Рішення

від 02.01.2024 по справі 320/41710/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2024 року №320/41710/23

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Діски А.Б.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )доГоловного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 32, код ЄДРПОУ 08592158),провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити діївстановив:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, наявної у нього вислуги в пільговому обчисленні;

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, наявної у нього вислуги в пільговому обчисленні;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні заяви стосовно підготовки та надання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії;

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України необхідні документи для призначення пенсії ОСОБА_1 ;

- установити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішення законної сили, звіт про виконання рішення суду.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що відповідачем не здійснено розрахунок календарної та пільгової вислуги років для призначення пенсії внаслідок неналежного застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, виходячи з того, що діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Так, зокрема, зазначив, що на дату звільнення зі служби в поліції календарна вислуга років позивача становить 20 років 9 місяців 5 днів. Відповідно до пункту а статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б - д, ж статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема: з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше.

Крім цього, представник відповідача зауважив, що з 19 лютого 2022 року вислуга років у пільговому обчисленні враховується лише для визначення розміру пенсії.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

У період з 1996 по 2014 роки ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах молодшого, середнього та старшого начальницького складу у підрозділах державної служби боротьби з економічною злочинністю та боротьби з організованою злочинністю.

Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 28.11.2014 №413 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «ж» (за власним бажанням) (а.с. 26).

Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 30.06.2020 № 15 о/с внесено зміни до наказу від 28.11.2014 № 413 о/с та зазначено календарну вислугу - 20 років 09 місяців 02 дні, у пільговому обчисленні - 28 років 07 місяців 17 днів (а.с. 27).

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області із заявою від 05.09.2023 б/н (а.с. 22), в якій просив зарахувати до календарної вислуги років час навчання у закладі освіти, вислугу на пільгових умовах (проходження служби на посадах у підрозділах державної служби боротьби з економічною злочинністю та боротьби з організованою злочинністю); здійснити відповідні перерахунки, а також підготувати та направити до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України матеріали для призначення пенсії.

Листом від 02.10.2023 № 386 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області повідомило, що наказом ГУМВС України в Донецькій області від 28.11.2014 №413 о/с (з урахуванням змісту наказу від 07.12.2015 № 7 о/с лк) ОСОБА_2 з 28.11.2014 звільнений з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «ж» (за власним бажанням) відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, оголошено вислугу років станом на 28.11.2014 у календарному обчисленні для виплати грошової допомоги - 20 років 08 місяців 25 днів.

Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Донецькій області з посиланням на приписи ст.ст. 12, 18 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» повідомлено, що згідно наявної на день звільнення календарної вислуги років (20 років 09 місяців 02 дні), підстав для призначення пенсії відповідно до наведеного вище Закону України відсутні.

Відтак, уповноважений орган вказав, що право на пенсійне забезпечення згідно з приписами чинного законодавства України позивачем не набуто, вищевказані відомості відносно ОСОБА_1 не відповідають умовам призначення пенсії за вислугу років, які визначені у ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а для розгляду умов призначення пенсії по інвалідності, що визначені ст. 18 названого Закону України, відсутні документи, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю, Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Донецькій області не має законних підстав виконати повноваження по організації роботи з оформлення документів для призначення пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відповідно подати їх до територіального органу Пенсійного фонду України.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XIІ (далі Закон №2262-XIІ).

Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до статті 2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Згідно з пунктом а статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б - д , ж статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше.

Згідно з частиною 4 статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено "Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Порядок №393).

Так, відповідно до абз.1 п.1 Порядку №393 (станом на час виникнення спірних правовідносин) для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію, а з спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Така можливість передбачена Постановою №393.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу роботи еквівалентно, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

Подібний висновок, про застосування постанови №393 при обчисленні пільгового стажу для призначення пенсії за вислугу років поліцейським, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а та у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 750/9775/16-а.

Верховний Суд дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Також, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 року у справі № 480/4241/18 дійшов висновку про те, що є необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Крім того колегія суддів Верховного Суду у справі № 480/4241/18 наголосила на необхідності врахування приписів підзаконних нормативно-правових актів при обчисленні вислуги років для призначення пенсії.

У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки: "В цілях Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393".

Матеріалами справи підтверджується, зокрема, копією витягу з наказу від 30.06.2020 №15 о/с лк (а.с.27), що календарна вислуга років становить - 20 років 09 місяців 02 дні; у пільговому обчислені 28 років 07 місяців 17 днів. Отже, вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить більше 22 років, що відповідає п. "а" статті 12 Закону № 2262.

Таким чином, неправомірне застосування відповідачем наведених положень законодавства призвело до порушення права позивача на призначення пенсії за вислугу років.

При цьому посилання відповідача на те, що з 19 лютого 2022 року вислуга років у пільговому обчисленні враховується лише для визначення розміру пенсії, суд вважає необгрунтованими, оскільки на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ п. 3 Постанови було передбачено можливість зарахування до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, стажу на пільгових умовах.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок).

Відповідно до п.1 цього Порядку, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Перелік документів, необхідних для призначення пенсії визначено пунктом 7 Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було визначено, що що календарна вислуга років позивача становить - 20 років 09 місяців 02 дні; у пільговому обчислені 28 років 07 місяців 17 днів. Крім того, до компетенції відповідача не належить вирішення питання про наявність підстав (в т.ч. стажу) для призначення чи перерахунку пенсії позивачу. А тому позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, наявної у нього вислуги в пільговому обчисленні та зобов`язання відповідача зарахувати вислугу років у пільговому обчисленні задоволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Щодо ефективності вибраного способу захисту, суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх підстав для відмови, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

Суд зазначає, що відповідач листом від 02.10.2023 № 386 необгрунтовано відмовив позивачу у направленні до пенсійного органу необхідних документів, пославшись на відсутність у позивача на день звільнення необхідної вислуги. А тому суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу в оформленні та направленні необхідних документів до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», у зв`язку з чим такі дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначеним в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи, що відовідач належним чином не розглянув заяву позивача, з урахуванням вимог частини 2 статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправними такі дії відповідача та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.09.2023, з урахуванням висновків суду.

А тому вимоги про зобов`язання Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України необхідні документи для призначення пенсії є передчасними та задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень суд може під час ухвалення рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Тобто, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі.

З урахуванням того, що позивачем в позові не доведено наявність обставин, що можуть слугувати підставами для застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням рішення, зважаючи, що відсутня реальна загроза невиконання відповідачем рішення у даній справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1073,6 грн., сплаченого позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції від 07.11.2023 (а.с. 39).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 32, код ЄДРПОУ 08592158) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати противоправною відмову Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області щодо підготовки та подання до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, викладену в листі від 02 жовтня 2023 року №386 лк.

Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 32, код ЄДРПОУ 08592158) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 05.09.2023, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,6 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 32, код ЄДРПОУ 08592158).

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.