Постанова

від 03.01.2024 по справі 906/696/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2024 року Справа № 906/696/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Маціщук А.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 03 жовтня 2023 року по справі №906/696/23 (суддя Кудряшова Ю.В.)

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1

до Приватного підприємства "СВ-Агро 2021"

про стягнення 15 632 грн 64 коп.

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (надалі - Позивач) звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом, у якому просила суд стягнути з Приватного підприємства "СВ-Агро 2021" (надалі - Відповідач) пеню в розмірі 6359 грн 04 коп. та 9273 грн 60 коп. штрафу.

В обґрунтування позову посилається на те, що Відповідач, не дотримавшись зобов`язань по договору № 496-22 (ЦЗ) від 21 вересня 2022 року, поставив товар з порушенням визначених строків (на 48 календарних днів).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 3 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем обраховано штрафні санкції, з яких: 6 359 грн 04 коп. пені, 9 273 грн 60 коп. штрафу.

Місцевим господарським судом встановлено, що товар Позивачу поставлено 18 листопада 2022 року, тоді, як терміни поставки товару встановлені пунктом 5.1 договору від 21 вересня 2022 року, а саме: 5 діб по заявці замовника (товароодержувача), разом з тим, визначена кінцева дата поставки товару - не пізніше 20 листопада 2022 року.

Аналізуючи матеріали справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що договором погоджено період поставки товару, граничною датою якої є 20 листопада 2022 року. За наведених обставин, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку, що Відповідачем не перевищено граничний строк поставки товару, тобто не допущено порушення умов договору, що, в свою чергу, виключає наявність підстав для сплати неустойки.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу (а.с. 97-101), в якій з підстав, висвітлених у ній, просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 3 жовтня 2023 року та прийняти нове, яким задоволити позов.

Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу, Позивач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що пунктом 5.1 договору від 21 вересня 2022 року визначений строк (термін) поставки товарів, а саме Відповідач зобов`язався поставити товари у розпорядження Позивача (Товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору в термін до 5 (п`яти) діб по заявці Позивача. Кінцева дата поставки товару повинна бути не пізніше 20 листопада 2022 року. Апелянт вказує при цьому, що на виконання умов пункту 5.1 договору, Позивачем направлено на електронну адресу Відповідача заявку від 23 вересня 2022 року №701/5166-22-Вих. на постачання солі харчової у кількості 9600 кг, з терміном поставки у період з 26 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року.

При цьому, Позивач в апеляційній скарзі зауважує, що Відповідачем оформлено видаткову накладну від 27 вересня 2022 року №8, на підставі якої Позивач оформив Акт приймання-передавання товару для перевезення від 28 вересня 2022 року №22-008526. На переконання Позивача, Відповідач був обізнаний про направлену заявку Позивача від 23 вересня 2022 року №701/5166-22-Вих. зі строками поставки у термін з 26 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року та, маючи намір поставити товар відповідно даної заявки, оформив документи для подальшого постачання товару на адресу товароодержувача.

Апелянт вважає, що Відповідач порушив строки поставки, а відтак має сплатити Позивачу пеню та штраф в заявлених сумах.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 листопада 2023 року по справі №906/696/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача та запропоновано Відповідачу в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати до відділу канцелярії та документообігу суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання Позивачу (а.с. 117).

Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України: у суду апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно частини 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України: розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

В силу дії частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України: апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України: розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Разом з тим, суд констатує, що види справ, що не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження визначені в частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.

Суд констатує, що дана справа № 906/696/23 не підпадає під дані винятки.

Водночас, суд констатує, що згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімуму на одну працездатну особу в розмірі 2684 грн. Відтак, максимальна ціна позову, що підлягає під дію частини 10 статті 270 ГПК України складає 268400 грн 00 коп. (що є більшою сумою, ніж сума позовних вимог в даній справі).

З огляду на вищевказане, колегія апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи на предмет їх підставності та предметності в розрізі вимог частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалила рішення здійснювати розгляд даної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно, ухвалою суду від 10 листопада 2023 року повідомлено сторін про те, що розгляд справи №906/696/23 проводитися в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи, постанова по даній справі буде виготовлена до 9 січня 2024 року включно.

Відтак, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу Позивача слід задоволити, а оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

При цьому, суд виходив з наступного.

Колегія суддів звертає увагу, 2 вересня 2022 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір на закупівлю солі харчової № 496-22 (ЦЗ) (надалі - Договір; а.с. 11-17).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Відповідач зобов`язався у 2022 році поставити Позивачу товари, зазначені в специфікації (Додаток № 1), а Позивач зобов`язався - прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару: сіль харчова (ДСТУ 3583:2015), код ДК 021:2015-14410000-8 "Кам`яна сіль". Кількість товарів в асортименті та цінами згідно специфікації (Додаток №1).

Відповідно до умов пункту 3.1 Договору, загальна сума Договору становить 132 480 грн.

В силу дії пункту 4.5 Договору, до кожної партії товару, що постачається, Відповідач обов`язково надає Позивачу накладні (у двох примірниках) та рахунки-фактури, завірені представником Відповідача, уповноваженим на підписання господарських та фінансових документів.

У пункті 5.1 Договору сторони визначили, що Відповідач зобов`язався поставити товари у розпорядження Позивача (товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього Договору в термін 5 (п`яти) діб по заявці Позивача (товароодержувача). Кінцева дата поставки товару повинна бути не пізніше 20 листопада 2022 року.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договорам.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Відповідач (відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України) сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Також пунктом 7.3 Договору визначено, що у разі поставки товару з порушенням вимог щодо якості товару Відповідач зобов`язався сплатити Позивачу штраф у розмірі 20% вартості недоброякісного товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань.

Як визначено пунктом 11.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань сторонами.

Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено Специфікацію на суму 132 480 грн.

На виконання умов Договору, 30 вересня 2022 року Позивач здійснив передплату у розмірі 39 744 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 2043 від 28 вересня 2022 року.

23 вересня 2022 року Позивачем направлено на електронну адресу Відповідача заявку за №701/5166-22-Вих. на постачання солі харчової у кількості 9600 кг, з терміном поставки у період з 26 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року.

Станом на 18 листопада 2022 року, на виконання умов Договору, Відповідачем поставлено Позивачу товар вартістю 132 480 грн, згідно видаткової накладної № 8 від 27 вересня 2022 року.

22 листопада 2022 року Позивачем сплачено остаточну вартість харчової солі в сумі 92736 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2702.

15 березня 2023 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 15 632 грн 64 коп. у зв`язку порушенням строку поставки товару вартістю 132 480 грн на 48 днів (з 1 жовтня 2022 року по 17 листопада 2022 року), яка залишена Відповідачем без відповіді та без задоволення.

У зв`язку із неналежним виконанням Відповідачем умов Договору Позивач звернувся до суду

за захистом порушеного, на його думку, права з позовом до Відповідача про стягнення пені в розмірі 6359 грн 04 коп., а також 9273 грн 60 коп. штрафу.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до вимог статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Дослідивши зміст укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статтей 173, 174,175 Господарського кодексу України, статтей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу дії частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в сукупності з вищенаведеною нормативно-правовою базою Законодавства України, колегія суду досліджує доводи та заперечення Позивача, наведені в апеляційній скарзі (які зводяться до того, що Відповідач здійснив прострочення терміну поставки товару по заявці Позивача від 23 вересня 2022 року №701/5166-22-Вих., що на думку апелянта є підставою для нарахування штрафних санкцій), колегія суддів зауважує наступне.

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Відповідач (відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України) сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

В той же час, пунктом 11.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань сторонами.

На виконання умов Договору, 30 вересня 2022 року Позивач здійснив передплату у розмірі 39 744 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 2043 від 28 вересня 2022 року.

23 вересня 2022 року Позивачем направлено на електронну адресу Відповідача заявку за №701/5166-22-Вих. на постачання солі харчової у кількості 9600 кг, згідно умов Договору, з терміном поставки у період з 26 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року.

Як вказує у позовній заяві та апеляційній скарзі Позивач, станом на 18 листопада 2022 року, на виконання умов Договору, Відповідачем поставлено Позивачу товар вартістю 132 480 грн, згідно видаткової накладної № 8 від 27 вересня 2022 року.

Позивачем нараховано штрафні санкції в сумі 15 632 грн 64 коп. (з яких 6 359 грн 04 коп. пені, 9 273 грн 60 коп. штрафу), оскільки на переконання Позивача, Відповідач прострочив терміни поставки товару (а саме: з 26 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року).

Досліджуючи дані доводи апеляційної скарги в розрізі Договору та інших матеріалів справи суд апеляційної інстанції констатує, що в пункті 5.1 Договору (з покликанням на котрий й оформлена дана заявка) зазначено, що строк (термін) поставки (передачі) товарів: Відповідач зобов`язався поставити товари у розпорядження Позивача (товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, що прийняти поставку на умовах цього Договору в термін до 5 діб по заявці Позивача (товароодержувача). Кінцева дата поставки товару повинна бути не пізніше 20 листопада 2022 року.

Відтак, в даному пункті чітко прописано алгоритм дій та терміни поставки товару саме по заявці Позивача, визначивши те, що Відповідач саме зобов`язався поставити товар у розпорядження Відповідача в термін протягом 5 діб по заявці Позивача.

Дослідивши зміст заявки Позивача вбачається, що вона датована 23 вересням 2022 року, із зазначенням в ній терміну поставки період з 26 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року (а.с. 23). Відтак, Відповідач (підписавши Договір погодився зі всіма його умовами) отримавши заяву Позивача від 23 вересня 2022 року, подану на підставі пункту 5.1 Договору, був зобов`язаний поставити товар у терміни вказані в такій заявці, а саме з 26 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року (в терміни до 5 днів).

В той же час дослідивши акт приймання-передавання товару для перевезення від 28 вересня 2022 року товар по Договору поставлено лише 18 листопада 2022 року (а.с. 25), що вказує на порушення пункту 5.1 Договору, щодо строків поставки товару по заявці Позивача. Дане в свою чергу, дає можливість Позивачу застосувати штрафні санкції за порушення строків поставки товару.

Що ж до визначення в пункті 5.1 Договору кінцевої дати поставки не пізніше 20 листопада 2022 року, то на переконання колегії суду така дата жодним чином не впливає на зобов`язання Відповідача поставити товар в 5 денний термін, з дня вказаного в заявці, а лише регламентує строк, в котрий сторони повинні здійснити замовлення та поставку цього товару.

З даного випливає підставність вимог Позивача щодо стягнення пені та штрафу на підставі пункту 7.2 та 7.3 Договору.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Відповідач (відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України) сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Також пунктом 7.3 Договору визначено, що у разі поставки товару з порушенням вимог щодо якості товару Відповідач зобов`язався сплатити Позивачу штраф у розмірі 20% вартості недоброякісного товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань.

З огляду на встановлений вище факт суд апеляційної інстанції констатує, що Відповідач по 30 вересня 2022 року не виконав свого зобов`язання, здійснивши поставку товару по Договору лише 18 листопада 2022 року.

Тож дослідивши та перевіривши розрахунок пені та штрафу (а.с. 4) суд апеляційної інстанції погоджується з вірністю визначеного в ньому періоду нарахування та погоджується з вірністю визначених до стягнення сум пені та штрафу.

Підсумовуючи усе вищеописане, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що суми пред`явлених штрафних санкцій є обґрунтованими, підтвердженими належними і дпустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню. З огляду на усе вищевстановлене колегія суду задоволює позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 6359 грн 04 коп. пені та 9273 грн 60 коп. штрафу.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

З огляду на усе вищевказане у даній постанові, Північно-західний апеляційний господарський суд, вважає подану Позивачем апеляційну скаргу підставною та обгрунтованою.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції скасовує рішення Господарського суду Житомирської області про відмову в задоволенні позовних вимог та приймає нове рішення про задоволення позовних вимог, та стягує з Відповідача на користь Позивача 6359 грн 04 коп. пені та 9273 грн 60 коп. штрафу.

Згідно частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Водночас, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, що в силу дії пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати, в силу дії приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги, апеляційний господарський суд покладає на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду Житомирської області від 3 жовтня 2023 року по справі №906/696/23 - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 3 жовтня 2023 року по справі №906/696/23 - скасувати

3. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "СВ-Агро 2021" (юридична адреса: 11708, Житомирська область, м. Звягель, вул. Гоголя, буд. 3 кв. 33; фактична адреса: 33022, м. Рівне, вул. Василя Червонія (Гагаріна), 39, код ЄДРПОУ 44331028) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2) 6359 грн 04 коп. пені; 9273 грн 60 коп. штрафу, 2684 грн відшкодування витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Приватного підприємства "СВ-Агро 2021" (юридична адреса: 11708, Житомирська область, м. Звягель, вул. Гоголя, буд. 3 кв. 33; фактична адреса: 33022, м. Рівне, вул. Василя Червонія (Гагаріна), 39, код ЄДРПОУ 44331028) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2, Банк одержувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 4026 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Господарському суду Житомирської області видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

9. Справу №906/696/23 повернути Господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.