затверджено «Положення про порядок влаштування огорож у місті Львові». Вказане Положення регулює порядок влаштування огорож зі сторони магістральних вулиць і доріг, а також житлових вулиць місцевого значення у місті Львові з врахуванням існуючих архітектурних традицій, функціонально-планувальних вимог до забудови вулиць, типології елементів огорож.

Відповідно до п.2.1 цього Положення, огорожі земельних ділянок необхідно влаштовувати по межі земельних ділянок, визначених документами на землекористування (Державним актом, договором оренди).

Відповідно до п.3 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №834 від 09.09.2011 року, здійснення контролю за дотриманням «Положення про порядок влаштування огорож у м. Львові» покладено на районні адміністрації.

Відповідно до п.5.1 зазначеного положення, особа, яка має намір влаштувати огорожу, повинна отримати дозвіл (розпорядження голови районної адміністрації) на проведення таких робіт.

Відповідно до п.4.1.31 «Положення ро Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради», затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.10.2021р. №914, до повноважень районної адміністрації відноситься надання дозволів на встановлення огорож в установленому виконавчим комітетом порядку.

Відповідач не звертався до районної адміністрації з питанням про отримання такого дозволу.

Згідно п.19.3.5 «Правил благоустрою м.Львова», затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011р. №376, визначено, що районні адміністрації забезпечують демонтаж самовільно встановлених МАФ, торговельного, холодильного та іншого обладнання, парканів, тимчасових споруд, обмежувальних паркувальних пристроїв, які перешкоджають під`їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, міліції, пожежної, рятувальної, аварійно-відновлювальної техніки до житлових будинків, обмежувачів швидкості руху автотранспорту, тощо, та інших визначених споруд у м. Львові.

Частиною 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1 ст. 41 Конституції України).

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, зокрема, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, цивільне законодавство визначає усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, як спосіб захисту речових прав, який може бути реалізований шляхом подання негаторного позову.

За загальним правилом, позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред`явлення негаторного позову. Власник має право у даному випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права.

Характерною ознакою такого позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Як вбачається із підстав та предмету позову, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із негаторним позовом до відповідача.

Відповідно до п.1.10 «Правил благоустрою м.Львова», затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376, самочинне встановлення (малої архітектурної форми, відкритого літнього майданчика, засобу зовнішньої реклами) - це встановлення малої архітектурної форми, відкритого літнього майданчика, засобу зовнішньої реклами, дозвіл на встановлення яких не видавався або закінчився і не був продовжений у передбачені терміни або був скасований у встановленому порядку.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Тобто, до повноважень Львівської міської ради належить затвердження Правил благоустрою м. Львова

Відповідно до системного аналізу ст.34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», правила благоустрою території населеного пункту розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 «Правил благоустрою м.Львова», дані правила є нормативно-правовим актом, який встановлює порядок благоустрою та утримання об`єктів благоустрою м.Львова, визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста, які спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Дані правила є обов`язковими для виконання на території м.Львова всіма органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, органами самоорганізації населення, посадовими особами міської ради, об`єднаннями громадян, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства.

Правила благоустрою м.Львова, затверджені ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376 не скасовані та є чинними на даний час, а відтак суб`єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність на території м.Львова, повинні їх виконувати.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема, актів обстеження комісії ЛКП «Рясне-402», відповідачем не демонтовано самочинно влаштовану постійну металеву з кам`яними стовбцями огорожу на прилеглій території до будинку № 376А на вул. Т. Шевченка у м. Львові.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а тому їх слід задоволити в повному обсязі та зобов`язати відповідача демонтувати самочинно встановлений літній майданчик, а саме: огорожу, що складається з цегляних стовпців і металевих конструкцій, довжиною 22 м, шириною 5 м, самочинно встановлену біля будинку №376 А на вул. Т.Шевченка у м. Львові на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади (відповідно до поданої схеми).

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України, слідує, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №923 від 24.08.2023р. на суму 2 684,00 грн. Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛАНТ» (місцезнаходження: Україна, 79069, Львівська обл., місто Львів, ВУЛ. ШЕВЧЕНКА, будинок 376А; ідентифікаційний код: 13837432) демонтувати огорожу, що складається з цегляних стовпців і металевих конструкцій, довжиною 22 м, шириною 5 м, самочинно встановлену біля будинку №376 А на вул. Т.Шевченка у м. Львові на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади (відповідно до поданої схеми).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАНТ» (місцезнаходження: Україна, 79069, Львівська обл., місто Львів, ВУЛ. ШЕВЧЕНКА, будинок 376 А; ідентифікаційний код: 13837432) на користь Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради (місцезнаходження: Україна, 79058, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ЛИПИНСЬКОГО, будинок 11; ідентифікаційний код: 04056115) 2 684,00 грн. судового збору.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 01.01.2024 р.

Суддя Король М.Р.