Рішення
від 02.01.2024 по справі 600/298/23-а
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/298/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ПОЛІМЕР ГРУП" до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA40800/2022/000051/2 від 09.09.2022 р.;

- зобов`язати Чернівецьку митницю повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ПОЛІМЕР ГРУП" різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (тобто суму резервування) у розмірі 31091,47 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору до митного оформлення було надано достатньо доказів. Проте, відповідач всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, яким митну вартість товарів визначено за резервним методом.

Позивач вказує, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.

Відповідач заперечував проти адміністративного позову та зазначив, що прийняте рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення року є правомірними.

Вказує на те, що при аналізі поданих митному органу документів були виявлені неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо коректності інформації, зазначеної у документах та повноти всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Таким чином, у посадових осіб митного органу не було достатніх підстав для визначення митної вартості товару за першим методом (на основі заявленої декларантом вартості товару).

Рух справи у суді

Судом відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Полімер Груп" здійснює наступні видів діяльності: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний); 22.23. виробництво будівельних виробів із пластмас; 22.29 виробництво інших виробів із пластмас; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами.

08.09.2022 позивачем з метою проведення митного оформлення товарів в режимі імпорт до Чернівецької митниці Держмитслужби для митного оформлення електронну митну декларацію №UA408020/2022/037858 від 08.09.2022, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 23300,00 доларів США за курсом валюти 36,5686.

Як вбачається із матеріалів справи, до митної декларації №UA408020/2022/037858 від 08.09.2022, разом з указаною декларацією було надано до митного органу такі документи:

- сертифікат якості 22ALPVC/A/12501 від 10.03.2022;

- пакувальний лист PL-IHR-22-268-7 від 31.08.2022;

- рахунок-фактура (інвойс) CI-IHR-22-268-7 від 31.08.2022;

- автотранспортна накладна HAG220000273 від 31.08.2022;

- супровідний документ Т1 22LR3431002504846 від 31.08.2022;

- сертифікат про походження товару V0822988 від 31.08.2022;

- банківський платіжний документ 44 від 24.08.2022;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 464 від 02.09.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару 464 від 02.09.2022;

- документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини - біржові котировки №35 від 01.09.2022;

- некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість ARV2022000000523 від 31.08.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів SPG/01 від 18.11.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 5 від 23.08.2022;

- договір про надання послуг митного брокера 1 від 30.12.2020;

- договір (контракт) про перевезення 7 від 31.08.2022;

- договір (контракт) про перевезення T-00001426 від 31.08.2022;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA408020/2022/037858 від 08.09.2022;

- декларація митної вартості б/н від 08.09.2022.

Надання вказаних документів до митного органу підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2022/000879.

Відповідачем прийнято рішення про коригуванням митної вартості товару №UA408000/2022/000051/2 від 09.09.2022.

Під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме:

- відповідно до п. 4.2. зовнішньоекономічного контракту від 18.11.2021 №SPG/01 передбачено, що формування партії товару здійснюється на підставі письмової заявки наявність заявки покупця у якій повинно бути зазначено кількість, асортимент, номенклатура, умови поставки, термін відвантаження та поставки товару, а також інші суттєві умови поставки товару. У випадку згоди із заявкою продавець виставляє проформу-інвойс. До митного оформлення ні заявки, ні проформи-інвойсу декларантом не надано;

- згідно п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 18.11.2021 № SPG/01 передбачено надання копії експортної декларації, яка не надана до митного оформлення;

- згідно п. 9.1 зовнішньоекономічного контракту від 18.11.2021 № SPG/01 покупець вправі за власний рахунок застрахувати товар, що постачається за цим контрактом. Відомостей щодо страхування безпосередньо вантажу або спростування факту страхування декларантом не надано;

- згідно відомостей, зазначених у графі 16 CMR від 31.08.2022 № HAG220000273 перевізником товару є ОСОБА_2. Договір на транспортування товару від 31.08.2022 № Т-00001426 укладено ТОВ «ТЕК Транслогістік». У рахунку від 02.09.2022 №464 зазначено експедиційні витрати по митній території України числове значення яких не можливо перевірити та які не додано до митної вартості товару;

- подана до митного оформлення декларація від 18.08.2022 № 22343100IM00176215 не є декларацією країни відправлення, так як специфікація про постачання товару укладена 23.08.2022 та країною відправлення є Туреччина;

- згідно відомостей, зазначених у специфікації від 23.08.2022 №5 ціна зафіксована з дати підписання цієї специфікації. Посилаючись на п.п. 3.3 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2015 №689, за відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару. Відомості біржових організацій за встановлені періоди декларантом не надано.

Митну вартість визначено за резервним методом. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару: МД №UA209170/2022/066503 від 30.08.2022 «Полімери вінілхлориду у первинних формах: полівінілхлорид PVC S-67 ANWIL у вигляді однорідного порошку білого кольору, не змішаний з іншими речовинами (пігментів, барвників, наповнювачів, пластифікаторів не виявлено), отриманий суспензійним способом. Фізико-хімічні характеристики: константа Фікентчера-67, очевидна об`ємна щільність - 0,585+-0,035 г/мл, масова частка вологи та летких речовин - 0,3%. Торговельна марка ANWIL. Країна виробництва PL. Виробник немає даних», рівень митної вартості 1,48$.

У декларанта запитані додаткові документи та відомості, зокрема:

- інформація біржових організацій про вартість товару або сировини станом на 01.03.2022 та серпень 2022 (для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставок, асортименту та ціни);

- копію митної декларації країни відправлення.

Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару, відповідачем було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/000879.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Мотивувальна частина

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Відповідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При цьому, основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 Митного кодексу України).

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 4-5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

За змістом оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підставою їх прийняття стало ненадання позивачем документів на вимогу митного органу щодо підтвердження складової митної вартості.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 18.11.2021 між Компанією "HUZUR PLASTIK MAD ITH SAN VE TIC LTD STI", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Полімер Груп", як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товару №SPG/01 (далі - Контракт, Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Контракту предметом даного Контракту є численні поставки товару відповідно до інвойсів, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Згідно пунктів 2.1.-2.2. Контракту марка та ціна товару (найменування та ціна за одиницю) погоджуються сторонами по кожній окремій партії та вказуються в інвойсах.

Загальна ціна цього контракту складається з сум інвойсів, виставлених до даного контракту .

Пунктом 3.1 Контракту передбачено, що умови оплати погоджуються між сторонами на кожну окрему партію та вказуються в інвойсах.

Відповідно до інвойсу №CI-IHR-22-268-7 від 31.08.2022 продавцем виставлено рахунок на оплату за товар - PVC ANWIL S-67 на загальну суму 23300 доларів США.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у МД №UA408020/2022/037858 від 08.09.2022 вартості товару - полівінілхлорид не змішаний з іншими речовинами: полівінілхлорид суспензійний марка PVC ANWIL S-67 -20000 кг., константа Фікентчера К-66, 5 використовується для виготовлення труб, профілів, трубок, листів та плівки, саме згідно остаточної вартості конкретного постачання вказаної в інвойсі - 23300,00 доларів США.

Відносно посилань відповідача в оскаржуваному рішенні про ненадання декларантом ні заявки, ні проформи інвойсу до митного оформлення, то такі не знаходять свого підтвердження матеріалами справи, оскільки згідно МД №UA408020/2022/037858 від 08.09.2022 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/000879 декларантом було надано інвойс №CI-IHR-22-268-7 від 31.08.2022, який містить кількість, асортимент, номенклатуру, умови поставки.

До того ж згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України, саме рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні щодо ненадання експортної декларації, то такі суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що згідно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивачем до митного оформлення надавалася копія транзитної декларації 22LR3431002504846 від 31.08.2022, яка для декларанта є декларацією країни-відправника (тобто експортною декларацією). Разом з тим, сукупність всієї іншої поданої декларантом документації дає всі підстави визначити вартість товару та перевірити правильність її визначення декларантом.

Що стосується аргументів митного органу, що декларація від 18.08.2022 №22343100ІМ00176215 не є декларацією країни відправлення, так як специфікація про постачання товару укладена 23.08.2022 та країною відправлення є Туреччина, то, як зазначив позивач, така була надана митному органу на підтвердження того, що HUZUR PLASTIK KIM MAD ITH IHR SAN VE TIC LTD STI купив у ANWIL S.A. товар, частину якого у подальшому було продано декларанту, на підтвердження чого декларант надав повний пакет документів відповідно до положень Митного кодексу України.

Відносно відсутності відомостей про страхування вантажу або спростування факту страхування, суд зазначає наступне.

Пунктом 9.1. контракту встановлено, що Покупець вправі за свій рахунок застрахувати товар, що постачається за контрактом.

Тобто, зі змісту вказаного пункту вбачається, що страхування товару є правом Покупця, а не обов`язком.

Разом з тим, згідно довідки про транспортні витрати №464 від 02.09.2022, наданої позивачем разом з поданням митної декларації до митного оформлення, вбачається, що страхування вантажу не проводилося.

А відтак, з поданих митному органу до митного оформлення документів, останній володів достатньою інформацією про те, що страхування вантажу позивачем не здійснювалося.

В оскаржуваному рішенні митним органом вказано, що згідно відомостей, зазначених у графі 16 СМР від 31.08.2022 № HAG220000273, перевізником товару є ОСОБА_2, а договір на транспортування товару укладено 31.08.2022 № Т-00001426 ТОВ "ТЕК Транслогістік". У рахунку від 02.09.2022 №464 зазначено експедиційні витрати по митній території України числове значення яких неможливо перевірити та які не додано до митної вартості товару.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до заявки транспортного експедирування №7 від 31.08.2022 ТОВ "ТЕК Транслогістік" (Виконавець) за даною заявкою зобов`язується доставити ввірений йому відправником вантаж до місця призначення і видати його уповноваженій особі, а ТОВ "Скай Полімер Груп" (Замовник) зобов`язується оплатити за перевезення домовлену суму.

Згідно даної заявки вартість послуг складає 165000 грн.

В графі "Відомості про перевізника" зазначено ФОП ОСОБА_1 .

На виконання вказаної заявки ТОВ "ТЕК Транслогістік" виставлено рахунок-фактуру №464 від 02.09.2022 на суму 165000, яка включає в себе транспортно-експедиційні послуги по маршруту: м. Стамбул (Турція) - м/п Порубне-Сірет (140000,00 грн) та Транспортно-експедиційні послуги по маршруту: м/п Порубне-Сірет - м. Київ (Україна) (25000,00 грн).

31.08.2022 між ТОВ "ТЕК Транслогістік" (Експедитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір перевезення №Т-00001426.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що на підставі договору укладеного між Експедитором та Замовником, Експедитор діє від свого імені та за рахунок коштів Замовника, залучаючи третю сторону - Виконавця, для доставки вантажів автомобілями в міжнародному сполученні. Виконавець доставляє заявлені Експедитором вантажі, а Експедитор оплачує послуги Виконавця з коштів Замовника на узгоджених нижче умовах.

Таким чином, транспортно-експедиторська компанія, до якої звернувся позивач, надала послуги саме з організації перевезення товару, шляхом доручення іншій компанії-перевізнику - ОСОБА_1 . При цьому у вартість наданих послуг з організації перевезення включаються і витрати з перевезення такого товару.

Враховуючи викладене, витрати на перевезення товару, які зазначені в рахунку на оплату, обґрунтовано виставлені саме транспортно-експедиторською компанією ТОВ "ТЕК Транслогістік", а не залученим цією компанією перевізником - ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає помилковими твердження митного органу про неможливість перевірити числове значення експедиційних витрат.

У оскаржуваному рішенні також йдеться про те, що згідно відомостей, зазначених у специфікації від 23.08.2022 №5, ціна зафіксована з дати підписання цієї специфікації. Посилаючись на п.п. 3.3 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2015 року №689, за відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару. Відомості біржових організацій за встановлені декларантом періоди не надано.

Суд звертає увагу на те, що оскаржуване рішення містить посилання на наказ ДФС від 11.09.2015 року №689, який втратив чинність згідно наказу ДМС України від 01.07.2021 року №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", тобто на момент прийняття оскаржуваного рішення чинним був наказ ДМС України від 01.07.2021 року №476.

Так, згідно п. п. 3.1 п.3 наказу ДМС України від 01.07.2021р. №476 посадова особа митного органу, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі.

Під час здійснення аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатка (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту).

Під час здійснення аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст та вартість сировини, що використовується для виготовлення цього товару.

За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару.

Зважаючи на зауваження митного органу в частині не надання митному органу відомостей біржових організацій, декларантом додатково було надано митному органу інформацію біржових організацій про вартість аналогічного товару, зокрема за серпень 2022 року.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє аргументи митного органу в частині не надання інформації біржових організацій про середні значення біржових котирувань, оскільки декларант, на вимогу митного органу, надав документи біржових організації, зокрема за серпень та вересень 2022 року.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Указане свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваних у цій справі рішень.

Також варто зазначити наступне.

Відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів у зв`язку із виявленням наведених вище розбіжностей у документах декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: - бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) для підтвердження вартості товару; - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), для підтвердження вартості товару; - виписку з бухгалтерської документації, щодо підтвердження вартості товару та транспортування; - копію митної декларації країни відправлення , щодо підтвердження вартості товару та транспортування; - інформація біржових організацій про вартість товару на дати узгодження ціни за зовнішньоекономічним контрактом.

Надаючи оцінку цим діям, що передували прийняттю оскаржуваних рішень, суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Як вбачається з відзиву та доданих до нього матеріалів, на виконання ч. 3 ст. 53 МК України Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Полімер Груп" на підтвердження заявленої митної вартості товару додатково було надано митному органу платіжне доручення №44 від 24.08.2022, заявку на купівлю іноземної валюти №40 від 24.08.2022 року, заявку на купівлю іноземної валюти №41 від 31.08.2022, транспортні довідки, рахунки на оплату транспортних послуг, рахунки фактури, які підтверджують митну вартість, експортні та транзитні митні декларації, біржові котировки за серпень, вересень 2022 року. За власним бажанням декларантом було надано висновок Держзовнішінформа №112/138 від 08.09.2022.

Однак відповідачем вказані документи не взяті до уваги, оскільки вони не спростовують зазначені митним органом розбіжності.

Водночас суд звертає увагу на те, що причин відхилення вказаних документів відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено.

У ході розгляду справи відповідачем не доведено, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

У ході розгляду справи митним органом як суб`єктом владних повноважень, усупереч наведеним вище нормам матеріального та процесуального права, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.

Тому, оскаржуване рішення є протиправним й підлягає скасуванню.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам статті 53 МК України.

Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару зазначено про проведення з декларантом консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, вказано причини неможливості застосування другого - п`ятого методів визначення вартості товару.

Крім цього, з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000051/2 від 09.09.2022 вбачається, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано резервний метод визначення митної вартості.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість у МД №UA209170/2022/066503 від 30.08.2022 року.

Однак, відповідачем усупереч обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, у ході розгляду судом цієї справи не наведено належного обґрунтування використання саме вказаної митної декларації для визначення митної вартості ввезеного позивачем товару.

З урахуванням наведених висновків суд вважає, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000051/2 від 09.09.2022.

Зважаючи на протиправність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000051/2 від 09.09.2022, наявні підстави і для скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2022/000879.

Стосовно вимоги про зобов`язання відповідача повернути різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом в сумі 31091,47 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року №643, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за №976/30844, передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Вимогами пунктів 4, 5 розділу ІІІ Порядку №643 визначено, що після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО. Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.

Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).

Факт сплати позивачем митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом в сумі 31091,47 грн., останнім не заперечується.

За таких обставин, суд вважає, що позивач має право на повернення митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом в сумі 31091,47 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено суду правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000051/2 від 09.09.2022.

З вказаних підстав суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У зв`язку із задоволенням позову, понесені позивачем судові витрати у виді судового збору підлягають відшкодуванню та стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці від 09.09.2022 року про корегування митної вартості товарів №UA408000/2022/000051/2.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2022/000879.

4. Зобов`язати Чернівецьку митницю повернути різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (тобто суму резервування) в сумі 31091,47 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ПОЛІМЕР ГРУП".

5. Стягнути з Чернівецької митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ПОЛІМЕР ГРУП" судові витрати у виді судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Полімер Груп» (02095, м. Київ, вул. Трускавецька, буд. 2-А, приміщ. 7, код ЄДРПОУ 43899257).

відповідач: Чернівецька митниця (вул. Руська, 248 М, м. Чернівці, 58023, ЄДРПОУ 43971359).

Суддя Т.М. Брезіна

СудЧернівецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення02.01.2024
Оприлюднено03.01.2024
Номер документу116079413
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —600/298/23-а

Постанова від 02.04.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Матохнюк Д.Б.

Ухвала від 05.03.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Матохнюк Д.Б.

Ухвала від 22.02.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Матохнюк Д.Б.

Ухвала від 06.02.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Матохнюк Д.Б.

Рішення від 02.01.2024

Адміністративне

Чернівецький окружний адміністративний суд

Брезіна Тетяна Миколаївна

Ухвала від 06.02.2023

Адміністративне

Чернівецький окружний адміністративний суд

Брезіна Тетяна Миколаївна

Ухвала від 01.02.2023

Адміністративне

Чернівецький окружний адміністративний суд

Брезіна Тетяна Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні