Рішення

від 03.01.2024 по справі 280/8774/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2024 року Справа № 280/8774/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі позивачу додаткової винагороди в розмірі до 30000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за березень, квітень і травень 2022 року, а також щодо невиплати мені грошову компенсацію за неотримане речове майно особистого користування;

зобов`язати відповідача здійснити донарахування та виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови № за березень, квітень і травень 2022 року, з урахуванням раніше проведених виплат;

зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно особистого користування;

зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу відшкодування за затримку виплати усіх належних від відповідача сум, при звільненні позивача, у розмірі середнього заробітку (грошового забезпечення) за період часу з 12.08.2023 року по день фактичного розрахунку відповідача з позивачем.

Ухвалою суду від 24.10.2023 позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

13.11.2023 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив службу на посаді молодшого інспектора 2-ї категорії відділу режиму і охорони ДУ «Запорізький слідчий ізолятор». При цьому, позивач зазначає, що за березень, квітень і травень 2022 року йому протиправно у повному обсязі не виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Також, позивач зазначає, що йому протиправно не виплачена грошова компенсація за неотримане речове майно особистого користування. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що вимоги позивача про виплату додаткової винагороди саме в розмірі 30000,00 грн. є безпідставними. Так, відповідач вказує на те, що згідно з пунктом 1 Постанови № 168 (зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ від 07.03.2022 № 217; від 22.03.2022 № 350; від 01.04.2022 № 400; від 01.07.2022 №754; від 07.07.2022 №793) на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби ), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Відповідач зазначає, що у листі-роз`ясненні Міністерства юстиції України зазначено, що розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу). Відповідач вказує на те, що позивачу за спірний період було нараховано та виплачено додаткову винагороду пропорційно фактичного часу несення служби за зазначений період. Також, відповідач вказав на те, що грошова компенсація за належні до отримання предмети речового майна особистого користування буде виплачена позивачу після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок ДУ «Запорізький слідчий ізолятор». З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, встановив наступне.

Судом встановлено, що станом на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 проходив службу на посаді молодшого інспектора 2-ї категорії відділу режиму і охорони ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Вважаючи, що протягом проходження служби у період за березень, квітень і травень 2022 року йому протиправно не виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн. щомісячно, виплата якої передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, а також не виплачена компенсація неотриманого речового майна, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частин 2, 5 ст.23 «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати. На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п.3 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року №925/5 щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пунктів 1, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (набрала чинності 24.02.2022 року), на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

У подальшому у вказану постанову вносились зміни, а саме: від 22.03.2022 року №350 (чинна з 24.02.2022 року) (абзац перший п.1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»»); від 01.07.2022 року №754 (чинна 01.06.2022 року), (в абзаці першому п.1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)», після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №204-р, Запорізька область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) була включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивач має право на додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, оскільки в спірний період постановою було перебачено її фіксований розмір у розмірі 30000,00 грн., яка мала виплачуватися щомісячно. Суд зазначає, що виплата додаткової винагороди пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць для особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби була передбачена лише з 01.06.2022.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату компенсації за неотримане речове майно, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2013 року №578 затверджено Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, який визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами (далі Порядок №578).

Відповідно до пункту 23 Порядку №578, грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається Мін`юстом за пропозицією державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» відповідно до їх закупівельної вартості.

Згідно пункту 27 Порядку №578, під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна.

Розмір грошової компенсації за неотримане речове майно визначається пропорційно часу, що минув з моменту виникнення права на отримання речового майна, до дати звільнення із служби (не враховуючи місяць звільнення).

Пунктом 60 Порядку №578 передбачено, що для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.

Відповідно до довідки №114 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, сума належної до виплати позивачу компенсації за неотримане речове майно складає 8676,64 грн.

Разом з тим, відповідачем в супереч вимог Порядку №578 не було проведено виплату позивачу зазначених коштів, що свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу відшкодування за затримку виплати усіх належних від відповідача сум, при звільненні позивача, то суд у задоволенні таких вимог відмовляє як передчасних.

Матеріалами справи підтверджується, що з позивачем на момент розгляду справи остаточний розрахунок проведено не було, в свою чергу виплата компенсації, за наявності підстав для її виплати, проводиться одночасно з кінцевим розрахунком, або після проведення такого.

Оскільки на даний час остаточний розрахунок з позивачем проведено не було, то відповідно відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату відповідної компенсації.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» (69011, м.Запоріжжя, вул.Перша Ливарна, 36) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 30000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за березень, квітень та травень 2022 року, а також щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно особистого користування.

Зобов`язати Державну установу «Запорізький слідчий ізолятор» здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000,00 гривень щомісячно, відповідно до Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за березень, квітень та травень 2022 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язати Державну установу «Запорізький слідчий ізолятор» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно особистого користування в розмірі 8676,64 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова