Рішення

від 19.12.2023 по справі 542/780/23

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 542/780/23

Номер провадження 2/542/223/23

19 грудня 2023 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кашуби М.І.,

за участю: секретаря судового засідання: Бабенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, виділ в натурі частки з майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила:

- припинити право спільної часткової власності та виділити в натурі в самостійний об`єкт нерухомого майна у приватну власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 1/3 частину земельної ділянки загальною площею 2,7700 га з кадастровим номером 5323480700:00:002:0504 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новосанжарської ТГ (колишня Великосолонцівська сільська рада Новосанжарського району) Полтавського району Полтавської області.

Свої вимоги позивачка обгрунтовувала тим, що вона і відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є співвласникам земельної ділянки площею 2,7700 га з кадастровим номером 5323480700:00:002:0504, що розташована за межами населених пунктів на території Новосанжарської ТГ (колишня Великосолонцівська сільська рада Новосанжарського району) Полтавського району Полтавської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначила, що згідно з договором дарування № 496 від 03 квітня 2023 року, їй належить 1/3 частина земельної ділянки площею 2,7700 га з кадастровим номером 5323480700:00:002:0504, що розташована за межами населених пунктів на території Новосанжарської ТГ (колишня Великосолонцівська сільська рада Новосанжарського району) Полтавського району Полтавської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до інформації з ДРРП на нерухоме майно від 03.05.2023 № 331111490, право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 2,77 га з кадастровим номером 5323480700:00:002:0504, зареєстровано за ОСОБА_2 , згідно зі свідоцтвом про право на спадщину від 26.05.2017 № 428, виданим приватним нотаріусом Поляковою Л.О. Харківського районного нотаріального округу Харківської області, а також право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 2,7700 га з кадастровим номером 5323480700:00:002:0504, зареєстровано за ОСОБА_3 , згідно зі свідоцтвом про право на спадщину від 13.06.2013 № 311, виданим приватним нотаріусом Новосанжаорського районного нотаріального округу Дашівською В.М.

Вказала, що не може розпорядитись і користуватись належною їй часткою земельної ділянки у зв`язку з відсутностю згоди відповідачів на її поділ, тому на її замовлення, судовим експертом складений висновок № 20 земельно-технічної експертизи, згідно з яким пропонується варіант поділу земельної ділянки площею 2,7700 га з кадастровим номером 5323480700:00:002:0504, який передбачає, що першому співвласнику буде належати 0,9233 га (1/3 частина), другому співвласнику, буде належати 0,9233 га (1/3 частина) та третьому співвласнику буде належати 0,9234 га (1/3 частина).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 липня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 30).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07 вересня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 43).

24.10.2023 до суду надійшла заява позивачки про долучення до матеріалів справи оригіналу заяви судового експерта Авдєєвої Н.М. № 57 від 20.10.2023. У вказаній заяві експерт повідомила про наявність описки у висновку експерта у написанні кадастрового номера земельної ділянки. А саме: на сторінках 5,7,8 висновку експерта та на кадастровому плані земельної ділянки невірно зазначений кадастровий номер земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_4 . Так замість вірного кадастрового номера 5323480700:00:002:0595 було зазначено невірний № 5323480700:00:002:0504.

Крім того, до суду надійшли заяви від представника позивача - адвоката Плішкіна Ю.С., у яких він вказав на наявну описку в прохальній частині позовної заяви у написанні кадастрового номера спірної земельної ділянки та її площі. Поданими до суду заявами представник позивача уточнив зміст прохальної частини позовної заяви з урахуванням виявлених описок та з урахуванням поданої експертом заяви щодо допущення нею описки у висковку експерта.

Ухвалою Новосанжарського районного уду Полтавської області від 23 листопада 2023 року приєднано до матеріалів справи заяви представника позивача - адвоката Плішкіна Ю.С. про уточнення позовних вимог та заяву судового експерта Авдєєвої Н.М. № 57 від 20.10.2023 про виправлення описки.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити (а.с. 83).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день та час судового розгляду, заяв про відкладення розгляду справи чи відзиву на позов не надав.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про день та час судового розгляду, заяв про відкладення розгляду справи чи відзиву на позов не надала.

Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися.

Ухвалою суду від 19 грудня 2023 року вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 331111490 від 03.05.2023, земельна ділянка площею 2,77 га, з кадастровим номером 5323480700:00:002:0504, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить на праві спільної часткової власності:

- ОСОБА_1 - 1/3 частина на підставі договору дарування, серія та номер: 496, виданого 03.04.2023 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області П`ятенко Л.І.;

- ОСОБА_2 - 1/3 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 428, виданого 26.05.2017 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Поляковою Л.О.;

- ОСОБА_3 - 1/3 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 311, виданого 13.06.2013 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Дашівською В.М. (а.с. 19-21).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 20 від 09.05.2023 запропоновано варіант поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5323480700:00:002:0504, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,7700 га, що розташована на території Новосанжарської ТГ (колишня Великосолонцівська сільська рада Новосанжарського району) Полтавського району Полтавської області відповідно до часток співвласників 1/3, 1/3 та 1/3:

- першому співвласнику пропонується виділити земельну ділянку площею 0.9233 га (на плані зафарбовано в червоний колір), цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка описується наступними межами: з боку землі ОСОБА_5 , з кадастровим номером 5323480700:00:002:0503), довжина межової лінії складає: 326.35м.; з боку землі сільської ради довжина межової лінії складає: 28.31м.; з боку землі, що пропонується другому співвласнику довжина межової лінії складає: 325.86м.; з боку землі сільської ради довжина межової лінії складає: 28.33м.;

- другому співвласнику пропонується виділити земельну ділянку площею 0.9233 га (на плані зафарбовано в зелений колір), цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земельної ділянки, що пропонується першому співвласнику довжина межової лінії складає: 325.86м.; з боку землі сільської ради довжина межової лінії складає: 28.35м.; з боку земельної ділянки, що пропонується виділити третьому співвласнику довжина межової лінії складає: 325.61м.; з боку землі сільської ради довжина межової лінії складає: 5.49м., 22.87м.;

- третьому співвласнику пропонується виділити земельну ділянку площею 0.9234 га (на плані зафарбовано в синій колір), цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земельної ділянки, що пропонується другому співвласнику довжина межової лінії складає: 325.61м.; з боку землі сільської ради довжина межової лінії складає: 28.33м.; з боку землі ОСОБА_4 (кад. номер 5323480700:00:002:0595) довжина межової лінії складає: 326.35м.; з боку землі сільської ради довжина межової лінії складає: 28.33м.

Частки співвласників при цьому складають:

у першого співвласника -1/3, що складає площу 0.9233 га;

у другого співвласника - 1 / 3, що складає площу 0.9233 га.;

у третього співвласника - 1 / 3, що складає площу 0.9234 га. (а.с. 13-18, 55-57).

Також судом встановлено, що в позасудовому порядку за відсутності згоди відповідачів сторони спір не вирішили.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частинами 1, 2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1 статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

У постанові Верховного Суду від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 вказано, що право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Згідно зі статтею 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до частини 1 статті 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Частиною 3 статті 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. До такого висновку дійшов Верховний Суд України, розглянувши справу № 6-1443цс16. Вказавши також, що виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а відповідно до статті 126 того ж кодексу, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із статтею 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 88 Земельного кодексу України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка площею площею 2,77 га з кадастровим номером 5323480700:00:002:0504, що розташована на території Новосанжарської ТГ (колишня Великосолонцівська сільська рада Новосанжарського району) Полтавського району Полтавської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить на праві спільної часткової власності позивачу та відповідачам по 1/3 частині кожному.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають право на зазначене майно пропорційно своєї частки в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину земельної ділянки, яка відповідає розміру та вартості його частки.

Такий висновок щодо застосування відповідних норм права викладено у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 545/3753/16-ц, провадження № 61-40289св18.

Отже, кожен співвласник земельної ділянки має право на виділ майна в натурі пропорційно своїй частці.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка просила віділити частину земельної ділянки відповідно до запропонованого експертом у висновку № 20 від 09.05.2023 варіанту поділу.

В той же час, відповідачі щодо вказаного поділу земельної ділянки заперечень не надали, свого варіанту поділу не запропонували.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість виділу позивачці земельної ділянки згідно з висновком експерта № 20 від 09.05.2023 земельно-технічного дослідження за варіантом, запропонованим експертом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі N 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що "відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється».

Суд встановив, що спірне майно належить на праві спільної часткової власності трьом співвласникам, у зв`язку з чим виділ частки в цьому майні для позивача є можливим, з припиненням для нього права спільної часткової власності, а право спільної часткової власності відповідачів на зазначене майно не припиняється.

Суд, дослідивши усі обставини справи, вивчивши доводи та докази, якими обґрунтовані позовні вимоги, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 268 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, виділ в натурі частки з майна - задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/3 частину земельної ділянки площею 2.77 га з кадастровим номером 5323480700:00:002:0504 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новосанжарської територіальної громади (колишня Великосолонцівська сільська рада Новосанжарського району) Полтавського району Полтавської області.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , в самостійний об`єкт нерухомого майна 1/3 частину земельної ділянки загальною площею 2.77 га з кадастровим номером 5323480700:00:002:0504, що дорівнює 0.9234 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земельної ділянки, що пропонується другому співвласнику довжина межової лінії складає: 325.61м.; з боку землі сільської ради довжина межової лінії складає: 28.33м.; з боку землі ОСОБА_4 (кад. номер 5323480700:00:002:0595) довжина межової лінії складає: 326.35м.; з боку землі сільської ради довжина межової лінії складає: 28.33м., що відповідає варіанту поділу земельної ділянки та позначено синім кольором в додатку до висновку експерта земельно-технічної експертизи № 20 від 09.05.2023.

Відповідачам направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідачі: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,;

ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Повне рішення складено 29 грудня 2023 року.