Постанова

від 21.12.2023 по справі 308/6751/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/6751/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 грудня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.,

суддів : Кожух О.А., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судового засідання: Сливки С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Майстренко Наталія Миколаївна, на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2023 року у складі судді Логойди І.В., про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

встановив :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

26.04.2023 року разом з позовом ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову.

Заява мотивовано тим, що підставою для звернення до суду стала та обставина, що 19 серпня 2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 попереднього договору, сторони зобов`язуються в строк до 19.08.2024 року укласти та нотарільно посвідчити договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,10 га, кадастровий номер 2110100000:30:001:0177, на умовах і в порядку, встановлених цим попереднім договором. Згідно з п. 2.4 попереднього договору, земельна ділянка щодо якої укладається цей договір, продається за суму 675 000 гривень, що становить еквівалент 25 000 доларів США, за комерційним курсом банків міста Ужгорода на 19.08.2021 року. Пунктом 3 попереднього договору сторони дійшли згоди, що для забезпечення виконання передбаченого вище зобов`язання покупець передав, а продавець отримав завдаток в сумі 337500,00 гривень, що становить еквівалент 12500 доларів США, за комерційним курсом банків міста Ужгорода на 19.08.2021 року в рахунок належних йому 675000 гривень, які покупець повинен сплатити продавцю при купівлі належної земельної ділянки, вказаної в п. 1 договору. Відповідно до п.11 попереднього договору сторони визнають, що у випадку, якщо невиконання договору купівлі - продажу земельної ділянки, вказаної в пункті 1 договору, станеться з вини покупця, то сума завдатку залишається у продавця і не підлягає поверненню. Сторони визнають, що у випадку, якщо договір купівлі - продажу земельної ділянки, не буде укладений та нотаріально посвідчений, з вини продавця, у строки вказані в п.1, то він зобов`язаний повернути покупцю суму, що становить 675 000 гривень, що еквівалентно 25 000 доларів США, за комерційним курсом банків м. Ужгорода. Зазначає, що 06.10.2022 року покупець направив продавцю лист - пропозицію, в якому запропонував о 10 год. 17.10.2022 року укласти основний договір купівлі - продажу вищевказаної земельної ділянки в приміщенні нотаріальної контори в АДРЕСА_1 , приватний нотаріус Селехман О.А. Даний лист отриманий відповідачем 14.10.2022 року, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Як вбачається з свідоцтва від 17 жовтня 2022 року, яке складене приватним нотаріусом Селехман О.А., останній засвідчив, що ОСОБА_2 17.10.2022 року з 10 год. по 10 год. 20 хв., знаходився в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке є робочим місцем приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Селехман О.А. Всупереч вищенаведеним умовам попереднього договору, станом і на дату звернення з позовом до суду основний договір не укладено та суму завдатку відповідачем не повернуто. Таким чином, відповідно до умов попереднього договору відповідач зобов`язаний повернути позивачу кошти в розмірі 25 000 доларів США.

При цьому, нещодавно позивачу стало відомо, що відповідач намагається позбутися всього належного йому майна і цим самим, ухилитись від виконання можливого рішення суду та унеможливити звернення стягнення на його майно. Відтак, є всі достатні підстави побоюватися, що в разі невжиття судом заходів забезпечення позову, відповідач вживатиме заходи щодо відчуження належного йому майна, що з метою ухилення від виконання майбутнього рішення суду, що призведе до порушення законних прав позивача та унеможливлення виконання рішення суду. Вказує, що позивач готовий до зустрічного забезпечення з метою забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову в розмірі 1000 гривень, з врахуванням того, що даний спір є немайнового характеру. На підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову подав, в тому числі, і дані з інтернету про терміновий продаж даної земельної ділянки від 20.04.2023.

На підставі наведеного, позивач ОСОБА_2 просив вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту та заборонити передавати у власність, розпорядження, володіння, користування, оренду громадян чи юридичних осіб, укладати будь - які правочини, вносити до статутного фонду, укладати та підписувати договори оренди, заборонити будь-які дії щодо будівництва земельної ділянки площею 0,10 га, кадастровий номер 2110100000:30:001:0177 до розгляду даної справи по суті; накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, карткові рахунки, цінності та цінне майно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) співмірно до розміру заявлених позовних вимог в сумі 25000 доларів США, що на день звернення до суду еквівалентно 914 215 гривень за курсом НБУ та заборони його відчуження в будь - який спосіб до розгляду даної справи по суті.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2023 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення - задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:30:001:0177, площею 0,10 га, за адресою: АДРЕСА_3 , що на праві власності належить ОСОБА_1 . В задоволенні решти вимог заяви позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Майстренко Н.М., ставить питання про скасування зазначеної ухвали та відмови у забезпеченні позову, оскільки така постановлена всупереч вимогам статей 151-153 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд залишив поза увагою відсутність між сторонами спору, а також не врахував, що позивач не довів належними та достовірними доказами про існування ризику невиконання рішення суду як необхідної підстави для застосування заходів забезпечення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому заявник виходить з припущення про ймовірність таких дій і не зобов`язаний подавати суду докази.

Згідно із ч.1, п.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Матеріалами справи встановлено, що 19 серпня 2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 попереднього договору, сторони зобов`язуються в строк до 19.08.2024 року укласти та нотарільно посвідчити договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,10 га, кадастровий номер 2110100000:30:001:0177, на умовах і в порядку, встановлених цим попереднім договором. Згідно з п. 2.4 попереднього договору, земельна ділянка щодо якої укладається цей договір, продається за суму 675 000 гривень, що становить еквівалент 25 000 доларів США, за комерційним курсом банків міста Ужгорода на 19.08.2021 року. Пунктом 3 попереднього договору сторони дійшли згоди, що для забезпечення виконання передбаченого вище зобов`язання покупець передав, а продавець отримав завдаток в сумі 337500,00 гривень, що становить еквівалент 12500 доларів США, за комерційним курсом банків міста Ужгорода на 19.08.2021 року в рахунок належних йому 675000 гривень, які покупець повинен сплатити продавцю при купівлі належної земельної ділянки, вказаної в п. 1 договору. Відповідно до п.11 попереднього договору сторони визнають, що у випадку, якщо невиконання договору купівлі - продажу земельної ділянки, вказаної в пункті 1 договору, станеться з вини покупця, то сума завдатку залишається у продавця і не підлягає поверненню. Сторони визнають, що у випадку, якщо договір купівлі - продажу земельної ділянки, не буде укладений та нотаріально посвідчений, з вини продавця, у строки вказані в п.1, то він зобов`язаний повернути покупцю суму, що становить 675 000 гривень, що еквівалентно 25 000 доларів США, за комерційним курсом банків м. Ужгорода. Позивач зазначає, що 06.10.2022 року покупець направив продавцю лист - пропозицію, в якому запропонував о 10 год. 17.10.2022 року укласти основний договір купівлі - продажу вищевказаної земельної ділянки в приміщенні нотаріальної контори в АДРЕСА_1 , приватний нотаріус Селехман О.А. Даний лист отриманий відповідачем 14.10.2022 року, станом і на дату звернення з позовом до суду основний договір не укладено та суму завдатку відповідачем не повернуто. Таким чином, відповідно до умов попереднього договору відповідач зобов`язаний повернути позивачу кошти в розмірі 25 000 доларів США. З врахуванням наведеного позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти сплачені за договором від 19.08.2021 року в сумі 25 000 доларів США, що еквівалентно 914 215 грн. за курсом НБУ.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 218192765; дата формування: 29.07.2020), витягу з Державного земельного кадастру про земельну дялінку № витягу НВ-2100233092022 від 06.10.2022 (відомості про обмеження у використанні не зареєстровані), земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:30:001:0177, площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_3 , на праві власності належить ОСОБА_1 .

Таким чином із змісту заявленого позову, матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що між сторонами дійсно наявний спір щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, які отримані ним за попереднім договором купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:30:001:0177, площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_3 .

Доводи апеляційної скарги про відсутність між сторонами спору, з посиланням на те, що сторонами попереднього договору узгоджено, що основний договір укладається у термін до 19 серпня 2024 року, дата, яка ще не настала, не заслуговують на увагу, оскільки фактично спір між сторонами щодо стягнення грошових коштів існує, а обставини, якими позивач обґрунтовує заявлений позов про стягнення грошових коштів, є предметом доказування при розгляді справи по суті і наданні судом відповідних висновків про наявність чи відсутність порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Подаючи заяву про забезпечення позову позивач обґрунтував її тим, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідач не вживає заходів щодо повернення отриманої суми.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту із забороною розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:30:001:0177, що на праві власності належить ОСОБА_1 , оскільки така є предметом попереднього договору, за яку відповідач ОСОБА_1 отримав грошові кошти, і в разі задоволення позову, позивачу буде гарантований ефективний захист і поновлення прав, за захистом яких він звернувся до суду.

Дані заходи забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами, з якими позивач звернувся до суду.

Окрім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Також необхідно зазначити, що оскільки позов подано про стягнення грошової суми, відповідач може, відповідно до ч.ч.4,5 ст. 156 ЦПК України, забезпечити позов за своєю ініціативою шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі заявлених позивачем вимог або надання гарантії банку на певну суму, що є підставою для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції на законних підставах вжито заходів забезпечення позову та обґрунтовано постановлено оскаржувану ухвалу. Підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

За таких обставин, апеляційну скаргу, відповідно до ст.375 ЦПК України, слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись нормами статей 149, 150, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Майстренко Наталія Миколаївна, залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 01 січня 2024 року.

Головуючий :

Судді: