Ухвала

від 27.12.2023 по справі 935/18/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №935/18/23 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р.О.

Категорія 31 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

27 грудня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Стахова Андрія Олексійовича про зупинення провадження

у цивільній справі №935/18/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Мошковський Олександр Сергійович, про визнання договору дарування нерухомого майна недійсним

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою через адвоката Стахова Андрія Олексійовича,

на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 квітня 2023 року

в с т а н о в и в:

До апеляційного суду надійшло письмове клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Стахова Андрія Олексійовича про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №935/1468/22 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка перебуває у провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області.

Заява про зупинення провадження у справі обґрунтована тим, що для розгляду цієї справи слід дослідити питання, чи є ОСОБА_1 боржником у зобов`язанні перед ОСОБА_2 , тобто питання наявності грошових зобов`язань відповідача перед позивачем, оскільки у цій справі про визнання договору дарування недійсним обов`язково має з`ясовуватися питання, чи мав намір ОСОБА_1 за допомогою договору дарування ухилитися від виконання свого обов`язку щодо відшкодування шкоди внаслідок ДТП, яке розглядається у справі №935/1468/22. При цьому, у матеріалах справи містяться докази, які свідчать про наявність вини у завданні шкоди самого ОСОБА_2 та докази отримання ним страхового відшкодування. Питання вини конкретної особи у завданні шкоди не є предметом розгляду цієї справи, оскільки виходить за межі предмета доказування. Натомість такі питання є предметом доказування у справі №935/1468/22. Отже, у разі відмови у задоволенні позову в справі №935/1468/22 позивач ОСОБА_2 у цій справі не буде заінтересованою особою у оспоренні договору дарування, оскільки його права таким правочином порушуватися жодним чином не будуть, а може мати місце ситуація, за якою існуватиме рішення суду про визнання договору дарування недійсним у цій справі, тоді як ОСОБА_2 у задоволенні грошових вимог до ОСОБА_1 у справі №935/1468/22 буде відмовлено. Тобто, договір дарування буде визнаний недійсним не з метою захисту прав позивача у цій справі, що не відповідатиме принципам здійснення правосуддя. Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові та не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору. Ключовим для розгляду цієї справи має з`ясування питання, чи має місце порушення прав позивача та чи існує у позивача право або законний інтерес. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначав про необхідність зупинення провадження у цій справі до вирішення справи про відшкодування збитків, але суд першої інстанції провадження у справі не зупинив, що призвело до того, що юридичний дефект фраудаторного правочину застосовано судом без належного підтвердження обов`язкової ознаки - встановлення обов`язку, від виконання якого намагався ухилитися відповідач. Самостійне вирішення цього питання, у відсутність кінцевого рішення суду за наслідками розгляду справи №935/1468/22, є неможливим.

У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Стахов А.О. заяву про зупинення провадження у цій справі підтримав та просить клопотання задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Морозов В.Ю. просить у задоволенні клопотання про зупинення провадження відмовити. Свою позицію аргументував тим, що зупинення провадження у справі надасть відповідачу ОСОБА_1 можливість уникнути матеріальної відповідальності перед позивачем ОСОБА_2 . Максимально дієвий спосіб забезпечення відшкодування матеріальних збитків є майно відповідача ОСОБА_1 , яке останній всіляко приховує та перереєстровує на відданих йому людей за допомогою адвокатів. На його переконання, нічого не перешкоджає розгляду справи, а зупинення провадження у цій справі суттєво вплине на права позивача ОСОБА_2 , оскільки відповідач ОСОБА_1 надалі приховуватиме своє майно та статки.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Розпутненко Р.А., а також третя особа: приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального кругу Мошковський О.С. у судове засідання не з`явилися. Приватний нотаріус направив заяву про проведення судового засідання без його участі. Представнику ОСОБА_4 судова повістка про виклик вручена (а.с.58 т.2). Останній про причину неявки не повідомив. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду доходить наступного висновку.

За правилами пункту 6 частини першої ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до приписів пункту 5 частини першої ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Із матеріалів справи вбачається, що у цій справі 03 січня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , у якому просив, зокрема, визнати недійсним договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 18225510100:04:000:0677, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Мошковським О.С., зареєстрований в реєстрі за №1206, укладений 20 вересня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтував тим, що оспорюваний правочин відповідачі уклали між собою з метою уникнення цивільної відповідальності ОСОБА_1 перед ним, що вирішується у справі №935/1468/22 за його позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, та стягнення моральної шкоди, а тому наполягає на тому, що його права порушені.

Частиною другою ст.77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 26 квітня 2023 року №644/5819/20 відображений правовий висновок, що цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред`явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

Аналогічний правовий висновок відображено в постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року в справі № 405/1820/17.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що до предмета доказування у справах, які стосуються визнання договору дарування недійсним з підстави уникнення таким договором матеріальної відповідальності, є доведення існування боргових зобов`язань між сторонами, що виникли на підставі правочинів або судового рішення.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів, з урахуванням яких у цій справі колегія суддів могла б пересвідчитися у існуванні між сторонами матеріальних зобов`язань. Зокрема у матеріалах справи відсутнє кінцеве рішення за наслідками розгляду цивільної справи №935/1468/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, та стягнення моральної шкоди.

Зазначений перебіг подій унеможливлює здійснити повний, всебічний та об`єктивний розгляд цієї цивільної справи у відсутність вищезгаданого рішення суду в справі №935/1468/22, оскільки позов ОСОБА_2 обґрунтований тим, що дії відповідачів при укладенні оспорюваного договору дарування від 20 вересня 2022 року були направлені саме на уникнення виконання судового рішення у справі №935/1468/22.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року в справі №357/10397/19, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №935/1468/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, та стягнення моральної шкоди, з огляду на те, що кінцеве рішення за наслідками розгляду цивільної справи №935/1468/22 матиме преюдиційне значення для вирішення питання щодо визнання недійсним (фраудаторним) договору дарування земельної ділянки площею 2,0915 га з кадастровим номером 18225510100:04:000:0677 від 20 вересня 2022 року. Самостійно встановити вину учасників ДПТ у цій справі не видається можливим (існують постанови суду про визнання винними у вчинені 29 березня 2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, відносно відповідача ОСОБА_1 та позивача ОСОБА_2 ), що перешкоджає беззаперечно з`ясувати, чи порушені права позивача при укладенні ОСОБА_1 відповідного договору дарування земельної ділянки, тобто чи існують у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ОСОБА_2 грошові (майнові) невиконані зобов`язанням, при тому, що у справі №935/1468/22 накладений арешт у порядку забезпечення позову на іншу земельну ділянку, яка належить відповідачу ОСОБА_1 , площа якої становить 4,1781 га з кадастровим номером 1822584000:01:000:0159. Встановлення такої обставини є обов`язковим при розгляді спору в цій справі, а тому без остаточного вирішення вимог позивача у справі №935/1468/22 ухвалити законе та обґрунтоване рішення, яке б відповідало завданню цивільного судочинства, у цій справі неможливо.

Керуючись ст.ст.251,253,259,381,389 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Стахова Андрія Олексійовича задовольнити.

Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання договору дарування нерухомого майна недійсним до набрання законної сили судовим рішенням у справі №935/1468/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, та стягнення моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуюча Судді: