Рішення

від 22.12.2023 по справі 320/11756/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2023 року 320/11756/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ТОВ "СІЕЙЧЕС УКРАЇНА" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2023р. (справа №320/11756/23) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС Україна» (далі - позивач, ТОВ «СІЕЙЧЕС Україна») до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено, тим самим ухвалено:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.01.2023р. №176/ж10/31-00-04-02-01, від 25.01.2023р. №177/ж10/31-00-04-02-01, від 25.01.2023р. №179/ж10/31-00-04-02-01;

- стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС Україна» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 33, пов. 6, код ЄДРПОУ 35704808) сплачений судовий збір у розмірі 26 840,00 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3; код ЄДРПОУ 44082145).

24.11.2023р. канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача - адвоката Кривомаз Ю.В. про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить включити до судовий витрат позивача витрати на професійну правничу допомогу у справі №320/11756/23 у розмірі 298560,00 грн. під час розгляду справи у Київському окружному адміністративному суді.

У результаті автоматизованого розподілу вказана заява була передана для розгляду судді Маричу Є.В.

Ухвалою суду від 27.11.2023р. призначено до розгляду у порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Кривомаз Ю.В. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/11756/23. Встановлено відповідачу строк для надання заперечень щодо заяви вказаної представника позивача протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Представник відповідача подав 25.12.2023р. заперечення на подану заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому вказано, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі є безпідставною та безумовно завищеною, оскільки виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності, така сума не відповідає критерію розумності. На думку представника відповідача, пояснення позивача не містить жодних обґрунтувань співмірності понесених позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та додані до неї документи, вислухавши думку присутніх учасників справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 76397938).

При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закону № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у матеріалах справи містяться:

- договір про надання правової допомоги №2-1/74-2021 від 27.08.2021р., укладеного між позивачем та АО "КМ Партнери" (далі - Договір);

- додаткової угоди №2 від 20.02.2023р. до Договору;

- акт про надання послуг від 24.04.2023р.;

- рахунок-фактура від 24.04.2023р. №44;

- платіжна інструкція від 04.05.2023р. №573;

- банківська виписка від 04.05.2023р. на суму 197 760,00 грн.;

- акт про надання послуг від 09.06.2023р.;

- рахунок-фактура від 09.06.2023р. №62;

- платіжна інструкція від 15.06.2023р. №637 на суму 49 920,00 грн.;

- банківська виписка вді 15.06.2023р. на суму 49 920,00 грн.;

- акт про надання послуг від 19.09.2023р.;

- рахунок-фактура від 19.09.2023р. №130;

- платіжна інструкція від 25.09.2023р. №921;

- банківська виписка від 25.09.2023р. на суму 37 920,00 грн.;

- акт про надання послуг від 18.10.2023р.;

- рахунок-фактура від 18.10.2023р №137;

- платіжна інструкція від 25.10.2023р. №969;

- банківська виписка від 25.10.2023р. на суму 12 960,00 грн.;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката Кривомаз Ю.В., Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно Акту про надання послуг від 24.04.2023р., за підготовку позовної заяви про скасування податкових повідомлень-рішень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.01.2023р. №176/ж10/31-00-04-02-01, від 25.01.2023р. №177/ж10/31-00-04-02-01, від 25.01.2023р. №179/ж10/31-00-04-02-01, якими позивачу було збільшено податкове зобов`язання на 69 982 156,00 грн., адвокатом Кривомаз Ю.В. визначено вартість - 197 760,00 грн. (кількість витраченого часу - 41 год. 12 хв., ставка учасника грн/год - 4800,00).

Згідно Акту про надання послуг від 09.06.2023р., за підготовку клопотання про долучення документів до матеріалів справи - витягів з Реєстру складських документів на зерно,, включаючи збір таких документів, аналіз інформації, яка міститься у Витягах з Реєстру складських документів на зерно, та підготовка до долучення до матеріалів справи таких документів, адвокатом Кривомаз Ю.В. визначено вартість - 27 840,00 грн. (кількість витраченого часу - 5 год. 48 хв., ставка учасника грн/год - 4800,00); за підготовку відповіді на відзив, включаючи вивчення відзиву, обґрунтування аргументів на захист позиції Довірителя щодо того, що зареєстрована податкова накладна для покупця є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту, визначено вартість - 22 080,00 грн. (кількість витраченого часу - 4 год. 36 хв., ставка учасника грн/год - 4800,00); за участь у судовому засіданні, визначено вартість - 480,00 грн. (кількість витраченого часу - 6 хв., ставка учасника грн/год - 4800,00).

Згідно Акту про надання послуг від 19.09.2023р., за підготовку до судового засідання, яке відбулося 20.07.2023р. адвокатом Кривомаз Ю.В. визначено вартість - 3840,00 грн. (кількість витраченого часу - 48 хв., ставка учасника грн/год - 4800,00); за участь у судовому засіданні, яке відбулося 20.07.2023р., визначено вартість - 480,00 грн. (кількість витраченого часу - 6 хв., ставка учасника грн/год - 4800,00); за підготовку додаткових пояснень щодо письмових пояснень відповідача від 26.07.2023р., включаючи аналіз пояснень відповідача та розробку аргументаціїна спростування його тверджень, визначено вартість - 12 960,00 грн. (кількість витраченого часу - 2 год. 42 хв., ставка учасника грн/год - 4800,00); за підготовку до судового засідання, яке відбулось 04.08.2023р., визначено вартість - 3360,00 грн. (кількість витраченого часу - 42 хв., ставка учасника грн/год - 4800,00); за участь у судовому засіданні, яке відбулось 04.08.2023р., визначено вартість - 480,00 грн. (кількість витраченого часу - 6 хв., ставка учасника грн/год - 4800,00).

Згідно Акту про надання послуг від 18.10.2023р., за підготовку до судового засідання, яке відбулося 06.10.2023р., адвокатом Кривомаз Ю.В. визначено вартість - 9120,00 грн. (кількість витраченого часу - 1 год. 54 хв., ставка учасника грн/год - 4800,00); за участь у судовому засіданні, яке відбулося 06.10.2023р., визначено вартість - 3840,00 грн. (кількість витраченого часу - 48 хв., ставка учасника грн/год - 4800,00).

Суд зауважує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

При цьому, досліджуючи порядок обчислення гонорару, суд зазначає, що за змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Отже, неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону №5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Саме такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 107706741), в якій також зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару/або погодинної оплати сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

З урахуванням цього, суд констатує, що стверджуючи про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, відповідач вправі посилатися на неспівмірність суми гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Суд зазначає, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 166 КАС України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип змагальності сторін (ст.9 КАС України) має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої сьомої статті 134 КАС України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Разом з цим, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 134 КАС України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції.

Суд зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу суд враховує: чи є достатньої складною дана справа; яка кількість епізодів правовідносин підлягала дослідженню та правовому аналізу; чи значний обсяг законодавства регулює правовідносини, що склалися; чи наявна та чи є усталеною практика розгляду судами подібних спорів; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.

Суд зазначає, що дана справа не є достатньо складною в порівняні з розміром гонорару, визначеного адвокатом (298 560 грн.), та по суті стосувалася надання оцінки правомірності дій контролюючого органу з приводу проведення перевірок відносно дотримання позивачем податкового законодавства, реальності спірних господарських операцій. При цьому, обсяг нормативного регулювання спірних правовідносин також не є значним та зводиться до статей Податкового кодексу України.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи та виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат Товариства на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Товариством, в розмірі 15000 грн.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додатковій постанові від 16.03.2023 у справі №927/153/22 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 109620077), в якій суд касаційної інстанції так само дійшов висновку про достатність компенсації витрат на професійну правничу допомогу на рівні 15000 грн.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Таким чином, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Заяву представника позивача адвоката Кривомаз Ю.В. про ухвалення додаткового судового рішення, - задовольнити частково.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3; код ЄДРПОУ 44082145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС Україна» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 33, пов. 6, код ЄДРПОУ 35704808) понесені нею витрати, пов`язанні з наданням їй професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.