Рішення
від 19.12.2023 по справі 506/453/22
КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/453/22

Провадження № 2/506/21/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2023 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Тарасенко О.Ю.

представника відповідача адвоката Куліченка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Окни цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНІ ЗОРІ" про стягнення матеріальної шкоди та упущеної вигоди в сумі 1017280 грн.,

В С Т А Н О В И В:

01.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Флора» та ТОВ «Ясні Зорі» про стягнення матеріальної шкоди та упущеної вигоди в сумі 1017280 грн.

Позовна заява обгрунтована тим, що ОСОБА_1 займається утриманням та розведенням бджіл, виробництвом і первинною переробкою продуктів бджільництва, що є його основним видом зайнятості. Станом на 04.05.2022 року його пасіка складалася із 176 бджолиних сімей, кожна з яких займала окремий вулик. Пасіка розташована на території Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, а саме в с.Нова Волярка та зареєстрована в єдиному реєстрі пасік за №UA51-12-475 та в Окнянській селищній раді, що зафіксовано у ветеринарно-санітарному паспорті пасіки №UA51-12-475.

04.05.2022 року позивач виявив на своїй пасіці масову загибель бджіл з характерними ознаками отруєння пестицидами. Масової загибелі зазнали бджоли і інших власників пасік, зареєстрованих у вказаному населеному пункті. В цей же день позивач звернувся до Окнянської селищної ради з заявою про скликання постійно діючої Комісії із встановлення факту отруєння бджіл, в якій просив здійснити огляд його пасіки для виявлення причин загибелі бджіл. 05.05.2022 року була зібрана комісія у складі: ОСОБА_2 - голови Окнянської селищної ради, ОСОБА_3 - в.о. голови Окнянського відділу Держпродспоживслужби в Одеській області, ОСОБА_11 - провідного лікаря епізоотолога Окнянської РДЛВМ, ОСОБА_35 - головного спеціаліста відділу економіки, агропромислового комплексу та інвестицій Окнянської селищної ради, ОСОБА_36. - ДОП СП ВПД №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, ОСОБА_4 - головного спеціаліста Держпродспоживслужби в Одеській області, ОСОБА_5 - члена громадської організації «Об`єднання пасічників Окнянщини «Фацелія». До участі у роботі комісії членами комісії у телефонному режимі було запрошено також представників суб`єктів господарювання, у яких за даними Окнянської селищної ради знаходяться у користування земельні ділянки, розташовані навколо с.Нова Волярка, на яких напередодні працювала сільськогосподарська техніка. Із всіх вказаних суб`єктів господарювання до роботи Комісії прибув лише ФОП ОСОБА_6 , представники інших суб`єктів господарювання не з`явилися. Відповідно до п.10 розділу IV Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 19.02.2021 року №338 (далі в тексті - Інструкція) за результатами роботи комісії 05.05.2022 року складено Акт про встановлення факту отруєння бджіл. Комісія при обстеженні пасіки позивача виявила масовий падіж бджіл на пасіці з характерними ознаками отруєння пестицидами (параліч, кволість). Також Комісією встановлено, що на момент обстеження пасіки на ній знаходилося 176 бджолиних сімей і кожна бджолина сім`я постраждала, так як загинуло 40-50% такої сім`ї. У вуликах знаходилися 2112 рамок зі стільниками, розміром 435х300 мм.

Комісією встановлено, що навколо пасіки позивача розташовуються поля з рослинами рапсу у стадії цвітіння, що знаходяться у користуванні ТОВ «Флора» (географічні координати полів 47.622965,29.434503; 47.627334,29.425181, 47.625172,29.424418, 47.626312,29.425181); поля з рослинами пшениці, що знаходяться у користуванні ФОП ОСОБА_6 (кадастрові номери земельних ділянок 5123155100:01:004:0142, 5123155100:01:004:0067, 5123155100:01:004:0141) та поля з рослинами пшениці, що знаходяться у користуванні ФОП ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1). Замість кадастрових номерів були вказані географічні координати земельних ділянок, так як доступ до Публічної кадастрової карти Комісія та той час не мала у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану. ФОП ОСОБА_6 самостійно надав Комісії кадастрові номери на свої земельні ділянки. На виконання вимог п.11 розділу IV Інструкції, Комісією було відібрано, належним чином запаковано та опломбовано проби загиблих бджіл з пасіки позивача; зразки квітучих рослин ріпаку та ґрунту з полів, що знаходяться у користуванні ТОВ «Флора»; зразки рослин пшениці та ґрунту з полів, що знаходяться у користуванні ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 . Відібрані зразки передано власнику пасіки для доставки до Дослідницько-випробувального токсикологічного центру Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України, який акредитований на проведення відповідних досліджень згідно до вимог ДСТУ ISO/IES 17025:2017, що підтверджується Атестатом про акредитацію, виданим Національним агентством з акредитації України №20375 від 03.09.2019 року. Проби продукції бджільництва (мед, перга, віск) не відбиралися, у зв`язку з тим, що потрава бджіл відбулася на початку медозбору і бджоли ще не встигли виробити цю продукцію.

Відповідно до протоколу випробувань №3/28-А-522-1-22/234/39 від 31.05.2022, у зразку з патологічними матеріалами «бджоли» з пасіки ОСОБА_1 , що був запакований у вакуумний пакет №2738266501, опломбований 05.05.2022 у с.Нова Волярка Окнянської ОТГ (акт відбору зразків продукції від 05.05.2022 №1) виявлено інсектициди: тіаметоксам на рівні 0,098 мг/кг, лямбда-цигалотрин на рівні нижче межі кількісного визначення (0,01 мг/кг), клотіанідин на рівні нижче межі кількісного визначення (0,01 мг/кг), імідаклоприд на рівні нижче меж кількісного визначення (0,01 мг/кг) та фунгіциди: тебуконазол на рівні 0,18 мг/кг, тіофанат-метил на рівні 0,18 мг/кг та його метоболіт карбендазим на рівні 0,088 мг/кг.

Відповідно до протоколу випробувань №3/28-А-522-2-22/236/41-237/42 від 31.05.2022, в зразках проб рослин з ґрунтом «зелені квітучі рослини ріпаку», що були відібрані в с.Нова Волярка Окнянської ОТГ з земельних ділянок за географічними координатами 47.622965,29.434503 та 47.627334,29.425181, запаковані та опломбовані у вакуумні пакети №2738266497 та №2738266505 (акти відбору зразків продукції №3 та №4 від 05.05.2022) виявлено інсектициди: тіаметоксам на рівні 0,064 мг/кг, лямбда-цигалотрин на рівні 0,45 мг/кг, хлорпірифос на рівні 0,041 мг/кг, клотіанідин на рівні нижче межі кількісного визначення (0,01 мг/кг) та фунгіциди: тебуконазол на рівні 0,64 мг/кг, тіофанат-метил на рівні 0,63 мг/кг та його метоболіт карбендазим на рівні 0,045 мг/кг.

Згідно тлумачення до вказаних протоколів випробувань, підготовленого зав. лабораторією «Токсикологічний дослідницький випробувальний центр фізико-хімічного аналізу та референс лабораторії» Гриньок Аллою, виявлені у бджолах речовини є токсичними для бджіл. Спектр пестицидів, виявлених у підморі бджіл, корелює зі спектром пестицидів, що було виявлено в зелених квітучих рослинах ріпаку. Враховуючи комплексний контактний та пероральний шлях дії тіаметоксаму, клотіанідину, імідаклоприду та лямбда-цигалотрину, є підстави вважати, що причиною загибелі бджіл є вказані інсектициди.

На адвокатський запит, щодо кадастрового номеру земельної ділянки, яка знаходиться біля с.Нова Волярка Окнянської ОТГ Подільського району Одеської області в межах доданого до вказаного запиту викопіювання №1 та №2 за географічними координатами 47.627334,29.425181 та 47.622965,29.434503, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повідомило відповідні кадастрові номери земельних ділянок, які за інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянку знаходяться в оренді ТОВ «Ясні зорі» та в оренді та користуванні у ТОВ «Флора», тобто поля, на яких на початку травня 2022 року біля пасіки позивача ріс ріпак, були у користуванні та оброблялися двома юридичними особами: ТОВ «Флора» та ТОВ «Ясні Зорі».

У порушення норм Закону України «Про бджільництво» ,положень Державних санітарних правил ,затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №1 від 03.08.1998 року, а також Інструкції ні ТОВ «Флора» , ні ТОВ «Ясні Зорі» своєчасно не повідомили про заплановане застосування засобів захисту рослин.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Згідно з ч.ч.2, 5 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

На думку представника позивача, протиправна поведінка відповідачів полягає у неповідомленні (приховуванні) інформації про виникнення загрози бджолам при застосування засобів захисту рослин, а саме не надання завчасного повідомлення до органів місцевого самоврядування про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування, що є порушенням ч.2 ст.37 Закону України «Про бджільництво» та п.4 розділу ІІІ Інструкції. Також протиправна поведінка відповідачів полягає у недотриманні встановлених регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування засобів захисту рослин, а саме проведення обробки пестицидами рослин рапсу, що є медоносом, у стані цвітіння, що є порушенням п.10 розділу ІІІ Інструкції. Причинно-наслідковий зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідачів та механізм потрапляння пестицидів з поля відповідачів на бджіл з пасіки позивача полягає у тому, що пасіка позивача розміщена близько 1 - 1,5 км (тобто в межах радіусу польоту бджіл із пасіки) від поля з квітучими рослинами ріпаку, що є медоносною рослиною, яке було оброблено хімічними речовинами ріпаку, що є медоносною рослиною, яке було оброблено хімічними речовинами з порушенням відповідачами правил застосування засобів захисту рослин (неповідомлення про проведення обробки пестицидами та проведення обробки пестицидами рослин у стадії цвітіння). Якщо б відповідачі надали завчасне повідомлення до органів місцевого самоврядування про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин, це запобігло би загибелі бджіл та завданню майнової шкоди позивачу. Позивач зміг би завчасно зреагувати та ізолювати бджіл на час проведення обробки.

Такими діями відповідачів позивачу було завдано шкоду у виді реальних збитків та упущеної вигоди.

Так ,за даними акту встановлення факту отруєння бджіл, в результаті неправомірних дій відповідачів загинули від 40 до 50% бджіл з пасіки позивача, чим останньому спричинено значну матеріальну шкоду, а саме: реальні збитки, що склалися з вартості загиблих бджолосімей - 161920 грн., які розраховані таким чином: 2300 грн. (середня вартість однієї бджолосім`ї) х 175 (кількість бджолосімей, що зазнали отруєння) х 40% (кількість загиблих бджіл).

Також, в результаті втрати на початку медозбору робочих бджіл (саме робочі бджоли зазнали отруєння, так як вони відвідували поле ріпаку, оброблене пестицидами з метою збору нектару), позивач не отримав бджолопродукцію, яку він міг би реально отримати, а саме: бджолопакети (відводки нових сімей), мед та пилок - упущена вигода, яка, за посиланням представника позивача, складається з вартості неодержаної бджолопродукції і загалом становить 855360 грн., з яких:

-вартість недоотриманих бджолопакетів - 176000 грн. (формула розрахунку: 176 бджолосімей, які зазнали отруєння пестицидами х 1000 грн (середня вартість одного чотирьохрамочного бджолиного пакету);

-вартість недоотриманого меду - 616000 грн. (формула розрахунку: 176 бджолосімей, які зазнали отруєння пестицидами х40% (кількість загиблих бджолосімей) х 35 кг (середній збір меду від однієї бджолиної сім`ї по Одеській області) х 250 грн. (середня роздрібна вартість 1 кг меду);

-вартість недоотриманого пилку - 63360 грн (формула розрахунку: 176 бджолосімей, які зазнали отруєння пестицидами х40% (кількість загиблих бджолосімей) х 3 кг (середній збір пилку від однієї бджолиної сім`ї по Одеській області) х 300 грн. (середня роздрібна вартість 1 кг пилку).

При цьому позивач посилався на інформацію, викладену у довідці №22 від 18.07.2022, виданій Громадською організацією «СПІЛКА БДЖОЛЯРІВ ОДЕЩИНИ» ,за якою

-середня вартість однієї бджолиної сім`ї станом на травень 2022 року становить 2300 грн;

-середня вартість одного чотирьохрамочного бджолиного пакету станом на травень 2022 року становить 1000 грн.;

-середня роздрібна вартість 1 кг меду станом на червень 2022 року становить 250 грн.;

-середня роздрібна вартість 1кг пилку станом на червень 2022 року становить 300 грн.;

-середній збір меду від однієї бджолиної сім`ї по Одеській області за 2021 рік склав 35 кг;

-середній збір пилку від однієї бджолиної сім`ї по Одеській області за 2021 рік склав 3 кг.

Таким чином, на переконання представника позивача, позивач зазнав матеріальні збитки на загальну суму 1017280 грн., з яких: 161920 грн. - реальні збитки, 855360 грн. - упущена вигода.

Тому представник позивача просив стягнути з відповідачів вказані матеріальні збитки та судові витрати: по сплаті судового збору в сумі 10274,53 грн., витрати на проведення лабораторних досліджень в сумі 12000 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 05 вересня 2022 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі.

01.11.2022 року продовжено строк підготовчого провадження до 05.12.2022 року.

Ухвалою від 02.12.2022 року провадження по справі зупинено до розгляду та набрання законної сили рішенням по адміністративній справі №420/13829/22 за позовом ТОВ «Ясні Зорі» до Виконавчого комітету Окнянської селищної ради, Комісії з питань бджільництва, попередження та фіксації фактів масового отруєння бджіл на території Окнянської селищної ради про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

24.07.2023 року провадження у справі поновлено.

02.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, а також виключено ТОВ «Флора» з учасників справи як відповідача, у зв`язку із закінченням процедури ліквідації підприємства та злиттям з ТОВ «Ясні зорі».

Від представника відповідача ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ» - адвоката Куліченко В.М., до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю. В обгрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що позивач повинен був надати належні докази: загибелі бджіл та бджолосімей; причинного зв`язку між загибеллю бджіл та діяльністю/бездіяльністю відповідачів; обґрунтованості даних, використаних для визначення розміру матеріальної шкоди. Документом, який, на думку позивача, є доказом факту загибелі бджіл і бджолосімей, є доданий до позову «Акт про встановлення факту отруєння бджіл», складений 05.05.2022 року об 11.58 г, при температурі 14 градусів. При цьому, акт не містить інформацію, ані про повідомлення ТОВ «Ясні Зорі» про дату та час роботи комісії, з пропозицією щодо участі у її роботі, ані інформації про відмову представників ТОВ «Ясні Зорі» в роботі комісії. На думку представника відповідача, вказаний акт не може бути належним доказом по справі, оскільки:

А) Акт був складений Комісією, персональний склад якої є неправомочним, так як відповідно до п.5 Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 19.02.2021 року №338, склад Комісії затверджується рішенням органу місцевого самоврядування та оновлюється щороку до 01 березня.

Пунктом 3 Інструкції встановлені вимоги до персонального складу Комісії, а саме: до складу Комісії входять: представник органу місцевого самоврядування за місцем розташуванням пасіки, який є головою Комісії, та представник органу місцевого самоврядування, адміністративні межі якого знаходяться ближче ніж за 10 кілометрів від пасіки, яку обстежує Комісія; представник територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів або представник державної установи, що належить до сфери управління Держпродспоживслужби; представник територіального органу Національної поліції України.

Відповідно до п.9 Інструкції, Комісія є правоможною в разі присутності представників територіального органу або представників державної установи, що належить до сфери управління Держпродспоживслужби, органу місцевого самоврядування, Національної поліції України та власника пасіки або уповноваженої ним особи.

Як вбачається з Акту, складеного Комісією, предметом обстеження була пасіка ОСОБА_1 , розташована за адресою с.Нова Волярка Подільського району Одеської області. Аналіз географічних даних щодо розташування вказаної пасіки говорить про те, що у радіусі 10 км від вказаного населеного пункту розташовані адміністративні межі Куяльницької територіальної громади Подільського району. Зокрема, у вказаному умовному колі розташовані такі населені пункти Косівської територіальної громади як Олексіївка, Коси, Коси-Слобідка, Бочманівка. Між тим, аналіз складу Комісії свідчить про те, що ,у порушення вимог Інструкції ,до складу Комісії не був включений жоден представник органу місцевого самоврядування, адміністративні межі якого знаходяться ближче ніж за 10 кілометрів від пасіки, яку обстежує Комісія, включення до складу Комісії яких є обов`язковим.

Б) Акт щодо огляду як мінімум 176 вуликів складений формально, оскільки:

- не містить опису методики визначення загальної кількості робочих бджіл у кожній бджолиній сім`ї та методики визначення відсотку загиблих бджіл у цих бджолиних сім`ях, попри те, що відповідно до приписів п.10 Інструкції до Акту повинна бути включена інформація про вагу загиблих робочих бджіл, розплоду, бджолиних маток, вибракуваного меду, перги і недоотриманої іншої продукції бджільництва;

-огляд всіх вуликів та підрахунок стільникових рамок в них не проводився, оскільки це, по-перше, неможливо технологічно зробити за той проміжок часу, який вказаний в Акті, а, по-друге, такий повний огляд був би небезпечним для бджіл - відповідно до п 7.7.2. «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл» (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 12 лютого 2001 р. за N9 131/5322) у період холодної і хитливої погоди бджіл утримують у добротних вуликах на ущільненому утепленому гнізді. Огляд бджіл не можна проводити, якщо температура навколишнього повітря нижче 14 градусів. Під час огляду не можна довго тримати розплід поза вуликом; по-третє, впродовж світлового дня робочі польові бджоли не перебувають в вулику, що унеможливлює проведення достовірного підрахунку бджіл в вуличках.

Розраховуючи вимоги щодо відшкодування вартості «недоотриманого меду», позивач використовує дані «Спілки бджолярів Одещини» щодо «середнього збору меду від однієї бджолиної сім`ї по Одеській області за 2021 рік - 35кг» та «середньої роздрібної вартості 1 кг меду за червень 2022 року - 250 грн.». Вказані розрахунки, на думку адвоката Куліченка В.М. , є безпідставними як з методологічної точки зору, так і за використаними даними, оскільки відповідно до пункту 7 Приміток к Додатку №2 Інструкції, втрата меду шляхом обчислення від середнього виходу його за минулий рік на цій пасіці або в цій місцевості визначається виключно у разі повної загибелі бджолиної сім`ї на пасіці. Відповідно до пункту 1 Приміток до Додатку №2 Інструкції, повною загибеллю бджолиної сім`ї слід вважати смерть від 70% і більше бджіл окремої сім`ї. Отже, використання для розрахунку упущеної вигоди в частині недобраного впродовж 2022 року меду за відсутністю факту загибелі бджолиних сімей даних щодо збору меду в 2021 році є безпідставним.

Окрім цього, ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ» вважає Довідку «Спілки бджолярів Одещини» щодо кількісних і вартісних показників продуктів бджільництва неналежним доказом, таким, що містить недостовірні дані. Відповідно до отриманих від Головного управління статистики в Одеській області даних:

-середні споживчі ціни мед натуральний в Одеській області за травень-серпень 2022 року становили: травень - 167,97 грн./кг., червень - 170,39 грн./кг., липень - 177,75 грн./кг., серпень - 179,43 грн./кг. Тобто, середня ціна меду у травні-серпні 2022 року становила 173,89 грн./кг;

-кількість бджолосімей в Одеській області на 01.01.2022 року становила 103000 одиниць;

-обсяг виробництва меду в Одеській області у 2021 році - 2660т. (2660000 кг.);

Співставлення вказаних статистичних даних, на думку представника ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ», дозволяє зробити розрахунок середньої кількості виробленого у 2021 році однією бджолиною сім`єю меду - 2660000 кг./103000 = 25,82 кг.

Отже, представник відповідача вважає, що позивач для обґрунтування розрахунків упущеної вигоди використав дані громадської організації, до повноважень якої не відносяться функції з статистичних спостережень з використанням наукових та методичних систем збирання та обробки інформації з забезпеченням принципів достовірності такої інформації. Більше того, використовуючи дані щодо середнього збору меду на одну бджолосім`ю у 2021 році для визначення розміру збитків у вигляді недоотриманого впродовж 2022 року меду є прямим використанням методу припущення, що розмір валового збору меду у 2022 році буде відповідати даним 2021 року, хоча фактичний обсяг збору меду залежить як від погодних умов, так і від кількості медоносів. Відповідно до інформації Головного управління Статистики в Одеській області, статистична інформація щодо обсягів виробництва продукції бджільництва у 2022 році буде зведена лише у травні 2023 року.

Застосована позивачем методика розрахунку упущеної вигоди, вираженої у вартості недоотриманого меду та пилку фактично базується на твердженні позивача, що через загибель 05 травня 2022 року 40% робочих бджіл у бджолосім`ях, весь річний збір меду також зменшився прямо- пропорційно на 40%. Таке твердження повністю суперечить біологічним показникам розвитку та функціонування бджолиних сімей у період медозбору.

Якщо вважати достовірними дані, викладені в Акті щодо загальної кількості стільникових рамок у 176 вуликах (2112 шт.), то на кожен вулик припадає по 12 рамок, що відповідає кількості 12 повних вуличок. Відповідно до Методичних рекомендацій ОСОБА_15. «Ефективне використання бджіл для запилення садів та ягідників: методичні рекомендації», силу бджолиних сімей встановлюють, користуючись декількома способами: за загальною живою масою особин або за кількістю вуличок. Від сили сім`ї залежить кількість льотних бджіл, а відповідно, і частота відвідування бджолами рослин. Зменшення бджолиної сім`ї не призводить до прямопропорційного зменшення льотної активності робочих бджіл - при зменшенні бджолосім`ї на 21,6% (з 3,7 до 2,9 кг.) льотна активність зменшується на 25,4%, у порівняння з льотною активністю повної сім`ї, але при зменшенні бджолосім`ї на 45,95% (з 3,7 до 2,0 кг.) льотна активність зменшується лише на 33,7%, у порівняння з льотною активністю повної сім`ї.

Якщо довіряти даним позивача щодо кількості вуликів та ставників, то за максимальними показниками в одному вулику позивача на 12 вулочках (11 повних та 2 по 1/2) могло вміщуватися до 30000 бджіл, тобто - 3 кг. то мор 40% бджіл зменшує вагу бджолиної сім`ї до 1,8 кг. - до 7 повних вуличок.

Навіть якщо припустити, що рівень мору робочої бджоли у бджолосім`ї склав 40%, то за умов відсутності фактів загибелі маток і фактів пошкодження розплідників, які в вуликах на 12 стільників займають від 5 навесні до 8 влітку, спроможності матки відкладати за сезон 120-200тис. яєць (у травні-червні - 1200-1800 яєць на добу), циклу розвитку личинки робочої бджоли, за умов виконання рекомендацій Інструкції щодо надання допомоги постраждалим від отруєння бджолиним сім`ям, бджолосім`я здатна повністю відновити чисельність робочих бджіл впродовж 15 - 20 днів (тобто до кінця травня - початку червня). Швидкому відновленню чисельності бджолосімей у період травень-червень сприяють особливості її біологічного розвитку та зовнішні фактори (збільшення світлового дня, кормової бази та підвищення температури повітря). Факт масової заміни зимових бджіл (їх відмирання) на молодих саме наприкінці квітня - початку травня в Одеській області науково доведена за результатами багаторічних спостережень. Крім того, слабкі сім`ї посилено вигодовують розплід. За невеликої кількості бджіл принесення нектару незначне, тобто бджоли не обмежують відкладання маткою яєць. Молоді бджоли здатні вигодувати в п`ять разів більше личинок ніж ті, що зимували, тому навесні сім`ї швидко ростуть.

Вимоги позивача про відшкодування «реальних збитків», що складаються з вартості загиблих бджолосімей, на думку представника ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ», взагалі є безпідставними, оскільки доказів загибелі хоча б однієї бджолосім`ї позивачем не надано. Намагання позивача розрахувати реальні збитки шляхом розрахунку долі з урахуванням відсотку померлих робочих бджіл є безпідставним, оскільки вартість бджолиної сім`ї складається з вартості всіх складових сім`ї (трутнів, робочих бджіл, матки, розпліду). Оскільки будь-яких доказів загибелі розпліду, або маток немає, то за доведеності факту отруєння бджіл єдиним реальним збитком у цьому випадку можна було б вважати саме вартість загиблих бджіл. Проте, відповідно пункту 10 Інструкції під час визначення шкоди, заподіяної власнику пасіки внаслідок отруєння бджіл, у тому числі недоотриманого прибутку в разі виникнення спорів необхідно використовувати коефіцієнти переведення у медові одиниці, визначені Додатком №2. Відповідно до пункту 12 Додатку №2 сума збитків від загибелі бджіл повинна розраховуватися як вартість 1 кг бджіл з використанням коефіцієнту «10 умовних медових одиниць», враховуючи, що 1 медова одиниця дорівнює середній ринковій вартості 1 кілограму меду в даній області України.

На думку відповідача, позивач свідомо ухиляється від застосування визначених Інструкцією правил розрахунків збитків спричинених отруєнням бджіл, оскільки при складанні «Акту встановлення факту отруєння бджіл» комісія не тільки не визначала і не фіксувала вагу бджолиної сім`ї, але й не зважувала померлих бджіл.

Таким чином, представник відповідача вважає, що зменшення через будь-які обставини 40% робочих бджіл бджолиної сім`ї у перших числах травня місяця: не може призвести до загибелі бджолиних сімей і, відповідно до збитків у вигляді загибелі бджолиних сімей; не може призвести до збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 40% від загального валового річного збору пилку та меду, через біологічне відновлення втраченої чисельності бджолиної сім`ї до кінця травня, тобто до початку сезону головного взятку; може призвести до збитків у вигляді упущеної вигоди через неможливість формування бджолопакетів у найбільш сприятливий для їх формування час (наприкінці травня), через необхідність відновлення чисельності бджолиних сімей, але, з урахуванням обмеженості строку реалізації сформованих бджолопакетів та чисельності бджіл у бджолопакетах, потрібно розуміти, що бджоляр, який має намір отримання прибутку від реалізації бджолопакетів, сформованих від кожної наявної у нього бджолосім`ї, повинен, по-перше усвідомлювати, що чисельність всіх цих бджолиних сімей буде відновлюватися продовж 2-3 тижнів, з неминучим зменшенням льотної активності саме у період головного взятку, і, відповідно, зменшення валового збору меду, а, по-друге, повинен мати пакет замовлень від покупців бджолиних пакетів (жодного з яких не надано), тобто бджоляр, який має на меті отримання доходу від продажу бджолиного пакету, сформованого на базі бджолиної сім`ї, не може розраховувати на отримання від цієї сім`ї 100% валового збору.

Вимоги ж позивача щодо солідарної відповідальності ТОВ «ФЛОРА» та ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ», на думку адвоката Куліченка В.М., базуються на припущенні позивача, що «поля, на яких на початку травня 2022 року біля с. Нова Волярка Окнянської ОТГ ріс ріпак, були у користуванні та оброблялися двома юридичними особами: ТОВ «ФЛОРА» та ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ». При цьому, вказані припущення базуються на даних інформаційних довідок з Державного земельного кадастру, сформованих станом на 30 липня 2022 року. Разом з тим, яким чином інформація щодо майнових прав на землю станом на 30 липня 2022 року може бути належним доказом існування відповідних прав власності та користування на початок травня 2022 року, позивач не пояснив. Будь-яких доказів спільної господарської діяльності ТОВ «ФЛОРА» та ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ» по обробці наведених у позові земельних ділянок позивач не надав. Також, обґрунтовуючи посилання на факт спричинення шкоди спільними діями відповідачів, позивач посилався на те, що зазначені особи діють спільно під єдиним керівництвом, оскільки власниками обох юридичних осіб є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що є лише припущенням позивача. Крім того, якщо позивач при визначенні кола відповідачів виходив з визначення кола осіб, які здійснюють сільськогосподарську діяльність на прилеглих до пасіки позивача земельних ділянок, то незрозуміло чому під час роботи Комісії з встановлення факту отруєння бджіл не були досліджені всі земельні ділянки в радіусі до 10 км від місця розташування пасіки позивача, з метою виявлення посівів медоносів та власників цих посівів; ні ТОВ «Флора», ні ТОВ «Ясні Зорі» не були запрошені до участі у роботі комісії.

Крім того, представник ТОВ «Ясні Зорі» посилався на безпідставність обгрунтування позовних вимог фактом землекористування, посилаючись на те, що серед перелічених у позовній заяві земельних ділянок є земельна ділянка, на яку ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ» дійсно отримало право оренди - 5123155100:01:004:0505, площею 16 га, але право оренди на цю земельну ділянку товариство набуло на підставі Договору оренди землі №135 від 22.03.2022 року, укладеного з Окнянською селищною радою за результатами земельного аукціону. Право оренди на підставі вказаного договору було зареєстроване в ДРРП лише 06.07.2022 року, тому до моменту державної реєстрації вказана земельна ділянка в господарському обороті товариства не використовувалася і не оброблялася.

Крім того, на думку представника відповідача, заявлені у позовній заяві попередні (орієнтовні) розміри судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, не відповідають критеріям розумності та обгрунтованості. Щодо заявлених до відшкодування судових витрат позивача, пов`язаних з оплатою лабораторних досліджень, то надані до позову протоколи випробувань за своєю правовою природою не є ні експертизою, ні експертним висновком, складеним на замовлення сторони, і, відповідно, не можуть бути віднесені до складу судових витрат. Віднесення вказаних витрат до судових витрат з залучення спеціалістів, також є безпідставним, оскільки частина 4 ст.139 ЦПК України передбачає відшкодування виключно сум, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду.

Від представника відповідача ТОВ «Флора» - адвоката Куліченко В.М. до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю. В обгрунтування заперечень ТОВ «Флора» адвокат Куліченко В.М. навів ті ж аргументи, що і у відзиві від ТОВ «Ясні Зорі», за виключенням аргументів, які стосуються лише ТОВ «Ясні Зорі».

Щодо причинного зв`язку між господарською діяльністю ТОВ «Флора» та мором бджіл, адвокат Куліченко В.М. зазначив, що факт вини відповідачів позивач намагається довести шляхом співставлення даних, що містяться у Протоколі випробувань проб рослин та ґрунту №3/28-А-522-2-22/236/41-237/42 та у Протоколі випробувань патологічного матеріалу бджіл №3/28-А-522-1-22/234/39, проведених «ДП НЦ превентивної токсикології, харчової та промислової безпеки ім. академіка Л.І. Медведя» та «тлумачень» результатів цих випробувань самим дослідником. При цьому, предметом «випробувань» були: лише одна проба підмору бджіл (130г.) зібрана «для лабораторного дослідження на отруєння невідомими речовинами», з метою «виключення отруєння препаратами «Амістар Екстра 280» і «Гербіцид Квелес»; дві проби рослин з грунтом, відібраних в двох точках з підозрою на отруєння бджіл препаратами «Амістар Екстра 280» і «Гербіцид Квелес».

Аналіз наданих до протоколів випробувань тлумачень, на думку представника ТОВ «Флора», свідчить, що виконавці випробувань не надали відповіді на питання , які були метою досліджень, а саме - «виключення отруєння препаратами «Амістар Екстра 280» і «Гербіцид Квелес», а також не проводили клінічного дослідження патологічного матеріалу (бджіл), для встановлення причини загибелі (мору) бджіл (через завершення фізіологічного життєвого циклу або через отруєння), а на підставі виявлення на бджолах слідів імідаклоприду, клотіанідину та лямбда-цигалотрину на рівні нижчому мінімальних меж, зробили припущення (дослівно - «є підстави вважати що причиною замору бджіл є вказані інсектициди.»). ТОВ «ФЛОРА» дійсно в сільськогосподарський сезон 2021-2022 р. здійснювало господарську діяльність з вирощування ріпаку озимого на земельних ділянках що межують з с. Нова Волярка, Подільського району Одеської області (поля 2а, 4 та 7), і дійсно здійснювало обробку вказаних полів препаратами «Артіс плюс» (фунгіцид), «Міст супер» (інсектицид) та «Бортрак» (добрива) з дотриманням рекомендацій виробників щодо їх застосування (поле 2а - 02 та 03 травня; поля 4 та 7 - 03 травня), але вказана обробка здійснювалася до початку фази цвітіння ріпаку, та після 18 години, з попереднім повідомленням про дату та час проведення робіт безпосередньо самого позивача. Факт того, що у період проведення обробки (02 та 03 травня) ріпак не перебував у стадії цвітіння підтверджується і метеорологічними даними та виявлення ріпаку у стадії цвітіння 05 травня не може бути підставою для твердження про перебування ріпаку у стадії цвітіння 02 та 03 травня.

Представником позивача адвокатом Тарасенко О.Ю. до суду подано відповідь на відзив, в якій остання на задоволенні позову наполягала. Щодо зауважень відповідачів відносно незалучення до участі у роботі Комісії представників суміжних територіальних громад, межі яких знаходяться ближче ніж за 10 км від пасіки, яку обстежує комісія, представник позивача зазначила, що відповідно до Інструкції, необхідність у залучені представників суміжних територіальних громад, які знаходяться ближче ніж за 10 від пасіки, виникає тоді, коли членам комісії необхідно здійснити які небудь дії на території іншої територіальної громади, ніж тієї, на якій знаходиться пасіка, що обстежується. Загальновідомо, що радіус продуктивного льоту бджіл становить 2,5 км навколо пасіки, і тільки за відсутності джерел корму відстань льоту може сягати 7-10 км від пасіки. У зв`язку з тим, що кормова база для бджіл позивача (поле з квітучим рапсом) знаходилася на відстані 1.5 км від пасіки, що є територією Окнянської територіальної громади, потреби відбирати зразки з полів, які знаходяться на території інших органів самоврядування, у комісії не було. До того ж, відповідачі не надали жодного доказу або пояснення, яким саме чином незалучення представників інших територіальних громад вплинуло на роботу комісії і самому факті виявлення у зразках рослин квітучого рапсу з полів, які оброблялися відповідачами, та у зразках мертвих бджіл з пасіки позивача однакових хімічних речовин у кількості, що є смертельно небезпечними для бджіл. На підтвердження того, що відповідачі не повідомляли про обробку своїх полів пестицидами, як того вимагає п.5 та 6 розділу ІІІ Інструкції, також і суміжну територіальну громаду, представником позивача надано відповіді Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, згідно з якими ні від ТОВ «Флора», ні від ТОВ «Ясні Зорі» до Куяльницької сільської ради у період з 01.03.2022 по 05.05.2022 повідомлень про обробку полів пестицидами на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області або на території Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області не надходило. При цьому, твердження представника відповідача про особисте повідомлення позивача про обробку полів з боку керівника підприємства ТОВ «Флора» ОСОБА_17 є безпідставним, оскільки лише письмова форма повідомлення, вимоги до якої встановлені п.4 розділу ІІІ Інструкції, є належною і дає змогу бджоляру завчасно зорієнтуватися, як йому діяти, чи ізолювати пасіку, на який час, чи вивести у безпечне місце. Загальні фрази про заплановані майбутні обробки полів пестицидами без надання пасічнику в належній формі інформації щодо: дати і часу початку робіт із застосування засобів захисту рослин; назви препарату, діючої речовини та класу небезпеки запланованих до застосування засобів захисту рослин; способу (методу) застосування засобів захисту рослин; терміну ізоляції бджолиних сімей відповідно до класу небезпеки засобів захисту рослин - не можна вважати завчасним та належним повідомленням, тому що саме без цієї інформації бджоляр не має змоги убезпечити своїх бджіл. Тому, на думку представника позивача, відповідачі повинні понести відповідальність згідно статті 38 Закону України «Про бджільництво» за порушення законодавства в галузі бджільництва за неповідомлення (приховування) та надання неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин.

З приводу зауважень відповідачів, що начебто огляд вуликів позивача та підрахунок мертвих бджіл здійснювався неналежним чином, представник позивача зазначила, що огляд пасіки позивача здійснювався комісійно кваліфікованими працівниками, а саме: ОСОБА_11 - провідним лікарем-епізоотологом Окнянської районної лікарні ветеринарної медицини та ОСОБА_4 - головним спеціалістом Окнянського відділу Держпродспоживслужби в Одеській області. Твердження представника Відповідачів, викладені в відзивах на позов щодо технологічної неможливості здійснення огляду вуликів у проміжок часу, що вказаний у акті, на думку представника позивача, ґрунтується на його власних припущеннях.

Окрім того, представник позивача зазначила, що відповідно до п. 10 розділу IV Інструкції, Комісією до Акту вноситься інформація про кількість бджолиних сімей, які постраждали повністю та які постраждали частково унаслідок отруєння у відсотках до загальної кількості бджіл у бджолиній сім`ї (орієнтовно). Вказана вимога і була виконана комісією, яка внесла до акту такі дані, зазначивши, що отруєння зазнали всі 176 бджолиних сімей позивача, у яких загинуло від 40% до 50% бджіл.

Щодо зауваження відповідачів відносно не внесення до акту ваги загиблих бджіл та не здійснення їх зважування, то відповідно до приміток доданих до Додатку 2 Інструкції, кількість бджіл, у тому числі і загиблих, у вулику розраховують по вуличках. В одній вуличці між двома рамками міститься в середньому залежно від їх розміру: 435х300 мм - 250 грам бджіл; 435х230 мм - 200 грам бджіл; 435х145 мм - 125 грам бджіл. Також у самому бланку Акту встановлення факту отруєння бджіл наведена формула розрахунку ваги робочих бджіл: (кількість вуличок на стандартній рамці 435 х 300 мм помножити на 0,25 кг та помножити на кількість бджолосімей, у яких загинули бджоли). Таким чином, на комісію не покладено обов`язок зважувати мертвих бджіл, а вони повинні здійснити лише розрахунок по формулі, тому що технічно зважити всіх мертвих бджіл не є можливим, так як вони розкидані по територій всієї пасіки, довкола неї та на самому полі, де бджоли зазнали отруєння. З яких причин члени комісії не внесли цю цифру до Акту, позивачу не відомо. Але вагу загиблих бджіл можна розрахувати самостійно за вказаною формулою. 12 шт. (кількість вуличок на стандартній рамці 435 х 300 мм) х 0,25 кг х176 шт. (кількість бджолосімей, у яких загинули бджоли) х40% (відсоток загибелі) = 211,20 кг (вага загиблих бджіл).

При розрахунку розміру завданої шкоди позивачем свідомо було взято за основу менший відсоток та методику розрахунку вартості загиблих бджіл пропорційно від вартості бджолиної сім`ї, так як при використанні методики розрахунку з використанням коефіцієнту медових одиниць вартість загиблих бджіл становила би 250 грн (ринкова вартість меду) * 10 (умовних медових одиниць) * 211,20 кг мертвих бджіл = 528 000 грн., а позивачем заявлено у позовній заяві -161920 грн за завдану шкоду від загибелі бджіл. До того ж, масового отруєння зазнали не тільки бджоли позивача, а і пасіки інших бджолярів, які також знаходилися у той час на території с. Нова Волярка.

З приводу тверджень представника відповідачів щодо відсутності у позивача матеріальної шкоди та упущеної вигоди у зв`язку з загибеллю бджіл на його пасіці, представник позивача зазначила, що представник відповідачів при описі життєдіяльності бджіл спирався на праці вчених, які досліджували цикл життя бджоли за звичайних для них умов, тобто без врахування пливу на бджолину сім`ю високотоксичних хімічних речовин. Зокрема ,представник відповідачів посилався на працю ОСОБА_12 , а саме: «Ефективне використання бджіл для запилення садів та ягідників: методичні рекомендації», як на підставу своїх висновків щодо здатності бджіл до швидкого самовідновлення. У зв`язку з зазначеним, представником позивача було надіслано адвокатський запит до ОСОБА_12 , кандидата сільськогосподарських наук, доцента Національного університету біоресурсів і природокористування України, старшого наукового співробітника Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» про надання інформації, чи вірні висновки адвоката відповідача, який посилається на її працю, стосовно здатності бджолиної сім`ї, яка зазнала отруєння від застосування вищезазначених пестицидів на полі квітучого рапсу 4 травня 2022 року у кількості 40% від загальної кількості (отруєння зазнала льотна бджола) повністю відновити чисельність робочих бджіл впродовж 15-20 днів (тобто до кінця травня - початку червня), на який ОСОБА_13 надала роз`яснення, згідно з якими наведені адвокатом відповідача трактування її вищевказаної публікації, у вигляді висновків стосовно здатності відновлення бджолиних сімей завдяки високій плодючості бджолиної матки або льотної діяльності слабких сімей є невірними, так як адвокат відповідача не врахував біологічних особливостей існування бджолиної сім`ї та сплутав поняття слабкої бджолиної сім`ї, яка здатна до відновлення, та бджолиної сім`ї, що втратила льотних бджіл внаслідок отруєння пестицидами. У випадку, що розглядається, загинули всі льотні бджоли, а це означає, що бджолині сім`ї втратили можливість забезпечувати себе кормами і водою, а відповідно, нормально функціонувати і розвиватися. Тобто, втрачено біологічний потенціал бджолиних сімей до розвитку та належні умови до відкладання бджолиною маткою яєць, з яких розвиваються робочі бджоли, та відповідно збільшується сила бджолиних сімей. Якщо врахувати, що бджола розвивається з яйця 21 день, а льотною стає на 15 день, то відновити чисельність робочих бджіл впродовж 15-20 днів, як зауважив адвокат відповідача, практично неможливо. Окрім того, за відсутності білкових кормів, якими мали забезпечувати льотні бджоли (які загинули), відкладання яєць бджолиними матками спочатку скорочується, а потім припиняється. Адже розплід (личинки бджіл) споживають лише спеціальний корм - це суміш із принесеного льотними бджолами квіткового пилку, меду та секретом травних залоз бджіл-годувальниць. Зважаючи на це, наведений графік адвокатом відповідача - є прикладом нормального розвитку бджолиної сім`ї, а не такої, що зазнала отруєння. Можливо припустити, що до кінця сезону та понісши значні матеріальні витрати на підгодівлю та підсилення бджолиних сімей власник пасіки ОСОБА_1 , міг би відновити бджолині сім`ї до кінця сезону (серпень - вересень), однак медозбірний сезон, а відповідно ,й джерело доходу пасічника було повністю втрачено. Поряд з цим, відновлення бджолиних сімей є малоймовірним і до кінця сезону, зважаючи на те, що у зразках з патологічним матеріалом «бджоли» з пасіки позивача виявлено тіаметоксам (0,098 мг/кг) та у зразках проб рослин з ґрунтом «зелені квітучі рослини ріпаку», виявлено тіаметоксам (0.064 мг/ кг), який відноситься до хімічного класу неонікотиноїди, діє як кишковий, контактний та системний пестицид та відноситься до 1 класу небезпеки для бджіл, які спричинюють не лише гострий хімічний токсикоз бджіл та загибель, а й завдяки системній дії - накопичуються у кормах, а період дії складає 2-4 тижні. Це спричинює подальше повільне отруєння і загибель бджіл, які залишилися у сім`ях. Дослідженнями міжнародної спільноти вчених, зокрема, озвучені професоркою Національного інституту агрономічних досліджень (Франція) Енн Далмон,доведено скорочення життєдіяльності медоносних бджіл, їх враження вірусами, іншими хворобами, загибель після впливу неонікотиноїдів, зокрема, тіаметоксу (наукова доповідь на Круглому Столі "Збережемо бджіл - врятуємо довкілля" від 20.05.2021»).

Таким чином, представник позивача вважає, що висновки представника відповідачів про здатність бджолиної сім`ї швидко відновитися, ґрунтуються на його власних припущеннях, зроблених ним без врахування конкретної ситуації, що склалася на пасіці позивача.

Як зазначено у відзиві на позов, наданому ТОВ «Флора», у період з 02 по 03 травня 2022 року працівниками цього підприємства здійснювалася обробка полів рапсу наступними пестицидами: Артіс Плюс (фунгіцид), Міст супер (інсектицид), Бортрак (добрива). Діючими речовинами фунгіциду Артіс Плюс є: Міклобутаніл, 125 г/л; тебуконазол, 125 г/л; тіофанат-метил, 250 г/л. Діючими речовинами інсектициду Містер супер є: тіаметоксам, 126 г/л; лямбда- цігалотрін, 95 г/л. Саме ці речовини у великій кількості і були виявлені у підморі бджіл, а саме: тіаметоксам на рівні 0,098 мг/кг, тебуконазол на рівні 0,18 мг/кг, тіофан-метил на рівні 0,18 мг/кг. Як вбачається з інструкції до застосування препарату Містер супер, з метою запобігання отруєння при роботі з препаратом, а також забруднення водних об`єктів і атмосферного повітря, необхідно дотримуватися заходів, викладених у Державних санітарних правилах «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», ДСП 8.8.1.2.001-98. Препарат дозволений до використання в Україні за умови дотримання регламентів застосування і вимог природоохоронного законодавства, зокрема, з обмеженням застосування препарату у водоохоронній зоні навколо водойм та в період активного льоту бджіл. Діюча речовина препарату Містер супер - тіаметоксам відносяться до 2 і 3 класів для людини і 1 класу небезпеки для бджіл, а лямбда-цігалотрін відносяться до 2 і 3 класів для людини і 1 і 2 класу небезпеки для бджіл. Діюча речовина препарату Артіс Плюс - тебуконазол відносяться до 2 класу небезпеки для людини і 3 і 4 класів небезпеки для бджіл, а тіофанат-метил відносяться до 2 класу небезпеки для людини і 3 класу небезпеки для бджіл.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про захист рослин» та ст.11 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», суб`єкти господарювання зобов`язані допускати до робіт із транспортуванням, зберіганням, застосуванням засобів захисту рослин, їх торгівлею, лише осіб, які пройшли спеціальну підготовку та мають на те відповідне посвідчення і допуск, терміном на 1 рік. Як вбачається з відповіді ,наданої Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області працівникам ТОВ «Флора» та ТОВ «Ясні Зорі» ,допуск та посвідчення на право проведення робіт, пов`язаних з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею засобами захисту не видавались. Тобто, працівники відповідачів проводили роботи з обробки рослин ріпаку на полі, що знаходиться у безпосередній близькості до пасіки позивача, використовуючи надзвичайно небезпечні пестициди і при цьому не мали спеціальний допуск на проведення таких робіт, тобто не пройшли спеціальну підготовку.

На думку представника позивача, у зв`язку з масовою загибеллю робочих бджіл від гострого отруєння надзвичайно небезпечними пестицидами на самому початку сезону медозбору, позивач взагалі не отримав взяток рапсового меду (період цвітіння травень), акацієвого меду (період цвітіння травень), меду з медоносних садів та ягідників (період цвітіння травень - червень), меду з липи (період цвітіння червень) та меду з польових квітів «різнотрав`я» (період цвітіння травень-липень). Позивач також не зміг отримати пилок, який збирають саме у травні-червні. Також у зв`язку з значною втратою бджіл позивач не зміг сформувати бджолопакети, як для розширення власної пасіки, так і на продаж. Також, у зв`язку з високотоксичною дією інсектициду, що застосовувався відповідачами, всі бджолині сім`ї, що зазнали отруєння, зменшили здатність до відновлення популяції. Тому розрахунок матеріальної шкоди та упущеної вигоди, наведений у позовній заяві, на переконання представника позивача, є вірним, а твердження відповідачів щодо невірності цього розрахунку є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо заперечення солідарної відповідальності відповідачів, представник позивача зазначила, що відповідачі наполягають на тому, що вони не здійснювали спільно обробку озимого ріпаку на полі, що знаходиться біля с. Нова Волярка. Так, відповідач ТОВ «Ясні Зорі» стверджує, що земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0505 була зареєстрована в ДРРП лише 06.07.2022 року, а до цього вона в господарському обороті начебто не використовувалася та не оброблялася, але ці твердження не відповідають дійсним обставинам справи. Земельні ділянки, орендовані ТОВ «Флора» та земельна ділянка ,орендована ТОВ «Ясні Зорі» знаходяться на одному полі, на якому весною 2022 року ріс рапс. Зазначене вбачається з фото-таблиці, наданої до позову, та може бути підтверджено показами свідків. Здійснювати обробку окремо земельних ділянок на одному земельному масиві, не відгороджених ніякими межами, на яких росте одна і та ж сама культура ,технологічно не можливо. Тому, саме на відповідача ТОВ «Ясні Зорі» покладений обов`язок довести, яка особа та на якій правовій підставі використовувала земельну ділянку в своїй господарській діяльності навесні 2022 року, тобто до 06.07.2022, якщо вже з 22 березня 2022 року відповідачем відносно цієї земельної ділянки було укладено договір оренди землі №135.

Також, на переконання представника позивача, доказами про ведення спільної діяльності щодо використання пестицидів на полі рапсу біля с. Нова Волярка є наданні відповідачем ТОВ «Флора» до відзиву на позов товаро-транспортні накладні №703 та № 702 від 27.04.2022. Згідно з цими накладними вбачається, що транспортуванням пестицидів до місця їх застосування займалося підприємство ТОВ «Ясні Зорі», а, як вже зазначалося раніше, ТОВ «Ясні Зорі» допуск та посвідчення на право проведення робіт, пов`язаних з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею засобами захисту рослин не отримувало, тобто здійснювало ці роботи з порушеннями законодавства щодо порядку поводження з пестицидами. Тому позивач вважає винними відповідачів у завданні матеріальної шкоди позивачу, що виникла у зв`язку порушенням відповідачами вимог ряду нормативних та законодавчих актів України, що регулюють правила поводження сільгоспвиробників з пестицидами та ядохімікатами.

Представником відповідачів ТОВ «Флора» та ТОВ «Ясні Зорі» адвокатом Куліченком В.М. до суду подані заперечення на відповідь на відзив, в якому адвокат Куліченко В.М. посилався на вільне трактування представником позивача вимог Інструкції, якими визначені вимоги щодо персонального складу Комісії. Відповідно до п.3 розділу IV Інструкції, до складу Комісії входять: представник органу місцевого самоврядування за місцем розташування пасіки, який є головою Комісії, та представник органу місцевого самоврядування, адміністративні межі якого знаходяться ближче, ніж за 10 км від пасіки, яку обстежує Комісія. При цьому, Інструкція не містить будь-яких обмовок, чи переліків обставин (окрім критерію відстані адміністративних меж сусідньої територіальної громади), за якими участь представників такої територіальної громади була би необов`язковою, на відміну від норм того ж пункту Інструкції, за яким «До роботи Комісії також можуть бути залучені за згодою: фізичні особи та суб`єкти господарювання або їх представники, які використовували засоби захисту рослин у межах 10 кілометрів від розміщення пасіки;». Отже, нормативна вимога щодо участі у роботі Комісії представника органу місцевого самоврядування, адміністративні межі якого знаходяться ближче ніж за 10 кілометрів від пасіки, яку обстежує Комісія ,є безумовною та обов`язковою.

Щодо технології огляду вуликів та підрахунку бджіл, представник позивача посилається на те, що твердження представника відповідача про недотримання членами Комісії процедури огляду вуликів та неможливість їх належного обстеження за час, вказаний в Акті обстеження, є лише припущенням. Однак ,відповідно до пункту 10 Інструкції, Комісія для складання акту повинна була: а) встановити загальну кількість наявних на пасіці вуликів, та кількість вуликів з бджолиними сім`ями; б) кількість стільників у кожному вулику з бджолиною сім`єю, та, за результатом, визначити загальну кількість стільників; в) перевірити стан розпліду та бджолиної матки; г) перевірити щільність заповнення обох боків рамочок бджолами. Техніка огляду сучасних вуликів є загальновідомою і незмінною впродовж десятирічь, та передбачає послідовність виконання певних процедур, з використанням спеціального приладдя. Навіть якщо помножити лише час «паузи на кілька хвилин», яку необхідно витримати після введення в льоток диму та перед відкриттям даху вулика на кількість «оглянутих» відповідно до даних Акту вуликів позивача (176шт.), то загальний сумарний час лише «пауз» становить 360 хвилин, або 6 годин. Між тим, за наданою представником позивача у тексті клопотання про виклик свідків інформацією, тією ж самою комісією у той же саме день (05.05.2022р.) Комісія здійснювала ще й обстеження пасіки 11А 51-12-788. Як вбачається з тексту Акту встановлення факту отруєння бджіл, складеного за результатами «обстеження» пасіки ІМ 51-12-788, наданого Комісією на запит відповідача ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ», він був складений об 11-53, тобто лише за 5 хвилин до моменту складання Акту встановлення факту отруєння бджіл, за результатами обстеження пасіки позивача (був складений об 11-58), при цьому Комісія встигла «оглянути» на пасіці ІМ 51-12-788 69 вуликів, порахувавши кількість стільникових рамок в них (690), та визначити відсоток загиблих бджіл в бджолиних сім`ях. Враховуючи технологію огляду вуликів, лише на паузи між задимленням та відкриванням вуликів на пасіці ІМ 51-12-788 Комісії необхідно було витратити більше 2 годин. На підставі наведеного, відповідачі вважають, що Комісія склала Акт встановлення факту отруєння бджіл без проведення належного обстеження і огляду вуликів, без належних підрахунків загальної кількості стільникових рамок в вуликах, без підрахунку чисельності бджіл у бджолиних сім`ях, та без визначення ваги померлих бджіл.

Щодо розрахунків обсягів матеріальної шкоди та упущеної вигоди, то, на думку представника відповідачів, вказані вимоги позивача є безпідставними, оскільки вони базуються виключно на неналежних даних та припущеннях. Інструкція чітко передбачає обов`язок комісії встановити «кількість бджолиних сімей, які постраждали повністю та які постраждали частково (у відсотках до загальної кількості бджіл у бджолиній сім`ї) унаслідок отруєння (орієнтовно)». З тексту Акту вбачається, що кількість загиблих сімей (тобто тих, які постраждали повністю, до яких відповідно до норм інструкції належать сім`ї у яких загибель становить від 70 % і більше бджіл окремої сім`ї.) дорівнює - 0. Представник позивача намагається обґрунтувати правомірність своїх вимог роз`ясненнями ОСОБА_12 , яка у своїх роз`ясненнях дійшла висновку про те, що «отруєння бджіл описане у адвокатському запиті призвело до повної повільної загибелі бджолиних сімей», але це є виключно припущенням, не підтвердженим жодними належними доказами. А пояснення надані директором ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» професора В.О. Постоєнка, на підставі аналізу аналогічних отриманих від представника відповідача первинних даних, повністю спростовують припущення ОСОБА_15 і практично підтверджують позицію відповідачів - відповідно до пояснень наданих Інститутом, розмір отруєної бджолиної сім`ї може відновитися за місяць, але бджоляр втратить медозбір з акації і може суттєво недобрати збору з липи, в нього не буде можливості сформувати відводки для продажу, в кращому випадку сім`ї наберуть силу до цвітіння соняшника. Майже аналогічної з Інститутом позиції дотримуються і фахівці Одеського державного аграрного університету у своїх роз`ясненнях від 16.11.2022 року, наданих у відповідь на адвокатський запит представника відповідачів від 11.11.2022р.

Відповідно до роз`яснень фахівців Одеського державного аграрного університету, сім`я на 10 вуличок у корпусі на стандартну рамку вважається сильною. Якщо припустити, що твердження позивача про те, що всі бджолині сім`ї у його пасіці складалися з 12 вуличок, є достовірними, то для сильної сім`ї в 11-12 вуличок відхід бджіл у 2-3 вулички (близько 25 %) не істотний і взагалі не впливає на їх подальший розвиток і життєдіяльність.

Твердження ОСОБА_15 про критичність втрати 40% бджіл у бджолиній сім`ї з 12 вуличок, також не відповідає дійсності, оскільки у льотній діяльності бджолиної сім`ї приймає участь від 60% до 66% відсотків бджіл від загальної чисельності бджолиних сімей, а молоді робочі бджоли потенційно володіють всіма навиками льотної роботи вже на 4-5-й день після народження, за потреби стають льотними. Отже, на думку представника відповідачів, ніяких правових підстав вимагати відшкодування 40% вартості «загиблих бджолиних сімей», та ще й розраховувати суму збитків від вартості таких сімей у позивача немає.

Щодо критеріїв розрахунків упущеної вигоди, то для розрахунків розміру упущеної вигоди представник позивача окрім того, що використовує неналежні дані щодо вартісних і кількісних показників продукції бджільництва, застосовує формулу прямо пропорційного визначення розміру збитків (стверджуючи про 40% недобір товарного меду та пилку від загального їх прогнозованого валового збору, через загибель 40% бджіл), не звертаючи уваги на період початку та завершення основного взятку меду та пилку.

З рослин-пилконосів особливо важливі для бджіл ліщина, верба, кульбаба, вільха, які цвітуть рано навесні, коли бджоли мають гостру потребу в кормі для розплоду. Квітковий пилок (обніжжя), принесений бджолами до вулику, збирають у них за допомогою пилковловлювачів. Бджоли сильної родини за день приносять до 150 г пилку. Свіжозібраний за допомогою пилковловлювача пилок містить 20-30 % води. Його зразу сушать у сушильних шафах. З початком інтенсивного льоту бджіл на сильні медоноси, бджолині сім`ї кидають всі льотні резерви на медозбір. Вони поспішають скласти нектар у стільники, переробити незалежно від того, скільки меду вже є у вулику, і майже не приносять у гнізда пилок, починаючи з другого-третього дня медозбору. Тобто, у цей період збір товарного пилку на пасіці взагалі не здійснюється. Отже, враховуючи технологію збору (щоденного) та наступної обробки товарного пилку, мор бджіл, зафіксований на початку травня, взагалі ніяким чином не міг вплинути на валовий збір товарного пилку від моменту початку його збору (з перших весняних вильотів) до моменту такого мору, та міг вплинути на зменшення обсягу збирання товарного пилку впродовж нетривалого періоду відновлення чисельності бджолиних сімей, тобто впродовж одного місяця, від початку травня - до початку основного медового взятку. Відновлення інтенсивності збирання пилку бджолиними сім`ями припадає на початок серпня. Як вбачається з роз`яснень Одеського державного аграрного університету, тип медозбору визначають один або кілька медоносів, з яких бджоли збирають найбільшу кількість продукції. Тип медового взятку найбільш поширений в Одеській області є білоакацієвий-соняшниковий з початком за середньобагаторічними даними 28.05. (Біла акація), 11.07. (соняшник звичайний).

При цьому, відповідно до розрахунку річного медового запасу сильної бджолиної сім`ї за ОСОБА_16 , у період розвитку (з другої половини квітня по першу половину червня) загальна потреба бджолиної сім`ї у меду становить 30 кг, з яких 10 кг покриваються за рахунок запасів меду зібраного у попередні періоди і 20 кг - за рахунок 28 кг меду зібраного у поточному періоді, 8 кг з якого залишається у якості запасів наступного періоду, і не йдуть на формування товарного меду. Найбільший взяток меду на одну бджолину сім`ю (92 кг) припадає на період від другої половини червня до кінця липня, з яких 45 кг йде на потреби бджолиної сім`ї, 30 кг - на товарний мед, і 17 кг - на формування запасів наступних періодів.

Тобто, обсяг формування «зайвого» (такого, що не споживається під час функціонування та розвитку бджолиної сім`ї) меду в період з другої половини квітня по першу половину червня (8 кг) становить лише 26,6% від загального (30кг) максимально можливого річного товарного збору меду від однієї бджолиної сім`ї.

Навіть якщо застосувати логіку розрахунків представника позивача, за якою мор 40% бджіл призводить до падіння валового збору меду у 40% впродовж всього місячного періоду відновлення чисельності (сили) бджолиної сім`ї (без урахування того, що таке відновлення відбувається не одномоментно, а за векторним наростанням, тобто з щоденним поступовим збільшенням чисельності бджіл у бджолиній сім`ї), то втрати (недобір) від біологічно прогнозованого (можливого) валового збору у період відновлення складе максимум 11,2 кг (28/100х40), що свідчить лише про необхідність забезпечення бджолиної сім`ї додатковою підгодівлею, на період відновлення, що і передбачено Інструкцією.

Щодо солідарної відповідальності, представник відповідача зазначив, що вимоги представника позивача щодо необхідності доведення ТОВ «Ясні Зорі» факту того, що ним не здійснювалася господарська діяльність з вирощування ріпаку на ділянці 5123155100:01:004:0505 у травні місяці ,є хибною, так як право користування земельною ділянкою орендованою на підставі договору оренди виникає лише після реєстрації такого права, а таке право у ТОВ «Ясні Зорі» виникло лише 06.07.2022р., не зважаючи на те, що сам договір оренди за результатами земельних торгів був укладений лише 22.03.2022р., і будь-яких дій щодо вирощування ріпаку на цій ділянці ТОВ «Ясні Зорі» не здійснювало. Якщо позивач вважає, що ТОВ «Ясні Зорі» використовувало цю земельну ділянку до моменту виникнення права, то, на думку представника відповідача, це повинен доводити саме позивач. Крім того, відбір зразків , який Комісія здійснила 05.05.2022 року, за станом вегетації є озимим, тобто таким, що був посіяним в осені 2021 року, тобто взагалі до того моменту, коли земельна ділянка 5123155100:01:004:0505 стала предметом земельного аукціону.

Також, на думку представника відповідача, хибним є і висновок представника позивача щодо ототожнення факту надання ТОВ «Ясні Зорі» послуг з транспортування засобів захисту рослин від складу продавця до складу покупця - ТОВ «ФЛОРА», з можливим мором бджіл в результаті проведення ТОВ «ФЛОРА» сільськогосподарських робіт з обробки рослин, оскільки транспортування готової продукції зі складу - на склад ніяким чином не впливає на його застосування.

Окрім цього, представник позивача, посилаючись на факт цвітіння ріпаку, зафіксований 05.05.2022р., вкотре безпідставно стверджує, що обробка посівів ріпаку здійснювалася також у момент його цвітіння , що є виключно припущенням - жодного доказу проведення робіт з обробки рослин, які були завершені 03.05.2022р. саме у стадії цвітіння ріпаку позивачем не надано. Між тим, як свідчать надані відповідачами докази, щодо вегетативного стану розвитку ріпаку в Україні навесні 2022 року, так і надані Одеським державним аграрним університетом середньо-багаторічні дані щодо початку цвітіння ріпаку в Одеській області, початок цвітіння ріпаку припадає на 06.05.2022р. Більше того, враховуючи, що товарною продукцією від вирощування ріпаку є саме насіння, то обробка ріпаку у момент його цвітіння є фактором зниження врожайності, оскільки обробка ріпаку у стадії світіння значно знижує запилення квіток рослини, і саме через це, обробка ріпаку ТОВ «ФЛОРА» здійснювало до його цвітіння, як це і рекомендовано виробниками препаратів з захисту рослин.

Позивач та його представник - адвокат Тарасенко О.Ю. в судовому засіданні на задоволенні позову наполягали з підстав, зазначених у позові, та відповіді на відзив. В доповнення зазначеного адвокат Тарасенко О.Ю. зазначила, що те, що пестициди відносять до джерел підвищеної небезпеки, встановлено судовою практикою, зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 05 серпня 2014 року справа № 927/178/13-г. Відповідач у своїй діяльності ввечері 02 травня та 03 травня 2022 року на полі рапсу біля с. Нова Волярка Окнянської ОТГ використовував високотоксичні хімічні речовини, що у розумінні ч.1 ст. 1187 ЦК України є джерелом підвищеної небезпеки. Зазначений факт відповідачем не заперечувався та був підтверджений відповідними доказами, наданими ним же, а саме; ТТН №703 від 27.04.2022 та ТТН №702 від 27.04.2022; облікові листи тракториста-машиніста за травень 2022 №222 та №229. Також це було підтверджено свідком ОСОБА_17 , викликаним відповідачем. Тому відповідно до ч. 5 цієї ж статті, саме на відповідача покладено обов`язок доведення своєї невинуватості у разі завдання шкоди іншим особам. Після проведення зазначених робіт стався масовий падіж бджіл від отруєння пестицидами на пасіці позивача. Відповідачем не надано жодного доказу, який би спростовував його вину у масовому падежі бджіл. Таким чином, відповідач не зміг довести на підставі належних та допустимих доказів той факт, що завдана позивачу шкода у вигляді загибелі бджіл на його пасіці сталася внаслідок непереборної сили або умислу пасічника. На думку представника позивача, під час розгляду справи була встановлена протиправна поведінка відповідача, яка полягала у неповідомленні (приховуванні) інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин, а саме: відсутність попередження пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ, не пізніше ніж за три доби до початку обробки медоносних рослин засобами захисту рослин про дату обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату, що є порушенням ст. 37 Закону України «Про бджільництво»; не надання завчасного повідомлення до органів місцевого самоврядування про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування, що є порушенням п. 4 розділу ІІІ Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин; не сповіщення населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об`єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів шляхом розміщення не менше ніж за дві доби до запланованої обробки у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються попереджувальних написів, що є порушенням п.6.1.7. Державних санітарних правил, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України №1 від 03.08.1998 року про «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»; обробка квітучих медоносів, а саме рапсу під час масового льоту бджіл, що є порушенням п. 10 розділу ІІІ Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин. Таким чином, протиправна поведінка відповідача полягає у не додержанні правил застосування засобів захисту рослин, а саме: ст.37 Закону України «Про бджільництво», пункту 6.1.7. Державних санітарних правил, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 1 від 03.08.1998 року про «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», п. 4 та 10 розділу ІІІ Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин під час застосування пестицидів на полі рапсу біля с. Нова Волярка Окнянської ОТГ у вечорі 02 травня та 03 травня 2022 року. Причино-наслідковий зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача полягає у тому, що в збірному зразку підмору бджіл з пасіки Позивача та в збірних зразках листя рапсу з поля, що знаходиться в оренді у відповідача біля села Нова Волярка, виявлено одні і ті самі хімічні речовини, а саме: тіаметоксам, що відноситься до 1 класу небезпеки для бджіл та фунгіциди: тебуконазол, тіофанат-метил та його метоболіт карбендазим. Механізм потрапляння пестицидів на бджіл з пасіки позивача полягав у тому, що пасіка позивача була розміщена в межах радіусу польоту бджіл із пасіки від поля з рослинами рапсу, який був кормовою базою для бджіл позивача, яке було оброблено хімічними речовинами з порушенням відповідачем законодавства щодо порядку застосування засобів захисту рослин. Зазначене дає всі підстави вважати, що причиною загибелі бджіл позивача є отруєння тіаметоксамом в результаті його застосування відповідачем на полі рапсу біля села Нова Волярка. Виходячи з наведеного, причино-наслідковий зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача та механізмом потрапляння пестицидів на бджіл з пасіки позивача полягає у тому, що у результаті не додержання правил застосування засобів захисту рослин відповідачем, інсектициди потрапили на шкірні покриви та дихальні шляхи бджіл, що відвідували поле рапсу біля села Нова Волярка. Таким чином, на думку представника позивача, діями відповідача позивачу заподіяно шкоду, розмір якої доведено в ході судового розгляду, яку представник позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач ОСОБА_1 суду повідомив, що напередодні йому особисто телефонував ОСОБА_17 та повідомив, що будуть обробляти поля, але яким саме препаратом, йому доведено не було , але навіть якби і повідомив , яким саме препаратом, у нього не було достатньо часу , щоб якось упередити загибель бджоли. На той час рапс вже рясно цвів.

Представник відповідача - адвокат Куліченко В.М. просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, зазначених у відзиві на позов та запереченнях. В доповнення вказаного, адвокат Куліченко В.М. зазначив, що враховуючи відсутність у матеріалах справи процесуальних заяв позивача зі зміни предмету позову, позовні вимоги позивача залишаються незмінними - солідарне стягнення збитків, завданих позивачу через потраву бджіл, з ліквідованого ТОВ «ФЛОРА», правонаступником якого є ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ», та з ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ». При цьому, у ході судового процесу не було встановлено жодного доказу того, що на момент мору бджіл (травень 2022 року) ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ» здійснювало господарську діяльність на землях прилеглих до пасіки позивача, пов`язану з вирощуванням с/г продукції та застосуванням засобів захисту рослин. В ході судового розгляду також не було встановлено, що в своїй господарській діяльності ТОВ «ФЛОРА» використовувала засоби захисту рослин, які б були заборонені до використання в Україні, або у заборонений спосіб та час застосування. Не знайшло в ході судового розгляду підтвердження і твердження позивача про те, що засоби захисту рослин використовувалися ТОВ «ФЛОРА» саме у момент цвітіння ріпаку, покази свідків свідчать про те, що обробка рослин відбувалася у стадії бутонізації, щоб не зашкодити процесу запилення рослин. Факт цвітіння рослин на момент обстеження пасіки не можна вважати належним доказом тверджень позивача, оскільки проведення обстеження відбулося через два дні після завершення робіт. В ході судового розгляду, зокрема показами свідка ОСОБА_17 (директора ТОВ «ФЛОРА») та поясненнями позивача ОСОБА_1 було встановлено, що про час проведення робіт з застосуванням засобів захисту рослин ТОВ «ФЛОРА» в особі ОСОБА_17 попередило позивача завчасно, але дійсно не виконало вимоги «Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин» щодо повідомлення про проведення відповідних робіт органів місцевого самоврядування у формі та за змістом, передбаченим цією Інструкцією. Отже, на думку представника відповідача, правова позиція позивача в частині вимог, що виникли із господарської діяльності ТОВ «ФЛОРА», ґрунтується на тому, що ТОВ «ФЛОРА» не виконало приписів вказаної Інструкції. При цьому, на думку відповідача, суд розглядаючи спор по суті, виходячи з принципів рівності всіх учасників правовідносин перед законом, повинен отримати відповідь на те, чи були виконані вимоги цієї Інструкції Комісією з питань бджільництва, попередження та фіксації фактів масового отруєння бджіл на території Окнянської селищної ради, яка склала «Акт встановлення факту отруєння бджіл» та самим позивачем, і які правові наслідки невиконання ними приписів Інструкції. На думку відповідача, в матеріалах справи достатньо доказів того, що вимоги Інструкції не були виконані ані Комісією, ані позивачем. У пункті 9 Акту зафіксований факт того, що власником пасіки (позивачем) не були вжиті заходи для збереження бджолиних сімей, передбачені Інструкцією. Правові наслідки такої поведінки позивача чітко визначені частиною 2 статті 1193 Цивільного Кодексу України - якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. На думку відповідача, матеріали справи містять достатньо підстав для того, щоб визнати «Акт встановлення факту отруєння бджіл» складений 05.05.2022 року Комісією з питань бджільництва, попередження та фіксації фактів масового отруєння бджіл на території Окнянської селищної ради неналежним доказом, з наступних підстав. Акт у порушення п. З та 9 Інструкції складений Комісією у складі який є неправоможним, через відсутність у її складі представника органу місцевого самоврядування (Куяльницької територіальної громади Подільського району), адміністративні межі якого (населені пункти Олексіївка, Коси, Коси-Слобідка, Бочманівка) знаходяться ближче ніж за 10 кілометрів від пасіки, яку обстежує Комісія. Факт того, що вказану посадову особу навіть не намагалися включити до складу Комісії підтвердили всі свідки - члени Комісії. У порушення приписів пункту 13 Інструкції, Акт був складений не Головою Комісії, що підтвердили всі свідки - члени Комісії. Акт не містить інформації, яка відповідно до приписів Інструкції повинна бути в ньому відображена, зокрема, інформації що ваги загиблих робочих бджіл (пункт 10 Інструкції та п.5 типової форми Акту) через відсутність на пасіці та у членів комісії ваг; інформації про наявність масово квітучих рослин у радіусі 10 км та їх власників (пункт 10 Інструкції та п.б типової форми Акту), незважаючи на те, що за показами свідка ОСОБА_6 у зоні видимості на відстані 3-4 км від пасіки позивача були наявні квітучі поля ріпака інших сільгоспвиробників, які також напередодні обробляли засобами захисту рослин свої поля; рекомендацій щодо визначення шкоди, заподіяної власнику пасіки, які мають статус невід`ємної частини Акту (пункт 10 Інструкції та п.15 типової форми Акту); члени комісії 05.05.2022 складали Акти встановлення факту отруєння бджіл без виконання необхідних для його складання дій, оскільки об`єктивно не мали можливості їх вчинити за час роботи Комісії. Так, за показами всіх свідків-членів Комісії, час вказаний в тексті Актів, складених за результатами обстеження пасік ОСОБА_18 (11-53) та ОСОБА_1 (11-58) є саме часом початку роботи Комісії на пасіках. Часом завершення роботи Комісії свідки називають проміжок від 18-00 до 19-00. Всі інші покази свідків свідчать про те, що за вказаний період часу (від 6 до 7 годин) члени Комісії фізично не мали можливості обстежити не те що дві пасіки, а навіть одну пасіку позивача. Так, за показами всіх свідків - членів Комісії, фактичний огляд вуликів здійснювали лише дві особи (в.о. Окнянського РУ ГУ Держпродспоживслужби в Одеській обл. - ОСОБА_3. та його підлеглий - ОСОБА_19 ). Інші члени Комісії або самоусунулися від роботи з обстеження, як Голова Комісії ( ОСОБА_20 ), або замість Голови Комісії займалися складанням Актів зі слів ОСОБА_3 та ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ), або були пасивними спостерігачами. За показами свідків, час обстеження одного вулика складав від 2-3 хвилин до 10-15 хвилин. Враховуючи опис техніки огляду вуликів та бджолиних сімей з метою визначення їх стану, рекомендований Національним університетом біоресурсів і природокористування України (Методичний посібник «Технологія виробництва продукції бджільництва» УДК 638.12.), представник відповідача вважає, що можна зробити висновок про те, що на обстеження тільки пасіки позивача, з підрахунком кількості рамок в кожному з вуликів та визначення щільності їх обсадження бджолами Комісії необхідно було витратити не менше 1000 хвилин (5 хвилин х 200 вуликів), або більше 16 годин, і проведення такого обстеження навіть за 6 годин безперервної роботи є неможливим, і, відповідно, дані ,вказані в Акті, є недостовірними та сумнівними, сам Акт складений неуповноваженими на його складання особою, а склад Комісії, що здійснювала обстеження пасіки відповідача - неправоможним. Також, на думку відповідача, в ході судового розгляду повністю доведена безпідставність вимог позивача про відшкодування «реальних збитків», що складаються з 40% загальної вартості загиблих бджолосімей, а також вимог щодо стягнення вартості недоотриманого меду та недоотриманого пилку, так як нормами пункту 1 Додатку 2 Інструкції чітко передбачено, що «Повною загибеллю бджолиної сім`ї слід вважати смерть від 70 % і більше бджіл окремої сім`ї.», проте будь-яких доказів відповідного відсотка загибелі бджіл хоча б в одній бджолосім`ї позивачем в ході судового розгляду не надано. Крім того, намагання позивача розрахувати «реальні збитки» шляхом розрахунку долі з урахуванням відсотку померлих робочих бджіл є безпідставним, оскільки вартість бджолиної сім`ї складається з вартості всіх складових сім`ї (трутнів, робочих бджіл, матки, розплоду), але ні Актом Комісії, а ні показами свідків фактів загибелі трутнів, робочих бджіл, матки, чи розплоду не доведено. Жоден зі свідків не зміг навести інформації щодо наявності на момент обстеження Комісією пасіки на вуликах позивача ,призначених для збору пилка збірників, а сам позивач у судовому засіданні показав, що він до моменту обстеження пасіки Комісією взагалі не здійснював збирання пилку. Відповідно до пункту 7 Приміток к Додатку N92 Інструкції, втрата меду шляхом обчислення від середнього виходу його за минулий рік на цій пасіці або в цій місцевості визначається виключно у разі повної загибелі бджолиної сім`ї на пасіці. Відповідно до пункту 1 Приміток Додатку №2 Інструкції повною загибеллю бджолиної сім`ї слід вважати смерть від 70 % і більше бджіл окремої сім`ї. Отже, використання для розрахунку упущеної вигоди в частині недобрано впродовж 2022 року меду за відсутністю факту загибелі бджолиних сімей даних щодо збору меду в 2021 році, на думку представника відповідача, є безпідставним. Окрім цього, ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ» вважає Довідку «Спілки бджолярів Одещини» неналежним доказом, що містить недостовірні дані. Окрім цього, представник відповідача зазначив, що в ході судового розгляду справи позивач не спростував доводів відповідача, підтверджених науковими висновками щодо того, що бджоляр, який має намір отримання прибутку від реалізації бджолопакетів, сформованих від кожної наявної у нього бджолиної сім`ї, повинен усвідомлювати, що разом чисельність всіх цих бджолиних сімей буде відновлюватися продовж 2-3 тижнів, з неминучим зменшенням льотної активності саме у період головного взятку, і, відповідно, зменшення валового збору меду. Отже, бджоляр, який має на меті отримання доходу від продажу бджолиного пакету, сформованого на базі бджолиної сім`ї, не може розраховувати на отримання від цієї сім`ї 100% річного валового збору меду та пилку; не надав суду жодних доказів того, що він мав замовлення покупців на формування бджолопакетів, наявність яких є необхідною умовою, враховуючи обмеженість строків формування, строків попиту на бджолопакети, та строків їх реалізації, без шкоди для бджіл). З урахуванням зазначеного, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно з ветеринарно-санітарним паспортом пасіки №51-12-475, ОСОБА_23 є власником пасіки, розміщеної в с.Нова Волярка Подільського району Одеської області, бджіл карпатської породи. Кількість бджолиних сімей станом на 25 квітня 2022 року - 176 /т.1 а.с 22-23/.

Відповідно до витягу з реєстру паспортів пасік, вказаний паспорт НОМЕР_1 на пасіку ОСОБА_1 внесений до вказаного реєстру /т.1 а.с.24/.

Рішенням виконавчого комітету Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області №22/3 від 26 лютого 2021 року створено комісію з питань бджільництва ,попередження та фіксації фактів масового отруєння бджіл та території Окнянської селищної ради та затверджено її склад.

Рішенням Окнянської селищної ради від 25.02.2022 року №20/2 «Про внесення змін до Додатку 1 «Склад комісії з питань бджільництва, попередження та фіксації фактів масового отруєння бджіл на території Окнянської селищної ради від 26.02.2021 №22/3», внесено зміни до складу вказаної комісії, згідно з якими до складу комісії входять: голова комісії - ОСОБА_24 , заступник голови комісії - ОСОБА_25 , секретар комісії - ОСОБА_22 , члени комісії: ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , старости старостинських округів Окнянської селищної ради, на території яких встановлюється отруєння бджіл, депутати Окнянської селищної ради VІІІ скликання, на території виборчих округів яких встановлюється факт отруєння бджіл (за згодою), працівники відділу №2 Подільського районного управління поліції ГУ НП в Одеській області (за згодою) /т.1 а.с.25, 26/.

Згідно з актом про встановлення факту отруєння бджіл від 05.05.2022 року, Комісією у складі: ОСОБА_2 - голови Окнянської селищної ради, ОСОБА_3 - в.о. начальника Окнянського відділу Держпродспоживслужби в Одеській області, ОСОБА_31 - провідного епізоотолога Окнянської РДЛВМ, ОСОБА_35 - головного спеціаліста відділу економіки, агропромислового комплексу та інвестицій Окнянської селищної ради, ОСОБА_36. - ДОП СП ВПД №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, ОСОБА_4 - головного спеціаліста Держпродспоживслужби в Одеській області, ОСОБА_5 - пасічника, на пасіці UA-51-12-475, яка належить ОСОБА_1 та розміщена в с.Нова Волярка Подільського району Одеської області, виявлено масове отруєння 176 сімей бджіл з ознаками: параліч, кволість. Відсоток загибелі 40-50%. У вуликах знаходилися 2112 рамок зі стільниками, розміром 435х300 мм. У радіусі 1,5 км від пасіки наявні масово квітучі культури - рапс, пшениця. У радіусі 10 км від місця розташування пасіки, власниками, постійними користувачами, орендарями земельних ділянок, на яких здійснюється господарська діяльність є ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 . Відомості про застосування пестицидів: Амістар екстра 280, Квелекс, діюча речовина - Азоксистробін 200 г/л - ципроканазол 180 г/л. Час проведення обробітку 03.05.2022 р. 18 год 20 хв. Комісією відібрано зразки рослин та грунту, які передані ОСОБА_32 для доставки в лабораторію. Представники ТОВ «Флора» та ФОП ОСОБА_33 від роботи в Комісії відмовились. /т.1 а.с.27-31/.

На фототаблиці зафіксовано етапи відбору зразків ріпаку /т.1 а.с.32-36/.

Крім того, згідно з актами відбору зразків від 05.05.2022 року №№1, 3, 4, відібрано проби підмору бджіл, рослин з ґрунтом, які згідно із супровідними №113, 115, 116, 06 травня 2023 року передано до Дослідницько-випробувального токсикологічного центру Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України /т.1 а.с.37, 38-39, 40, 41-42, 43, 44-46/.

Відповідно до протоколу випробувань №3/28-А-522-2-22/236/41-237/42 від 31.05.2022, в зразках проб рослин з ґрунтом «зелені квітучі рослини ріпаку», що були відібрані в с.Нова Волярка Окнянської ОТГ з земельних ділянок за географічними координатами 47.622965,29.434503 та 47.627334,29.425181, запаковані та опломбовані у вакуумні пакети №2738266497 та №2738266505 (акти відбору зразків продукції №3 та №4 від 05.05.2022) виявлено: тіаметоксам на рівні 0,064 мг/кг, лямбда-цигалотрин на рівні 0,16 мг/кг, хлорпірифос на рівні 0,041 мг/кг, клотіанідин на рівні нижче межі кількісного визначення (0,01 мг/кг), тебуконазол на рівні 0,64 мг/кг, тіофанат-метил на рівні 0,63 мг/кг, карбендазим на рівні 0,045 мг/кг /т.1 а.с.52-54/.

Відповідно до протоколу випробувань №3/28-А-522-1-22/234/39 від 31.05.2022, у зразку з патологічними матеріалами «бджоли» з пасіки ОСОБА_1 , що був запакований у вакуумний пакет №2738266501, опломбований 05.05.2022 у с.Нова Волярка Окнянської ОТГ (акт відбору зразків продукції від 05.05.2022 №1) виявлено: тіаметоксам на рівні 0,098 мг/кг, лямбда-цигалотрин на рівні нижче межі кількісного визначення (0,01 мг/кг), клотіанідин на рівні нижче межі кількісного визначення (0,01 мг/кг), імідаклоприд на рівні нижче меж кількісного визначення (0,01 мг/кг), тебуконазол на рівні 0,18 мг/кг, тіофанат-метил на рівні 0,18 мг/кг, карбендазим на рівні 0,088 мг/кг /т.1 а.с.55-57/.

Згідно тлумачення до вказаних протоколів випробувань, підготовленого зав. лабораторією «Токсикологічний дослідницький випробувальний центр фізико-хімічного аналізу та референс лабораторії», к.х.н. Гриньок Аллою, виявлені у бджолах речовини: тіаметоксам, клотіанідин, імідаклоприд, лямбда-цигалотрин є токсичними для бджіл та враховуючи комплексний контактний та пероральний шлях дії вказаних речовин, є підстави вважати, що причиною загибелі бджіл є вказані інсектициди. Крім того, спектр пестицидів, виявлених у підморі бджіл, корелює зі спектром пестицидів, що було виявлено в зелених квітучих рослинах ріпаку /т.1 а.с.58/.

За інформацією, яка міститься у відкритому доступі та є загальновідомою, діючими речовинами фунгіциду Артіс Плюс є: Міклобутаніл, 125 г/л; тебуконазол, 125 г/л; тіофанат-метил, 250 г/л.; діючими речовинами інсектициду Містер супер є: Тіаметоксам, 126 г/л; лямбда- цигалотрин, 95 г/л. /т.1 а.с.245-246, 247-248/.

Як вбачається з інструкції до застосування препарату Містер супер, з метою запобігання отруєння при роботі з препаратом, а також забруднення водних об`єктів і атмосферного повітря, необхідно дотримуватися заходів, викладених у Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», ДСП 8.8.1.2.001-98. Препарат дозволений до використання в Україні за умови дотримання регламентів застосування і вимог природоохоронного законодавства, зокрема, з обмеженням застосування препарату у водоохоронній зоні навколо водойм та в період активного льоту бджіл /т.1 а.с.247-248/.

Лямбда-цигалотрин, тебуконазол, тіаметоксам та тіофанат-метил є пестицидами. Препарати на основі лямбда-цигалотрину відносяться до 2 і 3 класів небезпеки для людини і 1 і 2 класів для бджіл. Препарати на основі тебуконазолу відносяться до 2 класу небезпеки для людини і 3 і 4 класів небезпеки для бджіл. Препарати на основі тіаметоксаму відносяться до 2 і 3 класів небезпеки для людини і 1 класу небезпеки для бджіл. Препарати на основі тіофанат-метилу відносяться до 2 класу небезпеки для людини і 3 класу небезпеки для бджіл /т.1 а.с.249, 250, 251, 252/.

Кадастрові номери земельної ділянки, яка знаходиться біля с.Нова Волярка Окнянської ОТГ Подільського району Одеської області ,за адвокатським запитом в межах доданого до вказаного запиту викопіювання №1 та №2 за географічними координатами 47.627334,29.425181 та 47.622965,29.434503, відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, такі : 5123155100:01:004:0158; 5123155100:01:004:0157; 5123155100:01:004:0259; 5123155100:01:004:0195; 5123155100:01:004:0199; 5123155100:01:004:0495; 5123155100:01:004:0212; 5123155100:01:004:0214; 5123155100:01:004:0496; 5123155100:01:004:0257; 5123155100:01:004:0506; 5123155100:01:004:0197; 5123155100:01:004:0258; 5123155100:01:004:0200; 5123155100:01:004:0204; 5123155100:01:004:0226; 5123155100:01:004:0213; 5123155100:01:004:0497; 5123155100:01:004:0314; 5123155100:01:004:0505; 5123155100:01:004:0196; 5123155100:01:004:0159; 5123155100:01:004:0198; 5123155100:01:004:0201; 5123155100:01:004:0215; 5123155100:01:004:0529 /т.1 а.с. 62-63, 64, 65, 66-67/, .

Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянку та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права:

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0158, площею 1,3719 га з 21.10.2021 року знаходиться в оренді у ТОВ «Ясні зорі» /т.1 а.с.68, 164/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0157, площею 4,1155 га з 09.11.2017 року знаходиться у користуванні (емфітевзис) у ТОВ «Флора» /т.1 а.с.69, 165/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0259, площею 10,1254 га з 24.05.2021 року знаходиться в оренді у ТОВ «Флора» /т.1 а.с.70, 163/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0195, площею 4,9153 га з 23.09.2016 року знаходиться в оренді у ТОВ «Флора» /т.1 а.с.71, 170/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0199, площею 4,9344 га з 15.03.2021 року знаходиться в оренді у ТОВ «Флора» /т.1 а.с.72, 178/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0212, площею 5,0344 га з 29.09.2017 року знаходиться у користуванні у ТОВ «Флора» /т.1 а.с.73, 168/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0214, площею 5,2724 га з 30.11.2016 року знаходиться в оренді у ТОВ «Флора» /т.1 а.с.74, 177/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0257, площею 1,3719 га з 27.09.2021 року знаходиться в оренді у ТОВ «Ясні зорі» /т.1 а.с.75, 179/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0197, площею 5,1947 га з 20.09.2016 року знаходиться в оренді у ТОВ «Флора» /т.1 а.с.76, 174/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0258, площею 5,6637 га з 26.09.2016 року знаходиться в оренді у ТОВ «Флора»; /т.1 а.с.77, 171/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0200, площею 4,9358 га з 02.04.2021 року знаходиться в оренді у ТОВ «Ясні зорі» /т.1 а.с.78, 176/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0204, площею 4,118 га з 29.11.2017 року знаходиться у користуванні (емфітевзис) у ТОВ «Флора» /т.1 а.с.79, 166/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0226, площею 4,4167 га з 22.09.2016 року знаходиться в оренді у ТОВ «Флора» /т.1 а.с.80, 180/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0213, площею 5,1469 га з 01.12.2016 року знаходиться в оренді у ТОВ «Флора» /т.1 а.с.81, 175/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0314, площею 4,1158 га з 15.12.2015 року знаходиться в оренді у ТОВ «Ясні зорі» /т.1 а.с.82/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0505, площею 16 га з 22.03.2022 року знаходиться в оренді у ТОВ «Ясні зорі» /т.1 а.с.83/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0196, площею 4,691 га з 22.02.2017 року знаходиться в оренді у ТОВ «Флора» /т.1 а.с.84, 172/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0159, площею 16 га з 20.11.2007 року знаходиться в оренді у ТОВ «Ясні зорі» /т.1 а.с.85/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0201, площею 4,8562 га з 29.09.2017 року знаходиться в користуванні (емфітевзис) у ТОВ «Флора» /т.1 а.с.86-87, 167/;

-земельна ділянка за кадастровим номером 5123155100:01:004:0215, площею 4,4431 га з 30.11.2016 року знаходиться в оренді у ТОВ «Флора» /т.1 а.с.88, 181/.

Відповідно до договору оренди землі №135 від 22.03.2022 року, земельна ділянка кадастровий номер 5123155100:01:004:0505 Окнянською селищною радою передана в оренду ТОВ «Ясні Зорі». Вказаний договір зареєстровано 06.07.2022 року /т.1 а.с.214-218/.

За інформацією, наданою Окнянською селищною радою Подільського району Одеської області, у період з 01.04.2022 року по 04.05.2022 року до селищної ради не надходили повідомлення від ТОВ «Ясні зорі» та ТОВ «Флора» про обробку полів пестицидами біля с.Нова Волярка Подільського району Одеської області /т.1 а.с.60, 61/;

За повідомленням Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 13.10.2022 року, у період з 01.03.2022 року по 05.05.2022 року повідомлень про обробку полів пестицидами від ТОВ «Флора» та ТОВ «Ясні Зорі» до Куяльницької сільської ради не надходило /т.1 а.с.243, 244/.

Згідно товарно-транспортних накладних №№702, 703 від 27.04.2022 року перевізник ТОВ «Ясні Зорі» на замовлення вантажоодержувача ТОВ «Флора» здійснювало перевезення вантажу від вантажовідправника ТОВ «Подільське зернопереробне підприємство», до складу якого входить: Пріма Форте 5л, Бортрак 240л, Пріма Форте 300л, Артіс плюс 190л, Міст супер 45л /т.1 а.с.194, 195/.

Згідно з обліковими листами тракториста-машиніста №№222, 229, ТОВ «Флора» у травні 2022 року здійснювалося оприскування пшениці (01, 02 травня), ріпака (02 та 03 травня), рапса (03 травня), соняшника (11-16 травня) /т.1 а.с.196/.

За повідомленням Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 17.10.2022 року, відповідно до ст.18 ЗУ «Про захист рослин» та ст.11 ЗУ «Про пестициди та агрохімікати», суб`єкти господарювання зобов`язані допускати до робіт із транспортуванням, зберіганням, застосуванням засобів захисту рослин, їх торгівлею, лише осіб, які пройшли спеціальну підготовку та мають на те відповідне посвідчення і допуск, терміном на 1 рік. Порядок одержання допуску (посвідчення) визначено постановою КМУ від 18.09.1995 року №746. Підприємства, організації, установи, фізичні особи-підприємці та громадяни, діяльність яких пов`язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами повинні пройти спеціальну підготовку з питань безпечного проведення робіт з пестицидами і агрохімікатами та отримати посвідчення. Підставою для видачу допуску (посвідчення) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами є посвідчення про проходження спеціальної підготовки з питань безпечного виконання робіт з пестицидами і агрохімікатами та медична книжка з висновком медичної комісії про відсутність протипоказань за станом здоров`я. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області працівникам ТОВ «Флора» та ТОВ «Ясні Зорі» допуск та посвідчення на право проведення робіт, пов`язаних з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею засобами захисту не видавалось /т.2 а.с.105, 106/.

Як вбачається із відповіді на запит адвоката Тарасенко О.Ю., наданої Інститутом бджільництва імені П.І. Прокоповича Національного наукового центру Національної академії аграрних наук 28.10.2022 року, тіаметоксам - інсектицид системної і контактно-кишкової дії із класу хімічних сполук неонікотиноїди. Тебуконазол - системний фунгіцид, що застосовується проти грибкових захворювань рослин та як протруювач для насіння. Відноситься до триазолів третього покоління. Тіофанат-метил - системний фунгіцид, що застосовується проти грибкових захворювань рослин. Карбендазим - системний фунгіцид, що застосовується в захисті рослин проти фітопатогенних грибків. Інсектициди - хімічні препарати для захисту рослин від шкідливих комах. Фунгіциди - препарати для знищення або пригнічення росту грибів та їхніх спор. Пестициди - загальна назва для інсектицидів, фунгіцидів, акарицидів, гербіцидів тощо. Неокікотиноїди - синтетичні інсектициди контактної, кишкової та системної дії. Серйозну небезпеку для комах-запилювачів становлять три інсектициди із цієї групи: клотіанідін, інідаклоприд та тіаметоксам, що є причиною їх заборони для використання у відкритому ґрунті в країнах ЄС. В Україні вони в основному реєструються як протруювачі для насіння та для використання на культурах, що не є некратоносами, однак ці рекомендації не запобігають отруєнню бджіл, так як є випадки отруєння бджіл, що перелітали через поле, де було висіяне насіння, протруєне препаратами із групи неокікатиноїдів. Тіамнетоксам - інсектицид, що відноситься до 1 класу безпеки для бджіл (високо небезпечні), захисна зона для бджіл - 4-5 км, обмеження льоту бджіл - 4-6 діб. Тебуконазол, Тіофанат-метил, Карбендазим - фунгіциди, що відносяться до 3 класу безпеки для бджіл (мало небезпечні), захисна зона для бджіл - 2-3 км, обмеження льоту бджіл - 1-2 доби. Присутність в тілі бджіл тіамнетоксаму в зазначеній дозі та слідів інших інсектицидів свідчить про те, що отруєння бджіл вказаними препаратами мало місце. Присутність в тілі бджіл тебуконазолу, тіофанат-метилу та карбендазиму свідчить про те, що ці препарати могли використовуватись разом з інсектицидами, що призвело до загибелі бджіл в більшій мірі від інсектицидів чим фунгіцидів. Щодо можливості відновлення бджолиної сім`ї, якщо на початку медозбору, а саме 4 травня 2022 року, від отруєння вищезазначеними пестицидами на полі квітучого рапсу, що знаходилось на відстані 1,5 км від пасіки, загинуло від 40% до 50% дорослих бджіл цієї сім`ї та який проміжок часу потрібен такій бджолиній сім`ї для повного відновлення та здатності збирати та накопичувати мед зазначено, що відновлення бджолиної сім`ї після отруєння пестицидами залежить від кількості льотних бджіл в вулику, які вижили після отруєння; від притоку нектару в зоні розташування пасіки. Якщо льотних бджіл недостатньо для обігріву розплоду і принесення нектару, може відбутись провокація гнильців (бактеріальних захворювань розплоду). При сприятливих умовах розмір сім`ї може відновитись за місяць, але бджоляр втратить медозбір з акації і суттєво може недобрати меду з липи. В нього не буде можливості сформувати повноцінні відводки для продажу. В кращому випадку сім`ї наберуть силу до цвітіння соняшнику /т.2 а.с.15-16, 18-19/.

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Флора» від 20.01.2022 року, вирішено провести реорганізацію товариства шляхом його приєднання до ТОВ «Ясні Зорі» з передачею правонаступнику всього майна, всіх прав та обов`язків товариства з наступною ліквідацією товариства /т.2 а.с.82-83/.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №171952 від 04.08.2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЛОРА» припинено 03.01.2023 року в результаті реорганізації. Правонаступником є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯСНІ ЗОРІ» /т.2 а.с.84-85/.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 року у справі №420/13829/22 за адміністративним позовом ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ» до Виконавчого комітету Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, Комісії з питань бджільництва, попередження та фіксації фактів масового отруєння бджіл на території Окнянської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання дій протиправними скасовано рішення Одеського окружного апеляційного суду від 13.04.2023 року та провадження у справі закрито /т.2 а.с.71-75/.

Таким чином ,судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу відшкодування шкоди, заподіяної отруєнням бджіл.

Положеннями ст.ст 22 ,1166 ЦК України встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, при наявності яких у особи настає відповідальність за її заподіяння, що характерно для даних правовідносин.

Так, виходячи із змісту ст.1166 ЦК України, загальними підставами для відповідальності за завдану майнову шкоду є: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Вказані обставини підлягають встановленню під час вирішення спору між сторонами.

Разом з тим, положення ч.2 ст.1166 ЦК України встановлюють презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Наведене покладає обов`язок доведення відсутності вини на заподіювача шкоди, тобто до спростування презумпції вини особа, яка завдала шкоду, вважається винною у завданні шкоди.

Такий підхід висловив Верховний Суд у Постанові від 14.02.2018 у справі № 686/10520/15-2.

Оцінюючи наявність в спірних правовідносинах протиправної поведінки відповідача, його вини та причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача суд звертає увагу на наступне.

Позивач , дотримуючись ст.13 Закону України «Про бджільництво» , з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку, отримав ветеринарно-санітарний паспорт, а крім того зареєстрував його в реєстрі паспортів пасік.

При цьому розміщення та використання пасік повинно відповідати правилам, закріпленим в Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 № 9.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.30 ЗУ «Про бджільництво», юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов`язані забезпечити їх охорону.

Дотримання вказаних законодавчих норм дозволяє забезпечити профілактику захворюваності бджіл, ефективне їх використання, в тому числі виявляти причини загибелі і, як наслідок притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно до норм статті 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування.

Згідно з ч.2 ст.37 Закону України «Про бджільництво», фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов`язані не пізніше, ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Ст.38 Закону України «Про бджільництво» передбачено, що порушення законодавства у галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у, зокрема, неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин.

Згідно з п.6.1.7 Державних санітарних правил ,затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №1 від 03.08.1998 року про «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», завчасно, але не менше ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об`єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. Відповідно до розділу ІІ Інструкції, отруєння бджіл засобами захисту рослин може настати внаслідок недотримання суб`єктами господарювання встановлених регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування засобів захисту рослин. Отруєння бджіл засобами захисту рослин також може бути спричинене, зокрема, неповідомленням або несвоєчасним повідомленням власників пасік про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування.

Згідно п.4 розділу ІІІ Інструкції, фізичні особи та суб`єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, зобов`язані завчасно повідомляти органи місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин, шляхом надання повідомлення про застосування засобів захисту рослин (далі - завчасне повідомлення) за три доби до запланованого їх застосування. Згідно з п.5 та 6 розділу ІІІ Інструкції, завчасне повідомлення подається фізичною особою та суб`єктами господарювання до органів місцевого самоврядування, на адміністративній території яких (з урахуванням відстані 10 км від зовнішнього периметру території застосування засобів захисту рослин) планується застосування засобів захисту рослин.

Крім того, п.7.1.1. Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл №9 від 30.01.2001 в редакції, чинній на час завдання шкоди, передбачено, що профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманні вимог ст.30 Закону України «Про бджільництво», суворому дотриманні регламентацій застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин. Відповідно до пункту 7.1.2. власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл.

Докази повідомлення про здійснення таких робіт відповідачем не надано, при цьому факт їх проведення не спростований.

До того ж, відповідно до п.10 розділу ІІІ Інструкції, заборонено обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл. Разом з тим, як вбачається з протоколу випробувань №3/28-А-522-2-22/236/41-237/42 від 31.05.2022, на дослідження лабораторії надано зразки проб рослин з ґрунтом «зелені квітучі рослини ріпаку».

Також доказом того, що на момент обробки пестицидами рослини ріпаку були у стані цвітіння є фото-таблиця етапів відбору зразків ріпаку під час роботи комісії.

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_6 , повідомив, що бачив як 03 травня 2022 року ТОВ «Ясні зорі» сільгосптехнікою обприскували рапс, який був у стадії цвітіння, та який знаходиться на відстані 200-280 метрів від пасіки ОСОБА_1 . Обробляли поля після 18.00 г .

Свідок ОСОБА_28 повідомив суду, що приймав участь у роботі комісії по встановленню факту отруєння (потрави) бджіл 05 травня 2022 року як член комісії та бачив на пасіці позивача масову загибель бджіл. Крім того, він приймав участь у відборі зразків на полях, розташованих поруч, на яких тоді цвів ріпак. Між полями вони побачили невелику галявину, де , вочевидь, заправлялися транспортні засоби і був просто нестерпний запах хімічних препаратів, пожовкла трава, що ,на його думку, свідчило про порушення як правил заправки транспортних засобів, так і дотримання безпеки працівників. При огляді безпосередньо пасіки вони виявили велику кількість загиблих, а також кволих бджіл .

Свідки ОСОБА_34 , ОСОБА_31 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_29 , які були членами комісії, та свідок ОСОБА_24 , як голова комісії, також підтвердили факт масової загибелі бджіл та факт цвітіння на той момент поля з рапсом, розташованого поряд з пасікою ОСОБА_1 .

Крім того, свідок ОСОБА_35 повідомила, що за дорученням голови комісії - голови Окнянської селищної ради вона особисто телефонувала та повідомила напередодні про роботу комісії голову ТОВ «Флора» ОСОБА_17 та юриста ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ» , однак ніхто з них не прибув для участі в роботі комісії, без пояснення причин.

Свідок ОСОБА_37 у судовому засіданні повідомив, що його пасіка розташована поряд з пасікою ОСОБА_1 і у нього також 04 травня 2022 року загинули бджоли , комісія приходила і до нього. На той момент на полі поряд був посіяний рапс, який рясно цвів.

Свідок ОСОБА_38 також підтвердив факт масової загибелі бджіл на пасіці ОСОБА_1 .

Тому суд вважає, що позивачем надано достатнього доказів того, що саме відповідачем завдано шкоду шляхом порушення порядку використання хімічних речовин.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. Відповідальність несуть особи, винні у приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров`ю людини, а так само майну і навколишньому природному середовищу; забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, ґрунту, води, повітря; порушенні регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування пестицидів і агрохімікатів . Відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень законодавства про пестициди та агрохімікати, здійснюється відповідно до чинного законодавства.

При цьому, положеннями ст.1187 ЦК України визначено , що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Що стосується розміру шкоди, то згідно довідки №22 від 18.07.2022, виданої Громадською організацією «СПІЛКА БДЖОЛЯРІВ ОДЕЩИНИ»:

-середня вартість однієї бджолиної сім`ї станом на травень 2022 року становить 2300 грн;

-середня вартість одного чотирьохрамочного бджолиного пакету станом на травень 2022 року становить 1000 грн.;

-середня роздрібна вартість 1 кг меду станом на червень 2022 року становить 250 грн.;

-середня роздрібна вартість 1кг пилку станом на червень 2022 року становить 300 грн.;

-середній збір меду від однієї бджолиної сім`ї по Одеській області за 2021 рік склав 35 кг;

-середній збір пилку від однієї бджолиної сім`ї по Одеській області за 2021 рік склав 3 кг /т.1 а.с.89/.

Відповідно до отриманих від Головного управління статистики в Одеській області даних від 27.09.2022 року та від 29.09.2022 року /т.1 а.с.160, 161, 212, 213/:

-середні споживчі ціни мед натуральний в Одеській області за травень-серпень 2022 року становили: травень - 167,97 грн./кг., червень - 170,39 грн./кг., липень - 177,75 грн./кг., серпень - 179,43 грн./кг ;

-кількість бджолосімей в Одеській області на 01.01.2022 року становила 103000 одиниць;

-обсяг виробництва меду в Одеській області у 2021 році - 2660 т.

При цьому, підготовка статистичної інформації щодо кількості бджолосімей та валового збору меду у 2022 році можлива у травні 2023 року /т.1 а.с.160, 212/.

За інформацією Головного управління статистики в Одеській області від 09.08.2023 року, кількість бджолосімей на 01 січня 2023 року по господарствах усіх категорії Одеської область - 102500 одиниць, обсяг виробництва меду у 2022 році - 2567,7 т /т.2 а.с.94/.

Таким чином, позивачу завдано реальних збитків, що склалися з вартості загиблих бджолосімей - 2300 грн. (середня вартість однієї бджолосім`ї) х 175 (кількість бджолосімей, що зазнали отруєння) х 40% (кількість загиблих бджіл), а всього- 161920 грн.

Крім того, в результаті втрати на початку медозбору робочих бджіл, позивач не отримав бджолопродукцію, яку він міг би реально отримати, а саме: бджолопакети (відводки нових сімей), мед та пилок :

-вартість недоотриманих бджолопакетів - 176000 грн. (формула розрахунку: 176 бджолосімей, які зазнали отруєння пестицидами х 1000 грн (середня вартість одного чотирьохрамочного бджолиного пакету);

-вартість недоотриманого меду - 616000 грн. (формула розрахунку: 176 бджолосімей, які зазнали отруєння пестицидами х40% (кількість загиблих бджолосімей) х 35 кг (середній збір меду від однієї бджолиної сім`ї по Одеській області) х 250 грн. (середня роздрібна вартість 1 кг меду);

-вартість недоотриманого пилку - 63360 грн (формула розрахунку: 176 бджолосімей, які зазнали отруєння пестицидами х40% (кількість загиблих бджолосімей) х 3 кг (середній збір пилку від однієї бджолиної сім`ї по Одеській області) х 300 грн. (середня роздрібна вартість 1 кг пилку), а всього - 855360 грн.

Таким чином, розмір загальної шкоди складає 1 017 280 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Посилання представника відповідача на неправомочність комісії, створеної рішенням Окнянської селищної ради, через відсутність у її складі представника органу місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, яка розташована в межах 10 км від місця розташування пасіки ОСОБА_1 судом не може бути прийнято до уваги, так як матеріалами справи встановлено, що на мінімальній відстані від пасіки ОСОБА_1 були розташовані поля з ріпаком в стадії цвітіння , що підтверджено як фотознімками, долученими до Акту, так і свідком ОСОБА_39 , який підтвердив, що на момент оброблення полів ядохімікатами ріпак був у стадії цвітіння.

При цьому, як повідомили свідки ОСОБА_29 та ОСОБА_37 , які є бджолярами , та спеціаліст ОСОБА_40 , яка є доцентом кафедри садівництва, виноградарства, біології та хімії Одеського державного аграрного університету ,кандидатом наук, за наявності декількох об`єктів цвітіння бджола полетить до найближчого об`єкту.

Тому жодних сумнів з приводу того, що бджоли мали б летіти на територію іншої громади, обминаючи поля з ріпаком , що знаходився у стадії цвітіння , які розташовані практично впритул до пасіки позивача ,у суду немає. Доказів того , що формальне включення у склад комісії представника органу місцевого самоврядування іншої територіальної громади будь-яким чином вплинуло б на зміст Акту , відповідачем не надано.

Показання свідка ОСОБА_17 , який на час виникнення спірних правовідносин займав посаду директора ТОВ «Флора» , щодо повідомлення ним ОСОБА_41 напередодні по телефону про проведення робіт про обприскування поля з рапсом, який на той момент , з його слів , ще не цвів, суд до уваги не бере, так як повідомлення про роботи з токсичними хімічними речовинами має відбуватися у вставленому законом порядку, як зазначалося вище. Щодо обприскування рапсу, який нібито на той час був у стадії бутонізації, то такі покази спростовуються матеріалами справи та показаннями свідків .

Посилання ж свідка ОСОБА_17 та представника відповідача на те, що обприскування в період цвітіння неможливо, бо це шкодить самій рослині, суперечить іншим доказам по справі, і є лише бажанням посадових осіб не лише уникнути відповідальності юридичної особи за шкоду, завдану позивачу , але й відповідальності за порушення технологічного процесу обприскування відповідної культури.

Щодо думки представника відповідача, що комісія за час огляду пасіки фізично не встигла б провести огляд всіх 176 вуликів, то свідки ОСОБА_42 , ОСОБА_31 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 підтвердили ,що перевіряли кожен вулик і встановили реальну картину масової загибелі бджіл .

Крім того, спеціаліст ОСОБА_40 підтвердила, що досвідченим пасічникам не треба багато часу ,щоб зафіксувати загибель бджіл , це візуально визначається.

При цьому , відповідно до п. 10 розділу IV Інструкції, Комісією до Акту має бути внесена інформація про кількість бджолиних сімей, які постраждали повністю та які постраждали частково унаслідок отруєння у відсотках до загальної кількості бджіл у бджолиній сім`ї (орієнтовно). Вказана вимога і була виконана комісією, яка внесла до акту такі дані, зазначивши, що отруєння зазнали всі 176 бджолиних сімей позивача, у яких загинуло від 40% до 50% бджіл.

Інших даних, які б спростовували вказану інформацію, представником відповідача суду не надано.

При цьому нічого не заважало ні представнику ТОВ «Флора» , ні ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ» ,які були повідомлені про час роботи Комісії ,прибути і особисто приймати участь у роботі Комісії , з правом внесення зауважень, заперечень тощо. Слід зауважити , що обов`язку органу самоврядування повідомляли про роботу комісії у письмовій формі ,на що посилався свідок ОСОБА_17 , зважаючи на оперативність та невідкладність дій по складенню Акту про встановлення факту отруєння бджіл, не передбачено.

Посилання представника відповідача на те , що бджолина сім`я могла б відновитися навіть після отруєння і позивач міг би отримати дохід від бджолопродукції ще до кінця 2022 року, спростовується роз`ясненнями ОСОБА_12 , кандидата сільськогосподарських наук, доцента Національного університету біоресурсів и природокористування України ,старшого наукового співробітника ННЦ «Інститут бджільництва ім. . И. Прокоповича» в яких остання, ознайомившись із наданими їй матеріалами, зокрема, копією акту обстеження пасіки та копіями протоколів випробувань №3/28-А522-1-22/234/39; №3/28-А-522-2-22/236/41-237/42, зазначила, що наведені висновки адвоката відповідача стосовно здатності бджолиної сім`ї, яка зазнала отруєння від застосування зазначених пестицидів на полі квітучого рапсу 04.05.2022 року у кількості 40% від загальної кількості (отруєння зазнала льотна бджола) повністю відновити чисельність робочих бджіл впродовж 15-20 днів (тобто до кінця травня - початку червня) - є невірними. Адвокат відповідача не врахував біологічних особливостей існування бджолиної сім`ї, а тим самим сплутав поняття слабкої бджолиної сім`ї, яка здатна до відновлення ,та бджолиної сім`ї, що втратила льотних бджіл внаслідок отруєння пестицидами. У бджолиній сім`ї існує чіткий функціональний розподіл залежно від віку бджіл. Так, робочі бджоли, після виходу з комірки (переходу із стадії лялечки у дорослу особину) до 15-денного віку виконують різні функції у своєму гнізді (вулику), це - очищення комірок стільників, вигодовування личинок (розплоду), переробка кормів, вентилювання, підтримка мікроклімату та інші. Після 15-ти денного віку робочі бджоли стають льотними і виконують роботи (функції) поза гніздом - це збирання кормів (нектару, пилку), води, розвідування нових джерел корму - у радіусі продуктивного льоту бджіл, який становить 2,5 км навколо пасіки, а за відсутності джерел корму відстань льоту може сягати 7-10 км від пасіки. Такий функціональний розподіл забезпечує нормальне функціонування та розвиток бджолиних сімей впродовж сезону. У випадку, що розглядається, загинули всі льотні бджоли у 176 бджолиних сім`ях. Це означає, що бджолині сім`ї втратили можливість забезпечувати себе кормами і водою, а відповідно нормально функціонувати і розвиватися. Відповідно, втрачено біологічний потенціал бджолиних сімей до розвитку та належні умови до відкладання бджолиною маткою яєць, з яких розвиваються робочі бджоли та відповідно збільшується сила бджолиних сімей. Якщо врахувати, що бджола розвивається з яйця 21 день, а льотною стає на 15 день, то «відновити чисельність робочих бджіл впродовж 15-20 днів», як зауважив адвокат Відповідача - практично не можливо. Окрім того, за відсутності білкових кормів, якими мали забезпечувати льотні бджоли (які загинули), відкладання яєць бджолиними матками спочатку скорочується, а потім припиняється. Адже розплід (личинки бджіл) споживають лише спеціальний корм, - це суміш із принесеного льотними бджолами квіткового пилку, меду та секретом травних залоз бджіл-годувальниць. Зважаючи на це, наведений графік адвокатом Відповідача - є приклад нормального розвитку бджолиної сім`ї, а не такої, що зазнала отруєння. Можливо припустити, що до кінця сезону та понісши значні матеріальні витрати (на підгодівлю (щонайменше 50 кг вуглеводних кормів на 1 бджолину сім`ю) та підсилення бджолиних сімей придбаними відводками у кількості 176 шт.) власник пасіки ОСОБА_1 , міг би відновити бджолині сім`ї до кінця сезону (серпень - вересень). Однак медозбірний сезон, а відповідно й джерело доходу пасічника було повністю втрачено. Поряд з цим, відновлення бджолиних сімей є малоймовірним і до кінця сезону. Зважаючи на те, що відповідно протоколів випробувань Дослідницько-випробувального токсикологічного центру Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України № 3/28-А-522-1-22/234/39 від 31.05.2022 та № 3/28-А-522-2- 22/236/41-237/42 від 31.05.2022, у зразках з патологічним матеріалом «бджоли» з пасіки ОСОБА_1 , виявлено тіаметоксам (0.098 мг/кг) та у зразках проб рослин з ґрунтом «зелені квітучі рослини ріпаку», виявлено тіаметоксам (0.064 мг/ кг) ,який відноситься до хімічного класу неонікотиноїди, діє як кишковий, контактний та системний пестицид та відноситься до 1 класу небезпеки для бджіл, які спричинюють не лише гострий хімічних токсикоз бджіл та загибель, а й завдяки системній дії - накопичуються у кормах, а період дії складає 2-4 тижні (наведена характеристика відповідає опису діючої речовини тіаметоксам). Це спричинює подальше повільне отруєння і загибель бджіл, які залишилися у сім`ях. Дослідженнями міжнародної спільноти вчених, зокрема озвучені професоркою Національного інституту агрономічних досліджень (Франція) Енн Далмон доведено скорочення життєдіяльності медоносних бджіл, їх враження вірусами, іншими хворобами, загибель після впливу неонікотиноїдів, зокрема, тіаметоксу (наукова доповідь на Круглому Столі "Збережемо бджіл - врятуємо довкілля" від 20.05.2021. Зважаючи на вищевказане, отруєння бджіл, що описане в адвокатському зверненні від 25.10.2022 року, призвело до повної повільної загибелі бджолиних сімей з пасіки ОСОБА_1 у кількості 176 шт силою на момент отруєння - 12 стільників (сильні сім`ї), а не 40-50%, як було встановлено комісією у період фіксації гострого отруєння, а наведені трактування її публікації «Ефективне використання бджіл для запилення садів та ягідників: методичні рекомендації», у вигляді висновків адвоката відповідача стосовно здатності відновлення бджолиних сімей завдяки високій плодючості бджолиної матки або льотної діяльності слабких сімей - є невірними /т.1 а.с.241-242/.

Практично аналогічні роз`яснення надала у судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_40 , повідомивши, що після отруєння бджолина сім`я відновитися не може ,потрібно створювати нову сім`ю і матку, так як бджоли втрачають репродуктивну функцію. Крім того, неможливо формувати бджолопакети , отруєння впливає на обсяг товарного меду ,збір пилка тощо.

Таким чином , це доводить, що після отруєння бджіл позивач був позбавлений можливості відновити бджолосім`ї ,незважаючи на те, що отруєння відбулося на початку сезону.

З цих же підстав не заслуговує на увагу думка представника відповідача щодо нібито безпідставного визначення вартості бджолосім`ї із розрахунку 40% загиблих , так як виходячи із його логіки , відшкодування можливе лише у разі повної загибелі бджолосім`ї ,при цьому представником не враховано, що отруєння робочої (льотної) бджоли безумовно негативно вплине на інший склад бджолосім`ї , її репродуктивність, продуктивність та виконання інших функцій , притаманних життєдіяльності самої сім`ї, навіть без її фізичного знищення.

Крім того, свідок ОСОБА_28 суду повідомив, що вагів на час огляду не було ,але комісія виходила з того, що будь-яка пасіка навіть на початку свого розвитку в середньому буде мати вагу до 5 кг , при цьому зважаючи на той факт, що на чотирьох рамках збираються 2-3 кг бджіл і коли вони відкривали рамки, а на рамці немає нічого (немає летючої бджоли) ,натомість поряд величезна кількість мертвої або кволої бджоли, то комісія колегіально дійшла до висновку мінімально обрахувати 40-50 % загибелі .

При цьому суд бере до уваги ,що невизначення Комісією розміру збитків не позбавляє позивача самостійно , на підставі даних, встановлених Комісією , обрахувати розмір завданих йому збитків.

Посилання представника відповідача на те, що відсутні докази наміру у позивача сформувати та реалізувати бджолопакети є лише його суб`єктивною думкою, не підтвердженою належними та допустимими доказами.

Щодо відсутності на час огляду пасіки комісією пристосувань для збору пилку, то позивач і не заперечував, що саме на той момент він не збирав пилок, стверджуючи ,що мав намір збирати пилок у подальшому , протягом сезону цвітіння акації, різнотрав`я тощо.

При цьому суд зауважує, що здійснення позивачем діяльності щодо утримання та розведення бджіл, виробництва і первинної переробки продуктів бджільництва як суб`єктом бджільництва, зайнятого виробництвом і переробкою продуктів бджільництва, який є виробником сільськогосподарської продукції, є його правом, і порядок, періодичність та об`єм такої діяльності він не зобов`язаний узгоджувати з будь -ким.

Що обсягу виробництва продукції бджільництва ,яка надана Головним управлінням статистики в Одеській області ,то це зведена статистична інформація по господарствах усіх категорій Одеської області , а інформація ,надана ГО «СПІЛКА БДЖОЛЯРІВ ОДЕЩИНИ» , на думку суду , є більш конкретизована і стосується саме бджолярів .

Щодо середніх споживчих цін на мед натуральний за травень-серпень 2022 року, наданих Головним управлінням статистики в Одеській області ,то суд зауважує, що вказані середні ціни є первинною базою для розрахунку індексів споживчих цін і відповідно до мети спостереження не призначені для інших цілей.

При цьому ,згідно роз`яснень Одеського державного аграрного університету, наданих 16.11.2022 року у відповідь на адвокатський запит від 11.11.2022 року адвоката Куліченка В.М. , тип медозбору визначають один або кілька медоносів, з яких бджоли збирають найбільшу кількість продукції. Тип медового взятку найбільш поширений в Одеській області є білоакацієво-соняшниковий з початком за середньобагаторічними даними 28.05. (Біла акація), 11.07. (соняшник звичайний) /т.2 а.с.35/.

Думка представника відповідача про те, що позивачем фактично не змінені позовні вимоги щодо солідарного відшкодування збитків з ТОВ «Флора» та ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ», а тому ці вимоги неконкретизовані, не заслуговує на увагу, так як Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЛОРА» припинено 03.01.2023 року в результаті реорганізації. Правонаступником є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯСНІ ЗОРІ», Тип реорганізації - приєднання ( т.1,а.с.135) Приєднання - це форма реорганізації, за якої одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, яка продовжує існувати далі, але вже в більшому масштабі. Приєднувана організація припиняє свою діяльність.

При цьому реорганізація юридичної особи шляхом перетворення регулюється Цивільним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Так, ст.108 ЦК України визначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Таким чином, до ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ» ,яке на час відкриття провадження по справі було співвідповідачем за вказаним позовом, перейшли всі права та обов`язки попередньої юридичної особи - ТОВ «Флора» і тому ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ» є юридичною особою, яка на час ухвалення рішення є належним відповідачем за всіма вимогами .

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

У даній справі докази, які надані позивачем, доводять факт та розмір заподіяної йому шкоди з боку відповідача, що в своїй сукупності покладає на останнього обов`язок по її відшкодуванню, натомість, відповідач, відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України, не надав доказів , які б спростовували його вину у заподіянні шкоди позивачу та відсутності у його діях протиправної поведінки і причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

При цьому суд нагадує, що хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди аргументувати прийняті ними рішення, але це не можна розуміти як вимогу надавати вичерпну відповідь на кожне питання, підняте стороною під час судового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 76-81, 259, 263- 265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНІ ЗОРІ» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНІ ЗОРІ» (с.м.т. Слобідка Подільського району Одеської області, вул.Вокзальна, 1А, ЄДРПОУ 30820628) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної загибеллю бджіл - 1017280 / один мільйон сімнадцять тисяч двісті вісімдесят / грн.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 29.12.2023 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко

СудКрасноокнянський районний суд Одеської області
Дата ухвалення рішення19.12.2023
Оприлюднено04.01.2024
Номер документу116089152
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої майну фізичних або юридичних осіб

Судовий реєстр по справі —506/453/22

Ухвала від 07.06.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Вадовська Л. М.

Ухвала від 07.06.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Вадовська Л. М.

Ухвала від 04.04.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Вадовська Л. М.

Ухвала від 02.04.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Вадовська Л. М.

Рішення від 21.02.2024

Цивільне

Красноокнянський районний суд Одеської області

Чеботаренко О. Л.

Ухвала від 08.02.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Вадовська Л. М.

Рішення від 19.12.2023

Цивільне

Красноокнянський районний суд Одеської області

Чеботаренко О. Л.

Рішення від 19.12.2023

Цивільне

Красноокнянський районний суд Одеської області

Чеботаренко О. Л.

Ухвала від 02.08.2023

Цивільне

Красноокнянський районний суд Одеської області

Чеботаренко О. Л.

Ухвала від 24.07.2023

Цивільне

Красноокнянський районний суд Одеської області

Чеботаренко О. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні