Рішення

від 03.01.2024 по справі 607/8805/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 607/8805/23

03 січня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства "Захід-Хліб-Збут-2002" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Захід-Хліб-Збут-2002" (далі позивач, ПП "Захід-Хліб-Збут-2002") звернулось до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач, Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області) про визнання незаконною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №027042 від 02.05.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.03.2023 працівниками Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області було проведено перевірку транспортного засобу VОLVО FH 480 та складено акт №352133 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено порушення ст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт" під час надання послуг перевезень вантажів з перевищенням габаритно-вагових обмежень загальна маса 50 т при обмеженні 40т, тобто перевищення склало 25%. Використовуючи контейнеровоз позивач мав очікування на врахування конструктивних особливостей і застосування нормативних вагових параметрів п.22.5 Правил дорожнього руху саме для контейнеровозів 44 т, а не нормативи, встановлені для інших великогабаритних транспортних засобів. Водночас відсутні докази того, що вага, якою здійснювалось контрольне зважування транспортного засобу, пройшла станом на 14.03.2023 повірку на відповідність вимогам відповідних технічних регламентів.

02.05.2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Сушко В. за результатами розгляду вказаного акту №352133 від 14.03.2023 винесено постанову №027042 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ПП "Захід-Хліб-Збут-2002" в сумі 34000,00 грн. за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.22.5 Правил дорожнього руху. Однак в акті про проведення перевірки №352133 від 14.03.2023 зазначено порушення вимог ст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт", а не вимог ст.48 вказаного Закону. Окрім того, відповідальність за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена абз.3 ч.1 ст.60 вказаного Закону, а не абз.16 ч.1 вказаного Закону, як про це зазначено в оскаржуваній постанові. Також за своїм змістом ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" не узгоджується із п.22.5 Правил дорожнього руху, як про це зазначено в оскаржуваній постанові, оскільки вказаним пунктом Правил дорожнього руху врегульовані допустимі габаритно-вагові параметри при здійсненні перевезень вантажів, а не вимоги до документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

За таких обставин, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.07.2023 позовну заяву приватного підприємства "Захід-хліб-збут-2002" до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №027042 від 02.05.2023 передано за підсудністю до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 07.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, відповідачем 22.11.2023 подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 14.03.2023 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки Volvo/Danson, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . За результатами проведення габаритно-вагового контролю зазначеного транспортного встановлено перевищення вагових параметрів, а саме фактична вага становила 50010 кг при нормативно допустимій 40000 кг (трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом). Отже, зафіксовано перевищення допустимих габаритно-вагових обмежень на 25%.

Пункт 22.5 Правил дорожнього руху зазначає, що при визначенні максимально допустимої ваги перевезення для контейнеровозів як 44000 кг визначено як умову не лише здійснення такого перевезення контейнеровозом, а здійснення перевезення контейнеровозом саме контейнерів. Саме по собі подання реєстраційних документів на транспортний засіб не свідчить про те, що позивач використовував транспортний засіб для перевезення контейнера. Проведення рейдової перевірки та процес зважування зафіксовано на бодікамери посадових осіб Укртрансбезпеки, що спростовує перевезення вантажу контейнеровозом.

Враховуючи зафіксовані порушення законодавства, 02.05.2023 підставно винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000,00 грн., відповідно абз.16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 20% до 30% включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 10.03.2023 №1524/42/27-23 та направлення на рейдову перевірку від 13.03.2023 №015519, №015520 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на на А/Д М-19 499+070км.

14.03.2023 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки Volvo/Danson, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_4 . Також водієм надано товарно-транспортну накладну №1/14 від 14.03.2023, в якій автомобільним перевізником зазначено ПП "Захід-Хліб-Збут-2002".

Під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, на підставі талону (роздруківки) зважування №1 від 14.03.2023 зафіксовано перевищення вагових параметрів, а саме фактична вага становила 50010 кг при нормативно допустимій 40000 кг (трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом).

За результатами проведення габаритно-вагового контролю складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0079738 від 14.03.2023 та акт №0061429 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 14.03.2023.

За результатами проведення рейдової перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №352133 від 14.03.2023, в якому зафіксовано порушення ст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт" під час надання послуг перевезень вантажів з перевищенням габаритно-вагових обмежень, загальна маса 50 т при допустимих 40 т, а саме перевищено на 25%, відповідальність за яке передбачено абз.16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

В акті, графа "Пояснення водія про причини порушення", водій ОСОБА_1 зазначив: "ознайомлений".

Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №352133 було призначено на 11.04.2023, про що позивача повідомлено листом від 27.03.2023 № 19694/37/24-23. Розгляд справи було перенесено на 02.05.2023, про що позивача повідомлено листом від 12.04.2023 № 24163/37/24-23

Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області 02.05.2023 прийнято постанову №027042, якою за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.22.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачено абз.16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 20% до 30% включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до п.3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з п.15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".

Як передбачено ч.4 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до п.3, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, визначено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси (максимальне значення для автомобільних доріг державного значення):

трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т;

трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т.

Відповідно до п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки).

За нормами п.16 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе, зокрема:

здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів;

використання засобів фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі Порядок №879).

Відповідно до п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (пп.5-1 п.2 Порядку №879).

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п.6 Порядку №879).

Згідно з п.12 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п.18 Порядку №879).

Відповідно до п.32 Порядку №879 перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов`язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг.

Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3..

Відповідно до абз.1 п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення..

Згідно абз.2 п.27 Порядку №1567 за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачені види відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які застосовуються до автомобільних перевізників.

У відповідності до абз.16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, предметом судового розгляду є постанова №027042 від 02.05.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача у сумі 34000,00 грн. за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачене абз.16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

З матеріалів справи видно, що актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.03.2023 № 352133 зафіксовано перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 25% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу.

Наведене також підтверджується довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0079738 від 14.03.2023 та актом про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів №0061429 від 14.03.2023.

Враховуючи, що п.22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлена габаритно-вагова норма фактичної маси транспортного засобу, перевищення цього показника є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

При цьому, законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що дозволяє враховувати специфіку вантажу.

З приводу тверджень позивача про те, що використовуючи контейнеровоз, він мав очікування на врахування конструктивних особливостей і застосування нормативних вагових параметрів п.22.5 Правил дорожнього руху саме для контейнеровозів 44 т, суд відзначає, що при визначенні максимально допустимої ваги перевезення для контейнеровозів як 44000 кг передбачено як умову не лише здійснення такого перевезення контейнеровозом, а здійснення перевезення контейнеровозом саме контейнерів.

Згідно п.17.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні № 363, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 №363 (далі Правила №363), для перевезення контейнерів Перевізник повинен надавати автомобілі (автопоїзди) із бортовими платформами або спеціалізований рухомий склад (низькорамні напівпричепи - контейнеровози, автомобілі із вантажопіднімальними пристроями тощо).

Відповідно до п. 7.2-17.5 Правил №363, забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.

Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.

Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил, навісити бирку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача (п.17.15 Правил № 363).

За обставинами даної справи позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням. Саме по собі подання реєстраційних документів на транспортний засіб не свідчить про те, що позивач використовував транспортний засіб для перевезення контейнера.

У спірних правовідносинах, проведення рейдової перевірки та процес зважування зафіксовано на бодікамери посадових осіб Укртрансбезпеки, що спростовує перевезення вантажу в контейнерах контейнеровозом.

Суд також звертає увагу на те, що зважування зазначеного транспортного засобу на пункті габаритно-вагового контролю здійснювалося за допомогою приладу для зважування дорожніх транспортних засобів у русі 20ВА-Д-2-1, заводський номер №2054, виробник товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВВС".

В матеріалах справи міститься свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П/160/Ч від 20.12.2021 (чинне до 20.12.2022).

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 № 412 "Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану" установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

Вказана постанова була чинною на час виникнення спірних правовідносин, отже відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П/160/Ч від 20.12.2021, зважування транспортного засобу здійснювалося повіреними вагами, у зв`язку із чим є придатними до застосування.

Водночас, в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №352133 від 14.03.2023 в графі "Пояснення водія про причини порушень" водій ОСОБА_1 не зазначив будь-яких застережень та заперечень щодо змісту, в тому числі щодо процедури зважування чи відмови у наданні для ознайомлення документів на зважувальне обладнання.

За сукупністю встановлених обставин, суд приходить до висновку про правомірність оспорюваної постанови №027042 від 02.05.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено передбаченого абз.16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", та визнає оскаржуване рішення таким, що відповідає вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, про що описано вище.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши всі обставини справи та оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволені позову за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову приватного підприємства "Захід-Хліб-Збут-2002" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 03 січня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Приватне підприємство "Захід-Хліб-Збут-2002" (місцезнаходження: вул. Гайова, 44А,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001, код ЄДРПОУ: 31914381);

відповідач:

- Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Тролейбусна, 12,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46027, код ЄДРПОУ: 39816845).

Головуючий суддяМандзій О.П.