Рішення

від 03.01.2024 по справі 300/4376/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2024 р. справа № 300/4376/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Віза-Вторма"

до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області

про визнання протиправною та скасування постанови №349945 від 15.06.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віза-Вторма» (надалі, також - позивач, ТОВ «Віза-Вторма») 10.07.2023 звернулося в суд з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови №349945 від 15.06.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірною постановою ТОВ «Віза-Вторма» притягнуто до відповідальності та накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 гривень за відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, тахокарти за 01, 02, 03 травня 2023 року або бланка підтвердження діяльності. Представник позивача вважає, що така постанова винесена відповідачем без з`ясування всіх обставин справи, а тому є незаконною та підлягає скасуванню. На підтвердження своєї позиції позивач вказує на помилковість обставин, викладених в акті перевірки стосовно необхідності наявності тахокарти, оскільки у період з 01 по 03 травня 2023 року водій не працював у зв`язку з перебуванням автомобіля на ремонті, про що водій повідомив представника відповідача під час перевірки. Зауважив, що факт наявності та належної справності (повіреного) тахографа на автомобілі та відсутність показів у певний період свідчать про те, що автомобіль не використовувався. Також факт перебування автомобіля в ремонті підтверджується наказом по підприємству від 28.04.2023 №5. Вказав, що наявну у водія індивідуальну книжку, яку інспектор відмовився брати до уваги, оскільки зазначив, що необхідним є бланк підтвердження. Водночас, представник позивача вказує на відсутність необхідності складання бланку підтвердження діяльності, оскільки пунктом 6.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (надалі, також - Положення №340) передбачено можливість, а не обов`язок перевізника заповнювати бланк підтвердження діяльності у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів. У зв`язку з викладеним, вважає спірну постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

У прохальній частині позовної заяви представник ТОВ «Віза-Вторма», серед іншого, просив зупинити на час розгляду справи в суді дію постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області №349945 від 15.06.2023.

Ухвалою суду від 17.07.2023 вимогу про зупинення дії постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті №349945 від 15.06.2023 повернуто заявнику без розгляду (а.с. 26-27).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.28-29).

Пунктом 5 резолютивної частини цієї ухвали витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Віза-Вторма" додаткові письмові докази на підтвердження проведення спеціалізованою ремонтною організацією відповідних робіт щодо транспортного засобу марки MAN номерний знак НОМЕР_1 в період з 01.05.2023 по 03.05.2023, із відображенням таких даних: найменування організації (юридичної або фізичної особи-підприємця), яка проводила ремонтні роботи; обсяг (перелік) проведених робіт, їх назва; підтвердження оплати отриманих послуг з ремонту автомобіля.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на поштову адресу суду 28.07.2023 (а.с. 35-51). У відзиві представник відповідача заперечила щодо задоволення позовних вимог. На підтвердження своєї позиції зазначила, що згідно акту №027325 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.05.2023 встановлено, що під час перевірки виявлено порушення, зокрема, водій здійснював перевезення (внутрішні) вантажів згідно ТТН №040523 від 04.05.2023, автомобіль обладнано повіреним аналоговим тахографом, під час перевірки виявлено відсутність тахокарти за 01.05.2023, 02.05.2023, 03.05.2023 або бланк підтвердження діяльності, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Водій ОСОБА_1 про причини порушення не вказав, від пояснень і від підпису відмовився. Постанова №349945 від 15.06.2023 прийнята на основі акту №027325 від 04.05.2023, в якому посадовою особою Укртрансбезпеки зазначене і конкретизоване порушення щодо автомобільного перевізника ТзОВ «Віза-Вторма». Отже, відсутність у водія під час перевезення вантажів передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф. Зауважила, що ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов`язок автомобільного перевізника використовувати для цього перевезення автомобіль обладнаний тахографом, а водія мати відповідні документи, оскільки згідно з пунктом 6.3 Положення №340, водій веде індивідуальну контрольну книжку, тільки у разі якщо керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом. Таким чином, у позивача був обов`язок надавати під час перевірки тахокарти за 01.05.2023, 02.05.2023, 03.05.2023 або бланк підтвердження діяльності водія, який міг бути документальним підтвердженням, що тахокарти за попередній період відсутні з об`єктивних причин. Також вказала, що проведення ремонту автомобіля не може бути доказом відсутності тахокарт. Окрім цього, звернула увагу, що з відоефіксації рейдової перевірки вбачається, що з аналізу тахокарт за 30.04.2023 та 04.05.2023 встановлено, що різниця в показниках одометра транспортного засобу МАN, державний номерний знак НОМЕР_1 на вказаних тахокартах становить більше 500 км, що підтверджує те, що транспортним засобом керували в період 01.05.23 по 03.05.23. Вважає, що перевірку проведено з дотриманням вимог законодавства, а позовні вимоги є безпідставним та не підлягають задоволенню.

На поштову адресу суду 28.09.2023 від представника позивача надійшов лист №11 від 22.09.2023 (а.с. 72), яким повідомлено про долучення доказів на підтвердження ремонту транспортного засобу марки MAN номерний знак НОМЕР_1 в період з 01.05.2023 по 03.05.2023, а саме купівлі автомобільних запчастин для проведення поточного ремонту власними силами: копію наказу розпорядження №5 від 28.04.2023, копію пояснення головного інженера щодо закупівлі автозапчастин; копію видаткової накладної №РН-0000178 від 01.05.2023; копію видаткового касового ордеру №8 від 01,05.2023; копію звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №1 від 01.05.2023.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, встановив такі обставини.

Відповідно до направлення на рейдову перевірку №004378 від 28.04.2023 Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, начальника відділу Гречаника О.В., головного спеціаліста Майстришина О.К., Панчука С.В., старшого державного інспектора Лисакова С.В., Герасимчука Д.О., Макоціна О.В., Подокопного Д.В., Таєнчука Д.В., Товстигу Р.І., Тужанського І.М. направлено для проведення рейдової перевірки транспортних засобів з 01.05.2023 по 07.05.2023 (а.с. 53).

За результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, зокрема транспортного засобу марки MAN номерний знак НОМЕР_1 , належного ТОВ «Віза-Вторма», складено акт №027325 від 04.05.2023 (надалі, також - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, встановлено, що водій здійснював перевезення (внутрішні) вантажів згідно ТТН №040523 від 04.05.2023, автомобіль обладнано повіреним аналоговим тахографом, під час перевірки виявлено відсутні тахокарти за 01.05.2023, 02.05.2023, 03.05.2023 або бланк підтвердження діяльності, передбачений Наказом №340 Міністерства транспорту і зв`язку від 07.06.2020 (а.с. 54). В акті перевірки міститься відмітка про те, що від пояснень про причини порушень водій відмовився, а також водій ОСОБА_2 відмовився від отримання примірника акту перевірки.

Відповідач листом від 26.05.2023 за №38570/27/24-23 від 26.05.2023 повідомив ТОВ «Віза-Вторма» про дату розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що призначена до розгляду на 15.06.2023 (з 10:00 год. до 12:00 год.) (а.с. 55).

Повідомлення направлено позивачу на адресу ТОВ «Віза-Вторма»: вул. Ботанічна, буд. 10-А, м. Івано-Франківськ та відповідно до розписки про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №7601405352990, отримано уповноваженою особою 07.06.2023 (а.с. 55). При цьому, відповідно до трекінгу поштового відправлення, рекомендоване повідомлення №7601405352990 вручено 05.05.2023 (а.с. 56).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, Відділом державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №349945 від 15.06.2023, якою на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано до ТОВ «Віза-Вторма» адміністративно-господарський штраф в розмірі 17 000,00 грн за відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідача, вважаючи її такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства та без наявності на те обґрунтованих підстав, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (як зазначено вище, також - Закон України "Про автомобільний транспорт") (стаття 3 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 за №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за №103 (надалі, також - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (надалі по тексту також Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Так, Укртрансбезпека відповідно до підпунктів 2, 19 пункту 5 Положення №103 відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, Державній службі України з безпеки на транспорті в особі її відділів державного нагляду (контролю) в областях надано право здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до частини 11 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (стаття 1 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (надалі, також - Порядок №1567).

Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2 Порядку №1567).

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку №1567).

Приписами пункту 15 Порядку №1567 (у редакції, чинній на момент проведення перевірки позивача) визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, поряд з іншим:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Також пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

За змістом пункту 22 Порядку №1567 у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Так, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що зазначений перелік не є вичерпним, а положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством.

Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття спірної постанови був висновок відповідача щодо відсутності під час проведення рейдової перевірки тахокарти за 01.05.2023, 02.05.2023, 03.05.2023 або бланка підтвердження діяльності, передбаченого Положенням №340.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані, поряд з іншим, організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Частиною 8 статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі, також - Інструкція №385), відповідно до пункту 1.3 якої ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з пунктом 3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу;

заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 3.5 Інструкції №385, перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно з пунктом 3.6 Інструкції, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

07 вересня 2005 року прийнято Закон України № 2819 «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», укладеної 01 липня 1970 року в м. Женева.

З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної у Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Зазначена поправка має на меті приведення ЄУТР у відповідність із законодавством, введеним у дію у Європейському Союзі (Постанова ЄС №561/2006 від 15.03.2006) в частині періодів керування та відпочинку професійних водіїв, з тим щоб забезпечити гармонізацію цих двох систем і правил та безпеку дорожнього руху.

Вказане дає підстави для висновку, що водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто всього 29, а в разі відсутності тахокарт - оригінал Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Бланк підтвердження діяльності є документом, що оформлюється перевізником у разі, коли водій здійснював роботу, не пов`язану із вантажними перевезеннями, із зазначенням періоду та даних водія.

Згідно Інструкції використання Бланка (викладається, по можливості, на зворотній стороні бланка) визначені умови його використання. Зокрема в інструкції вказано:

- Усі позиції цього бланку необхідно заповнити перед рейсом транспортним підприємством та відповідним водієм.

- Заміни тексту бланка не допускаються.

- Бланк вважається дійсним у разі, якщо він підписаний, як уповноваженим представником автопідприємства, так і самим водієм. У випадку приватного підприємства водій підписує бланк один раз від імені підприємства та один раз у якості водія. Дійсним є тільки підписаний оригінал документу.

- На роздруківці бланку може бути використаний логотип підприємства. Позиції 1-5 бланка можуть бути надруковані заздалегідь. Печатка підприємства не може заміняти підпис особи, яка повинна підписати бланк, проте її підпис може бути підкріплений печаткою.

- Бланк заповняється у двох екземплярах. Перший екземпляр знаходиться у транспортному засобі, другий на підприємстві.

- Бланк зберігається на підприємстві згідно з вимогами законодавства про облік робочого часу водіїв.

Пунктами 6.1 та 6.3 Положення №340 визначено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Згідно з пунктом 6.4 Положення №340 графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Таким чином, в розумінні вказаних норм у їх сукупності водій транспортного засобу марки МАN, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Віза-Вторма» зобов`язаний був надати посадовій особі відповідача тахокарту або бланк підтвердження діяльності. Тахокарта фіксує відомості про режим праці та відпочинку водія, а бланк підтвердження діяльності містить інформацію про періоди, протягом яких водій не виконував роботу з керування транспортним засобом.

З долученого до відзиві на позов відеозапису рейдової перевірки 04.05.2023 вбачається, що водій транспортного запису МАN, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 пояснив відсутність тахокарт за період з 01 по 3 травня 2023 року перебуванням автомобіля на ремонті, а на вимогу інспектора про надання у такому випадку бланку (листка) підтвердження діяльності - таких документів не зміг надати.

Як з`ясовано судом вище, на підтвердження дотримання режиму праці та відпочинку водія необхідним є пред`явлення тахокарти або бланку підтвердження діяльності, який містить інформацію про періоди, протягом яких водій не виконував роботу з керування транспортним засобом.

Однак у спірних правовідносинах перевізник ТОВ «Віза-Вторма» за період перебування транспортного засобу на ремонті не забезпечив складання бланку підтвердження діяльності, який би засвідчив причину нездійснення водієм роботи з керування транспортним засобом та міг підтвердити причину відсутності тахокарт за відповідний період.

На момент проведення рейдової перевірки позивач не забезпечив водія повним комплектом документів, що передбачений законодавством, у зв`язку з чим інспектором підставно зафіксовано в акті перевірки порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

З приводу доводів представника позивача стосовно того, що пунктом 6.4. Положення №340 не визначено обов`язку перевізника складати бланк підтвердження діяльності, а передбачена лише можливість, суд зазначає, що таке формулювання норми у вказаному нормативно-правовому акті не може звільняти перевізника від відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Суд звертає увагу на проаналізовані вище положення міжнародно-правового акту, який має вище юридичну силу, ніж Положення №340. Зокрема, Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної у Женеві 01.07.1970, передбачає надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланку підтвердження діяльності.

Крім того, стверджуючи, що факт невикористання автомобіля може підтверджуватися не лише бланком підтвердження діяльності відповідно до пункту 6.4 Положення №340, представник позивача жодних доказів на підтвердження забезпечення водія іншими документами, які б засвідчили факт відсутності тахокарт за попередній період з об`єктивних причин, не додає.

Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Крім того, під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивач також не забезпечив надання пояснень чи заперечень з приводу виявлених порушень та не надав контролюючому органу відповідних документів на підтвердження вказаних обставин.

Надані ж ТОВ «Віза-Вторма» до суду документи на підтвердження ремонту транспортного засобу марки MAN номерний знак НОМЕР_1 в період з 01.05.2023 по 03.05.2023, а саме купівлі автомобільних запчастин для проведення поточного ремонту власними силами (копію наказу розпорядження №5 від 28.04.2023, копію пояснення головного інженера щодо закупівлі автозапчастин; копію видаткової накладної №РН-0000178 від 01.05.2023; копію видаткового касового ордеру №8 від 01.05.2023; копію звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №1 від 01.05.2023) не можуть братися судом до уваги, оскільки таким документам не надавалася оцінка відповідачем ні під час рейдової перевірки, ні під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Жодних пояснень щодо неможливості надання вказаних документів відповідачу під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивач не надав.

При цьому, факт перебування у відпустці не є тією підставою, яка підтверджує неможливість брати участь в розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки за таких обставин керівник ТОВ «Віза-Вторма» мав покласти виконання своїх обов`язків на іншу особу або скористатися правом клопотати про відкладення розгляду справи, про який, як встановлено судом вище, ТОВ «Віза-Вторма» було повідомлено належним чином.

Зважаючи на викладене, відповідач, у відповідності до частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», правомірно застосував до позивача санкції у вигляді штрафу на підставі оскаржуваної постанови.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

Представлені відповідачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №349945 від 15.06.2023, є правомірна, прийнята обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства.

За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову та відсутністю доказів, що підтверджували б понесення відповідачем будь-яких витрат, пов`язаних з розглядом справи, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Віза-Вторма», адреса: вул. Ботанічна, буд. 10-А, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ - 31524214;

відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, адреса: вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ - 39816845; вул. Тополина, 3, с. Угорники, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76492.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.