Ухвала

від 28.12.2023 по справі 320/31102/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відвід (самовідвід) судді

28 грудня 2023 року м. Київ 320/31102/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши заяву представника позивача про відвід судді Лапія С.М. в адміністративній справі

за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Теремки-1-Новий"

до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу "Київської

міської ради"

про визнання протиправним висновку та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Гаражно-будівельного кооперативу "Теремки-1-Новий" до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу "Київської міської ради" в якому просить:

- скасувати, визнати протиправним, не законним, не дійсним, та таким , що втратив чинність лист-висновок Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу "Київської міської ради" від 02.03.2023 №055-1328 про відмову у виконанні рішення суду;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу "Київської міської ради" повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Гаражно-будівельний кооператив "Теремки-1-Новий" та надати позитивний висновок про погодження, затвердження проекту землеустрою;

- стягнути з Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу "Київської міської ради" моральну шкоду у розмірі 3 000 000, 00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 (суддя Лапій С.М.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

21.12.2023 представником позивача до суду подано відвід судді Лапія С.М., в обґрунтування заяви зазначено, представником позивача було подано до суду позовну заяву 01.09.2023, проте ухвала про залишення позовної заяви без руху прийнято 04.12.2023. На думку представника позивача, суддя Лапій С.М. прийняв незаконну, безпідставну ухвалу про залишення позову без руху, оскільки недоліків позовної заяви не існує. Також зазначив, що суддя Лапій С.М. в ухвалі про залишення позову без руху вказав про необхідність надати докази сплати судового збору, при цьому взагалі не розглядав його клопотання про звільнення від сплати судового збору. Також, представник позивача зазначив, що вказана ухвала не була направлена на його адресу протягом п`яти днів, як це передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 (суддя Лапій С.М.) визнано відвід судді Лапія С.М. необґрунтованим. Зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід. Вирішено визначити склад суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог ч.1 ст.3 КАС України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023 для розгляду заяви про відвід судді Лапія С.М. адміністративну справу №320/31102/23 передано на розгляд судді Жуку Р.В.

Перевіривши доводи та аргументи заяви представника позивача про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якою регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені Верховним Судом у постанові від 11.10.2006, відповідно до яких зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Згідно з ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставин, суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При цьому, ч.4 ст.36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що головною метою відводу/самовідводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії" викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Так, в якості підстав, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду справи, представник позивач зазначає про те, що позовна заява відповідно до автоматизованого розподілу справ передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Лапію С.М. 01.09.2023, проте ухвала про залишення позовної заяви без руху прийнята суддею 04.12.2023. зі змістом якої представник позивача не згоден.

Суд зазначає, що зі змісту доводів, які наведені представником позивача у заяві про відвід судді Лапія С.М. вбачається, що позивач виявив незгоду з процесуальними рішеннями та діями суду, а отже, дана заява не містить підстав для відводу судді, які визначені ст.36 КАС України.

З аналізу поданої позивачем заяви про відвід судді від розгляду справи вбачається, що останній в обґрунтування такої заяви зазначає основною підставою в цілому для відводу, не погодження з процесуальними діями, вчиненими суддею під час підготовки до розгляду даної адміністративної справи.

Так, позивач посилається на порушення суддею принципу розумності строків розгляду цієї справи.

Водночас згідно з положеннями частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність обставин, передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді у справі.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності та виходячи з аналізу аргументів позивача вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальними діями суду, що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді.

Суд зауважує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви заявника та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 243, 256 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Гаражно-будівельного кооперативу "Теремки-1-Новий" про відвід судді Лапія С.М. у справі №320/31102/23, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Жук Р.В.