Ухвала

від 01.01.2024 по справі 199/11235/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/11235/23

(2-з/199/5/24)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.01.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Авраменко А.М., ознайомившись із матеріалами заяви заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області Кунда Л. про забезпечення позову заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області Кунда Л., що діє в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області, до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2023 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області Кунда Л., що діє в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області, до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки. Разом із вказаним позовом прокурором подано дану заяву про забезпечення позову шляхом арешту земельної ділянки сільськогосподарського призначення (цільове призначення для ведення особистого селянського господарства), кадастровий номер 1421784400:04:000:1422, площа 2 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2063627114217), що знаходиться на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області. В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначає, що вказана земельна ділянка є предметом спору за позовом, в якому пред`явлено вимоги про витребування такої земельної ділянки із незаконного володіння відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Кальчицької сільської ради Донецької області, а тому невжиття заходів забезпечення позову може привести до невиконання чи ускладнення виконання можливого позитивного рішення суду.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви №199/11235/23, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області, до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки сільськогосподарського призначення (цільове призначення для ведення особистого селянського господарства), кадастровий номер 1421784400:04:000:1422, площа 2 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2063627114217), що знаходиться на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області.

Відповідно до ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Згідно ст.150 ЦПК України різновидами забезпечення позову є: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Нормою ст.152 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову подається до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими ЦПК України.

Положеннями ст.153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби в обмеженні права користування майном, здійсненні опечатування або вилученні його у боржника та переданні на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Тобто арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню.

Арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженні майном. Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, а тому немає суттєвого значення у виборі їх застосування для вирішення справи та способу забезпечення позову, де головним є унеможливлення подальшого відчуження майна, а не обмеження у праві користування ним.

Підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що між сторонами позову, питання забезпечення якого вирішується, дійсно існує цивільно-правовий спір, враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, зокрема те, що їх вжиття щодо спірного нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним, суд приходить до висновку, що не арешт спірного нерухомого майна, а відповідна заборона на його відчуження буде достатнім та співмірним із заявленими позовними вимогами видом забезпечення позову, передбаченим чинним ЦПК України, та є доцільним в рамках даної справи, не охоплюється визначеними ч.ч.4-10 ст.150 ЦПК України випадками, коли забезпечення позову не допускається.

Наведені вище правова позиція, висновки суду та результат розгляду заяви про забезпечення позову узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 лютого 2021 року по справі №643/12369/19.

Необхідність застосування вищевказаного виду забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що не застосування такого забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження спірного нерухомого майна, що ускладнить визначення складу відповідачів у справі, а отже ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, зокрема у випадку ухвалення позитивного для нього рішення суду за його позовом. За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, а викладені в ній в її обґрунтування обставини доведеними, а отже така заява підлягає задоволенню, однак частково шляхом застосування виду забезпечення позову у вигляді відповідної заборони відчуження спірного нерухомого майна.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд також враховує практику Європейського суду з прав людини у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Так, згідно п.43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, враховуючи, що застосування виду забезпечення позову у вигляді заборони відчуження предмета спору не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу та/або тертім особам, а також приймаючи до уваги відсутність передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України обставин для обов`язкового застосування судом зустрічного забезпечення, суд приходить до висновку про відсутність потреби у застосуванні зустрічного забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-154, 258, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області Кунда Л. про забезпечення позову заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області Кунда Л., що діє в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області, до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову по цивільній справі №199/11235/23 заборонити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам (в тому числі суб`єктам державної реєстрації прав державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, переоформленню документів, а також інші дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав стосовно нерухомого майна, а саме земельної ділянки, що знаходиться на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області, загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 1421784400:04:000:1422, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2063627114217.

В іншій частині клопотання про забезпечення позову відмовити.

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Копію ухвали суду направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки з дня постановлення ухвали суду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.М. Авраменко