Ухвала

від 02.01.2024 по справі 420/32068/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32068/23

У Х В А Л А

02 січня 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши клопотання представника відповідача Військової частини НОМЕР_1 (від 18.12.2023 р., вхід. № 45356/23) щодо розгляду справи №420/32068/23 в порядку загального позовного провадження,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.01.2023 року по 20.10.2023 року, включно; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.01.2023 року по 20.10.2023 року включно в сумі 73 602 гривні 33 копійки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08 лютого 1995 року №100.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без руху.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/32068/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії.

18.12.2023 р. до суду від представника відповідача - Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив (вхід. № 45356/23) в якому містилось клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи, що дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд клопотання представника відповідача Військової частини НОМЕР_1 (від 18.12.2023 р., вхід. № 45356/23) щодо розгляду справи №420/32068/23 в порядку загального позовного провадження, здійснюється в порядку письмового провадження.

Зокрема, дослідивши наведені представником відповідача Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, доводи, та аргументи, у контексті відповідних приписів чинного процесуального законодавства, суд акцентує на наступному.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з приписами ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Також, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997року №475/97-ВР, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також зважаючи, що предмет доказування, та характер даних спірних правовідносин, на думку суду, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного, всебічного, та об`єктивного розгляду справи, та відповідно, у контексті вище окреслених приписів чинного процесуального законодавства, дана справа є справою незначної складності, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання відповідача Головного управління ДПС в Одеській області (від 18.12.2023 р., вхід. №45356/23) щодо розгляду справи №420/32068/23 в порядку загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст.4, 7, 12, 248, 257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача Військової частини НОМЕР_1 (від 18.12.2023 р., вхід. №45356/23) щодо розгляду справи №420/32068/23 в порядку загального позовного провадження, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Харченко