Постанова

від 02.04.2024 по справі 600/298/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/298/23-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

02 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ПОЛІМЕР ГРУП" до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

у січні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Полімер Груп» (ТОВ «Скай Полімер Груп») звернулось в суд з адміністративним позовом до Чернівецької митниці в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці від 09.09.2022 року про корегування митної вартості товарів №UA408000/2022/000051/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2022/000879;

- зобов`язати Чернівецьку митницю повернути різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (тобто суму резервування) в сумі 31091,47 грн на користь позивача.

02 січня 2024 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.09.2022 позивачем з метою проведення митного оформлення товарів в режимі імпорт до Чернівецької митниці для митного оформлення подано електронну митну декларацію №UA408020/2022/037858 від 08.09.2022, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 23300,00 доларів США за курсом валюти 36,5686.

Так, до митної декларації №UA408020/2022/037858 від 08.09.2022, разом з указаною декларацією було надано до митного органу такі документи:

-сертифікат якості 22ALPVC/A/12501 від 10.03.2022;

- пакувальний лист PL-IHR-22-268-7 від 31.08.2022;

- рахунок-фактура (інвойс) CI-IHR-22-268-7 від 31.08.2022;

- автотранспортна накладна HAG220000273 від 31.08.2022;

- супровідний документ Т1 22LR3431002504846 від 31.08.2022;

- сертифікат про походження товару V0822988 від 31.08.2022;

- банківський платіжний документ 44 від 24.08.2022;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 464 від 02.09.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару 464 від 02.09.2022;

- документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини - біржові котировки №35 від 01.09.2022;

- некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість ARV2022000000523 від 31.08.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів SPG/01 від 18.11.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 5 від 23.08.2022;

- договір про надання послуг митного брокера 1 від 30.12.2020;

- договір (контракт) про перевезення 7 від 31.08.2022;

- договір (контракт) про перевезення T-00001426 від 31.08.2022;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA408020/2022/037858 від 08.09.2022;

- декларація митної вартості б/н від 08.09.2022.

Проте, відповідачем прийнято рішення про коригуванням митної вартості товару №UA408000/2022/000051/2 від 09.09.2022.

Так, під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме:

-відповідно до п. 4.2. зовнішньоекономічного контракту від 18.11.2021 №SPG/01 передбачено, що формування партії товару здійснюється на підставі письмової заявки наявність заявки покупця у якій повинно бути зазначено кількість, асортимент, номенклатура, умови поставки, термін відвантаження та поставки товару, а також інші суттєві умови поставки товару. У випадку згоди із заявкою продавець виставляє проформу-інвойс. До митного оформлення ні заявки, ні проформи-інвойсу декларантом не надано;

- згідно п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 18.11.2021 № SPG/01 передбачено надання копії експортної декларації, яка не надана до митного оформлення;

- згідно п. 9.1 зовнішньоекономічного контракту від 18.11.2021 № SPG/01 покупець вправі за власний рахунок застрахувати товар, що постачається за цим контрактом. Відомостей щодо страхування безпосередньо вантажу або спростування факту страхування декларантом не надано;

- згідно відомостей, зазначених у графі 16 CMR від 31.08.2022 № HAG220000273 перевізником товару є ОСОБА_2. Договір на транспортування товару від 31.08.2022 № Т-00001426 укладено ТОВ «ТЕК Транслогістік». У рахунку від 02.09.2022 №464 зазначено експедиційні витрати по митній території України числове значення яких не можливо перевірити та які не додано до митної вартості товару;

- подана до митного оформлення декларація від 18.08.2022 № 22343100IM00176215 не є декларацією країни відправлення, так як специфікація про постачання товару укладена 23.08.2022 та країною відправлення є Туреччина;

- згідно відомостей, зазначених у специфікації від 23.08.2022 №5 ціна зафіксована з дати підписання цієї специфікації. Посилаючись на п.п. 3.3 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2015 №689, за відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару. Відомості біржових організацій за встановлені періоди декларантом не надано.

Митну вартість визначено за резервним методом. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару: МД №UA209170/2022/066503 від 30.08.2022 «Полімери вінілхлориду у первинних формах: полівінілхлорид PVC S-67 ANWIL у вигляді однорідного порошку білого кольору, не змішаний з іншими речовинами (пігментів, барвників, наповнювачів, пластифікаторів не виявлено), отриманий суспензійним способом. Фізико-хімічні характеристики: константа Фікентчера-67, очевидна об`ємна щільність - 0,585+-0,035 г/мл, масова частка вологи та летких речовин - 0,3%. Торговельна марка ANWIL. Країна виробництва PL. Виробник немає даних», рівень митної вартості 1,48$.

У декларанта запитані додаткові документи та відомості, зокрема:

-інформація біржових організацій про вартість товару або сировини станом на 01.03.2022 та серпень 2022 (для підтвердженняданих щодо виробника товару, умов поставок, асортименту та ціни);

- копію митної декларації країни відправлення.

Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару, відповідачем було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/000879.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач при прийнятті оскарженого рішення та картки відмови діяв не на підставі, не в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, а відтак рішення та картка відмови прийняті не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, ст. 248 Митного кодексу України (МК України) встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Митна декларація та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Згідно із ст. 334 МК України органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати органам доходів і зборів документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Частиною 1 ст. 335 МК України визначено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості при перевезенні повітряним транспортом:стандартний документ перевізника, передбачений укладеними відповідно до закону міжнародними договорами в галузі цивільної авіації (генеральна декларація); документи, що містять відомості про товари, які перевозяться на борту (вантажні відомості, авіаційні вантажні накладні);документ, що містить відомості про припаси (бортові припаси) та про кількість припасів (бортових припасів), завантажених на борт судна та вивантажених з нього; транспортні (перевізні) документи;комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться; визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності)відомості про знаки національної належності та реєстраційні знаки судна, номер рейсу, маршрут польоту, пункт вильоту та пункт прибуття судна; відомості про найменування підприємства (організації, установи), що експлуатує судно, та кількість членів екіпажу; список пасажирів із зазначенням їх кількості на судні, прізвищ та ініціалів, пунктів посадки та висадки; відомості щодо багажу пасажирів (пасажирська відомість); найменування товарів, номери вантажних накладних, кількість місць за кожною накладною, пунктів завантаження та пунктів вивантаження товарів; відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини; відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів.

Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно достатті 53цього Кодексу.

Так, ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до переліку даних документів, наведеного в частині другій даної статті, такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України визначено перелік складових митної вартості. Але зазначено, що ці складові (додаткові витрати) повинні додаватись до ціни товару для визначення митної вартості лише в тому випадку, коли вони не були включені до ціни товару.

Згідно ст. 58 Митного кодексу України та з урахуванням вищевказаного визначення митної вартості, основним методом визначення митної вартості товару є метод її визначення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).

При цьому, згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України), зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05. 2012 року № 598).

Таким чином, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару за резервним методом, відповідач використав джерелом числового значення митної вартості відомості з митної декларації №UA209170/2022/066503 від 30.08.2022, але при цьому не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також не зазначив докладної інформації щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що є порушенням вимог статті 55 МК України.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.11.2021 між Компанією "HUZUR PLASTIK MAD ITH SAN VE TIC LTD STI", як продавцем, та ТОВ "Скай Полімер Груп", як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товару №SPG/01 (Контракт, Договір).

Відповідно до п. 1.1. Контракту предметом даного Контракту є численні поставки товару відповідно до інвойсів, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Згідно пунктів 2.1.-2.2. Контракту марка та ціна товару (найменування та ціна за одиницю) погоджуються сторонами по кожній окремій партії та вказуються в інвойсах.

Загальна ціна цього контракту складається з сум інвойсів, виставлених до даного контракту.

Пунктом 3.1 Контракту передбачено, що умови оплати погоджуються між сторонами на кожну окрему партію та вказуються в інвойсах.

Згідно інвойсу №CI-IHR-22-268-7 від 31.08.2022 продавцем виставлено рахунок на оплату за товар - PVC ANWIL S-67 на загальну суму 23300 доларів США.

За таких обставин, позивачем обгрунтовано зазначено у МД №UA408020/2022/037858 від 08.09.2022 вартості товару - полівінілхлорид не змішаний з іншими речовинами: полівінілхлорид суспензійний марка PVC ANWIL S-67 -20000 кг., константа Фікентчера К-66, 5 використовується для виготовлення труб, профілів, трубок, листів та плівки, саме згідно остаточної вартості конкретного постачання вказаної в інвойсі - 23300,00 доларів США.

Вказане спростовує твердження відповідача про ненадання декларантом ні заявки, ні проформи інвойсу до митного оформлення, оскільки згідно МД №UA408020/2022/037858 від 08.09.2022 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/000879 декларантом було надано інвойс №CI-IHR-22-268-7 від 31.08.2022, який містить кількість, асортимент, номенклатуру, умови поставки.

Також, є безпідставними твердження відповідача про ненадання експортної декларації, оскільки згідно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивачем до митного оформлення надавалася копія транзитної декларації 22LR3431002504846 від 31.08.2022, яка для декларанта є декларацією країни-відправника (тобто експортною декларацією). Разом з тим, сукупність всієї іншої поданої декларантом документації дає всі підстави визначити вартість товару та перевірити правильність її визначення декларантом.

Щодо аргументів митного органу про те, що декларація від 18.08.2022 №22343100ІМ00176215 не є декларацією країни відправлення, так як специфікація про постачання товару укладена 23.08.2022 та країною відправлення є Туреччина, то, вказана декларація була надана митному органу на підтвердження того, що HUZUR PLASTIK KIM MAD ITH IHR SAN VE TIC LTD STI купив у ANWIL S.A.товар, частину якого у подальшому було продано декларанту, на підтвердження чого декларант надав повний пакет документів відповідно до положеньМитного кодексу України.

Стосовно відсутності відомостей про страхування вантажу або спростування факту страхування, то п. 9.1. контракту встановлено, що Покупець вправі за свій рахунок застрахувати товар, що постачається за контрактом.

Тобто, зі змісту вказаного пункту вбачається, що страхування товару є правом Покупця, а не обов`язком.

Разом з тим, згідно довідки про транспортні витрати №464 від 02.09.2022, наданої позивачем разом з поданням митної декларації до митного оформлення, вбачається, що страхування вантажу не проводилося.

В оскаржуваному рішенні митним органом вказано, що згідно відомостей, зазначених у графі 16 СМР від 31.08.2022 № HAG220000273, перевізником товару є Chonka Vira, а договір на транспортування товару укладено 31.08.2022 № Т-00001426 ТОВ "ТЕК Транслогістік". У рахунку від 02.09.2022 №464 зазначено експедиційні витрати по митній території України числове значення яких неможливо перевірити та які не додано до митної вартості товару.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно заявки транспортного експедирування №7 від 31.08.2022 ТОВ "ТЕК Транслогістік" (Виконавець) за даною заявкою зобов`язується доставити ввірений йому відправником вантаж до місця призначення і видати його уповноваженій особі, а ТОВ "Скай Полімер Груп" (Замовник) зобов`язується оплатити за перевезення домовлену суму.

Згідно даної заявки вартість послуг складає 165000 грн. У графі "Відомості про перевізника" зазначено ФОП ОСОБА_1 .

На виконання вказаної заявки ТОВ "ТЕК Транслогістік" виставлено рахунок-фактуру №464 від 02.09.2022 на суму 165000, яка включає в себе транспортно-експедиційні послуги по маршруту: м. Стамбул (Турція) - м/п Порубне-Сірет (140000,00 грн) та Транспортно-експедиційні послуги по маршруту: м/п Порубне-Сірет - м. Київ (Україна) (25000,00 грн).

31.08.2022 між ТОВ "ТЕК Транслогістік" (Експедитор) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець)укладено договір перевезення №Т-00001426.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що на підставі договору укладеного між Експедитором та Замовником, Експедитор діє від свого імені та за рахунок коштів Замовника, залучаючи третю сторону - Виконавця, для доставки вантажів автомобілями в міжнародному сполученні. Виконавець доставляє заявлені Експедитором вантажі, а Експедитор оплачує послуги Виконавця з коштів Замовника на узгоджених нижче умовах.

Таким чином, транспортно-експедиторська компанія, до якої звернувся позивач, надала послуги саме з організації перевезення товару, шляхом доручення іншій компанії-перевізнику ОСОБА_1 . При цьому у вартість наданих послуг з організації перевезення включаються і витрати з перевезення такого товару.

Враховуючи викладене, витрати на перевезення товару, які зазначені в рахунку на оплату, обґрунтовано виставлені саме транспортно-експедиторською компанією ТОВ "ТЕК Транслогістік", а не залученим цією компанією перевізником - ФОП ОСОБА_1 .

Також, у оскаржуваному рішенні зазначено про те, що згідно відомостей, зазначених у специфікації від 23.08.2022 №5, ціна зафіксована з дати підписання цієї специфікації. Посилаючись на п.п. 3.3 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2015 року №689, за відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару. Відомості біржових організацій за встановлені декларантом періоди не надано.

Так, оскаржуване рішення містить посилання на наказ ДФС від 11.09.2015 року №689, який втратив чинність згідно наказу ДМС України від 01.07.2021 року №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", тобто на момент прийняття оскаржуваного рішення чинним був наказ ДМС України від 01.07.2021 року №476.

При цьому, декларантом додатково було надано митному органу інформацію біржових організацій про вартість аналогічного товару, зокрема за серпень 2022 року.

Крім того, на виконання ч. 3ст. 53 МК УкраїниТОВ "Скай Полімер Груп" на підтвердження заявленої митної вартості товару додатково було надано митному органу платіжне доручення №44 від 24.08.2022, заявку на купівлю іноземної валюти №40 від 24.08.2022 року, заявку на купівлю іноземної валюти №41 від 31.08.2022, транспортні довідки, рахунки на оплату транспортних послуг, рахунки фактури, які підтверджують митну вартість, експортні та транзитні митні декларації, біржові котировки за серпень, вересень 2022 року. За власним бажанням декларантом було надано висновок Держзовнішінформа №112/138 від 08.09.2022. Проте, відповідачем вказані документи не взяті до уваги.

Таким чином, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах таких розбіжностей, які б давали митному органу коригувати задекларовану митну вартість із застосуванням резервного методу.

Враховуючи вище викладене, подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обгрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару та необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставну відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митним органом митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення такої вартості.

Крім того, відповідно до ч. 3ст. 301 Митного кодексу Українипомилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, п. 1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року №643, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за №976/30844, передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятоюстатті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Згідно пунктів 4, 5 розділу ІІІ Порядку №643 визначено, що після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО. Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.

Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (кодкласифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).

Факт сплати позивачем митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом в сумі 31091,47 грн., відповідачем не заперечується.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач має право на повернення митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом в сумі 31091,47 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.