Ухвала

від 03.01.2024 по справі 320/2387/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

03 січня 2024 року № 320/2387/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" про забезпечення позову в адміністративній справі за його позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" з позовом, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 17.10.2022 №8749/0902;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 17.10.2022 №8767/0902;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 17.10.2022 №8746/0902;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 17.10.2022 №8748/0902.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 320/319/23.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 задоволено заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" про забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 заяву ГУ ДПС у Київській області про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 скасовано.

До Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач із заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони ГУ ДПС у Київській області вчиняти дії щодо стягнення податкового боргу та опису майна ТДВ «Узинський цукровий комбінат» у податкову заставу та затвердження його відповідним рішенням, а також формування та направлення ТДВ «Узинський цукровий комбінат» вимоги про сплату боргу на підставі податкових повідомлень-рішень від 17.10.2022 №8749/0902, №8767/0902, №8746/0902, №8748/0902 до набрання у справі рішенням законної сили.

На обґрунтування заяви позивач зазначив, що товариством в рамках адміністративної справи №320/2387/23 оскаржуються податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 17.10.2022 №8749/0902, №8767/0902, №8746/0902, №8748/0902. Проте, дані податкові повідомлення-рішення в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, зазначаються як узгоджені, у зв`язку з чим за товариством рахується податковий борг.

Наявність податкового боргу призведе до складання опису майна у податкову заставу та затвердження його рішенням податкового органу, а також формування та направлення вимоги про сплату боргу, у зв`язку з чим господарська діяльність позивача буде повність паралізована, підприємство не зможе виплачувати заробітну плату 26 штатним працівникам та 235 сезонним працівникам, тобто близько 300 сімей втратить свій заробіток. Товариство не зможе виробляти продукцію, виплачувати кредити, виконувати свої зобов`язання, що в свою чергу призведе до банкрутства та ліквідації комбінату. Зважаючи, що товариство є бюджетоутворюючим підприємством для узинської громади, його зупинення призведе до недофінансування бюджетних організацій, таких як школи, дитячі садочки, лікарні і таке інше, що може відобразитися на житті всієї узинської громади.

Позивач вважає, що оскільки він звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.10.2022 №8749/0902, №8767/0902, №8746/0902, №8748/0902 та провадження у справі було відкрито, то грошові зобов`язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є неузгодженими.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням наведеного положення КАС України розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, частиною 2 цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 1 пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 №2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, суд, виходячи з конкретних доказів, встановлює, чи є хоча б одна з названих обставин, та оцінює чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Абзацом 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Предметом оскарження у даній справі є податкові повідомлення-рішення від 17.10.2022 №8749/0902, №8767/0902, №8746/0902, №8748/0902, а отже, в силу вказаних норм грошові зобов`язання за даними ППР є неузгодженими.

При цьому судом встановлено, що податковим органом податкові повідомлення-рішення від 17.10.2022 №8749/0902, №8767/0902, №8746/0902, №8748/0902 відображено як узгоджені та по ним виник податковий борг, що підтверджується скріншотом з електронної системи «Кабінет платника податків».

Така інформація в інтегрованій картці виникла в результаті невнесення податковим органом в інтегровану картку позивача ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 про відкриття провадження в адміністративній справі № 320/2387/23.

Частиною 2 Розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.21 № 5 (далі - Порядок № 5) передбачено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до ч. 1 Підрозділу 4 Розділу V Порядку № 5 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень /рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зав`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно- перевірочної роботи. Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є:

скарга (заява) платника податків;

рішення про результати розгляду скарги (заяви);

ухвала суду про відкриття провадження;

рішення суду, прийняте по суті.

Згідно ч. 2 Підрозділу 4 Розділу V Порядку № 5 на підставі інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»).

У разі внесення вказаної інформації:

до настання граничного строку сплати/зменшення суми - відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участь у розрахунках;

після настання граничного строку сплати/зменшення суми - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв`язку із запізненням надходження ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Інформація з інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову;

Крім того, під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову суд відзначає, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому покладається саме на позивача.

Позивач, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, зазначив також про те, що грошові зобов`язання за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями є неузгодженими, при цьому відповідачем можуть бути здійснені заходи, передбачені Податковим кодексом України щодо погашення податкового боргу.

Позивач вважає, що вчинення відповідачем дій, направлених на погашення податкового боргу, який не визнається та оскаржується позивачем в судовому порядку, призведе до зупинення його господарської діяльності.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Разом з тим, згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 ст. 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення

Крім того, згідно п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином суд зазначає, що контролюючі органи мають право здійснювати заходи щодо примусового стягнення податкового боргу з платника податків, зокрема, звертатись до суду з позовом до платника податків про стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

У той же час суд звертає увагу, що обов`язковою передумовою для здійснення вищевказаних заходів контролюючим органом є наявність у платника податків податкового боргу, тобто суми грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження.

Суд зазначає, що згідно з п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абз.4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 17.10.2022 №8749/0902, №8767/0902, №8746/0902, №8748/0902.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Однак, не зважаючи на оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень, відповідачем до особової картки платника податків ТДВ "Узинський цукровий комбінат" не було внесено зазначеної інформації.

Таким чином, невчинення відповідачем дій щодо відображення в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, факту судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 17.10.2022 №8749/0902, №8767/0902, №8746/0902, №8748/0902, порушує права позивача щодо статусу неузгодженості податкових зобов`язань при їх судовому оскарженні.

Крім того, як слідує з інформаційної довідки від 05.12.2023 № 177, за 2022 рік до місцевого та державного бюджетів позивачем сплачено податків на суму 4 194 634, 82 грн.

Станом на 05.12.2023 в ТДВ «Узинський цукровий комбінат» працює штатних 26 працівників та по цивільно-правовому договору 235 виконавців.

Суд звертає увагу, що наявність податкового боргу призведе до складання опису майна у податкову заставу та затвердження його рішенням податкового органу, а також формування та направлення вимоги про сплату боргу, у зв`язку з чим господарська діяльність позивача буде повність паралізована, підприємство не зможе виплачувати заробітну плату 26 штатним працівникам та 235 сезонним працівникам, тобто близько 300 сімей втратить свій заробіток. Товариство не зможе виробляти продукцію, виплачувати кредити, виконувати свої зобов`язання, що в свою чергу може призвести до банкрутства та ліквідації комбінату.

Оскільки товариство є бюджетоутворюючим підприємством для узинської громади, його зупинення призведе до недофінансування бюджетних організацій, таких як школи, дитячі садочки, лікарні і таке інше, що може відобразитися на житті всієї узинської громади.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони ГУ ДПС у Київській області вчиняти дії щодо стягнення податкового боргу та опису майна ТДВ «Узинський цукровий комбінат» у податкову заставу та затвердження його відповідним рішенням, а також формування та направлення ТДВ «Узинський цукровий комбінат» вимоги про сплату боргу на підставі податкових повідомлень-рішень від 17.10.2022 №8749/0902, №8767/0902, №8746/0902, №8748/0902 до набрання у справі рішенням законної сили.

Суд зазначає, що наведений спосіб забезпечення позову відповідає його предмету та спрямоване лише на встановлення правового статусу позивача відповідно до законодавства до розгляду справи по суті.

При цьому вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямоване виключно на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (Заява №11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland) ЄСПЛ визначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Крім цього Верховним Судом у постанові від 12.06.2018 у справі №826/14722/17 вказано, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

При цьому, суд зазначає, що ухвала, якою вживаються заходи забезпечення позову, жодним чином не встановлює законність чи протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

У той же час, вжиття заходів забезпечення позову за цих обставин має на меті виключно збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не зумовлює його фактичне вирішення по суті.

Наведене, на думку суду, є достатнім підтвердженням того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи позивача на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про наявність підстав та необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки, невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" - задовольнити.

Заборонити ГУ ДПС у Київській області вчиняти дії щодо стягнення податкового боргу та опису майна ТДВ «Узинський цукровий комбінат» у податкову заставу та затвердження його відповідним рішенням, а також формування та направлення ТДВ «Узинський цукровий комбінат» вимоги про сплату боргу на підставі податкових повідомлень-рішень від 17.10.2022 №8749/0902, №8767/0902, №8746/0902, №8748/0902 - до набрання рішенням у справі законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Лапій С.М.