Постанова

від 16.04.2024 по справі 280/8774/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 280/8774/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної установи «Запорізькій слідчий ізолятор»

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року (суддя Новікова І.В.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи «Запорізькій слідчий ізолятор»

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Державної установи «Запорізькій слідчий ізолятор» щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі позивачу додаткової винагороди в розмірі до 30 000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за березень, квітень і травень 2022 року, а також щодо невиплати мені грошову компенсацію за неотримане речове майно особистого користування; зобов`язати Державну установу «Запорізькій слідчий ізолятор» здійснити донарахування та виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 за березень, квітень і травень 2022 року, з урахуванням раніше проведених виплат; зобов`язати Державну установу «Запорізькій слідчий ізолятор» здійснити нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно особистого користування; зобов`язати Державну установу «Запорізькій слідчий ізолятор» здійснити нарахування та виплату позивачу відшкодування за затримку виплати усіх належних від відповідача сум при звільненні в розмірі середнього заробітку (грошового забезпечення) за період часу з 12.08.2023 по день фактичного розрахунку.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 30 000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за березень, квітень та травень 2022 року, а також щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно особистого користування. Зобов`язати Державну установу «Запорізький слідчий ізолятор» здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно, відповідно до Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за березень, квітень та травень 2022 року, з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язати Державну установу «Запорізький слідчий ізолятор» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно особистого користування в розмірі 8 676,64 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що нарахування додаткової винагороди здійснювалося пропорційно відпрацьованих годин на добу, що відповідає рекомендаціям Міністерства юстиції України.

В частині висновків суду щодо виплати компенсації за неотримане речове майно, апеляційна скарга не містить жодних доводів у їх спростування.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в Державній установі «Запорізькій слідчий ізолятор», з якої звільнений 11.08.2023.

ОСОБА_1 , вважаючи, що йому не було виплачено в повному обсязі додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінете Міністрів України 28.02.2022 № 168 в розмірі до 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку за місяць, за період березень, квітень та травень 2022 року, звернувся до суду з даним позовом.

В даній справі спірним є порядок нарахування додаткової винагороди виходячи з фактично відпрацьованої загальної норми робочого часу за місяць, про що зазначає позивач, або з фактичного часу несення служби, розрахований у годинах в місячному періоді проходження служби, виходячи з 24 годин на добу, як визначено відповідачем.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що правовий та соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України регулюється Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Відповідно до частини 2 статті 23 названого Закону, умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною 5 названої статті передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, яким передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

При виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно - стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2023 внесені зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», доповнивши абзац перший після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Постановою Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»: в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти беззаперечного висновку, що особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, до яких відноситься позивач, мають право на додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023, зазначив, що зміст внесених постановою КМУ № 793 змін до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Тобто, Велика Палата Верховного Суду в постанові в зразковій справі № 260/3564/22 чітко визначила, що виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн на місяць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 залежить від пропорційності відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, відповідачем не спростовується, що ОСОБА_1 у спірному періоді відпрацював повний період робочого часу, що, за висновком суд апеляційної інстанції, дає право позивачеві на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень за відповідний відпрацьований період.

Доводи відповідача про правомірність обрахунку розміру додаткової винагороди з прив`язкою до відпрацьованих годин за добу не відповідають правовому висновку, викладеному Великою Палато Верховного Суду в справі № 260/3564/22, який є обов`язковому до застосуванню при вирішенні подібних справ. Посилання ж відповідача на роз`яснення Міністерства юстиції України не є обґрунтованими, адже останні не є частиною національного законодавства та не можуть змінювати норми актів Кабінету Міністрів України.

Відтак, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувані дії відповідача носять протиправний характер та обмежують гарантоване право позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн за фактично відпрацьований період згідно з табелем обліку робочого часу.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної установи «Запорізькій слідчий ізолятор» залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року в адміністративній справі № 280/8774/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 16 квітня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 16 квітня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова