Рішення

від 19.12.2023 по справі 915/990/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року Справа № 915/990/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,

при секретарі Дюльгер І.М.

представники учасників справи не з`яилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Таргет ЛТД" (код ЄДРПОУ 37117650) в особі ліквідатора - арбітражної керуючої Безабчук Алли Володимирівни

до відповідача 1: ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )

відповідача 2: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 )

відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "02" (код ЄДРПОУ 33787594; вул. Італійська, 116А, м. Маріуполь, 87515)

кредитор: Головне управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43144729; 54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24/2; ел.пошта: mk.esud@tax.gov.ua)

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновника та керівника

у справі № 915/990/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Таргет ЛТД", у якій:

кредитор: Головне управління ДПС у Миколаївській області (ідентифікаційний код ВП 44104027, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ел.пошта: mk.esud@tax.gov.ua)

банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю "Таргет ЛТД" (ідентифікаційний код 37117650, 54000, м. Миколаїв, вул. Радянська, буд. 12-б)

ліквідатор: арбітражний керуючий Безабчук Алла Володимирівна (вул. А. Макарова, 48, м. Миколаїв, 54001; ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Таргет ЛТД" (код ЄДРПОУ 37117650).

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2017 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ "Таргет ЛТД" призначено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.

Ухвалою від 10.12.2019 судом ліквідатором ТОВ "Таргет ЛТД" призначено арбітражного керуючого Шибка Олександра Леонідовича та ін.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2020 було затверджено звіт ліквідатора за підсумками ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс ТОВ "Таргет ЛТД" (код ЄДРПОУ 37117650), ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю "Таргет ЛТД" (код ЄДРПОУ 37117650) та закрито провадження у справі №915/990/16 про банкрутство ТОВ "Таргет ЛТД" (код ЄДРПОУ 37117650).

В подальшому постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Миколаївській області задоволено, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2020 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі про банкрутство № 915/990/16 - скасовано, справу передано для розгляду Господарському суду Миколаївської області.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №158 від 03.12.2020 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 03.12.2020 головуючим у справі призначено суддю Давченко Т.М.

Ухвалою від 07.12.2020 справу № 915/990/16 про банкрутство ТОВ "Таргет ЛТД" суддею Давченко Т.М. прийнято до провадження.

Ухвалою від 16.06.2021 ліквідатором ТОВ "Таргет ЛТД" (код ЄДРПОУ 37117650) призначено арбітражного керуючого Безабчук Аллу Володимирівну (свідоцтво № 233 від 20.02.2013).

В межах справи № 915/990/16, у відповідності до ч. 2 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор звернулася до суду із заявою вих. № 01-34/435 від 19.10.2021 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновника та керівника з такими вимогами:

1) покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Таргет ЛТД" на осіб, що були керівниками та засновниками ТОВ "Таргет ЛТД" ОСОБА_2 - керівника та засновника; ОСОБА_1 - керівника та засновника; Товариства з обмеженою відповідальністю "02" - засновника;

2) стягнути з зазначених осіб солідарно на користь ТОВ "Таргет ЛТД" 917543,57 грн.:

- з ОСОБА_2 - 305847,86 грн.;

- з ОСОБА_1 - 305847,86 грн.;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "02" - 305847,85 грн.

Ухвалою суду від 24.01.2022 указану заяву прийнято до розгляду у судовому засіданні на 15.03.2022 та встановлено сторонам відповідні процесуальні строки на подання відзивів.

У вказану дату судове засідання не відбулося у зв`язку із введенням на території України воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Через активні бойові дії на території Миколаївської області та міста Миколаєва та неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, було змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Після відновлення підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області ухвалою від 25.05.2023 розгляд заяви ліквідатора було призначено на 29.08.2023.

З метою повідомлення відповідача-2 ОСОБА_1 та відповідача-3 ТОВ "02", місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія України, судом здійснено оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України про виклик відповідача-2 та відповідача-3 у судове засідання 29.08.2023 о 13:30, яким запропоновано подати відзив на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності. Також суд розмістив на сторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному вебпорталі "Судова влада України" повідомлення про дату розгляду заяви ТОВ "Таргет ЛТД" в особі ліквідатора Безабчук А.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновника та керівника.

Ухвалою суду від 29.08.2023, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 02.10.2023. Ухвалу надіслано сторонам та оприлюднено у ЄДРСР. Про відкладення розгляду справи судом повідомлено відповідача-2 ОСОБА_1 та відповідача-3 ТОВ "02" шляхом оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

Ухвалою суду від 02.10.2023, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 19.12.2023. Ухвалу надіслано сторонам та оприлюднено у ЄДРСР. Про відкладення розгляду справи судом повідомлено відповідача-2 ОСОБА_1 та відповідача-3 ТОВ "02" шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

18.12.2023 до суду надійшло клопотання ліквідатора про розгляд справи 19.12.2023 без її участі.

Інші учасники у справі, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття всіх необхідних та достатніх заходів з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Суд також вважає необхідним зазначити про те, що розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

В судовому засіданні 19.12.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Правова позиція заявника

При здійсненні повноважень ліквідатором було встановлено ознаки доведення до банкрутства ТОВ «Таргет ЛТД» через укладення удаваного правочину - договору купівлі - продажу (відступлення) частки в статутному капіталі ТОВ «Таргет ЛТД» між учасником ТОВ «Таргет ЛТД» громадянином України ОСОБА_2 та юридичною особою ТОВ « 02» в особі його керівника ОСОБА_1 , та фізичною особою ОСОБА_1 .

Продаж здійснено за 1000 (одну тисячу) гривень, яку сплачено пропорційно -500 грн. сплатило ТОВ « 02», а 500 грн. сплатив ОСОБА_1 .

Так, згідно договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ « Таргет ЛТД» в особі ОСОБА_2 з однієї сторони та Покупець 1: юридична особа ТОВ « 02» в особі директора ОСОБА_1 та Покупець 2: громадянин України ОСОБА_1 уклали договір, за умовами якого ТОВ «Таргет ЛТД» в особі ОСОБА_2 передає безоплатно належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Таргет ЛТД», що складає 115000,00грн. та відповідно 100% статутного капіталу товариства покупцям : 1) ТОВ « 02» (код ЄДРПОУ 33787594) частку в грошовому еквіваленті 103500 грн. (90% капіталу); 2) ОСОБА_1 частку в грошовому еквіваленті 11500,00грн. (10% капіталу ).

Ліквідатор вважає,що такі дії були вчинені з метою уникнення від сплати ТОВ «Таргет ЛТД» зобов`язань перед податковим органом ДПС у Київському районі ГУ ДПС у м. Києві, які встановлені та викладені у судовому рішенні - Постанові Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 у справі 826/5781/51.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 у справі № 826/5781/51 ТОВ «Таргет ЛТД» не сплачено самостійно визначене грошове забов`язння зі податку на додану вартість та податку на прибуток за деклараціями від 27.03.2014 № 9091270202, від 17.12.2014 №9072850606, від 17.01.2015 № 907813958, від 24.02.2015р. № 1500026872. Тобто, перша несплата самостійно визначеного грошового зобов`язання зі податку на додану вартість та податку на прибуток ТОВ «Таргет ЛТД» датується 27.03.2014, тобто ще за керівництво ОСОБА_2 і саме при здійсненні ним повноважень керівника виникла заборгованість цього товариства перед контролюючим органом.

На думку ліквідатора подальша бездіяльність керівника ТОВ «Таргет ЛТД» ОСОБА_2, що виражається у відсутності прийняття оперативних управлінських господарських рішень чи дій з погашення виниклих заборгованостей, або оскарження в судовому порядку повідомлень-рішень ДПС у Київському районі ГУ ДПС у м. Києві, також сприяла виникненню неплатоспроможності.

Крім цього, громадянин ОСОБА_2 передав основні засоби ТОВ «Таргет ЛТД» новопризначеному генеральному директору ТОВ «Таргет ЛТД» ОСОБА_1 на суму 46555,74 грн.

Згідно нотаріально завіреної заяви 28 жовтня 2014 року ОСОБА_2 вийшов зі складу ТОВ «Таргет ЛТД».

Окрім того, згідно аналізу отриманих від Головного управління статистики документів, останній фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва боржник надав до органів статистики за 9 місяців 2014року, та в подальшому ТОВ «Таргет ЛТД» звіти до органів статистики взагалі не подавало.

Таким чином, за висновками ліквідатора, через неефективні дії керівника ТОВ «Таргет ЛТД» ОСОБА_2 підприємство втратило можливість погасити існуючу заборгованість на досудовому етапі і, як наслідок, було доведено до банкрутства.

Посилаючись на приписи ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор зробив висновок, що ОСОБА_2 навмисно довів до банкрутства ТОВ «Таргет ЛТД».

Окрім зазначеного, новопризначені власники юридичної особи громадянин ОСОБА_3 та юридична особа ТОВ « 02» (директор ОСОБА_1 ) взагалі ніякої господарської діяльності не проводили, звітність до органів статистики та податкових органів не надавали, боргові зобов`язяння не сплачували.

Також ліквідатор вважає підозрілим той факт, що: 1) при зміні адреси банкрута (при реєстрації в ЄДРЮОФОПГФ) відповідальними за це особами (власником або новим керівником, або державним реєстратором) було навмисно внесені неповні, а точніше, недостовірні відомості; 2) новим директором боржника призначено ОСОБА_1 - мешканця міста Донецьк - тимчасово окупована територія, а тому поштову кореспонденцію на тимчасово окуповану територію, як направити, так і отримати неможливо, матеріальні цінності банкрута колишній керівник ОСОБА_1 по акту передати не може, інвентаризацію цих матеріальних цінностей зробити також неможливо, адже згідно відкритих джерел загальновідомої інформації Донецьк перейшов під контроль Донецької республіки 14 квітня 2014 року.

Враховуючи викладене, ліквідатор дійшов висновку, що ОСОБА_2 здійснював свідомо не ефективне керівництво ТОВ «Таргет ЛТД», через що, як наслідок виникла кредиторська заборгованість, яку ТОВ «Таргет ЛТД» не може погасити.

Правова позиція (заперечення) відповідачів та інших учасників справи

Відповідачі не скористались наданим їм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, положення законодавства та правові висновки

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2017 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ "Таргет ЛТД" призначено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.

Ухвалою від 10.12.2019 судом ліквідатором ТОВ "Таргет ЛТД" призначено арбітражного керуючого Шибка Олександра Леонідовича та ін.

Ухвалою від 16.06.2021 ліквідатором ТОВ "Таргет ЛТД" (код ЄДРПОУ 37117650) призначено арбітражного керуючого Безабчук А.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КузПБ), ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; тощо.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 61 КУзПБ одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.

Слід зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута.

З наведеного можна дійти висновку, що виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Оскільки положення ч. 2 ст. 61 КУзПБ не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, відтак, саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ, у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Аналіз положень абз. 2 ч. 5 ст. 61 КУзПБ дає підстави для висновку, що заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Отже, ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше, ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Частиною другою статті 61 КУзПБ встановлено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Із зазначених норм випливає, що в разі якщо відповідно до законодавства певні треті особи несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, кредитори банкрута не вправі звертатися з вимогами до таких третіх осіб; натомість останні мають сплатити кошти виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою на користь банкрута. Крім того, відповідно до частини першої статті 619 ЦК України субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність іншої, ніж основний боржник, особи, яка виникає поряд з відповідальністю основного боржника. Кредитор основного боржника може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу (частина друга статті 619 ЦК України). Натомість в абзаці другому частини другої статті 61 КУзПБ термін "субсидіарна відповідальність за зобов`язаннями боржника" використаний в іншому значенні, ніж він використовується у ЦК України, оскільки відповідно до абзаців першого, третього цієї частини з вимогами до третіх осіб звертаються не кредитори, а ліквідатор, а стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси банкрута.

Отже, за правовою природою відповідальність третіх осіб, передбачена частиною другою статті 61 КУзПБ, є відповідальністю порушника за збитки, завдані банкруту (стаття 22 ЦК України).

Таку правову позицію закріплено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року (Справа № 761/45721/16-ц, провадження № 14-122цс20).

Щодо об`єктивної сторони порушення для покладення на суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, то на відміну від норм Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, в нормах яких законодавець конкретно навів диспозицію кримінального та адміністративного порушення за порушення норм законодавства про банкрутство (зокрема, з доведення до банкрутства, за які особа притягається до кримінальної відповідальності), норми частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство хоча і містять диспозицію (зміст) правопорушення - "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.

Саме аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи (Постанова ВС від 10.12.2020 по справі №922/1067/17).

Згідно Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (із змінами), об`єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємств, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності. Активами підприємства-боржника є ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому. У зазначених Методичних рекомендаціях доведення до банкрутства визначено як умисне, з корисних мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення уповноваженою особою дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої шкоди державі чи кредитору.

В силу п. 4 Методичних рекомендацій, доведення до банкрутства - це умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неплатоспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

Відповідно до ухвали господарського суду Миколаївської області від 04.05.2018 Головним територіальним управлінням юстиції проведено аналіз щодо наявності фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства відносно ТОВ «Таргет ЛТД» та не встановлено наявність економічних ознак фіктивного банкрутства у зв`язку з відсутністю підтверджуючих первинних документів.

Ліквідатором відповідний аналіз фінансового становища боржника із дослідженням підстав виникнення боргу та встановлення причинно-наслідкового зв`язку, який між діями/бездіяльністю та доведенням ТОВ "Таргет ЛТД" до банкрутства не зроблено та суду не надано.

Висновок ліквідатора про наявність в діях (бездіяльності) відповідачів вини у скоєнні господарського правопорушення ґрунтується тільки на доводах щодо неефективної господарської діяльності та відсутності доказів вжиття керівником та засновником заходів по запобіганню банкрутству підприємства.

За змістом частини 1 статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства передбачена юридична відповідальність, яка покладається на суб`єкта підприємництва-боржника, його засновників (учасників), власника майна, а також інших осіб.

Частиною 3 ст. 215 ГК України визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

Вказані висновки підтримані Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постанові №910/21232/16 від 16.06.2020.

У п.42-44 постанови Верховного Суду 02.08.2022 у справі №908/314/18 зазначено, що "для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, виходячи з диспозиції частини першої статті 215 ГК України та частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство, та з урахуванням підстав для порушення справи про банкрутство (стаття 1, частина третя статті 10, стаття 11 Закону про банкрутство), необхідна конкретизація об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів: 1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/ вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються; 2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення); 3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Така правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, та не втратила своєї актуальності із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства.

Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв`язку відносно порушення, передбаченого частиною 2 статті 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення частин 1 і 3 статті 4 КУзПБ.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції, що сформульована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17, від 01.06.2021 у справі № 904/4855/17, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно не надає можливості визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб`єктів (зазначена правова позиція викладена Верховним Судом в постановах, зокрема, № 910/21323/16 від 16.06.2020, № 927/219/20 від 15.02.2022).

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що в матеріалах заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника та справи про банкрутство відсутні належні докази вчинення засновником та керівником підприємства правопорушень та вчинення дій, у тому числі щодо прийняття рішень, що спрямовані на зменшення активів Боржника, що призвели до банкрутства Боржника, ліквідатором Боржника не надано до суду належних доказів підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства, що є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволені заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано судом 01.01.2024.

Суддя Т.М.Давченко