Ухвала

від 02.01.2024 по справі 293/2175/23

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 293/2175/23

Провадження № 2/293/148/2024

УХВАЛА

02 січня 2024 рокусмт Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Проценко Л.Й., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «СГС ГАЗТРЕЙД» про визнання наказів незаконними, стягнення коштів за невикористану відпустку, відпустку без збережання заробітної плати, перебування на лікарняному, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до ТОВ «СГС ГАЗТРЕЙД» за змістом якої просить:

- визнати незаконними накази №23-К від 01.06.2022, наказ №5-К від 01.03.2022;

- стягнути з відповідача на її користь кошти за невикористану відпустку, кошти за період праці квітень та травень 2022, за перебування на лікарняному;

-стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 25000 гривень.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі за таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Позовна заява містить вимоги про стягнення коштів за невикористану відпустку, кошти за період праці квітень та травень 2022, за перебування на лікарняному, які не оплачуються судовим збором, оскільки входять до складу фонду оплати праці, а тому при пред`явленні зазначених вимог позивачі звільняються від сплати судового збору.

Водночас вимоги про визнання незаконними наказів щодо відпусток та стягнення моральної шкоди мають бути оплачені судовим збором.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік» визначено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 гривні.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2023 року становить 1073,60 грн.

За п.1ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420 грн).

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

При цьому, слід зазначити, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, що узгоджується з правовою позицією, викладено в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц.

Таким чином, позивачу належить сплатити судовий збір за вимоги про визнання незаконними наказів щодо відпусток як за дві вимоги немайнового характеру по 1073,60 грн за кожну та за вимогу про стягнення моральної шкоди як вимогу майнового характеру, виходячи, зокрема, з ціни позову про стягнення моральної шкоди, тобто сумою, яка підлягає стягненню за такими вимогами.

У п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява також повинна містити і зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

При зверненні з позовом до суду позивач ставить вимоги майнового характеру, а саме: стягнення коштів за невикористану відпустку, кошти за період праці квітень та травень 2022,за перебуванняна лікарняномута стягнення моральної шкоди, проте в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не зазначає ціни позову.

За нормами ст. 176 ЦПК України ціна позовувизначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

За п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позові зазначається і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Натомість позивач заявляючи вимоги про стягнення коштів за невикористану відпустку, кошти за період праці квітень та травень 2022, за перебування на лікарняному не зазначає та не додає доказів на підтвердження суми такого стягнення, а саме відсутній обґрунтований розрахунок розміру таких сум за заявленим періодом.

Також не належним чином оформлено прохальну частину позову, яка не містить суми розміру коштів, які підлягають стягненню щодо днів невикористаної відпустки, коштів за період праці квітеньта травень2022 та за перебування на лікарняному, які відповідно підлягатимуть стягненню.

Крім того, позивач не зазначає тривалість її тимчасової непрацездатності та доказів, які свідчили про це. Суд вказує, що зазначення цифрового номеру висновку про непрацездатність не є тим беззаперечним доказом який підтверджує тимчасову непрацездатність та її тривалість.

Водночас позовна заява не містить і обґрунтованого розрахунку розміру моральної шкоди, яку позивач просить стягнути; не вказано в чому саме полягає моральна шкода, завдана позивачу, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди та якими доказами це підтверджується.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню у вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Щодо клопотання позивача, заявленого у прохальній частині позову про зобов`язання відповідача надати суду оригінал заяви від імені ОСОБА_1 від 01.03.2022 про надання відпусток слід зазначити таке.

Відповідно до частин 1,2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Однак таких вимог позивачем не дотримано. Зокрема, позивач не вказує про вжиті заходидля отриманняцих доказівсамостійно,докази вжиттятаких заходівта (або)причини неможливостісамостійного отриманняцих доказів, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволені такого клопотання заявленого у прохальній частині позову.

Відповідно до п. 6 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору. Таких відомостей позов не містить.

Пунктом 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Однак,у позовнійзаяві незазначено щодонаявності упозивача або іншоїособи оригіналівписьмових доказів,копії якихдодано дозаяви.

При цьому не всі додані до позову документи в копіях мають належне засвідчення відповідно до вимог ч.2 ст.95 ЦПК України. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст.175,177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «СГС ГАЗТРЕЙД» про визнання наказів незаконними, стягнення коштів за невикористану відпустку, відпустку без збережання заробітної плати, перебування на лікарняному, відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк в 7 (сім) днів з дня отримання ним цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали та сплати судового збору за дві вимоги немайнового характеру у загальному розмірі 2147,20 грн та з урахуванням ціни позову за вимоги майнового характеру, виходячи з ціни позову про стягнення моральної шкоди, тобто сумою, яка підлягає стягненню за такими вимогами.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.

Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала складената підписана:02.01.2024.

Суддя Людмила ПРОЦЕНКО