Рішення

від 28.12.2023 по справі 380/2031/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2023 рокусправа № 380/2031/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Мудрик Б.П.

за участю:

представника позивача - Самсонюк Т.Я.

представника відповідача - Шаркаєвої Х.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за позовом Державного підприємства інженерний центр «Техно-Ресурс» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство інженерний центр «Техно-Ресурс» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.01.2023: № 299/13-01-07-05 від 05.01.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 885 297,82 (за основним зобов`язанням - 853 203,42 грн, штрафні санкції - 32 094,40 грн); № 296/13-01-07-05 від 05.01.2023 року, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 658 076,10 грн (598 251,00 грн- за основним платежем, 59 825,10 грн- штрафні санкції), в частині на загальну суму 570 304,9 грн (518 459,00 грн- за основним платежем, 51 845,9 грн- штрафні санкції); № 298/13-01-07-05 від 05.01.2023 року, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету на загальну суму 90 610,35 грн (82 348,50 грн- за основним платежем, 8 261,85 грн- штрафні санкції); № 293/13-01-07-05 від 05.01.2023 року, яким застосовано штраф в розмірі 5% у сумі 6 800,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт, послуг), в частині 3 400,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт, послуг); № 297/13-01-07-05 від 05.01.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 67 206,75 грн (66 676,00 грн- за основним платежем, 530,75 грн- штрафні санкції); № 294/13-01-07-05 від 05.01.2023 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції штрафи) у сумі 340,00 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як платником податків, належно виконано вимоги, встановлені Податковим кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на Відповідача, а перевіряючими в ході проведення перевірки зроблено висновки про наявність у діях Позивача порушень податкового законодавства без урахування фактичних обставин справи, що спричинило невірне застосування Відповідачем норм ПК України до спірних правовідносин. Обґрунтовує зазначені тези тим, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від господарської діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарських операцій не мали. Вказане зумовлює хибність висновків контролюючого органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач подав відзив на позовну заяву та додаткові пояснення у справі, в яких проти позову заперечив. Зазначає, що проведеною позаплановою виїзною перевіркою з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по 17.08.2022, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 17.08.2022. За результатами перевірки складено акт від 02.09.2022 № 6587/13-01-07-05/13803953 (надалі -Акт перевірки), яким встановлено: порушення п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 4 Національних Положень (Стандартів) БО 10 « Дебіторська заборгованість», п.6, п.17, п.18 Наказу МФУ від 31.12.1999 № 318 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» у результаті віднесення до складу витрат дебіторської заборгованості, яка не є безнадійною, ДПІЦ «Техно-Ресурс» завищено інші операційні витрати за 2020 рік в сумі 2957002,22 грн за рахунок чого занижено фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в сумі 2957002,22 грн Відповідач обґрунтовує це тим, що підприємством не надано оригіналів та копій документів що підтверджують взаємовідносини з контрагентом ПрАТ «Юженергобуд» зокрема, документів, що свідчать про виникнення заборгованості (договір, видаткові накладні, акт звірки, тощо), причини її виникнення та іншу інформацію яка б підтвердила її безнадійність. Також зазаначає, що перевіркою не встановлено реальності (фактичного) придбання ДПІЦ «Техно-Ресурс» ТМЦ від ТОВ «Планета-Сервіс», ТОВ « Максел» та ТОВ «Лофт Систем» на загальну суму 1 784 917 грн Такі висновки контролюючого органу базуються на даних щодо діяльності контрагентів платника (дані з ЄРПН, ІАС Податковий блок), а також ділових партнерів контрагентів, а також на тому що позивачем не надано до перевірки документів, які підтверджують взаємовідносини із вказаними контрагентами крім видаткових накладних і банківських виписок. Відповідач також зазначає, що в Акті перевірки встановлено списання на собівартість виробництва Дт 23 Кт 205 ТМЦ на загальну суму 807383 грн згідно з актом списання СпТ-000021 від 14.12.2020, які не підтверджені у використанні в господарській діяльності підприємства, матеріали списані на об`єкт «Капітальний ремонт вул. Пекарської у м. Львові», замовником яких був ТОВ «Вельт Капітал». В обґрунтування правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 67206,75 грн відповідач зазначає, що підприємством не надано до перевірки дозволів-погоджень НАНУ на передачу нерухомого майна в оренду іншим юридичним особам.

Позивач подав відповідь на відзив та заперечення на додаткові пояснення у справі в яких вказав, що Підприємством надано перевіряючим документи, які підтверджують факт створення резерву сумнівних боргів (довідку про створення резерву сумнівних боргів, аналіз рахунку 381 за 2020 рік, картка рахунку 38 за 01.01.17-17.08.22 та накази про створення резерву сумнівних боргів № АГ-15 від 30.12.2011). Позивач пояснив, що з первинних документів, які були надані перевіряючим вбачається, що строк позовної давності за відповідним зобов`язанням сплив ще у 2010 році оскільки, останній акт приймання виконаних робіт між Позивачем та ПрАТ «Юженергобуд» було підписано в грудні 2007 року, а відтак така заборгованість є безнадійною в розумінні п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Щодо покликань відповідача на не встановлення реальності (фактичного) придбання ДПІЦ «Техно-Ресурс» ТМЦ від ТОВ «Планета-Сервіс», ТОВ « Максел» та ТОВ «Лофт Систем» позивач пояснив, що такі покликання є помилковими та базуються виключно на даних взятих з ЄРПН та ІАС Податковий блок за вибірковий період, без вивчення первинних документів вказаних вище контрагентів. Саме по собі порушення податкового законодавства, допущені постачальником у ланцюгу постачання товарів/робіт/послуг, тягнуть негативні наслідки саме для такого постачальника та не можуть автоматично впливати на право платника (який не був безпосереднім учасником відповідних правовідносин) на віднесення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість. Позивач зазначив, що ДПІЦ «Техно-Ресурс» надало під час перевірки всі первинні документи, які підтверджують придбання відповідних ТМЦ та підтвердило відповідними первинними документами подальше їх використання в господарській діяльності підприємства, а відтак придбаний товар було використано позивачем в господарській діяльності, тому сума собівартості реалізованих товарів використаних в господарській діяльності визначена підприємством з дотриманням вимог податкового законодавства та не є завищеною. Щодо списання на собівартість виробництва ТМЦ згідно з актом списання СпТ-000021 від 14.12.2020 позивач пояснив, що контролюючим органом безпідставно не було взято до уваги Акт виконаних робіт форми КБ-2в та довідку КБ про виконані роботи по об`єкту «Капітальний ремонт вул. Пекарської у м. Львові», замовником яких був ТОВ «Вельт Капітал» на суму 12111364,78 грн, який підтверджує використання відповідних ТМЦ у господарській діяльності підприємства, та вказує на те, що позивачем нараховані податкові зобов`язання з ПДВ за господарськими операціями з використання відповідних ТМЦ, що підтверджується зареєстрованими податковими накладними. Щодо нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки позивач зазначив, що ДПІЦ «Техно-Ресурс» згідно зі ст.266 Податкового кодексу України не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки не є його власником, що підтверджується свідоцтвами про право власності на відповідні будівлі.

Суд заслухав представника позивача та представника відповідачів, дослідив подані суду письмові докази та встановив наступне.

ГУ ДПС у Львівській області провело документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства Інженерний Центр «Техно-Ресурс» ЄДРПОУ 13803953 з питань Дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 17.08.2022, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 17.08.2022.

З результатами перевірки ГУ ДПС у Львівській області було складено Акт від 02.09.2022 № 6587/13-01-07-05/13803953 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державне підприємство Інженерний Центр «Техно-Ресурс» ЄДРПОУ 13803953 з питань Дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 17.08.2022, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 17.08.2022»

На підставі вказаного Акту прийняті податкові повідомлення - рішення від 11.10.2022: №8553/13-01-07-05 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1066504,28 (за основним зобов`язанням - 853203,42 грн, штрафні санкції - 213300,86 грн); №8556/13-01-07-05, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 747813,75 грн (598251,00 грн- за основним платежем, 149562,75 грн- штрафні санкції); №8555/13-01-07-05, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету на загальну суму 102935,63 грн (82348,50 грн- за основним платежем, 20587,13 грн- штрафні санкції); №8557/13-01-07-05, яким застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 120634,50 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт, послуг); №8558/13-01-07-05 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 83345,00 грн (66676,00 грн- за основним платежем, 16669,00 грн- штрафні санкції); №8562/13-01-07-05, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції 9штрафи) у сумі 1020,00 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

22.09.2022 Підприємство подало до контролюючого органу заперечення до Акту перевірки за результатом розгляду яких, заперечення позивача не були взяті до уваги та 11.10.2022 відповідачем було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В подальшому позивач звернувся з скаргою до Державної податкової служби України (вх. № 18316/6 від 03.11.2022) про скасування ППР від 11.10.2022.

Рішенням про результати розгляд скарги від 29.12.2022 № 17894/6/99-00-06-01-01-06 скаргу Позивача задоволено частково зокрема, скасовано ППР ГУ ДПС у Львівській області від 11.10.2022 та прийняті нові податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження у даній судовій справі.

Позивач не погоджується з висновками викладеними у акті перевірки від 02.09.2022 № 6587/13-01-07-05/13803953 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державне підприємство Інженерний Центр «Техно-Ресурс» ЄДРПОУ 13803953, з питань Дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 17.08.2022, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 17.08.2022» встановленими перевіркою порушеннями та як наслідок прийнятими податковими повідомленнями - рішення, а саме:

- порушення пп. «з» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 4 Національних Положень (Стандартів) БО 10 « Дебіторська заборгованість», п.6, п.17, п.18 Наказу МФУ від 31.12.1999р. № 318 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 853 203, 42 грн, в т.ч. за 2017 на суму 24102 грн, за 2018 на суму 31451 грн, за 2019 на суму 265 391 грн та за 2020 рік на суму 532 259, 42 грн - податкове повідомлення рішення № 299/13-01-07-05 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 885 297,82 (за основним зобов`язанням - 853203,42 грн, штрафні санкції - 32094,40 грн).

- порушення п. 187.1 ст. 187, п. 189.1, п. 198.1, п. 198.2., п. 198.3, п. 198.5, п.198.6, ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України ДПІЦ «Техно-Ресурс», в результаті чого занижено Податок на додану вартість на загальну суму 598 251 грн, втому числі за вересень 2017 в сумі 26 780 грн, за березень 2018 р. в сумі 79792,40 грн, за травень 2018 р. в сумі 28125 грн, за червень 2018 в сумі 7200 грн, за лютий 2019 в сумі 15160 грн, за березень 2019 в сумі 32838 грн, за квітень 2019 в сумі53142 грн, за травень 2019 в сумі 16433 грн, за березень в сумі 42 708 грн, за ківтень в сумі 54 117 грн, за травень 2019 в сумі 145 846 грн, за червень 2019 в сумі 4067 грн, за серпень 2019 в сумі 25 575 грн, за вересень 2019 в сумі 6 131 грн та за грудень 2020 в сумі 161 477 грн - податкове повідомлення-рішення від 05.01.2022 року № 296/13-01-07-05, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 658076,10грн (598251,00 грн- за основним платежем, 59825,10 грн- штрафні санкції), в частині на загальну суму 570304,9 грн (518459,00 грн- за основним платежем, 51845,9 грн- штрафні санкції);

- порушення п.1, п. 2, п. 3 Порядку № 138, в результаті чого занижено до сплати частину чистого прибутку, що відраховується до державного бюджету за 2017 рік на суму 82 348, 50 грн - податкове повідомлення-рішення від 05.01.2023 року № 298/13-01-07-05, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету на загальну суму 90610,35 грн (82348,50 грн- за основним платежем, 8261,85 грн- штрафні санкції)

- порушення п. 201. 10 ст. 201 ПК України ДПІЦ «Техно-Ресурс», в результаті чого не зареєстровано Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 241 269 грн, у тому числі за березень 2018 року в сумі 79 792, 40 грн та за грудень 2020 року в сумі 161 476, 60 грн - податкове повідомлення-рішення від 05.01.2023 року № 293/13-01-07-05, яким застосовано штраф в розмірі 5% у сумі 6800,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт, послуг), в частині 3400,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт, послуг)

- порушення пп. 266.2.1 п. 266.2., п. 266.2.2., п.п. 266.3.1., п.п. 266.3.3. п. 266, п.46.1. ст.. 46, п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПК України в результаті чого ДПІЦ «Техно-Ресурс» занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього у сумі 66676 грн в т.ч. за 2020 рік у сумі 12272,12 грн(за ІІІ кВ. 2020 року у сумі 6136,06 грн, за IV кв. 2020 року у сумі 6136,06 грн), зо 2021 рік у сумі 26982,00 грн .(за І кв. 2021 року у сумі 6745,50 грн, за IІ кв. 2021 року у сумі 6745,50 грн, за IІІ кв. 2021 року у сумі 6745,50 грн, за IV кв. у сумі 6745,50 грн), за 2022 рік у сумі 27421,88 грн (за І кв. 2021 року у сумі 13710,94 грн, за IІ кв. 2021 року у сумі 13710,94 грн) - податкове повідомлення-рішення від 05.01.2022 року №297/13-01-07-055, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 67206,75 грн (66676,00 грн- за основним платежем, 530,75 грн- штрафні санкції;

- порушення 46.1. ст. 46, п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПК України , в результаті чого ге подано декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2-4 кв. 2020 року, 2021 рік, 1-2 кв. 2022 року - податкове повідомлення-рішення від 05.01.2023 року № 294/13-01-07-05, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції штрафи) у сумі 340,00 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Вирішуючи справу, суд керується наступним.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Отже до витрат включаються в тому числі і вартість придбаних товарів, пов`язаних зі здійсненням особою господарської діяльності, а також суми зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такого платника.

Згідно з пунктами 44.1 і 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до пункту 5 П(С)БО № 11 Зобов`язання, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Підпунктом «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак зокрема - заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Ця норма Кодексу не передбачає необхідності здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тож, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно з підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є сплив строку позовної давності зобов`язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні. Таким чином, у разі якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Крім того, Наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237 затверджено Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість відповідно до п. 4 Положення визначено, що безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Відповідно до частини першої статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 854 ЦК України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідачем під час проведення перевірки встановлено заниження податку на прибуток на суму 532259,42 грн, обґрунтовуючи це тим, що позивачем не надано підтвердження щодо виникнення дебіторської заборгованості по контрагенту ПрАТ «Юженергобуд» та акт звірки, документи про проведену претензійну роботу щодо стягнення заборгованості в сумі 2957002,22 грн оскільки така, на думку відповідача, підпадає під визначення п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України відповідно до якого безнадійна заборгованість - заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією. Одночасно вказуючи на те, що списання заборгованості на підставі пп. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України повинно здійснюватись з урахуванням строків дії картину, оскільки у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 зокрема, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суд не погоджується з таким доводами відповідача оскільки, такі суперечать наведеним вище вимогам законодавства та спростовуються доказами наявними матеріалах справи.

В матеріалах справи наявні підписані між ПрАТ «Юженергобуд» та ДПІЦ «Техно-Ресурс»: Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат форми КБ-3 за липень 2007 рік (всього з початку року на суму 3268305,60 грн, а за поточний місяць на суму 1595593,20 грн) та Акти приймання виконаних робіт типової форми КБ-2в за липень 2007 р. (№ 51218 на суму 243991 грн, № 51234 на суму 856766 грн, № 51217 на суму 38814 грн, № 51211 на суму 318378 грн); Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат форми КБ-3 за серпень 2007 рік (всього з початку року на суму 5289049,20 грн а за поточний місяць на суму 841623,60 грн) та Акти приймання виконаних робіт типової форми КБ-2в за серпень 2007 р. ( № 52456 на суму 12881 грн № 52453 на суму 522846 грн, № 52454 на суму 52954 грн, № 52459 на суму 104738 грн); Акт приймання виконаних робіт типової форми КБ-2в № 56374 за листопад 2007 на суму 471186 та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат форми КБ-3 за грудень 2007 рік (всього з початку року на суму 8022757,20 грн а за поточний місяць на суму 1016458,80 грн) та Акти приймання виконаних робіт типової форми КБ-2в за грудень 2007 р. (№ 56690 на суму 213860 № 56691 на суму 18294 грн, № 56692 на суму 157737 грн № 56695 на суму 35524 грн), які підтверджують той фак, що строк позовної давності за відповідним зобов`язанням сплив ще у 2010 році оскільки, останній акт приймання виконаних робіт між Позивачем та ПрАТ «Юженергобуд» було підписано в грудні 2007 року, а відтак така заборгованість згідно з підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є безнадійною.

Підприємством також надано перевіряючим документи, які підтверджують факт створення резерву сумнівних боргів, а саме: довідку про створення резерву сумнівних боргів, аналіз рахунку 381 за 2020 рік, картка рахунку 38 за 01.01.17-17.08.22 та накази про створення резерву сумнівних боргів № АГ-15 від 30.12.2011 року, № АГ-19 від 31.12.2019, № АГ-15 від 30.06.2020, № АГ-39 від 30.12.2021, що підтверджується запереченнями до акту перевірки від 22.09.2022 № 29/09-22.

Щодо посилання відповідача на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559 продовжуються на строк дії такого карантину суд враховує те, що оскільки строк позовної давності за даним зобов`язання минув ще задовго до введення в дію відповідного Закону відтак, такий не може бути застосовано до даних правовідносин.

Суд при вирішенні даного питання також враховує те, що Акт перевірки не містить зауважень щодо дотримання позивачем процедури списання дебіторської заборгованості.

Таким чином дебіторська заборгованість ПрАТ «Юженергобуд» відповідає ознакам, визначеним підпунктом А) підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (в редакції чинній на той час) об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до 139.2.1, 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 ПК України (в редакції чинній на час списання заборгованості) Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Пунктом 11 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" (далі - П(С)БО 10), затвердженого Наказом МФ України 08.10.99 N 237 визначено, що виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Враховуючи наведене вище суд приходить до висновку про те, що позивач правомірно відобразив у бухгалтерському та в податковому обліку списання безнадійної заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності в сумі 2957002,22 грн відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.01.2023 року № 299/13-01-07-05 є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині.

При вирішення питання щодо завищення собівартості реалізованих товарів, робіт та послуг на загальну суму 1784917 грн, в тому числі за 2017 рік на 133900 грн, за 2018 рік на 174725 грн та за 2019 на 1474392 грн в результаті віднесення до її складу витрат, на підставі оформлених документів із контрагентами ТзОВ «Планета-Сервіс», ТзОВ « Максел» та ТзОВ «Лофт Систем», у зв`язку з чим занижено податок на прибуток на суму 320944 грн суд керувався наступним.

Перевіряючими в Акті перевірки зазначено, що згідно з даними ЄРПН ДПІЦ «Техно-Ресурс» придбано у ТзОВ «Планета-Сервіс» відповідні ТМЦ на суму 383916,15 грн крім цього ПДВ 76783,23 грн, а саме:

- 15.09.2017 Диметилпіперазін (15750,00 грн крім цього ПДВ 3150,00 грн) Діазобіцикло 1,8 (97750,00 грн крім цього ПДВ 19550,00 грн), УФ-адсорбент термостабілізатор (20400,00 грн крім цього ПДВ 4080,00 грн) всього на суму 133900,00 грн крім цього ПДВ 26780,00 грн (Податкова накладна № 1 від 15.09.2017).

- 27.05.2019 р. Поліетилен гранульований на суму 250016,15 грн крім цього ПДВ 50003,23 грн (Податкова накладна № 6 від 27.05.2019).

Провівши аналіз джерела походження придбаних товарів у вказаного контрагента перевіряючими, не встановлено їх походження та придбання у зазначеному періоді. Також в ІАС Податковий блок є наявна інформація щодо прийнятого рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника від 04.02.2020 р. № 16673 по ТзОВ «Планета -сервіс» на предмет реалізації даним контрагентом аналогічних товарів диметилпіперазін, діазобіцикло 1,8, УФ-адсорбент термостабілізатор, поліетилен. В перевіреному періоді, ТзОВ «Планета -сервіс» не була імпортером. У зв`язку з цим перевіряючі прийшли до висновку, що відсутність підтвердження фактичного придбання ТМЦ у ТзОВ «Планета-Сервіс» у сумі 383916,15 грн крім цього ПДВ 76783,23 грн та їх зв`язок з провадженням господарської діяльності платника податку, та відсутність підстав для включення вартості ТМЦ, без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу витрат, а сум ПДВ до складу податкового кредиту. (ст.. 12-13 Акта перевірки).

Суд встановив, що Позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи, які розкривають зміст спірних господарських операцій та разом з цим відображають прямий зв`язок між понесеними документально підтвердженими витратами та отриманим загальним оподатковуваним доходом, а також підтверджують включення до податкових зобов`язань по ПДВ вартості ТМЦ, а саме:

На підтвердження понесених Позивачем витрат на придбання Диметилпіперазін (15750,00 грн крім цього ПДВ 3150,00 грн) Діазобіцикло 1,8 (97750,00 грн крім цього ПДВ 19550,00 грн), УФ-адсорбент термостабілізатор (20400,00 грн крім цього ПДВ 4080,00 грн) всього на суму 133900,00 грн крім цього ПДВ 26780,00 грн та поліетилен гранульований на суму 250016,15 грн крім цього ПДВ 50003,23 грн надано: видаткові накладні: № УП-0000001 від 15.09.2017 на суму 133900,00 грн крім цього ПДВ 26780,00 грн, № ПС -0000002 від 27.05.2019 на суму 250016,15 грн крім цього ПДВ 50003,23 грн; податкові накладні: №1 від 15.09.2017, № 6 від 27.05.2019; банківські виписки за період: з 01.09.2017р. по 30.09.2017, з 01.11.2017 по 30.11.2017, з 10.09.2019 по 10.09.2019, з 11.07.2019 по 11.07.2019, з 06.09.2019 по 06.09.2019 звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку ДПІЦ «Техно-Ресурс» з 01.11.2017 по 30.11.2017. Також в матеріалах справи наявні Картка субконто по контрагенту ТзОВ «Планета-Сервіс» за 01.01.17-31.12.21 з аналітикою надходження відповідних ТМЦ на склад та оплату за них по вибраному контрагенту.

На підтвердження використання придбаних ТМЦ в межах господарської діяльності позивач пояснив, що придбані позивачем ТМЦ за видатковими накладними № УП-0000001 від 15.09.2017, № ПС -0000002 від 27.05.2019 були використані Позивачем: при виробництві продукції техно-ПУР 1 (НФ), техно-ПУР 2 (НФ), яка надалі була використана при виконанні Позивачем будівельних робіт ПрАТ «Компанія Ензим», а також реалізована НВП «Техноцентр» ФРАІ м. Львова; безпосередньо під час виконання будівельних робіт ПрАТ «Компанія Ензим» та при виробництві продукції: Коліно попередньо ізольоване Д426/560, опора нерухома 426/560 з внутрішнім покриттям Фенг, труба попередньо ізольована 48/110 в оц. об., Коліно попередньоіз 57/125 в оц..об., стик 57/125, труба попередньо ізольована 89/160, муфта терморезисторна Д 160 (НФ), опора ковзна 219/315, муфта термоусадкова Д 110 (НФ), стик 76/140, Коліно попередньоіз 42/110, трійник попередньо із. 76/140*42/110, труба попередньо ізольована 108/200, опора ковзна 219/315, центратор 89/160 (НФ), Коліно попередньоіз 89/160, центратор 57/125 (НФ), труба попередньо ізольована 57/125, труба попередньо ізольована 42/100, стик 42/110, опора ковзна 219/315,труба ПЕ 125 (НФ), Рукав кінцевий 57/125, кільце ущільнююче 57/125 п/ф, компенсаційна подушка, муфта термоусадкова Д 200 п/ф, стик 108/200, перехід попередньо ізольований 108/200*89/160, клапан запірний 108/200, відгалуження сідлове 315/63 п/ф, муфта термоусадкова Д 140 (НФ), втулка бортова Д160 (НФ), труба попередньо ізольована 108/200, Коліно попередньоіз 76/140, стик 133/125, Коліно попередньоіз 89/160 L 1.2 *1.2, Коліно попередньоіз 76/140, Коліно попередньоіз 57/125, Коліно попередньоіз 89/160 135 гр., Коліно попередньоіз 76/140 L 1.2 *1.2, Кільце ущільнююче 89/160, Кільце ущільнююче 76/140, Кільце ущільнююче 57/125, Рукав кінцевий 89/160, Компенсаційна подушка, опора н.попере 426/560, з сист дист з вн.покр, стик 426/560 ЕР-3, розп 426/560-45/110 з вантикозійним покриттям, Дренаж.попер 426/560*108/200 з сист дист з вн.покр, центратор 273/400 (НФ), труба попередньо ізольована 273/400, Коліно попередньоіз Д 273/400 (НФ), труба попередньо ізольована 325/450, Коліно попередньоіз Д 325/450 (НФ), Коліно попередньоіз 108/200, перехід 108/200*89/160, перехід попередньо ізольований 133/225*108/200, опора нерухома 133/225, перелічена продукція вподальшому була реалізована ТзОВ «Асоціація інженерних підприємств» Житомиртеплокомуненерго, ПП «Рембудстрой». ТзОВ «Інженерно-виробничий центр», ТзОВ «Галіо», ТОВ Істалпласт», ПАТ «Компанія Ензим», ТзОВ «Фабрика перших фантазій», НВП «Техноцентр» ФРАІ м. Львова, Державний Університет «Житомирська Політехніка», Свято-Миколаївський ЖМ РЄ УПЦ, ТОВ «Західінтерм».

На підтвердження використання/реалізації у господарській діяльності Підприємства ТМЦ придбаних у ТзОВ «Планета-Сервіс» позивач надав: акти приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2017 р. на суму 96538,64 грн, на суму 25407,54 грн, за жовтень 2019 р. на суму 19910,40 грн, на суму 36789,60 грн видатковими накладними № РН-0000034 від 28.09.2017, № РН-0000010 від 12.06.2020, № РН-0000011 від 11.06.2020, № РН-0000008 від 13.05.2020, № РН-0000003 від 21.04.2020 р., № РН-0000001 від 05.03.2020, № РН-0000002 від 28.02.2020, № РН-0000036 від 26.12.2019, № РН-0000038 від 27.12.2019, № РН-0000029 від 27.12.2019, № РН-0000037 від 27.12.2019, № РН-0000028 від 27.12.2019, № РН-0000036 від 26.12.2019, № РН-0000034 від 13.12.2019, № РН-0000035 від 02.12.2019, № РН-0000032 від 26.11.2019, № РН-0000030 від 22.11.2019, № РН-0000026 від 01.10.2019, № РН-0000022 від 17.09.2019, № РН-0000023 від 12.09.2019, № РН-0000019 від 22.10.2019, № РН-0000015 від 25.06.2019, № РН-0000014 від 11.06.2019, № РН-0000021 від 30.08.2019 № РН-0000009 від 31.03.2019, № РН-00000008 від 15.04.2019, а також зареєстровані за цими господарськими операціями податкові накладні, що долучені до додатків вказаної позовної заяви.

Додатково позивачем відображено подальше використання/реалізацію ТМЦ придбаних в попередніх калькуляціях вартості виробництва продукції № КА-0000051 від 27.09.2017 р., № КА-0000052 від 27.09.2017 р., № КА-0000109 від 30.10.2017 р., № КА-0000028 від 10.06.2019 р., № КА-0000029 від 10.06.2019 р. № КА-0000033 від 24.06.2019 р., № КА-0000035 від 10.06.2019 р., № КА-0000036 від 24.06.2019 р., № КА-0000038 від 30.07.2019 р., № КА-0000041 від 26.08.2019, № КА-0000042 від 30.08.2019 р., № КА-000047 від 10.09.2019 р., № КА-000046 від 11.09.2019 р., № КА-0000044 від 11.09.2019 р., № КА-0000048 від 11.09.2019 р., № КА-0000050 від 16.09.2019, № КА-0000053 від 01.10.2019 р., № КА-0000062 від 20.01.2019 р., № КА-0000061 від 25.11.2019 р., № КА-0000063 від 25.11.2019 р., № КА-0000066 від 21.09.2019 р., № КА-0000069 від 21.11.2019 р., № КА-0000065 від 22.11.2019 р., № КА-0000068 від 21.11.2019 р., № КА-0000071 від 21.11.2019 р., № КА-0000072 від 21.11.2019 р., № КА-0000073 від 01.12.2019 р., № КА-0000081 від 11.12.2019 р., № КА-0000074 від 12.12.2019 р., № КА-0000075 від 12.12.2019 р., № КА-0000076 від 13.12.2019 р., № КА-0000077 від 12.12.2019 р., № КА-0000078 від 12.12.2019 р., № КА-0000082 від 12.12.2019 р., № КА-0000087 від 24.12.2019 р., № КА-0000086 від 25.12.2019 р., № КА-0000088 від 25.12.2019 р., № КА-0000089 від 25.12.2019 р., № КА-0000092 від 25.12.2019 р., № КА-0000097 від 25.12.2019 р., № КА-0000096 від 26.12.2019 р., № КА-0000090 від 26.12.2019 р., № КА-0000091 від 26.12.2019 р., № КА-0000095 від 26.12.2019 р., № КА-0000001 від 27.02.2020 р., .№ КА-0000005 від 04.03.2020 р., № КА-0000008 від 04.03.2020 р., № КА-0000009 від 04.03.2020 р., № КА-0000010 від 04.03.2020 р., № КА-0000011 від 04.03.2020 р., № КА-0000012 від 04.03.2020 р., № КА-0000013 від 04.03.2020 р., № КА-0000014 від 04.03.2020 р., № КА-0000018 від 04.03.2020 р., № КА-0000019 від 04.03.2020 р., № КА-0000020 від 04.03.2020 р., № КА-0000021 від 04.03.2020 р., № КА-0000022 від 04.03.2020 р., № КА-0000023 від 04.03.2020 р., № КА-0000024 від 04.03.2020 р., № КА-0000026 від 04.03.2020 р., № КА-0000032 від 20.04.2020 р., № КА-0000033 від 20.04.2020 р., № КА-0000034 від 20.04.2020 р., № КА-0000035 від 20.04.2020 р., № КА-0000039 від 11.05.2020 р., № КА-0000040 від 12.05.2020 р., № КА-0000041 від 12.05.2020 р., № КА-0000048 від 10.06.2020 р., № КА-0000049 від 10.06.2020 р., № КА-0000050 від 10.06.2020 р., № КА-0000052 від 11.06.2020 р., № КА-0000054 від 11.06.2020 р., № КА-0000055 від 11.06.2020 р., № КА-0000056 від 11.06.2020 р. та актами списання № СпТ -000011 від 31.10.2017 р., СпТ-000010, від 30.09.2019 р. на виконані роботи ПрАТ «Компанія Ензим» та актом списання № СпТ -000019 від 31.12.2019 р.,

Позивачем також надано контролюючому органу Картки по рахунку 201 ТМЦ Диметилпіперазін, поліетилен гранульований за 01.01.17-31.12.21 та Картки по рахунку 25 ТМЦ Діазобіцикло 1,8, УФ-адсорбент термостабілізатор за 01.01.17-31.12.21, які відображають наявність та рух відповідних ТМЦ, в даному випадку їх списання вцілому Підприємством у виробництво/реалізацію.

Наведені вище первинні документи позивача підтверджують фактичне придбання Позивачем у ТзОВ «Планета-Сервіс» Диметилпіперазін, Діазобіцикло 1,8, УФ-адсорбент термостабілізатор, поліетилен гранульований, відображають рух ТМЦ на Підприємстві та їх подальше використання під час реалізації/виконання робіт ТзОВ «Асоціація інженерних підприємств» Житомиртеплокомуненерго, ПП «Рембудстрой». ТзОВ «Інженерно-виробничий центр», ТзОВ «Галіо», ТОВ Істалпласт», ПАТ «Компанія Ензим», ТзОВ «Фабрика перших фантазій», НВП «Техноцентр» ФРАІ м. Львова, Державний Університет «Житомирська Політехніка», Свято-Миколаївський ЖМ РЄ УПЦ, ТОВ «Західінтерм» в господарській діяльності позивача та спростовують доводи відповідача про те, що сума задекларованих витрат на придбання ТМЦ визначена позивачем з порушенням вимог податкового законодавства та є завищеною .

Крім того, контролюючим органом вказано, що згідно з даними ЄРПН ДПІЦ «Техно-Ресурс» придбано у ТОВ «Максел» відповідні ТМЦ на суму 176625,00 грн крім цього ПДВ 35325,00 грн, а саме

- 03.06.2018 мастика бітумна на суму 6000 грн крім цього ПДВ 1200 грн (Податкова накладна № 2 від 03.06.2018)

- 12.06.2018 р. мастика бітумна на суму 30000 грн крім цього ПДВ 6000 грн, (Податкова накладна № 6 від 12.06.2018).

- 25.05.2018 Далтофоам 44204 28125 грн крім цього ПДВ 5625 грн, Супрасек 5005 на суму 112500 грн крім цього ПДВ 22500 грн (Податкова накладна № 4 від 25.05.2018)

При цьому контролюючий орган зазначає, що ним не встановлено джерела походження та придбання ТОВ «Максел» Далтофоама 44204 та Супрасек 5005 у цьому періоді. А також встановлено, що ТОВ «Максел» придбало мастику бітумну у ТОВ «Гаян», а у ТОВ «Гаян» відсутнє придбання мастики бітумної. У зв`язку з відсутністю підтвердження фактичного придбання ТМЦ у ТОВ «Максел» у сумі 176625,00 грн крім цього ПДВ 35325,00 грн та їх зв`язок з провадженням господарської діяльності платника податку, контролюючий орган прийшов до висновку про безпідставність включення до складу витрат вартість ТМЦ згідно накладних складених ТОВ «Максел» за 2018 рік в сумі 176625,00 грн (ст.. 13-14 Акта перевірки)

Судом встановлено, що Позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи, які розкривають зміст спірних господарських операцій та разом з цим відображають прямий зв`язок між понесеними документально підтвердженими витратами та отриманим загальним оподатковуваним доходом, а також підтверджують включення до податкових зобов`язань по ПДВ вартості ТМЦ, а саме.

Позивачем на підтвердження витрат на придбання 03.06.2018 р. мастика бітумна на суму 6000 грн крім цього ПДВ 1200 грн, 12.06.2018 р. мастика бітумна на суму 30000 грн крім цього ПДВ 6000 грн, 25.05.2018 Далтофоам 44204 28125 грн крім цього ПДВ 5625 грн, Супрасек 5005 на суму 112500 грн крім цього ПДВ 22500 грн на дано видаткові накладні: № ММ-0000004 від 03.06.2018 р. 6000 грн крім цього ПДВ 1200 грн, № ММ-0000005 від 12.06.2018 р. 30000 грн крім цього ПДВ 6000 грн, № ММ-0000003 від 25.05.2018 - 140625 грн крім цього ПДВ 28125 грн; податкові накладні: №2 від 03.06.2018, № 6 від 12.06.2018, № 4 від 25.05.2018; платіжні доручення : № 270 від 31.05.2018, № 273 від 01.06.2018, № 298 від 20.06.2018 р. та банківські виписки за період з 31.05.2018 по 01.06.2018, з 20.06.2018 по 20.06.2018. Також надано контролюючому органу Картку субконто по контрагенту ТОВ «Максел» за 01.01.17-31.12.21 з відображенням аналітики надходження та залишків відповідних ТМЦ на склад та оплату за них по вибраному контрагенту.

На підтвердження використання придбаних ТМЦ в межах господарської діяльності Позивача позивач пояснив, що придбані ТМЦ за видатковими накладними № ММ-0000004 від 03.06.2018 р. 6000 грн крім цього ПДВ 1200 грн, № ММ-0000005 від 12.06.2018 р. 30000 грн крім цього ПДВ 6000 грн, № ММ-0000003 від 25.05.2018 р. 140625 грн крім цього ПДВ 28125 грн були використані Позивачем: при виготовленні продукції ( теплоізоляційна конструкція для труби 426/560, теплоізоляційна конструкція для труби 273/400, теплоізоляційна конструкція для коліна 89/160, стик 89/160 з термоусадковою муфтою, стик 108/200 з термоусадковою муфтою, труба попередньо ізольована 57/125, пінополіуретанова композиція (прод), стик 325/450, стик 426/560, труба попередньо ізольована 76/140), яка вподальшому була реалізована Корпорація «Енергоресурс-Інвест», ТОВ «Ксенокс», НВП «Техноцентр» ФРАІ м. Львова, ТОВ «Тепломонтаж» ; безпосередньо при реалізації НВП «Техноцентр» ФРАІ м. Львова. Використання/реалізація у господарській діяльності підприємства ТМЦ придбаних у ТОВ «Максел», що підтверджуються наступними документами: видатковими накладними № РН-000024 від 09.07.2018 р., № РН-000021 від 25.06.2018 р., № РН-000023 від 26.06.2018 р., № РН-000022 від 02.07.2018 р., № РН-000020 від 25.06.2018 р., № РН-0000018 від 13.06.2018 р., № РН-0000017 від 13.06.2018 р., № РН-000019 від 18.06.2018 р., № РН-000015т від 04.06.2018 р. та зареєстрованими за цими господарськими операціями податковими накладними.

Також позивачем відображено подальше використання/реалізацію ТМЦ придбаних в попередніх калькуляціях вартості виробництва продукції № КА-0000033 від 13.06.2018 р., № КА-0000035 від 13.06.2018 р., № КА-0000038 від 13.06.2018 р., № КА-0000040 від 13.06.2018 р., № КА-0000041 від 13.06.2018 р., № КА-0000045 від 25.06.2018 р., № КА-0000049 від 25.06.2018 р., № КА-0000044 від 26.06.2018 р., № КА-0000037 від 13.06.2018 р., № КА-0000034 від 21.06.2018 р., № КА-0000043 від 21.06.2018 р., № КА-0000050 від 06.07.2018 р.

Крім того Позивачем додатково було надано контролюючому органу Картки по рахунку 201 ТМЦ мастика бітумна за 03.06.18-01.10.18, Далтофоам 44204 за 25.05.18 - 14.11.18, Супрасек 5005 25.05.18 - 14.11.18 які відображають наявність та рух відповідних ТМЦ, в даному випадку їх списання вцілому Підприємством у виробництво/реалізацію.

Наведені вище первинні документи позивача підтверджують фактичне придбання Позивачем у ТОВ «Максел» мастика бітумна, Далтофоам 44204, Супрасек 5005, відображають рух ТМЦ на підприємстві їх використання/реалізацію Корпорації «Енергоресурс-Інвест», ТОВ «Ксенокс», НВП «Техноцентр» ФРАІ м. Львова, ТОВ «Тепломонтаж», в господарській діяльності позивача та спростовують доводи відповідача про те, що сума задекларованих витрат на придбання ТМЦ визначена позивачем з порушенням вимог податкового законодавства та є завищеною.

Також в Акті перевірки вказано що згідно з даними ЄРПН ДПІЦ «Техно-Ресурс» придбано у ТОВ «Лофт Систем» в період з січня по липень 2019 р. ТМЦ (полістирол для спінювання KING PEARL марки F-SB, KING PEARL марки F-SА, полістирол для спінення F-303, полістирол для спінення Альфапор SE-301, полістирол для спізнення VSTEPS марки F-302, Розчинник універсальний органічний «Сольвентол» прокат плоск. з вугіл. сталі рулон POLYSTER RAL 8017 S220GD Z-225 0,50Х1250, прокат плоский з вул. сталі в рулонах, RAL8017 0,40Х1250, Марка сталі DХ51D+Z60) на загальну суму 1224377,34 крім цього ПДВ 244875,468, щодо яких під час проведення аналізу ланцюга постачання, згідно з даними ЄРПН не встановлено походження відповідних ТМЦ у ТОВ «Лофт Систем». У зв`язку з цим контролюючий орган прийшов до висновку про відсутність підтвердження фактичного придбання ТМЦ у ТОВ «Лофт Систем» у сумі 1224377,34 крім цього ПДВ 244875,468 грн та їх зв`язок з провадженням господарської діяльності підприємством та відсутність підстав для включення вартості ТМЦ, без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинним документами до складу витрат, а сум ПДВ до складу податкового кредиту за 2019 рік. (ст. 14-15 Акта перевірки)

Позивачем на підтвердження витрат на придбання полістирол для спінювання KING PEARL марки F-SB, KING PEARL марки F-SА, полістирол для спінення F-303, полістирол для спінення Альфапор SE-301, полістирол для спінення VSTEPS марки F-302, Розчинник універсальний органічний «Сольвентол», прокат плоск. з вугіл. сталі рулон POLYSTER RAL 8017 S220GD Z-225 0,50Х1250, прокат плоский з вул. сталі в рулонах, RAL8017 0,40Х1250, Марка сталі DХ51D+Z60 надано: видаткові накладні: № РН-0000002 від 16.01.2019, № РН-0000004 від 25.02.2019, РН-0000008 від 28.03.2019, № РН-0000009 від 29.04.2019, № РН-0000012 від 28.05.2019, № РН-0000013 від 30.05.2019, № РН-0000019 від 31.07.2019; договір № 1601/19-1 від 16.01.2019, укладений із ТзОВ «Лофт Систем», Договір про відступлення права вимоги № 11/12/19п від 11.12.2019, укладений між Позивачем (Боржник), ТзОВ «Лофт Систем» (Первісний кредитор), ТОВ «Інтелплекс» ( Новий кредитор);

податкові накладні: №2 від 16.01.2019, № 1 від 25.02.2019, № 5 від 28.03.2019, № 1 від 29.04.2019, № 4 від 28.05.2019, № 6 від 30.05.2019, № 12 від 31.07.2019; платіжні доручення: № 525 від 31.01.2019, № 546 від 05.03.2019, № 550 від 13.03.2019, № 568 від 04.2019, № 578 від 11.04.2019, № 595 від 08.05.2019, № 594 від 08.05.2019, № 607 від 30.05.2019, № 643 від 20.06.2019, № 648 від 05.07.2019, № 650 від 11.07.2019 , № 658 від 15.07.2019 р., № 667 від 25.07.2019 № 679 від 06.08.2019, № 752 від 10.10.2019, № 764 від 24.10.2019 та банківська виписка за 11.07.2019, 09.04.2019, 28.02.2019, 20.06.2019 року. Також Позивачем надано контролюючому органу Картку субконто по контрагенту ТзОВ «Лофт Систем» за 01.01.17-31.12.21 яка відображає аналітику надходження ТМЦ на склад та оплату за них по вибраному контрагенту.

На підтвердження використання придбаних ТМЦ в межах господарської діяльності Позивача, позивач пояснив, що придбані ТМЦ за видатковими накладними № РН-0000002 від 16.01.2019, № РН-0000004 від 25.02.2019, РН-0000008 від 28.03.2019, № РН-0000009 від 29.04.2019, № РН-0000012 від 28.05.2019, № РН-0000013 від 30.05.2019, № РН-0000019 від 31.07.2019 ним були використані: при виготовленні продукції: труба попередньо ізольована 108/200, коліно попередньо ізольована 108/200, перехід 108/200*159/250, стик 108/200, стик 159/250, труба ПЕ (НФ), коліно терморезисторне Д25 (НФ), муфта терморезисторна Д 25 полуф, коліно 90 прод, труба попередньо ізольована 48/110 в оц. об., стик 48/110, пінополіуретанова система «Технопур» (НФ), композиція поліуретанова ТЕХНО-ПУР, трійник попередньо ізольована 76/140*42/110, пінополіуретанова система (ПУ-1),центратор 108/200 (НФ), труба попередньо ізольована 108/200, пакер інєкційний (НФ), опора ковзна 219/315, коліно терморезисторне Д160, лист кауч 19мм п/ф, центратор 89/160 (НФ), труба попередньо ізольована 89/160, коліно попередньо ізольована 89/160, центратор 57/125 (НФ), коліно попередньоіз 57/125, труба попередньо ізольована 57/125, центратор 42/110 (НФ), труба попередньо ізольована 42/110, коліно попередньо ізольована 42/110, стик 89/160, мастика бітумна, центратор 426/560, коліно попередньо ізольоване Д426/560, опора нерухома 426/560з внутрішнім покриттям Фенг, труба попередньо ізольована 89/160, стик 426/560 ЕР-3, муфта терморезисторна Д 160 (Нф), центратор 110 (НФ), стик 57/125, міткаль, рубероїд, муфта термоусадкува Д125 (НФ), стик 108/200, труба попередньо ізольована 76/140, труба попередньо ізольована 57/125, клей п/ф, стик 42/110, опора ковзна 219/315, Техно-ПУР 1 (НФ),перехід попередньо ізольований 108/200*89/160, клапан запірний 108/200, технопур 2 ОНУР, коліно попередньо ізольована 76/140, стик 76/140, коліно попер 426/560, кут30з, коліно попер 426/560, кут45з, трійник попередньо ізольований 426/560*462/56, центратор 273/400 (НФ), труба попередньо ізольована 273/400, коліно попередньо ізольоване Д273/400 (НФ), стик 273/400, муфта термоусадкова Д 110 (НФ), коліно попередньоіз 76/140, рукав кінцевий з геометричними виводами 450 мм, опора н.попер 426/560, розп 426/560-45/110 з внатикозійним покриттям, дренаж попер 426/560*108/200, коліно попередньо ізолольоване Д273/400 (НФ), кутник п/ф, сталь швелерна п/ф, - яка в подальшому була реалізована ПрАТ «Компанія Ензим»,ТОВ «В.Ф.Ф.», КП «Бродитеплоенерго», НВП «Техноцентр» ФРАІ м. Львова, ТОВ «Західінтерм», ТОВ «Поліуретанові технології», ПП «Рембудстрой», ТОВ «Інженерно-виробничий центр», Свято-Миколаївський ЖМ РЄ УПЦ Державний Університет «Житомирська Політехніка», ТОВ «Асоціація інженерних підприємств», ТОВ «Галіо» Житомиртеплокомуненерго, а також використана під час виконання робіт з реконструкції тепломереж та ремонту та гідроізоляції бетонних колекторів ТзОВ «Форум Парк-Захід»; при реалізації НВП «Техноцентр» ФРАІ м. Львова; під час виконання будівельних робіт ПрАТ «Компанія Ензим», ТзОВ «Форум Парк-Захід», що підтверджується наступними документами документами: видатковими накладними № РН-0000001 від 01.02.2019р., № РН-0000002 від 14.02.2019р., № РН-0000003 від 14.02.2019р., № РН-0000004 від 22.02.2019р., № РН-0000006 від 15.04.2019р., № РН-0000011 від 13.05.2019р., № РН-0000012 від 30.04.2019р., № РН-0000014 від 11.06.2019р., № РН-0000015 від 25.06.2019р., № РН-0000023 від 12.09.2019р., № РН-0000022 від 17.09.2019р., № РН-0000024 від 22.10.2019р., № РН-0000025 від 22.10.2019р., № РН-0000030 від 22.11.2019р., № РН-0000032 від 26.11.2019р., № РН-0000035 від 02.12.2019р., № РН-0000034 від 13.12.2019р., № РН-0000003 від 21.04.2020р., № РН-0000036 від 26.12.2019р., № РН-0000008 від 13.05.2020 р., № РН-0000001 від 05.03.2020р., № РН-0000012 від 01.06.2020 р., акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 р. на суму 34596,00 грн, на суму 65182,80 грн, за грудень 2019 р. на суму 515301,62 грн, на суму 128900,99 грн та зареєстрованими за цими господарськими операціями податковими накладними. Також позивачем додатково відображено подальше використання/реалізацію ТМЦ придбаних в попередніх калькуляціях вартості виробництва продукції № КА-0000001 від 31.01.2019 р., № КА-0000003 від 31.01.2019 р., № КА-0000004 від 31.01.2019 р., № КА-0000005 від 31.01.2019 р., № КА-0000006 від 31.01.2019 р., № КА-0000007 від 31.01.2019 р., № КА-0000008 від 13.02.2019 р., № КА-0000010 від 13.02.2019 р., № КА-0000011 від 13.02.2019 р., № КА-0000013 від 13.02.2019 р., № КА-0000014 від 21.02.2019 р., № КА-0000020 від 14.04.2019 р., № КА-0000025 від 14.04.2019 р., № КА-0000026 від 12.05.2019 р., № КА-0000027 від 04.06.2019 р., № КА-0000048 від 11.09.2019 р., № КА-0000049 від 11.09.2019 р., № КА-0000051 від 15.09.2019 р., № КА-0000050 від 16.09.2019 р., № КА-0000052 від 25.09.2019 р., № КА-0000053 від 01.10.2019 р., № КА-0000054 від 01.10.2019 р., № КА-0000055 від 01.10.2019 р., № КА-0000062 від 20.11.2019 р., № КА-0000061 від 25.11.2019 р., № КА-0000063 від 25.11.2019 р., № КА-0000066 від 21.11.2019 р., № КА-00000669від 21.11.2019 р., № КА-0000065 від 22.11.2019 р., № КА-0000067 від 21.11.2019 р., № КА-0000068 від 21.11.2019 р., № КА-0000070 від 21.11.2019 р., № КА-0000068 від 21.11.2019 р., № КА-0000064 від 25.11.2019 р., № КА-0000057 від 30.11.2019 р. № КА-0000030 від 09.06.2019 р., № КА-0000028 від 10.06.2019 р., № КА-0000039 від 22.07.2019 р., № КА-0000038 від 30.07.2019 р., № КА-0000040 від 13.08.2019 р., № КА-0000031 від 24.06.2019 р., № КА-0000034 від 24.06.2019 р., № КА-0000032 від 24.06.2019 р., № КА-0000033 від 24.06.2019 р., № КА-0000035 від 24.06.2019 р., № КА-0000036 від 24.06.2019 р., № КА-0000058 від 30.11.2019 р., № КА-0000059 від 30.11.2019 р., № КА-0000080 від 11.12.2019 р., № КА-0000079 від 12.12.2019 р., № КА-0000085 від 25.12.2019 р., № КА-0000086 від 25.12.2019 р., № КА-0000006 від 04.03.2020 р., № КА-0000007 від 04.03.2020 р., № КА-0000045 від 11.09.2019 р., № КА-0000044 від 11.09.2019 р., № КА-0000045 від 11.09.2019 р., № КА-0000056 від 21.10.2019 р., № КА-0000071 від 21.11.2019 р., № КА-0000072 від 21.11.2019 р., № КА-0000073 від 01.12.2019 р., № КА-0000074 від 12.12.2019 р., № КА-0000075 від 12.12.2019 р., № КА-0000076 від 13.12.2019 р., № КА-0000194 від 20.12.2019 р., № КА-0000083 від 25.12.2019 р., № КА-0000084 від 24.12.2019 р., № КА-0000088 від 25.0122019 р., № КА-0000089 від 25.12.2019 р., № КА-0000195 від 25.12.2019 р., № КА-0000093 від 26.12.2019 р., № КА-0000095 від 26.12.2019 р., № КА-0000096 від 26.12.2019 р., № КА-0000028 від 20.04.2020 р., № КА-0000029 від 20.04.2020 р., № КА-0000030 від 20.04.2020 р., № КА-0000039 від 11.05.2020 р., № КА-0000040 від 12.05.2020 р., № КА-0000041 від 12.05.2020 р., № КА-0000042 від 12.05.2020 р., № КА-0000046 від 11.09.2019 р., № КА-0000047 від 10.09.2019 р., № КА-0000008 від 04.03.2020 р., № КА-0000009 від 04.03.2020 р., № КА-0000010 від 04.03.2020 р., № КА-0000012 від 04.03.2020 р., № КА-0000013 від 04.03.2020 р., № КА-0000014 від 04.03.2020 р., № КА-0000026 від 04.03.2020 р., № КА-0000029 від 20.04.2020 р., № КА-000031 від 20.04.2020 р., № КА-0000032 від 20.04.2020 р., № КА-0000034 від 20.04.2020 р., № КА-0000041 від 12.05.2020 р., № КА-0000045 від 25.05.2020 р., № КА-0000037 від 01.06.2020 р., № КА-0000038 від 01.06.2020 р., 434. № КА-0000029 від 10.06.2019 р., КА-0000041 від 26.08.2019 р., КА-0000044 від 11.09.2019 р., № КА-0000011 від 04.03.2020 р., КА-0000035 від 20.04.2020 р., акти списання № СпТ-000018 від 31.12.2019 р. , № СпТ-000010 від 30.09.219 291., №СпТ-000019 від 31.12.219, №СпТ-000009 від 16.09.219, №СпТ-000017 від 31.12.219, №СпТ-000013 від 31.12.219, №СпТ-000014 від 31.12.219, СпТ-000003 від 30.04.2019 р., СпТ-000013 від 31.12.2019 р., СпТ-000008 від 30.09.2019 р.

Позивачем додатково надано контролюючому органу Картки по рахунку 205 ТМЦ полістирол для спінювання KING PEARL марки F-SB за 25.02.19-31.12.2021, полістирол для спінення F-303 за 29.04.19 - 31.12.21, полістирол для спінення Альфапор SE-301 за 29.04.19 - 31.12.21, полістирол для спінення VSTEPS марки F-302 за 29.04.19 - 31.12.21, розчинник універсальний органічний «Сольвентол» за 28.05.19 - 31.12.21, прокат плоский за 31.07.19-10.06.20, прокат плоский 1 за 31.07.19-10.06.20, що відображають наявність ТМЦ, в даному випадку їх списання в цілому Підприємством у виробництво/реалізацію.

Отже перелічені вище документи підтверджують фактичне придбання Позивачем у ТзОВ «Лофт Систем» полістирол для спінювання KING PEARL марки F-SB, KING PEARL марки F-SА, полістирол для спінення F-303, полістирол для спінення Альфапор SE-301, полістирол для спінення VSTEPS марки F-302, Розчинник універсальний органічний «Сольвентол», прокат плоск. з вугіл. сталі рулон POLYSTER RAL 8017 S220GD Z-225 0,50Х1250, прокат плоский з вул. сталі в рулонах, RAL8017 0,40Х1250, Марка сталі DХ51D+Z60, відображають рух ТМЦ на Підприємстві та їх подальше використання/реалізацію ПрАТ «Компанія Ензим»,ТОВ «В.Ф.Ф.», КП «Бродитеплоенерго», НВП «Техноцентр» ФРАІ м. Львова, ТОВ «Західінтерм», ТОВ «Поліуретанові технології», ПП «Рембудстрой», ТОВ «Інженерно-виробничий центр», Свято-Миколаївський ЖМ РЄ УПЦ Державний Університет «Житомирська Політехніка», ТОВ «Асоціація інженерних підприємств», ТОВ «Галіо» Житомиртеплокомуненерго ТзОВ «Форум Парк-Захід», в господарській діяльності позивача та спростовують доводи відповідача про те, що сума задекларованих витрат на придбання ТМЦ визначена позивачем з порушенням вимог податкового законодавства та є завищеною.

При вирішенні вказаної справи суд враховує наступні висновки, викладені в Постановах Верховного Суду.

У Постанові від 11.06.2018 у справі № 826/4565/14 Верховний Суд зазначив «При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність правову оцінку податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками товарів (робіт, послуг), якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, та фактично придбав товари (послуги) у цих постачальників. Одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат чи податкового кредиту, якщо в судовому процесі не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння покупцем постачальнику в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації). За відсутності встановлення такого факту платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за неправомірну діяльність його контрагентів.».

У Постанові у справі № 420/5652/19 від 11.08.2021 Верховний Суд вказав « В свою чергу, товарно-транспортна накладна призначена виключно для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. З урахуванням наведеного слід зазначити, що, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналогічний правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а.

Підставою для донарахування платнику податку грошових зобов`язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань.

Відтак оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі №813/4931/13-а та від 06.02.2018 по справі №802/4940/14.

У Постанові від 19 квітня 2023 року у справі № 640/1146/19 зазначено « 77. Верховний Суд у постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 зробив висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними….

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, на які посилається відповідач, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин, які є предметом дослідження у цій справі (наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №820/7293/13-а).

80. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

84. Згідно з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

85. Таким чином, колегія суддів зауважує, що інформація про контрагентів позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДФС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.

86. За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.»

Наведена відповідачем у додаткових поясненнях Постанова Верховного Суду від 02.03.2023 року по справі № 280/669/21, на яку посилається відповідач обґрунтовуючи свою позицію щодо не встановлення реальності (фактичного) придбання підприємством ТМЦ від ТзОВ «Планета-Сервіс», ТзОВ « Максел» та ТзОВ «Лофт Систем», є нерелевантною обставинам даної справи оскільки, стосується здебільшого інших обставин справи відмінних від обставин цієї справи (оформлення контрагентами позивача придбання поставленого на адресу позивача товару у самих себе, постачання товару всіма контрагентами позивача здійснювалось з однієї адреси, реєстрація контрагентів у контролюючих органах відбулась в межах трьохмісячного терміну, позивачем були укладені договори поставок на придбаний товар, тощо), а відтак не береться до уваги судом при вирішенні даного питання.

Покликання відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних спростовується суд оцінює критично оскільки, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною

Так, згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 - до товарно-транспортних документів належить товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Відтак, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає безпосередньо взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платника податків. Документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення, тому відсутність ТТН не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 19 квітня 2023 року по справі № 420/20757/21 зазначив: «Щодо доводів податкового органу, що позивачем не були надані ТТН під час проведення перевірки, однак колегія суддів зазначає, що наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.»

Щодо покликань відповідача на відсутність договорів укладених контрагентами з ТзОВ «Планета-Сервіс», ТзОВ «Максел» необхідно зазначити, що суд враховує правову позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 27 липня 2023 року № 808/3833/15 згідно якої: « 106. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 15.12.2015 р. № 21-4266а15, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

107. Більше того, відносно первинних бухгалтерських документів висловився Верховний суд України і в рішенні від 19 квітня 2016 року у справі №21-4985а15 вказавши, що господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, а сам договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.»

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини у даній справі та суд дійшов висновків, що Акт перевірки не містить жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами, під час здійснення спірних господарських операцій, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, первинні документи позивача оформлені із контрагентами ТзОВ «Планета-Сервіс», ТзОВ « Максел» та ТзОВ «Лофт Систем» розкривають зміст спірних господарських операцій та разом з цим відображають прямий зв`язок між понесеними документально підтвердженими витратами на придбання ТМЦ та отриманим загальним оподатковуваним доходом, що доводить правомірність включення собівартості реалізованих товарів, робіт та послуг на загальну суму 1784917 грн, в тому числі за 2017 рік на 133900 грн, за 2018 рік на 174725 грн та за 2019 на 1474392 грн до складу витрат.

Оскільки, відповідач не довів, а Акт перевірки не містить доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні чи недостовірні суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.01.2023 року №299/13-01-07-05 є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині.

Щодо порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України ДПІЦ «Техно-Ресурс» занижено податкове зобов`язання з ПДВ на загальну суму 241269 грн у тому числі за березень 2018 р. в сумі 79792,40 грн та за грудень 2020 р. в сумі 161 476,60 грн (ст.25-26 Акта перевірки) на підставі якого було прийнято Податкове повідомлення-рішення від 05.01.2022 року № 296/13-01-07-05 судом встановлено наступне

Позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 658076,10грн (598251,00 грн- за основним платежем, 59825,10 грн- штрафні санкції), в частині на загальну суму 570304,9 грн (518459,00 грн- за основним платежем, 51845,9 грн- штрафні санкції).

Перевіряючими відповідача встановлено, що згідно з даним бухгалтерського обліку списано на собівартість виробництва Дт 23 Кт 205 ТМЦ на загальну суму 807383 грн згідно з актом списання СпТ-000021 від 14.12.2020, які не підтверджені у використанні в господарській діяльності підприємства. Матеріали списані на об`єкт «Капітальний ремонт вул. Пекарської у м. Львові», замовником яких був ТОВ «Вельт Капітал» (ст. 23 Акта перевірки).

Однак, наведене вище не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується доказами наявними в матеріалах справи. Так, а матеріалах даної справи наявний Акт виконаних робіт форми КБ-2в та довідка КБ - 3 від 14.12.2020 р. про виконані роботи по об`єкту «Капітальний ремонт вул. Пекарської у м. Львові», замовником яких був ТОВ «Вельт Капітал» на суму 12111364,78 грн, який підтверджує використання відповідних ТМЦ під час виконання будівельних робіт на об`єкт «Капітальний ремонт вул. Пекарської у м. Львові». Також в матеріалах справи наявні зареєстровані податкові накладні (зареєстровані за фактом попередньої оплати) № 5 від 12.10.2020 р., № 12 від 11.11.2020, № 14 від 18.11.2020, № 2 від 14.12.2020, які підтверджують, що ДПІЦ «Техно-Ресурс» нарахувало податкові зобов`язання з ПДВ за господарськими операціями з використання відповідних ТМЦ та банківські виписки за період з 14.12.2020 по 24.12.2020, з 10.11.2020 по 19.11.2020, з 12.10.2020 по 12.10.2020, що підтверджують оплату за виконані роботи.

Покликання відповідача на те, що ДПІЦ «Техно-Ресурс» не представлено до перевірки актів виконаних робіт та інших первинних документів, які підтверджують факт (реальність) використання списаних на собівартість ТМЦ на загальну суму 807383 грн в господарській діяльності підприємства є безпідставним оскільки, такі подавались Позивачем, як під час проведення перевірки так і долучались Підприємством до Заперечень до акту перевірки від 22.09.2022 № 29/09-22 та скарги на податкові повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже проаналізувавши фактичні обставини даної справи, а також дослідивши первинні документи, податкові накладні, банківські виписки, надані Позивачем, які складені в результаті здійснення господарської операції з виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт вул. Пекарської у м. Львові» суд прийшов до висновку, що у ДПІЦ «Техно-Ресурс» відсутнє порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України щодо заниження податкового зобов`язання з ПДВ за грудень 2020 р. в сумі 161 476,60 грн, а відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.01.2023 року № 296/13-01-07-05 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо описаного на ст. 39 Акта перевірки порушення п.198.1, п.198.2, 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок проведення операцій, які фактично не відбувалися - без реального настання правових наслідків, проведення лише операцій з оформлення документів без реального руху матеріалів від ТзОВ «Планета-Сервіс», ТзОВ « Максел» та ТзОВ «Лофт Систем», ДПІЦ «Техно-Ресурс» завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 356982 грн, в тому числі за вересень 2017 в сумі 26780 грн, за травень 2018 р. в сумі 28125 грн, за червень 2018 в сумі 7200 грн, за січень 2019 в сумі 28512 грн, за лютий 2019 в сумі 15160 грн, за березень 2019 в сумі 32838 грн, за квітень 2019 в сумі53142 грн, за травень 2019 в сумі133519 грн, за липень 2019 в сумі 31706 грн суд зазначає наступне.

Позивачем під час здійснення перевірки були надані відповідні первинні документи складені між позивачем та його контрагентами на підтвердження факту виконання господарських операцій, які за своїм змістом засвідчують факти придбання та реалізації/використання ТМЦ у господарській діяльності платника, а також свідчать про реальність здійснення таких операцій. Відповідні первинні документи досліджувались судом та детально описані вище. Наявність в ДПІЦ «Техно-Ресурс» відповідних первинних документів щодо спірних операцій не заперечується контролюючим органом (останній абзац ст. 37 Акта перевірки).

Крім того, на сторінці 27 Акту перевірки перевіряючі вказують, як на недолік первинних документів те, що зі сторони продавця ТзОВ «Планета-сервіс» в графі: «Відвантажив» зазначено ПІП відправника - Белінський В.В. , аналогічно як і в накладних ТзОВ «Максел». Одночасно на сторінках 28 та 31 Акта перевірки зазначено, що Белінський В.В. є керівником та головним бухгалтером ТОВ «Планета сервіс» та ТОВ «Максел», а відтак вказані обставини не можуть вважитись недоліком первинного документу оскільки відповідні первинні документи підписані уповноваженою особою якій надано законодавством право діяти від імені товариств. Відтак, підписання видаткових накладних керівником підприємства є правомірним та не свідчить про нереальність господарської операції.

Також судом встановлено те, що Акт перевірки не містить обґрунтувань що надані підприємством документи є неналежними чи недостатніми для підтвердження господарських операцій. Посилання в Акті перевірки на аналіз даних з ЄРПН та ІАС Податковий блок без здійснення оцінки первинних документів контрагентів не дає можливості суду однозначно встановити, які саме обставини зумовили висновок про те, що задокументовані ДПІЦ «Техно-Ресурс» господарські операції не обумовлені реальними змінами майнового стану платника, що мало наслідком притягнення підприємства до відповідальності. Сама по собі податкова інформація щодо контрагентів підприємства не підтверджує факту проведення операцій, які фактично не відбулись, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: - придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п.п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Досліджені судом вище первинні документи ДПІЦ «Техно-Ресурс» підтверджують здійснення господарських операцій позивачем щодо придбання та подальшої реалізації ТМЦ, оформлені з дотриманням вимог законодавства та відображають суть господарських операцій позивача з відповідними контрагентами, податкові накладні зареєстровані контрагентами у встановленому податковим законодавством порядку, а відтак підприємство правомірно віднесено до податкового кредиту суму 356982 грн, в тому числі за вересень 2017 в сумі 26780 грн, за травень 2018 р. в сумі 28125 грн, за червень 2018 в сумі 7200 грн, за січень 2019 в сумі 28512 грн, за лютий 2019 в сумі 15160 грн, за березень 2019 в сумі 32838 грн, за квітень 2019 в сумі53142 грн, за травень 2019 в сумі133519 грн, за липень 2019 в сумі 31706 гривень.

Проаналізувавши фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази суд приходить до висновку, що підприємством за даними господарськими операціями у відповідності до вимог податкового законодавства вірно сформовано податковий кредит, а відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.01.2023 року № 296/13-01-07-05 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.01.2023 року № 298/13-01-07-05, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету на загальну суму 90610,35 грн (82348,50 грн- за основним платежем, 8261,85 грн- штрафні санкції) судом встановлено наступне

Актом перевірки встановлено, що ДПІЦ «Техно-Ресурс» на порушення п.1, п.2, п.3 Порядку № 138 знижено до сплати частину чистого прибутку, що відраховується до державного бюджету, за 2017 рік на суму 82348,50 грн.

З пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого Постановою КМУ від 23 лютого 2011 року № 138 вбачається, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (крім державних некомерційних підприємств, державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств "Міжнародний державний центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 р. у розмірі 90 відсотків, з 1 січня 2020 р. - у розмірі 80 відсотків.

З наведеного вище вбачається, що від правильності визначення обсягу чистого прибутку (доходу) підприємства, залежить правильність визначення розміру частини чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами до державного бюджету.

Висновки акту перевірки в цій частині також ґрунтуються та є похідними від встановлених податковим органом порушень при визначення обсягу чистого прибутку (доходу) підприємства. А відтак за відсутності порушення формування податку на прибуток, що встановлено судом вище, у відповідача відсутні підстави для збільшення суми податкового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету, відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.01.2023 року №298/13-01-07-05 за цих обставин є протиправним та підлягає скасуванню.

Податкове повідомлення-рішення від 05.01.2023 року № 293/13-01-07-05, яким застосовано штраф в розмірі 5% у сумі 6800,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт, послуг), в частині 3400,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт, послуг) також є протиправним та підлягає скасуванню у зв`язку з наведеним нижче.

У вказаному рішенні судом встановлено, що штрафні санкції застосовано за невиконання позивачем вимог щодо реєстрації податкової накладної, яка виникла на підставі п.198.5 ст.198 ПК України.

Висновки акту перевірки в цій частині також ґрунтуються та є похідними від встановлених податковим органом порушень порядку формування позивачем грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість. А відтак за відсутності порушення формування податкового зобов`язання з податку на додану вартість у відповідача відсутні підстави для застосування до нього штрафних санкцій через відсутність підстав для складення та реєстрації податкових накладних на відповідну суму податку на додану вартість.

Отже вказане податкове повідомлення-рішення також підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.01.2022 року №297/13-01-07-055, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 67206,75 грн (66676,00 грн- за основним платежем, 530,75 грн- штрафні санкції судом встановлено наступне.

В п.3.1.7 Акта перевірки зазначено, що на порушення пп. 266.2.1 п. 266.2., п. 266.2.2., п.п. 266.3.1., п.п. 266.3.3. п. 266, п.46.1. ст.. 46, п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПК України ДПІЦ «Техно-Ресурс» занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього у сумі 66676 грн в т.ч. за 2020 рік у сумі 12272,12 грн(за ІІІ кВ. 2020 року у сумі 6136,06 грн, за IV кв. 2020 року у сумі 6136,06 грн), зо 2021 рік у сумі 26982,00 грн .(за І кв. 2021 року у сумі 6745,50 грн, за IІ кв. 2021 року у сумі 6745,50 грн, за IІІ кв. 2021 року у сумі 6745,50 грн, за IV кв. у сумі 6745,50 грн), за 2022 рік у сумі 27421,88 грн (за І кв. 2021 року у сумі 13710,94 грн, за IІ кв. 2021 року у сумі 13710,94 грн

Податок на нерухоме майно донараховано за об`єктами, що знаходяться за адресою Львів вул. Наукова, 5, а саме: складська будівля літ. «Б» (колишня каналізаційна насосна), науково-виробнича будівля літ. «А-2» (павільйон протикорозійних технологій), адміністративно-господарська будівля літ. «А-3» (лабораторія корозії та механіки), одночасно контролюючий орган в Акті перевірки вказав Свідоцтва про право власності на перелічені вище будівлі відповідно до яких будівлі під літерами «Б», «А-2», «А-3» перебувають у державній власності з правом господарського відання ДПІЦ «Техно-Ресурс».

Також на сторінці 3 Акта перевірки зазначено, що Державне підприємства Інженерний Центр «Техно-Ресурс» належить до сфери управління: Національна академія наук України.

В матеріалах справи наявні свідоцтва про право власності на будівлю серії НОМЕР_1 від 12.12.2008, НОМЕР_2 від 12.12.2008 р., САС № 159461 від 12.12.2008 вбачається, що складська будівля літ. «Б» (колишня каналізаційна насосна), науково-виробнича будівля літ. «А-2» (павільйон протикорозійних технологій), адміністративно-господарська будівля літ. «А-3» (лабораторія корозії та механіки) розташовані за адресою м. Львів, вул. Наукова, 5 з яких вбачається, що вказані об`єкти нерухомості перебувають у державній власності з правом господарського відання ДПІЦ «Техно-Ресурс».

Одночасно акт перевірки містить твердження про те, що Підприємством не надано до перевірки дозволів-погоджень НАНУ на передачу нерухомого майна в оренду. Суд при вирішенні даної справи враховує доводи позивача про те, що вказані обставини спростовуються долученою до перевірки та до заперечень до акту перевірки Постановою № 320 Бюро Президії НАН України від 11.12.2019 про надання дозволу на передачу майна НАН України в оренду. Крім того, позивач в своїй позовній заяві зазначає, що така постанова була продемонстрована на сайті НАН України у особистому електронному кабінеті підприємства.https://newin.nas.gov.ua/legaltexts/corporate/Pages/regulation.aspx?ffn1=ActIDfft1=Eqffv1=P-191211-320.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

Як вбачається з висновків акту перевірки та наведених вище вимог законодавства спірним питанням у межах цих правовідносин є встановлення того, чи є нерухоме майно об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Положеннями підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

Підпунктом 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено, які саме об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, не є об`єктом оподаткування. Так, згідно з абзацом "а" вказаного підпункту не є об`єктом оподаткування об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності).

При цьому, законодавець у кожному буквеному пункті (від "а" до "л") підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширюваному тлумаченню. Більш того, кожен з визначених підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України буквених пунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю, та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування.

Відповідно до ЦК (статті 2, 318, 324) суб`єктами права власності є:

- Український народ, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією;

- інші учасники цивільних відносин: фізичні та юридичні особи, зокрема держава Україна, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим), територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права, якими є державні підприємства, казенні підприємства, державні установи, комунальні підприємства, комунальні установи.

Відповідно до ст. 329 ЦК юридична особа публічного права набуває права власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідно органи державної влади (ч. 2 ст. 326 ЦК). Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами (ч. 3 ст. 326 ЦК).

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" суб`єктами управління об`єктами державної власності є зокрема, Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Об`єктами управління державної власності є державне майно, надане суб`єкту господарювання на праві господарського відання відповідно до законодавства (ч.1 ст. 3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності").

Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (ч.5 ст.22 ГК).

Повноваження суб`єктів управління у державному секторі економіки - Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів влади та організацій щодо суб`єктів господарювання визначаються законом, яким, зокрема, є Закон України "Про управління об`єктами державної власності" (надалі - Закон).

Серед суб`єктів управління об`єктами державної власності зазначена Національна академія наук України, галузеві академії наук ( ч. 1 ст.4 Закону).

Відповідно до ст.73 ГК України, майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ГК України, основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Частиною 1 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

З наведеного вище вбачається, що ототожнення категорій власника (держави) і суб`єкта підприємництва з правом господарського відання майном, яке теж підлягає реєстрації у встановленому законодавством порядку, є неправомірним та суперечить вимогам законодавства.

Як вбачається з долучених свідоцтв про право власності серії САС № 159415 від 12.12.2008, НОМЕР_2 від 12.12.2008 р., НОМЕР_3 від 12.12.2008 спірні будівлі перебувають у державній власності з правом господарського відання ДПІЦ «Техно-Ресурс». Отже, правовий режим державного майна, яке знаходиться в управлінні ДПІЦ «Техно-Ресурс», визначається як господарське відання, а не право власності, відтак позивач не є власником державного нерухомого майна, а лише наділений правом господарського відання щодо такого майна.

Таким чином суд дійшов висновку, що ДПІЦ «Техно-Ресурс» згідно зі ст.266 Податкового кодексу України не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки не є його власником, що підтверджується свідоцтвами про право власності на відповідні будівлі, а відтак податкове повідомлення-рішення від 05.01.2023 року №297/13-01-07-055 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлені судом вище обставини про те, що ДПІЦ «Техно-Ресурс» згідно зі ст.266 Податкового кодексу України не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки оскільки, не є власником нерухомого майна, що є об`єктом оподаткування суд приходить до висновку, що у підприємства відсутній обов`язок щодо подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а відтак податкове повідомлення-рішення від 05.01.2023 року №294/13-01-07-05 є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, здійснивши системний аналіз положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати у виді судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі 24257,41 грн.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 299/13-01-07-05 від 05.01.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 885 297,82 (за основним зобов`язанням - 853 203,42 грн, штрафні санкції - 32 094,40 грн).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 296/13-01-07-05 від 05.01.2023, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 658 076,10 грн (598 251,00 грн,- за основним платежем, 59 825,10 грн - штрафні санкції), в частині на загальну суму 570 304,9 грн (518 459,00 грн, - за основним платежем, 51 845,9 грн - штрафні санкції).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 298/13-01-07-05 від 05.01.2023, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету на загальну суму 90 610,35 грн (82 348,50 грн - за основним платежем, 8 261,85 грн,- штрафні санкції).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 293/13-01-07-05 від 05.01.2023, яким застосовано штраф в розмірі 5% у сумі 6 800,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в частині 3 400,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 297/13-01-07-05 від 05.01.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 67 206,75 грн (66 676,00 грн,- за основним платежем, 530,75 грн - штрафні санкції).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 294/13-01-07-05 від 05.01.2023, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції штрафи) у сумі 340,00 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) на користь Державного підприємства інженерний центр «Техно-Ресурс» (79060, м. Львів, вул. Наукова, 5, ЄДРПОУ 13803953) сплачений судовий збір у розмірі 24257 грн 41 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 03.01.2024.

СуддяБрильовський Роман Михайлович